Перспективні колекційні зразки ячменю посівного (озимого) за умов підвищеної кислотності ґрунту
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-1-8Ключові слова:
ячмінь озимий, селекція, колекційні зразки, врожайність, кислотність ґрунтуАнотація
Ячмінь ‒ одна з ключових культур, яка має велику питому вагу у зерновому балансі України. Основну частку посівів традиційно займає ячмінь ярий. Щорічно близько 75,0–80,0 % зібраного зерна культури використовується на фуражні цілі. Слід відзначити, що характерною особливістю вирощування ячменю в Україні є низький рівень урожайності. Це обумовлено як суб’єктивними (порушення технології вирощування), так і об’єктивними (глобальні кліматичні зміни) причинами. Останнім часом одним з основних чинників, що стримує підвищення урожайності ячменю виступає підвищена кислотність ґрунтів. Шляхи розв’язання цієї проблеми слід шукати селекційними методами, а саме встановленням генетичних джерел цінних господарських ознак, які надалі будуть використані як вихідний матеріал при створенні нових високопродуктивних сортів з високою генетичною стійкістю проти основних біо- та абіотичних чинників. Мета дослідження – проведення скринінгу колекційних зразків ячменю озимого дворядного за врожайністю зерна та іншими цінними господарськими ознаками в умовах підвищеної кислотності ґрунту для подальшого залучення їх в селекційні програми зі створення нових високопродуктивних сортів. За результатами дослідження виділено кращі зразки різного еколого-географічного походження: Атол (UKR), Епос (UKR), Catherine (DEU) (довжина колосу); Атол (UKR), Конкорд (UKR), Pascal (FRA) (кількість зерен у колосі); Hannelore (AUT), Mascara (FRA), Loreley (DEU), Атлант Миронівський (UKR), Catherine (DEU), Аполлон (UKR), Алекс (UKR) (маса 1000 зерен); Loreley (DEU), Marianne (FRA), Аполлон (UKR), Монро (AUS), Catherine (DEU) (врожайність). Означені зразки рекомендується для подальшого використання в селекційній практиці.
Посилання
1. Бугайов В., Горенський В. Екологічна адаптивність зародкової плазми люцерни різного еколого-географічного походження в умовах підвищеної кислотності ґрунту. Корми та кормовиробництво. 2023. Вип. 96. С. 19‒29. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202396-02.
2. Буняк Н. М. Оцінка колекційних зразків ячменю ярого за комплексом цінних господарських ознак в умовах Носівської селекційно-дослідної станції. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2023. № 1. С. 7‒17. DOI: https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-7-17.
3. Генетичні джерела врожайності та стабільності для селекції ячменю озимого в Лісостепу України / В. М. Гудзенко та ін. Plant breeding and seed production. 2025. Вип. 21. № 1. С. 25‒38. https://doi.org/10.21498/2518-1017.21.1.2025.327499.
4. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/sg/pvzu/arch_pvxu_reg.htm.
5. Єщенко В. О., Копитко П. Х., Опришко В. П. Основи наукових досліджень в агрономії. Київ : Дія. 2005. 288 с.
6. Ідентифікація генетичних джерел підвищеного та стабільного рівня прояву маси 1000 зерен ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) / В. М. Гудзенко та ін. Агроекологічний журнал. 2021. Вип. 3. С. 82‒90. https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2021.240325.
7. Мазур О., Мазур О. Пластичність та стабільність сортів звичайної квасолі за технологією. Сільське та лісове господарство. 2024. Вип. 32. № 1. С. 93‒108. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2024-1.
8. Маренюк О. Б., Корнійчук О. В., Дорощук В. О. Основні результати та перспективи селекції ячменю ярого в умовах підвищеної кислотності ґрунтів. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 35‒45. https://fri-journal.com/index.php/journal/article/view/287/222.
9. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур / За ред. В. В. Волкодава. Київ, 2001. Вип. 2. 68 с.
10. Наукові основи селекції озимої пшениці на агроекологічну адаптивність : монографія / В. В. Базалій та ін. 2024. 244 с.
11. Національна доповідь про стан родючості ґрунтів України / за ред. Балюка С. А., Медведєва В. В., Тараріко О. Г. та ін. Київ, 2010. С. 16‒22. https://www.iogu.gov.ua/literature/periodically/1_2010.pdf.
12. Оцінка продуктивності сортів ячменю озимого в умовах Карпатського регіону / М. І. Терлецька та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2022. Вип. 72. № 1. С. 76‒90. DOI: https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-1-6.
13. Abdelghany A. M., Lamlom, S. F., Naser M. Dissecting the resilience of barley genotypes under multiple adverse environmental conditions. BMC Plant Biology. 2024. Vol. 24. No. 1. Р. 1‒17.
