Формування структури врожаю ріпаку озимого за пливу умов живлення
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-2-6Ключові слова:
гібриди, коефіцієнт кореляції, ріпак озимий, структурні показники рослин, удобрення, урожайністьАнотація
Установлено, що за результатами дослідження проведеними впродовж 2020–2021 рр. на чорноземах опідзолених важливим показником формування продуктивності ріпаку озимого є структура врожаю. Відмічено, що залежно від варіанту удобрення висота кріплення нижніх гілок змінювалася від 26,6 до 37,4 см, кількість сформованих гілок відповідно становила від 5,5 до
7,7 шт. Найбільшу кількість стручків нараховано у гібриду
Гладіус ‒ від 104,8 до 125,9 шт., тоді як у гібриду Ксенон – 102,1 – 124,3 шт. Також відмічено, що найбільшу кількість насіння у стручку сформували рослини ріпаку озимого на варіанті за внесення N32Р76K116 + N21S24. Так, на зазначеному варіанті у рослин гібриду Ксенон кількість насінин у стручку в середньому становила 21,4 шт. на рослині, для гібриду Гладіус – 22,4 шт. на рослині. Отже, результати досліджень показали, що внесення N32Р76K116 + N21S24, відповідно до схеми досліджень, упродовж росту та розвитку рослин ріпаку озимого, забезпечує формування оптимальних показників структури елементів урожаю та урожайності – 3,09–3,25 т/га.
Результати досліджень показали, що застосування добрив за вирощування ріпаку озимого гібридів Гладіус та Ксенон мало позитивний вплив на формування елементів структури врожаю і, відповідно, урожайності. Максимальну врожайність 3,25 т/га було отримано у гібрида Гладіус на варіанті за внесення N32Р76K116 + N21S24. Результати статистичної обробки даних дозволяють зробити висновок щодо наявності між основними елементами структури врожаю та урожайності сильного позитивного кореляційного зв’язку.
Посилання
1. Агротехнологічні основи вирощування насіння ріпаку озимого в умовах Західного Лісостепу України / І. С. Волошук та ін. Львів : Сполом, 2017. 212 с.
2. Волощук О. П., Косовська Р. Ю. Насіннєва продуктивність і посівні якості ріпаку озимого залежно від норм висіву насіння та рівнів мінерального живлення рослин. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 57. С. 43–50.
3. Гайдаш В. Д. Климчук М. М., Макар М. М. Ріпак. Івано-Франківськ : Сіверсія. 1998. 214 с.
4. Гарбар Л. А., Яцишина Т. П., Самолюк О. П. Вплив удобрення на перезимівлю ріпаку озимого. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 1. С. 74–77. DOI: 10.31210/visnyk2018.01.12.
5. Доля М., Бондарєва Л. Ресурсоощадна технологія вирощування озимого ріпаку. Пропозиція. 2015. № 07–08. С. 12–14.
6. Дослідна справа в агрономії : навчальний посібник : у 2 кн. Кн. 1. Теоретичні аспекти дослідної справи / А. О. Рожков та ін.; за ред. А. О. Рожкова. Харків : Майдан, 2016. 316 с.
7. Дослідна справа в агрономії : навчальний посібник: у 2 кн. Кн. 2. Теоретичні аспекти дослідної справи / А. О. Рожков та ін.; за ред. А. О. Рожкова. Харків : Майдан, 2016. 341 с.
8. Забарний О. С., Забарна Т. А. Вплив погодних умов на перезимівлю озимого ріпаку залежно від факторів інтенсифікації. Корми і кормовиробництво. 2023. Вип. 95. С. 97–107. DOI: 10.31073/kormovyrobnytstvo202395-08.
9. Збагачення біорізноманіття польових культур в умовах зміни клімату / С. Каленська та ін. Український екологічний журнал. 2019. № 9 (1). С. 19–24.
10. Індикаційні стресові індекси технологічного характеру для ріпаку озимого / Н. А. Пасічник та ін. Наукові доповіді НУБіП України. 2020. № 3 (85). DOI:10.31548/dopovidi2020.03.007.
11. Каленська С. М. Продовольча безпека та інноваційні рішення в рослинництві. Plant and Soil Science. 2022. № 13 (2). С. 14–26. DOI: 10.31548/agr.13(2).2022.14-26.
12. Каленська С. М., Юник А. В. Вплив норм висіву насіння на фотосинтетичну діяльність посівів ріпаку ярого. Новітні агротехнології. 2020. № 8. 9 с. DOI: 10.21498/na.8.2020.226087.
