Урожайність вітчизняних сортів квасолі звичайної (зернової) в умовах південної частини Лісостепу Західного

Анотація

Інтенсифікація процесів росту і розвитку рослин квасолі звичайної обумовлюється впливом екологічних, едафічних та біотичних чинників, проте домінуюча роль належить сортам і технології вирощування. З метою визначення найбільш адаптованих та продуктивних сортів для умов південної частини Лісостепу Західного на дослідному полі Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН проведено польові дослідження. Предмет дослідження – продукційний процес формування врожайності зерна квасолі звичайної. Об’єкт дослідження – сорти квасолі звичайної Буковинка, Галактика, Славія, Рось, Отрада та Ната.

У наших дослідженнях польова схожість насіння змінювалася залежно від умов року та сортових особливостей квасолі. Найвищою вона була у 2018 р. – 81,3% (80,2‒82,2%) внаслідок сприятливих погодних умов. У 2019 р. польова схожість насіння дещо знизилася і в середньому становила 78,5%. Якщо у 2018 р. великої різниці в рівні польової схожості між сортами не було, то у 2019 р. польова схожість сорту Галактика була суттєво нижчою порівняно з іншими сортами і становила 71,8%. У сорту Ната польова схожість у 2019 р. була найвищою – 81,6%. В середньому за роки досліджень найвищу польову схожість насіння було відмічено в сортів Отрада, Ната та Буковинка, а найменшу – у сорту Галактика.

Густота рослин квасолі у фазі повних сходів визначалася рівнем польової схожості і варіювала залежно від сортових особливостей. Так, на контролі (сорт Буковинка) на час повних сходів було 364,8 тис. рослин/га. На варіанті з вирощуванням сорту Галактика густота квасолі була найнижчою – 342 тис. рослин/га. Найбільшою густота сходів була в сортів Отрада та Ната і становила 367 та 365,2 тис. рослин/га відповідно.

Виживання рослин квасолі звичайної також залежало від умов року та сортових особливостей. Так, дещо вищий показник виживання рослин квасолі був у 2018 р. порівняно з 2019 р. В середньому за два роки досліджень у сорту Буковинка (контроль) виживання рослин становило 96,5%. Найменший показник виживання рослин квасолі протягом вегетаційного періоду був у сорту Славія – 93,6%. Рослини квасолі сорту Ната виявилися найбільш адаптованими до несприятливих умов вирощування в період вегетації порівняно з іншими досліджуваними сортами, про що свідчить показник виживання рослин 96% в середньому за роки досліджень.

Нами встановлено, що у 2018 р. продуктивність усіх досліджуваних сортів квасолі звичайної була високою. Так, продуктивність контрольного сорту Буковинка становила 2,46 т/га. Сорти Галактика та Славія з урожайністю, відповідно, 2,33 та 2,28 т/га суттєво поступалися контрольному варіанту. Найбільш урожайними були сорти Отрада і Ната (2,67 і 2,65 т/га відповідно). Також у 2018 р. по продуктивності сорт Буковинку достовірно переважав сорт Рось. Але вже у 2019 р. достовірної різниці в урожайності зерна між сортами Рось та Буковинка не виявлено. У 2019 р. продуктивність усіх досліджуваних сортів квасолі суттєво знизилася порівняно з 2018 р. Так, на контролі (сорт Буковинка) урожайність становила 1,89 т/га. Урожайність сорту Славія знизилася до 1,60 т/га, а найменш продуктивним у 2019 р. виявився сорт Галактика з урожайністю зерна 1,57 т/га. Найпродуктивнішими у 2019 р. були сорти квасолі Отрада та Ната. В середньому за два роки досліджень урожайність зерна квасолі на контролі (сорт Буковинка) становила 2,18 т/га. Нижчою була урожайність сортів Славія та Галактика – 1,94 та 1,95 т/га відповідно. Вища урожайність зерна була у квасолі сортів Рось та Ната – 2,28 та 2,37 т/га відповідно. Найпродуктивнішим в досліді виявився сорт Отрада, який забезпечив урожайність зерна 2,44 т/га.