Study of the dynamics of changes in the yield of winter rye grain depending on the growing generation
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-1-10Keywords:
winter rye, yield, synthetic variety, hybrid, generation of cultivation, Claviceps purpureaAbstract
The article presents the results of studying the dynamics of changes in the yield of winter rye grain depending on the generation of cultivation in the Northern Forest-Steppe of Ukraine on deep low-humus leached light-loamy chernozems with a humus content of
2.35–2.75 %, pH 5.1‒5.6, and on dark-grey podzolised coarse-dusty light-loamy soils with a humus content of 1.22–1.24 % and pH 5.3–5.8. The aim of the experiment was to determine the nature of changes in grain yields of synthetic varieties and hybrid populations when sown with own seeds over several generations. Sowing was carried out with seeds of the current harvest year, which were grown by varieties under group isolators with limited pollination. The study of crop synthetic varieties was carried out over 19 generations, and hybrids over 4 generations. The trials were conducted in 4 replications with randomised plot placement. A decrease in grain yield was found in Oriana variety by 1.84 t/ha (21.2 %), Alatyr variety by 1.46 t/ha (18 %), and Khlibne variety by 1.38 t/ha (18 %) over 19 generations compared to the original population. The varieties Laskave and Versha reduced the yield for 4 generations by 1.73 t/ha (22.0 %) and 1.23 t/ha (15.9 %), respectively, and the hybrids Matador and Picasso reduced the grain yield by the F4 generation by 22.6 % and 28.8 %, which in absolute terms was 1.64 t/ha and 2.24 t/ha, respectively. The experiment proved the high level of heterosis of the synthetic varieties Oriana, Alatyr, Khlibne, which form a stable high grain yield and can be used for many generations for reseeding with their own seeds. It is recommended to renew the seed material of Laskave and Versha varieties in RS-2. Hybrid populations of winter rye are not recommended to be reseeded with F2 and subsequent generations due to a significant decrease in yield with increasing generation of cultivation and a significant impact of the harmful parasitic fungus Claviceps purpurea (14,76 % – F4).
References
1. Білявський Ю. В., Білявська Л. Г., Сокирко М. П. Сортозміна в досліді «Беззмінне вирощування жита озимого». Вісник Полтавської державної аграрної академії. Сільське господарство. Рослинництво. 2022. № 2. С. 100–106. https://www.pdau.edu.ua/sites/default/files/visnyk/2022/02/11.pdf.
2. Виробничі ризики вирощування гібридного жита F2. URL: https://propozitsiya.com/ua/virobnichi-riziki-viroshchuvannya-gibridnogo-zhita-f2.
3. Волкодав В. В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Київ, 2000. 100 с.
4. Демчук Н., Сучек М. Сортооновлення та сортозаміна є запорукою підвищення врожайності озимих зернових. Суперагроном, 2020. https://superagronom.com/articles/418-mikola-suchek-sortoonovlennya-ye-zaporukoyu-pidvischennya-vrojaynosti-ozimih-zernovih.
5. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Міністерство аграрної політики та продовольства України, 2025. URL: https://minagro.gov.ua/napryamki/roslinnictvo/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini.
6. Держстат України, 1998-2024 (Дата останньої модифікації: 23.04.2024). URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/sg/pvzu/arch_pvxu_reg.htm.
7. Донець М. М. Насінництво з основами селекції : навчальний посібник. Київ, 2007. 337 с. URL: https://institut-zerna.com/library/docs/nasinnitstvo_osnovy_ selectcii.pdf.
8. ДСТУ 2240–93. URL: https://dnaop.com/get/34000/.
9. ДСТУ 4522:2006. Жито. технічні умови (33901). URL: https://dnaop.com/html/33901_2.html.
10. Єгоров Д. К. Нові селекційні розробки як фактор збільшення виробництва зерна жита озимого. Селекція і насінництво, 2008. Вип. 95. С. 55–64.
11. Єгоров Д. К., Змієвська О. А. Жито озиме – як круп’яна культура. Аграрний тиждень. Україна, 2018. Київ. № 6. С. 50‒51.
12. Єгоров Д. К., Змієвська О. А. Становлення та розвиток селекції жита озимого у Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. Селекція і насінництво. 2018. Вип. 113. С. 235‒238.
13. Єгоров Д. К., Циганко В. А., Дем’яненко С. Б. Жито озиме як поновлюване джерело енергії. Селекція і насінництво. 2020. Вип. 117. С. 164–178. https://doi.org/10.30835/2413-7510.2020.207162.
14. Жито озиме та тритикале. Народногосподарське значення. Історія, поширення, напрямки використання. Біологія культур. Технологія вирощування озимих зернових культур. Рослинництво : навч. посіб. / В. А. Мазур та ін. 2020. Вінниця : ТОВ «Друк». Ч. 1. С. 97–106. URL: http://socrates.vsau.org/repository/getfile.php/27415 (дата звернення: 10.05.2024).
15. Змієвська О. А., Єгоров Д. К. Прояв гетерозису у нових простих експериментальних гібридів (F1) жита озимого. Селекція і насінництво. 2015. Вип. 107. С. 52–58.
16. Мазур З. О., Симоненко Н. В. Особливості формування основних елементів структури врожаю жита озимого. Зрошуване землеробство. 2014. Вип. 61. С. 107–110. URL: https://agrovisnyk.com/pdf/ua_2023_08_05.pdf.
17. Маренич М. М. Теоретичні та практичні основи управління урожайністю і якістю зерна пшениці озимої в умовах лівобережного Лісостепу України : дис… д-ра. с.-г. наук : 06.01.09. Суми, 2021. 463 с. URL: https://science.snau.edu.ua/wp-content/uploads/2021/03/dis_ marenych.pdf.
18. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник / В. О. Єщенко та ін. / За ред. В. О. Єщенка. Вінниця : ПП «Едельвейс і К», 2014. 332 с.
19. Островий С. В. Жито посівне (озиме) – недооцінена у виробництві культура. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2024. Вип. 75 (2). С.112‒123. https://phzt-journal.isgkr.com.ua/75-2/10.pdf.
20. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин: підручник / М. Я. Молоцький та ін. Київ : Вища освіта, 2006. 463 с. ISBN 966-8081-50-1.
21. Сень О. В. Особливості прояву гетерозису у гібридів озимого жита з домінантною короткостеблістю та їх використання в селекції : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.01.05. Київ, 2003. 24 с.
22. Симоненко Н. В., Скорик В. В., Жемойда В. Л. Результати селекційної роботи з озимим житом на Носівській селекційно-дослідній станції. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Агрономія, 2018. № 286. С. 152–163.
23. Скорик В. В. Генетичне вдосконалення методів селекції озимого жита : дис. … д-ра. с.-г. наук : 06.01.05. Чабани, 1994. 474 с.
24. Скорик В. В. Донор ультракороткостеблості жита озимого (Secale cereale L.) Гном-3. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. Київ, 2011. № 1. С. 4−11.
25. Суперагроном. Названо ТОП-3 області в Україні, де посіяли найбільше жита під урожай 2024 році. 2024. URL: https://superagronom.com/news/19342-nazvano-top-3-oblasti-v-ukrayini-de-posiyali-naybilshe-jita-pid-urojay-2024-rotsi.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 Володимир СКОРИК, Ніна СИМОНЕНКО, Світлана ТРЕТЬЯКОВА (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
