Вивчення адаптивної здатності сортів картоплі за ознакою «врожайність» в умовах Центрального Полісся
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-1-8Ключові слова:
картопля, сорти, екологічна адаптивність, урожайність, гомеостатичність, селекційна цінність, стресостійкістьАнотація
У результаті проведених досліджень вивчено сорти картоплі різних груп стиглості селекції Поліського дослідного відділення Інституту картоплярства НААН за параметрами екологічної адаптивності кількісної ознаки «врожайність». Оцінку 21 сорту картоплі проведено в Поліському дослідному відділенні Інституту картоплярства НААН у 2019–2021 рр. Виділено та розділено сорти картоплі за: середньою врожайністю, коефіцієнтом адаптивності, варіабельністю середньої продуктивності, гомеостатичністю, селекційною цінністю, ефектом генотипу, стресостійкістю і генетичною гнучкістю.
Відзначено, що критерієм високої адаптивності сорту є коефіцієнт адаптивності щодо врожайності (в роки досліджень), який становить 1 і вище. Високий адаптивний потенціал проявили сорти: Чарунка, Межирічка 11, Вимір, Вигода, Олександрит, Базалія і Взірець.
Виявлено, що в середньому за три роки найвищу середню продуктивність продемонстрували сорти: Чарунка, Межирічка 11, Вимір, Вигода, Олександрит, Базалія, Взірець і Іванківська рання.
Встановлено суттєву різницю між урожайністю генотипів картоплі при вирощуванні їх в оптимальних умовах порівняно з лімітованими, що становила: в групі ранніх – 7,9 т/га, в середньоранній – 4,6 т/га, в середньостиглих – 4,1 т/га і в середньопізній групі – 4,4 т/га. Найнижчий показник варіювання врожайності між максимальним і мінімальним значенням спостерігали у сортів картоплі: Взірець, Дубравка, Іванківська рання, Авангард, Альянс і Спокуса.
Встановлено, що генотипи картоплі характеризувалися різним рівнем гомеостатичності і селекційної цінності. Найбільш цінними є сортозразки, в яких поєднується висока гомеостатичність і селекційна цінність: Взірець, Тирас, Радомисль, Опілля, Межирічка 11, Дубравка, Іванківська рання, Авангард, Альянс, Чарунка, Поліська ювілейна і Спокуса.
Визначено, що позитивне значення ефекту генотипу і максимальну генетичну гнучкість ознаки врожайності сортів картоплі за групами стиглості спостерігали в: ранньостиглих – Вимір, Базалія, Взірець; середньоранніх – Межирічка 11; середньостиглих – Чарунка, Олександрит, Іванківська рання; в середньопізніх – Спокуса і Поліська ювілейна.
Високою стресостійкістю відповідно до середнього показника групи стиглості володіли генотипи: Вимір, Вигода, Базалія, Межирічка 11, Олександрит, Лєтана, Тетерів і Поліська ювілейна.
Посилання
1. Білоусова З. В. Оцінка адаптивного потенціалу сортів пшениці озимої (Triticum aestivum L.) в умовах Південного Степу України. Наукові доповіді НУБіП України. 2018. № 3 (73). DOI: 10.31548/dopovidi2018.03.013.
2. Бондарчук А. А., Верменко Ю. Я., Чернохатов Л. В. Оцінка адаптивної здатності сортів картоплі за зрошення в зоні Південного Степу України. Київ : КВІЦ, 2013. 28 с.
3. Власенко В. А., Солона В. Й., Федченко Г. В. Оцінка адаптивності сортів та перспективних ліній за вмістом сирого протеїну в зерні ярої м’якої пшениці. Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. 2005. Т. 4 (23). С. 25–30.
4. Гамаюнова В. В., Кувшинова А. О. Підвищення адаптаційних властивостей ячменю озимого до змін кліматичних умов Степу України. Матеріали Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конференції «Стан і перспективи розвитку селекції в умовах змін клімату» (м. Херсон, 23 лют. 2018 р.). Херсон : ІЗЗ НААН, 2018. С. 37–39.
5. Гірко B. C., Гірко О. В. Агроекологічні принципи формування інтенсивних агроценозів сільськогосподарських культур у різних кліматичних зонах України. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2006. № 3. С. 55–63.
6. Зайцева І. О. Аналіз феноритміки та адаптивних властивостей кленів в умовах інтродукції у Степовому Придніпров’ї. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. 2015. Вип. 2 (36). С. 6–12.
7. Іващенко О. О., Рудник-Іващенко О. І. Напрями адаптації аграрного виробництва до змін клімату. Вісник аграрної науки. 2011. № 8. С. 10–12.
8. Каленська С. М., Кнап Н. В., Федосій І. О. Картопля: біологія та технологія вирощування : монографія. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017. 143 с.
9. Кириченко В. В. Теоретичні основи та практичне використання гетерозису. Теоретичні основи селекції польових культур. Харків, 2007. С. 325–362.
10. Ковалишина Г. М., Мельник О. О., Топко Р. І. Селекційна цінність колекційних зразків пшениці озимої. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Реалізація потенціалу сортів зернових культур – шлях вирішення продовольчої безпеки” (с. Центральне, 20 жовт. 2017 р.). Миронівка, 2017. С. 38.