14. Advancing the conservation and utilization of barley genetic resources: Insights into germplasm management and breeding for sustainable agriculture / A. Visioni et al. Plants. 2023. 12 (18), 3186. https://doi.org/10.3390/plants12183186.
15. Barley2035: A decadal vision for barley research and breeding / C. Jiang et al. Molecular Plant. 2025. Vol. 18. Issue 2. P. 195‒218. https://doi.org/10.1016/j.molp.2024.12.009.
16. Crops of alfalfa genotypes in the soil with very low and very toxic concentrations of mobile aluminium / Au. Liatukiene et al.Cogent Food & Agriculture. 2024. Vol. 10. No. 1. P. 1‒14. https://doi.org/10.1080/23311932.2023.2294543.
17. Determinants of grain number responding to environmental and genetic factors in two-and six-rowed barley types / R. A. Serrago et al. Field Crops Research. 2023. Vol. 302. https://doi.org/10.1016/j.fcr.2023.109073.
18. Ecological plasticity and stability of promising lines of spring wheat (Triticum aestivum L.) in terms of yield / Y. A. Kuzmenko et al. Plant varieties studying and protection. 2023. Vol. 18. No. 4. P. 242‒250. https://doi.org/10.21498/2518-1017.18.4.2022.273985.
19. Genetic diversity among barley accessions based in morpho – agronomical characteristics under irrigation in the Brazilian savannah / V. A. Monteiro et al. AJCS. 2020. Vol. 14. No. 9. P. 1385‒1393. https://doi.org/10.21475/ajcs.20.14.09.p2281.
20. Genetic diversity and population structure of Serbian barley (Hordeum vulgare L.) collection during a 40-year long breeding period / L. Brbaklić et al. Agronomy. 2021. 11 (1). 118. https://doi.org/10.3390/agronomy11010118.
21. Genetic sources of yield and stability for winter barley breeding under conditions of the Ukrainian Forest – Steppe / V. M. Hudzenko et al. Plant Varieties Studying and Protection. 2025. Vol. 21. No. 1. P. 25‒38. https://doi.org/10.21498/2518-1017.21.1.2025.327499.
22. Genotypes variation of Medicago sativa (L.) seed yield components in acid soil under conditions of cross – fertilization / Z. Lakic et al. Genetika. 2022. Vol. 54. Isuue 1. P. 1‒14. https://doi.org/10.2298/gensr2201001l.
23. Heil K., Gerl S., Schmidhalter U. Sensitivity of winter barley yield to climate variability in a Pleistocene loess area. Climate. 2021. Vol. 9. Issue 7. P. 1‒16. https://doi.org/10.3390/cli9070112.
24. Kochian L. V., Hoekenga O. A., Piñeros M. A. How do crop plants tolerate acid soils? Mechanisms of aluminum tolerance and phosphorous efficiency. Annu. Rev. Plant Biol. 2004. Vol. 55. Р. 459‒493.
25. Optimizing nitrogen use efficiency and yield in winter barley: a three – year study of fertilization systems in southern Germany / M. Mittermayer et al. Applied Sciences. 2025. Vol. 15. Issue 1. P. 1‒23. https://doi.org/10.3390/app15010391.
26. Saroei E., Cheghamirza K., Zarei L. Genetic diversity of characteristics in barley cultivars. Genetika. 2017. Vol. 49. No. 2. P. 495‒510. https://doi.org/10.2298/GENSR1702495S.
27. Sieling K., Kage H. Winter barley grown in a long-term field trial with a large variation in N supply: Grain yield, Yield components, protein concentration and their trends. European Journal of Agronomy. 2022. Vol. 136. https://doi.org/10.1016/j.eja.2022.126505.
28. Spriazhka R., Zhemoida V. Environmental plasticity and stability of corn hybrids during selection for grain quality. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. 2022. Vol. 18. No. 5. https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.05.007.
29. The influence of hydrothermal factors on feed and seed productivity of alfalfa in conditions of the Right-bank Forest-Steppe of Ukraine / V. Petrychenko et al. Plant and soil science. 2022. Vol. 13. No. 3. https://doi.org/10.31548/agr.13(3).2022.49-59.
30. Yiğit A., Chmielewski F. M. A deeper insight into the yield formation of winter and spring barley in relation to weather and climate variability. Agronomy, 2024. Vol. 14. No. 7. Р. 1‒23. https://doi.org/10.3390/agronomy14071503.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександр МАРЕНЮК, Василь БУГАЙОВ, Юрій ВЕКЛЕНКО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
