Продуктивність ріпаку озимого за застосування регулятора росту вермийодіс та різних норм висіву
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-2-5Анотація
Ріпак озимий – культура широкого спектру використання, експортноорієнтована, інтерес до якої щороку зростає. Високу його продуктивність у Західному Лісостепу пов’язують з зоною концентрованого вирощування озимої й ярої форм на значних площах, що дозволяє ефективно використовувати ґрунтово-кліматичні умови й матеріально-технічні ресурси в технологічному процесі, а також нові сорти і гібриди та ефективні агрозаходи. У багатьох сферах сільського господарства технології вирощування ріпаку є предметом дискусій, а спроби практичної реалізації мають стихійний характер і здійснюються без належного наукового обґрунтування. Особливо це стосується до використання нових регуляторів росту в технології вирощування за різних норм висіву насіння, що спонукало нас до теоретичного обґрунтування вказаного агрозаходу.
На підставі досліджень, проведених на дерново-опідзолених ґрунтах Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у 2018–2020 рр., встановлено ефективність застосування регулятора росту вермийодіс у передпосівній обробці насіння (5 л/т) та позакореневому внесенні у ВВСН 36–46 і ВВСН 51–60 (по 4 л/га) за різних норм висіву насіння та сортового складу.
Застосування регулятора росту вермийодіс з умістом комплексу гумінових та інших хімічних компонентів сприяло збільшенню на 10–15 % формування репродуктивних органів, що забезпечило підвищення продуктивності від 0,3 до 0,6 т/га ріпаку озимого у досліджуваних варіантах.
Оптимальною нормою висіву для формування агроценозу ріпаку озимого за застосованої технології вирощування з використанням регулятора росту вермийодіс була 0,8 млн схож. нас./га – сорту Черемош та 0,6 млн схож. нас./га – гібриду Мерседес.
Допосівна обробка насіння регулятором росту вермийодіс (5 л/т) та дворазове обприскування культури під час вегетації у нормі по 4 л/га забезпечувало найвищий (0,63 т/га – сорту Черемош і 0,61 т/га – гібриду Мерседес) приріст урожайності до контролю і 0,16–0,30 т/га до досліджуваних варіантів. На цьому варіанті досліду отримано найвищі економічні показники рівня рентабельності вирощування ріпаку озимого: 127,7 % – сорту Черемош і 133,5 % – гібриду Мерседес.
Посилання
1. Агротехнологічні основи вирощування насіння ріпаку озимого в умовах Західного Лісостепу України / І. С. Волощук та ін. Львів : Сполом, 2017. 212 с.
2. Антоненко О. Ф., Савчук Ю. М. Вплив строків сівби та мікродобрив на розвиток рослин ріпаку озимого в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2016. Т. 1, № 1 (53). С. 87–94.
3. Волощук О. П., Волощук І. С., Косовська Р. Ю. Вплив передпосівної обробки насіння та позакореневого підживлення рослин рістрегуляторами на перезимівлю ріпаку озимого. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2012. Вип. 54 (І). С. 15–25.
4. Волощук О. П., Случак О. М., Распутенко А. О. Продуктивність озимого ріпаку залежно від строків, способів сівби та норм висіву насіння. Агроном. 2019. № 3 (65). С. 142–147.
5. Дегодюк Е. Г., Дегодюк Т. С. Адаптація системи землеробства І. Овсинського до умов виробництва органічної продукції рослинництва. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 3. С. 3‒9.
6. Дощові черв’яки: наукові аспекти вирощування і практичне застосування / І. П. Мельник та ін. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2015. 444 с.
7. Ефективність застосування біопрепаратів у технологіях вирощування сільгоспкультур в Західному регіоні України / М. Кожушко та ін. Техніка і технології АПК. 2016. № 5. С. 37–42.
8. Ефективність застосування регуляторів росту рослин та мікродобрива в насінництві соняшнику / Ю. І. Буряк та ін. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2014. Вип. 16. С. 20–25.
9. Камінський В. Ф. Науково-методичні основи досліджень з розроблення технологій вирощування сільськогосподарських культур. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2013. Вип. 1/2. С. 3–9.