11. Кореляційні зв’язки між продуктивністю та параметрами екологічної адаптивності у зразків вівса / А. Я. Марухняк та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56 (1). С. 123–135.
12. Лозінський М. В. Адаптивність селекційних номерів пшениці озимої, отриманих від схрещування різних екотипів, за кількістю колосків в головному колосі. Агробіологія. 2018. № 1. С. 233–243.
13. Марухняк А. Я., Терлецька М. І., Пурдяк Л. С. Кластерний розподіл генотипів вівса за екологічною адаптивністю кількісних ознак продуктивності. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 65 (1). С. 77–90. DOI: 10.32636/01308521.2019-(65)-7.
14. Москалець Т. З. Прояв стабільності та пластичності генотипів пшениці м’якої озимої в умовах лісостепового екотопу. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2015. Т. 13, № 1. С. 51–55.
15. Недільська У. І., Семенчук В. Г. Оцінка продуктивності сортів картоплі. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2015. Вип. 19. С. 143–148.
16. Опря А. Т. Статистика (модульний варіант з програмованою формою контролю знань) : навч. посіб. Київ, 2012. 448 с.
17. Особливості формування врожайності та прояв ознак продуктивності у сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу / В. В. Базалій та ін. Таврійський наук. вісник. 2017. Вип. 97. С. 3–12.
18. Порівняльний аналіз статистичних програмних продуктів для кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення / Н. В. Лещук та ін. Plant varieties studying and protection. 2017. Т. 13, вип. 4. С. 429–435. DOI: 10.21498/2518-1017.13.4.2017.117757.
19. Пущак В. І., Ільчук Р. В., Марухняк Г. І. Кластерний аналіз зразків ярих зернових культур (овес, ярий ячмінь) за ознакою «врожайність зерна». Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (1). С. 89–103. DOI: 10.32636/01308521.2021-(69)-6.
20. Рівень адаптивності перспективних ліній пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України / В. С. Кочмарський та ін. Миронівський вісник. 2016. № 2. С. 98–116.
21. Рослинництво : навч. посіб. / В. В. Базалій та ін. Херсон : ФОП Грінь Д. С., 2015. 520 с.
22. Солонечний М. П. Гомеостатичність та селекційна цінність сучасних сортів ячменю ярого. Селекція і насінництво. 2013. Вип. 103. С. 36–41. DOI: https://doi.org/10.30835/2413-7510.2013.54064.
23. Солонечний П. М. Оцінка адаптивної здатності та стабільності сортів ячменю ярого за продуктивністю. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 4. С. 48–53.
24. Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Айлант, 2013. 378 с.
25. Статистичні параметри адаптивності за урожайністю нових генотипів пшениці м’якої озимої / Л. А. Коломієць та ін. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2009. Т. 7, № 2. С. 198–205.
26. Урожайність та гомеостатичність колекційних зразків пшениці ярої / О. А. Демидов та ін. Вісник аграрної науки. 2019. № 9 (798). С. 47–51. DOI: 10.31073/agrovisnyk201909-07.
27. Хоменко С. О., Федоренко І. В., Федоренко М. В. Гомеостатичність та селекційна цінність колекційних зразків пшениці м’якої ярої для умов Лісостепу України. Миронівський вісник. 2016. № 3. С. 85–93.
28. Хоменко С. О., Солона В. Й., Зварун Т. В. Особливості селекції пшениці ярої в умовах Лісостепу України. Селекція і насінництво. 2011. Вип. 100. С. 181–191.
29. Eberhart S. A., Russell W. A. Stability parameters for comparing varieties. Crop. Sci. 1966. Vol. 6, № 1. P. 36.
30. Effects of drip irrigation regimes on potato tuber yield and quality / A. Eskandari et al. Agronomy and Soil Science. 2013. Vol. 59, Issue 6. Р. 889–897. DOI: 10.1080/03650340.2012.685466.
31. GGE biplot взаємодії генотип середовище сортів ячменю ярого / П. М. Солонечний та ін. Селекція і насінництво. 2014. Вип. 106. С. 93–102.
32. Herman J., Sultan S. Adaptive transgenerational plasticity in plants: Case studies, mechanisms, and implications for natural populations. Front Plant Sci. 2011. V. 2, № 102. P. 1–10.
33. Langer I., Frey K., Bailey T. Association among productivity, production response and stability index in oat. Euphytica. 1979. Vol. 28. P. 17–14.
34. Management strategies for sustainable yield of potato crop under high temperature / P. Sreyashi et al. Agronomy and Soil Science. 2017. Vol. 63, Iss. 2. Р. 276–287.
35. Rossielle A. A., Hamblin J. Theoretical aspects of selection for yield in stress and nonstress environments. Crop Science. 1981. Vol. 21, Iss. 6. Р. 943–946.
36. Singh B., Kukreja S., Goutam U. Impact of heat stress on potato (Solanum tuberosum L.): present scenario and future opportunities. The Journal of Horticultural Science and Biotechnology. 2020. Vol. 95, № 4. Р. 407–424. DOI: 10.1080/14620316.2019.1700173.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Н. В. ПИСАРЕНКО, В. І. СИДОРЧУК, Н. А. ЗАХАРЧУК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
