Вивчення впливу гумату калію на густоту рослин та урожайність зерна жита озимого
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-2-7Ключові слова:
гумат калію, густота, жито озиме, урожайністьАнотація
У досліді проведено вивчення ефективності застосування та вплив препарату гумат калію «Продуктивний ріст» для передпосівної обробки насіння на густоту рослин і урожайність зерна короткостеблових сортів жита озимого. Об’єктами вивчення були короткостеблові сорти Оріана, Алатир та Ласкаве. При фізичній нормі висіву 3,0 млн шт./га насінин встановлено, що застосування гумату калію «Продуктивний ріст» в дозі 1,5 л/т для передпосівної обробки насіння забезпечує вищу польову схожість в межах помилки досліду для всіх вивчених сортів: Оріана –
96,61 % (+0,183 млн шт./га), Алатир – 96,10 % (+0,217 млн шт./га), Ласкаве – 95,56 % (+0,250 млн шт./га). Кількість вегетуючих рослин на період весняного відростання істотно більша для вивчених сортів у варіанті із застосування гумату калію
+0,183 (Оріана), +0,217 (Алатир), +0,266 млн шт./га (Ласкаве). Зниження кількості продуктивних рослин на час збирання в порівнянні з густотою сходів по сортах становило від -0,77 % до -8,49 % по варіантах та сортах. При використанні гумату калію кількість продуктивних рослин на 1 га істотно вища, що в кількісному виразі відносно варіанту без обробки насіння становить по сортах: +0,234 (Оріана), +0,250 (Алатир) та
+0,312 млн шт./га (Ласкаве). Найбільш стабільним по прояву густоти сходів, рослин при відростанні та продуктивних рослин у варіантах з передпосівною обробкою насіння є сорт Оріана. Дисперсійним аналізом визначено частки впливу на формування урожайності зерна факторів сорту (45,36 %), гумату калію «Продуктивний ріст» (26,00 %), взаємодії факторів (17,07 %). При точності досліду 97,8 % та НІР0,95 = 0,75 встановлено, що вищу урожайність зерна сорти жита озимого формували у варіанті з передпосівною обробкою насіння. Сорт Оріана – 7,12 т/га
(+0,12 т/га), Алатир – 6,24 (+1,33 т/га), Ласкаве – 5,84
(+1,81 т/га). Аналіз результатів досліду вказує на статистично обгрунтовану ефективність гумату калію для обробки насіння короткостеблових сортів жита озимого.
Посилання
1. Вінюков О. О., Коноваленко Л. І., Бондарева О. Б. Поліпшення якості зерна пшениці озимої в зоні впливу ТЕС. Зернові культури. 2021. Том 5. № 2. С. 275–281. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0186.
2. Вплив різних систем біологічного захисту рослин на врожайність та якість зерна пшениці озимої в органічному землеробстві / С. О. Заєць та ін. Аграрні інновації. Меліорація, землеробство, рослинництво. 2024. № 23. С. 75‒82. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.11.
3. Держстат України, 1998-2024 [Дата останньої модифікації: 24.12.2024]. https://stat.gov.ua/uk/page-contents/nakaz-vid-24122024-no288.
4. Єгоров Д. К. Жито озиме як круп’яна культура. Агроеліта. 2019. https://agroelita.info/zhyto-ozyme-yak-krupyana-kultura/.
5. Застосування біологічних препаратів в органічній технології вирощування пшениці озимої / А. М. Шувар та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (I). С. 143‒155. https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-10.
6. Короткова І. В., Горобець М. В., Чайка Т. О. Вплив стимуляторів росту на продуктивність сортів ячменю ярого. Вісник Полтавської державної аграрної академії. Полтава, 2021. № 2. С. 20–30. https://journals.pdaa.edu.ua/visnyk/article/view/1488/1892.
7. Короткова І. В., Карасенко В. М. Вплив систем удобрення з гуміновим препаратом на врожайність та прибутковість вирощування пшениці озимої. Scientific Progress & Innovations. 2023. № 26 (3). С. 17–21. https://journals.pdaa.edu.ua/visnyk/article/view/1778/2226.
8. Куриленко А. О. Фізіолого-біохімічні показники росту і розвитку озимого жита на різних етапах онтогенезу за дії метаболічно активних сполук : дис. … докт. філософії : Ніжин, 2022. 140 с.
9. Лазебник В. В. Використання гумінових органічних добрив у фермерських господарствах як основа стратегічного розвитку галузі. Агросвіт. 2025. № 12. С. 49‒55. https://doi.org/10.32702/2306-6792.2025.12.49.
10. Новак А. В., Новак Ю. В. Агрометеорологічні умови 2023–2024 сільськогосподарського року за даними метеостанції Умань. Збірник наукових праць Уманського національного університету. 2025. Вип. 106. Ч. 1. С. 55–65. https://journal.udau.edu.ua/assets/files/104.1/13.pdf.
11. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник / В. О. Єщенко та ін. ; за ред. В. О. Єщенка. Вінниця : ПП «Едельвейс і К», 2014. 332 с.
12. Патика В. П., Гармашов В. В., Калініченко А. В. Морфофізіологічні дослідження впливу біопрепаратів азотфіксувальних бактерій на формування елементів продуктивності озимої пшениці. Фізіологія і біохімія культурних рослин. 2004. Т. 36. № 3. С. 239–249.
13. Розборська Л. В., Даценко А. А. Біологічно активні речовини у сільському господарстві : методичні рекомендації. Умань, 2023. 58 с. https://biology.udau.edu.ua/assets/files/molodshij-bakalavr/metodichki/metodichni-rekomendacii-po-bar-u-silskomu-gospodarstvi-2023-avtosohranennyj-kopiya.pdf.
14. Сергієнко В. Гумінові препарати: повернемо ґрунту органічні речовини. Агробізнес сьогодні. 2019. https://agro-business.com.ua/2017-09-29-05-56-43/item/15457-huminovi-preparaty-povernemo-gruntu-orhanichni-rechovyny.html.
15. Симоненко Н. В., Скорик В. В., Жемойда В. Л. Результати селекційної роботи з озимим житом на Носівській селекційно-дослідній станції. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Агрономія. 2018. № 286. С. 152–163. https://socrates.vsau.org/repository/getfile.php/18659.pdf.
16. Скорик В. В., Симоненко Н. В., Третьякова С. О. Вивчення динаміки зміни урожайності зерна жита озимого залежно від покоління вирощування. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2025. Вип. 77 (1). С. 111‒121. https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-1-10.
17. Терновий Ю. В., Теличко Л. П. Біологічні препарати, як елемент екологічно безпечної технології вирощування кукурудзи цукрової. Збалансоване природокористування. 2020. № 1. С. 108‒114. https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2020.203937.
18. Biliavska, L. H., & Biliavskyi, Yu. V. Current state of winter rye seed production in Ukraine. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 2021. (2), 67–73. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.08.
19. Gerzabek, M. H., Strebl, F., & Temmel, B. Long-term behaviour of 137Cs and 90Sr in an Austrian agricultural soil. Environmental Pollution. 1996. Vol. 94 (1). P. 61‒71.
20. Onipko, V., Voropina, V., & Kalashnik, O. Prospects for the use of growth regulators and biostimulants in medicinal plant production. Scientific Progress & Innovations. 2023. Vol. 26. No. 3. P. 42–46. https://doi.org/10.31210/spi2023.26.03.08.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Володимир СКОРИК, Анна ЛОЗІНСЬКА, Галина КОВАЛЬ, Сергій УСИК, Олександр КАРНАУХ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
