Значення фосфорно-калійних добрив для дії азоту та нітрапірину при вирощуванні ячменю озимого в Західному Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-1-8Ключові слова:
рухомий фосфор, обмінний калій, легкогідролізний азот, нітрати, інгібітор уреази, ячмінь озимий, урожайність зернаАнотація
Проведено досліди у Львівському національному університеті природокористування в районі Пасмового Побужжя природо-кліматичної зони Західний Лісостеп від осені 2019 до 2021 р. Мета досліджень – з’ясувати дію фосфорно-калійних добрив за різних норм внесення азоту та застосування інгібітора уреази «N-Лок™», який стримує утворення нітратів, на агрохімічні показники ґрунту та врожайність ячменю озимого. Ґрунт – темно-сірий лісовий опідзолений легкосуглинковий слабо гумусований (Greyic Luvic Phaeozem). Використано традиційні методи польових досліджень та стандартизовані методики лабораторних аналізів. На фосфорно-калійному фоні P60K60 застосування різних систем азотного удобрення ячменю озимого в темно-сірому лісовому опідзоленому легкосуглинковому слабо гумусованому ґрунті до початку весняної вегетації в орному пласті 0–20 см містилося на
35–45 мг/кг ґрунту більше (залежно від року) рухомих фосфатів та на
29–33 мг/кг більше обмінного калію, ніж без фону. Системи азотного удобрення N97(NH4NO3) при відновленні вегетації + «N-Лок™» (перед сівбою) або N97(NH4NO3) + «N-Лок™» при відновленні вегетації на фосфорно-калійному фонах P60K60 та сумарного N120 забезпечували стартовий вміст легкогідролізного азоту в орному шарі 132–136 мг/кг ґрунту залежно
від умов року.
Внесення під ячмінь озимий N97(NH4NO3) + «N-Лок™» у 2020 р. при відновленні вегетації на фоні N23P60K60 під оранку забезпечило прибавку врожаю зерна 0,94 т/га, у 2021 р. – 1,09 т/га. Натомість внесення N97(NH4NO3) при відновленні вегетації + «N-Лок™» восени перед сівбою на тому ж фоні сприяло підвищенню врожаю на 0,87 т/га у 2020 р. та 1,26 т/га у 2021 р. при врожаї з нормами N23Р60K60 з осені та N37 при відновленні вегетації 6,52 і 6,65 т/га, відповідно, у 2021 та 2020 рр.
Відсутність фосфорно-калійного фону в системі удобрення озимого ячменю зменшувала врожайність культури на 0,25–0,73 т/га залежно від норм азоту та погодних умов вегетації. Урожай зерна за відсутності будь-яких добрив на природно родючому темно-сірому лісовому опідзоленому легкосуглинковому слабо гумусованому ґрунті коливався по роках дослідження в межах 4,33–4,55 т/га. Але відсутність усіх видів добрив збіднювала орний шар на 12–15 мг/кг ґрунту рухомих фосфатів та на 13–15 мг/кг ґрунту обмінного калію. За внесення лише N120 кількість фосфатів зменшувалася ще на 7–9 мг/кг ґрунту, калію – на 6–7 мг/кг ґрунту в різні роки досліджень. Отже, внесення під озимий ячмінь азотних добрив без фосфорно-калійного фону виснажує ґрунт на фосфати й калій більше, ніж без добрив узагалі.
Посилання
1. Андрушко М. О. Оптимізація елементів технології вирощування гороху посівного в умовах Західного Лісостепу : дис. … д-ра філософії : 201 – Агрономія. Кам’янець-Подільський, 2020. 202 с.
2. Андрушко М. О. Формування продуктивності гороху залежно від елементів системи удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 8–20. DOI: http://phzt-journal.isgkr.com.ua/ua-66/1.pdf.
3. Бикін А. В., Поліщук І. П. Вплив добрив на агрохімічні показники темно-сірого лісового ґрунту та продуктивність моркви столової. Науковий вісник НАУ. 2000. Вип. 32. С. 185–188.
4. Вега Н. І. Зміна вмісту лужногідролізованого азоту в темно-сірому опідзоленому ґрунті під впливом мінерального удобрення ячменю ярого. Агрохімія і ґрунтознавство. 2015. Вип. 83. С. 100–104. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2015_83_19.
5. Екологічний стан ґрунтів України / С. А. Балюк, В. В. Медведєв, М. М. Мірошниченко та ін. Український географічний журнал. 2012. № 2. С. 38–42. URL: https://ukrgeojournal.org.ua/sites/default/files/UGJ-2012-2-38_0.pdf.