10. Кирильчук А. М., Солодюк Н. М. Конкурентоздатність та сортовий потенціал ріпаку (Brassica Napus Oleifera Annua Metzger) в Україні. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 76. С. 110–115.
11. Коковіхін С. В., Донець В. В., Шаталова В. В. Економічні та енергетичні аспекти оптимізації технології вирощування ріпаку озимого в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2012. Вип. 82. С. 47–55.
12. Косовська Р. Ю. Підвищення зимостійкості ріпаку озимого в насінницьких посівах. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56 (І). С. 99–103.
13. Кулик Ю. Як в українському господарстві вирощують ріпак. Агрономія сьогодні. 2019. № 3. С. 114–115.
14. Курцев В. Технологічні аспекти вирощування ріпаку. Агробізнес сьогодні. 2017. № 20. С. 51−55.
15. Матис В. М., Дзюбайло А. Г. Продуктивність ріпаку ярого залежно від елементів технології вирощування в умовах Передкарпаття. Зб. наук. праць Вінницького національного аграрного університету. 2011. Вип. 9. С. 73–78.
16. Мащенко О., Гайденко О. Ріпак: коли дотримання правил – гарантія якості. Агробізнес сьогодні. 2019. № 10. С. 64–65.
17. Могилянська Н. О. Сучасний стан і перспективи переробки олійних культур. Зернові продукти і комбікорми. 2014. № 1. С. 22−25.
18. Перспективи використання мікробних поверхнево-активних речовин у рослинництві / Т. П. Пирог та ін. Мікробіологічний журнал. 2018. Т. 80 (3). С. 115–135. DOI: https://doi.org/10.15407/microbiolj80.03.115.
19. Продуктивність сортів і гібридів ріпаку озимого на Півдні України / Р. А. Вожегова та ін. Зрошуване землеробство. 2013. Вип. 59. С. 55–57.
20. Савчук Ю. М., Антоненко О. Ф. Залежність урожайності та посівних якостей насіння ріпаку озимого від сортів та технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 2 (93). С. 20–27.
21. Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Айлант, 2013. 378 с.
22. Чехова І. В. Пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності виробництва олійних культур. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2016. № 23. С. 193–202.
23. Induction of defense mechanisms in seedlings of oilseed winter rape inoculated with Phoma lingam (Leptosphaeria maculans) / K. Hura et al. Phytoparasitica. 2014. Vol. 42. Р. 145−154.
24. Organic amendments increase crop yields by improving microbe-mediated soil functioning of agroecosystems: A meta-analysis / G. Luo et al. Soil Biology and Biochemistry. 2018. Vol. 124. P. 105–115.
25. Peterson C., Eviner V., Gaudin A. Ways forward for resilience research in agroecosystems. Agricultural Systems. 2018. Vol. 162. P. 19–27.
26. Preparation and characterization of slow-release fertilizer encapsulated by starchbased superabsorbent polymer / D. Qiao et al. Carbohydrate Polymers. 2016. Vol. 147. P. 146–154.
27. Preparation and utilization of phosphate biofertilizers using agricultural waste / H. Wang et al. Journal of Integrative Agriculture. 2018. Vol. 14, Is. 1. P. 158–167.
28. Recent progress in selected bionanomaterials and their engineering applications: An overview / R.-K. Mishra et al. Journal of Science: Advanced Materials and Devices. 2018. Vol. 3, Is. 3. P. 263–288.
29. Redesign of the traditional Mesoamerican agroecosystem based on participative ecological intensification: Evaluation of the soil and efficiency of the system / C. Reyna-Ramírez et al. Agricultural Systems. 2018. Vol. 165. P. 177–186.
30. Shifts in soil bacterial communities induced by the controlled-release fertilizer coatings / P. Pan et al. Journal of Integrative Agriculture. 2016. Vol. 15, Is. 12. P. 2855–2864.
31. Susceptibility of winter rape cultivars to fungal diseases and their response to fungicide application / I. Вrazauskienė et al. Turkish Journal of Agriculture and Forestry. 2013. Vol. 37. Р. 699−710. DOI: 10.3906/tar1210-26.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 О. П. ВОЛОЩУК, В. М. СЕНДЕЦЬКИЙ, Т. В. МЕЛЬНИЧУК, І. В. СЕНДЕЦЬКИЙ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
