Вивчення динаміки зміни урожайності зерна жита озимого залежно від покоління вирощування

Анотація

В статті представлено результати вивчення зміни врожайності зерна жита озимого з поколінням вирощування в умовах північного Лісостепу України на чорноземах глибоких малогумусних вилугованих легкосуглинкових з вмістом гумусу 2,35‒2,75 %, pH 5,1‒5,6, та на темно-сірих опідзолених крупнопилуватих легкосуглинкових ґрунтах з вмістом гумусу 1,22‒1,24 %, рН 5,3–5,8. Метою досліду було встановити характер зміни врожайності зерна культури сортів-синтетиків та гібридних популяцій при пересіві власним насінням протягом кількох поколінь. Сівба проводилася насінням поточного року врожаю, яке вирощувалося по сортах під груповими ізоляторами з обмеженим перезапиленням. Дослідження сортів-синтетиків культури проведено протягом 19 поколінь, гібридів – 4 поколінь. Випробування проведено в 4-кратній повторності з рендомізованим розміщенням ділянок. Встановлено зменшення врожайності зерна, порівняно з вихідною популяцією, за 19 поколінь у сорту Оріана – на 1,84 т/га (21,2 %), сорту Алатир – на 1,46 т/га (18,0 %), сорту Хлібне – на 1,38 т/га (18,0 %). Сорти Ласкаве та Верша зменшили урожайність за чотири покоління на 1,73 т/га (22,0 %) і 1,23 т/га (15,9 %) відповідно, а гібриди Матадор та Пікассо знизили урожайність зерна до покоління F₄ на 22,6 % та 28,8 %, що в абсолютних величинах становило 1,64 т/га та 2,24 т/га відповідно. Дослідом доведено високий рівень гетерозису сортів-синтетиків Оріана, Алатир, Хлібне, які формують стабільний високий урожай зерна і можуть використовуватись протягом багатьох поколінь для пересіву власним насінням. Оновлення насіннєвого матеріалу сортів Ласкаве і Верша рекомендовано проводити в РН-2. Гібридні популяції жита озимого не рекомендовано пересівати насінням F₂  та наступних поколінь із-за істотного зниження урожайності зі збільшенням генерації вирощування та суттєвим враженням шкодочинним паразитним грибом Claviceps purpurea (14,76 % – F₄).