6. Заєць С. О. Підживлення озимого ячменю різними видами азотних добрив. Агроном. 2018. № 4. С. 76–78. URL: https://www.agronom.com.ua/pidzhyvlennya-ozymogo-yachmenyu-riznymy-vydamy-azotnyh-dobryv/.
7. Заєць С. О. Продуктивність ячменю озимого залежно від видів азотних добрив та підживлення. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2016. № 11. С. 73–79.
8. Климишена Р. І. Вплив позакореневого підживлення рослин ячменю на пивоварну якість зерна за числом Кольбаха. Агробіологія : зб. наук. праць. 2020. № 1. С. 49–56. DOI: 10.33245/2310-9270-2020-157-1-49-56.
9. Климишена Р. І. Обґрунтування елементів технології вирощування пивоварного ячменю озимого в умовах південної частини Лісостепу Західного : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09 «Рослинництво». Кам’янець-Подільський, 2012. 22 с.
10. Лихочвор В. В., Матковська М. В. Урожайність сортів озимого ячменю залежно від норм добрив, морфорегуляторів та фунгіцидів в умовах Західного Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 91–101. URL: https://phzt-journal.isgkr.com.ua/wp-content/uploads/zbirnik/62ua/10.pdf.
11. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Опустелювання України. Зерно. 2020. Вип. 4. С. 42–48. URL: https://www.zerno-ua.com/journals/2020/kviten-2020/opustelyuvannya-ukra%d1%97ni/.
12. Лихочвор В. В., Петричен-ко В. Ф. Про революційні зміни у технологіях в рослинництві. Зерно. 2010. № 7. С. 42–48. URL: https://www.zerno-ua.com/journals/2010/iyul-2010-god/v-lihochvor-pro-revolyuciyni-zmini-u-tehnologiyah-v-roslinnictvi/.
13. Лопушняк В. І., Вега Н. І. Вплив рівня мінерального живлення ячменю ярого на вміст рухомих сполук фосфору в темно-сірому опідзоленому ґрунті Західного Лісостепу України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2015. Вип. 2. Т. 1. Ч. 2. С. 30–37. URL: https://visnyk.mnau.edu.ua/n85v2r2015t1lopushnyak/.
14. Лопушняк В., Полюхович М., Лагуш Н. Вплив систем удобрення на родючість темно-сірих опідзолених ґрунтів та продуктивність культур польової сівозміни Західного Лісостепу України. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2017. Вип. 51. С. 214–223.
15. Мойсієнко В. В., Подольсь-кий О. М. Продуктивність ячменю озимого сорту Хайлайт залежно від елементів технології вирощування. Наукові горизонти. 2019. № 10. С. 13–19. DOI: 10.33249/2663-2144-2019-83-10-13-19.
16. Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В., Корнійчук О. В. Обґрунтування причин деградації і опустелювання ґрунтів України. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 90. С. 10–20. DOI: 10.31073/kormovyrobnytstvo202090-01.
17. Поліщук І. П. Агрохімічна оцінка застосування добрив під моркву столову на темно-сірому опідзоленому ґрунті Північного Лісостепу України : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : спец. 06.01.04 «Агрохімія». Київ, 2005. 19 c.
18. Польовий В. М. Оптимізація систем удобрення в сучасному землеробстві : монографія. Рівне : Волинські обереги, 2007. 320 с.
19. Семенко Л. О. Агрохімічна оцінка використання добрив за вирощування капусти білоголової ранньої на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лісостепу Правобережного України : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.01.04 «Агрохімія». Київ, 2009. 17 с.
20. Шевчук О. В. Поживний режим темно-сірого опідзоленого ґрунту та продуктивність сільськогоспо-дарських культур за альтернативних систем удобрення в Західному Лісостепу України : дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.04. Київ, 2014. 200 с.
21. Agro-ecological assessment of the farmlands of the Hologoro-Kremenetskiy Highlands. Soil under stress / O. Haskevych, V. Snitynskyy, P. Hnativ et al. ; by Yu. Dmytruk & D. Dent. Springer International Publishing. Switzerland. 2021. AG. XV. P. 143–151. DOI: 10.1007/978-3-030-68394-8_14.