13. Марчук І. У., Макаренко В. М., Розстальний В. Є. Агрохімія: добрива та їх використання. Київ : ЦП «Компринт», 2016. 330 с.
14. Савчук Ю. М., Антоненко О. Ф. Залежність урожайності та посівних якостей насіння ріпаку озимого від сортів та технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 2 (93). С. 20–27.
15. Сидякіна О. В., Павленко С. Г. Ефективність застосування мікроелементів у системі живлення рослин соняшнику (огляд літератури). Таврійський науковий вісник. 2021. № 118. С. 152–158. DOI: 10.32851/2226-0099.2021.118.19.
16. Формування продуктивності рицини залежно від ширини міжрядь та густоти стояння / Б. О. Мазуренко та ін. Plant and Soil Science. 2022. Т. 13, № 3. С. 38–48. DOI: 10.31548/agr.13(3).2022.38-48.
17. Фурманець О. А. Продуктивність озимого ріпаку на дерново-підзолистих ґрунтах Західного Полісся у різні дози основного добрива. Таврійський науковий вісник. 2021. № 121. С. 109–114. DOI: 10.32851/2226-0099.2021.121.15.
18. Чабан В. І., Подобєд О. Ю. Надходження мікроелементів у ґрунт із побічною продукцією сільськогосподарських культур у сівозмінах степової зони. Вісник Інституту сільського господарства Степової зони НААН України. 2015. № 8. С. 112–117.
19. Шаббір Г. Урожайність і якість насіння ріпаку ярого залежно від комплексного застосування мінеральних добрив та позакореневого підживлення в умовах північно-східного Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2020. № 111. С. 166–173. DOI: 10.32851/2226-0099.2020.111.23.
20. Юник А. В., Гарбар Л. А. Ефективність використання макроелементів рослинами ріпаку ярого. Рослинництво та ґрунтознавство. 2022. Т. 13, № 1. C. 67–73. DOI: 10.31548/agr.13(1).2022.67-73.
21. Canola Produced under Boreal Climatic Conditions in Newfoundland and Labrador Have a Unique Lipid Composition and Expeller Press Extraction Retained the Composition for Commercial Use / A. A. Sey. J. Adv. Res. 2020. V. 24. P. 423–434. DOI: 10.1016/j.jare.2020.05.002.
22. Cowling, W. A. Genetic Diversity in Australian Canola and Implications for Crop Breeding for Changing Future Environments. Field Crops Res. 2007. V. 104. P. 103–111. DOI: 10.1016/j.fcr.2006.12.014.
23. Enrichment of field crops biodiversity in conditions of climate changing / S. Kalenska et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. V. 9, No 1. Р. 19–24.
24. Evaluation of Agronomic Performance and Seed Oil Composition of 15 Sunflower Genotypes in South Madagascar / А. Calamai et al. Agricultural Sciences. 2018. No 9. Р. 1337–1353. DOI: 10.4236/as.2018.910093.
25. Factors Affecting the Quality of Canola Grains and Their Implications for Grain-Based Foods / R. Sabbahi et al. Foods. 2023. V. 12, No 11. P. e2219. DOI: 10.3390/foods12112219.
26. Management Factors Determining Spring and Winter Canola Yield in North America / Y. Assefa et al. Crop Sci. 2018. V. 58. P. 2875–2880. DOI: 10.2135/cropsci2017.02.0079.
27. Possibilities of using oilseed oil for biodiesel production / М. Gumbytė et al. Agricultural Sciences. V. 20, No 1. P. 1–9. DOI: 10.6001/zemesukiomokslai.v20i1.2633.
28. Sieling K., Böttcher U. Kage H. Sowing date and N application effects on tape root and aboveground dry matter of winter oilseed rape in autumn. Eur. J. Agric. 2017. V. 83. P. 40–46. DOI: 10.1016/j.eja.2016.11.006.
29. The economic efficiency of the fertilizers application under agricultural crops for different soil tillage / A. Bykin et al. Plant and Soil Science. 2019. V. 10, No 2. Р. 62–69. DOI: 10.31548/agr2019.02.062.
30. Zero Tillage of Rapeseed and Mustard Cultivation in Thoubal District of Manipur : an Economic Analysis / A. Monika et al. New Delhi Publishers. 2014. V. 59, N 3. P. 335–343. DOI: 10.5958/0976-4666.2014.00002.3.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Леся ГАРБАР, Надія ДОВБАШ, Василь ВЕНГЕР, Aissa BENSELHOUB, Алла ІВАНИЦЬКА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