22. Agro-ecological efficiency of the system of crop fertilization with the use of phytomass residues in the Western Forest Steppe of Ukraine / V. Polovyу, V. Snitynskyу, Р. Hnativ et al. Journal of Elementology. 2021. Vol. 26 (3). Р. 293–306. DOI: 10.5601/jelem.2021.26.1.2120.
23. Babulicová M., Dyulgerova B. Winter barley production in relation to crop rotations, fertilisation and weather conditions. Agriculture (Poľnohospo-dárstvo). 2018. Vol. 64. No. 1. Р. 35–44.
24. Chambers B. J., Dampney P. M. R. Nitrogen efficiency and ammonia emissions from urea-based and ammonium nitrate fertilisers. Proc Intl Fert Soc. 2009. Vol. 657. Р. 1–20.
25. Effects of nitrification inhibitor and herbicides on nitrification, nitrite and nitrate consumptions and nitrous oxide emission in an Australian sugarcane soil / M. Y. Zhang, W. J. Wang, L. Tang et al. Biol Fertil Soils. 2018. Vol. 54. Р. 697–706. DOI: https://doi.org/10.1007/s00374-018-1293-6.
26. Effect of nitrification inhibitors on mitigating N2O and NO emissions from an agricultural field under drip fertigation in the North China Plain / D. Tian, Y. Zhang, Y. Zhou et al. Science of The Total Environment. 2017. No. 598. Р. 87–96. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2017.03.220.
27. Hege U., Offenberger K. Effect of N fertilizer with nitrification inhibitors on winter wheat yield in German Bavarian State Research Center for Agriculture. 2011. URL: http://www.lfl.bayern.de/iab/duengung/mineralisch/09628/.
28. Hlisnikovský L., Kunzová E. The content of topsoil nutrients, pH and organic carbon as affected by long-term application of mineral and organic fertilisers. Agriculture (Poľnohospodárstvo). 2014. Vol. 60 (4). Р. 142−148. DOI: 10.1515/agri-2015-0003.
29. IFA Agricultural Conference on Managing Plant Nutrition, International Fertilizer Association. Paris. 2019. Р. 182–194. URL: https://www.fertilizer.org/Public/News___Events/IFA_News/IFA_News.aspx.
30. Impact of fertiliser nitrogen formulation, and N stabilisers on nitrous oxide emissions in spring barley / L. Roche, P. Forrestal, G. Lanigan et. al. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2016. No. 233. Р. 229–237. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agee.2016.08.031.
31. Linzmeier W., Gutser R., Schmidhalter U. The new nitrification inhibitor DMPP ENTEC allows increased N-efficiency with simplified fertilizing strategies, in: Horst et al. (Eds.), Proceedings of the 14th. Int. Plant Nutrition Colloquium. 2001. Kluwer Academic Publishers, Dordrecht. Р. 760–761.
32. Nitrogen Stabilizer Products that Must Be Registered under FIFRA. Substances excluded from the definition of a nitrogen stabilizer. U. S. Environmental Protection Agency. URL: https://www.epa.gov/pesticide-registration/nitrogen-stabilizer-products-must-be-registered-under-fifra#substances.
33. Pahlmann I. Using nitrification inhibitors in fertilization of rapeseed – Developing fertilization strategies under controlled and field conditions in German MSc Dissertation. Bingen University of Applied Science. 2008. 150 p.
34. Reducing NH3, N2O and NO3-N losses from a pasture soil with urease or nitrification inhibitors and elemental S-amended nitrogenous fertilizers / M. Zaman, M. L. Nguyen, J. D. Blennerhassett, B. F. Quin. Biol Fertil Soils. 2008. No. 44. Р. 693–705. DOI: https://doi.org/10.1007/s00374-007-0252-4.
35. The influence of climate changes on crop yields in Western Ukraine / V. Polovyy, P. Hnativ, V. Balkovskyy et. al. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. Vol. 11 (1). P. 384–390. DOI: 10.15421/2021_56.
36. The role of nutrients in the formation of yield and grain quality of winter wheat / V. Lykhochvor, P. Gnativ, O. Andrushko et al. Bulg. J. Agric. Sci. 2022. Vol. 28 (1). Р. 103–109. URL: https://www.agrojournal.org/28/01-14.pdf.
37. World reference base for soil resources 2014. International soil classification system for naming soils and creating legends for soil maps. Update 2015 / IUSS Working Group WRB. World Soil Resources Reports. No. 106. FAO. Rome, 2015. 106 p. URL: http://www.fao.org/3/i3794en/I3794en.pdf.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 В. Г. ШЕСТАК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
