Коефіцієнти переходу важких металів і вміст аніонних жирних кислот у бджолиному обніжжі (пилку рослин) у різних природних зонах Карпатського регіону
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-2-10Ключові слова:
природні зони Карпатського регіону, бджолине обніжжя (пилок рослин), важкі метали, аніонні жирні кислоти, коефіцієнти переходу важких металів, біоіндикатори, продуктивність робочих бджілАнотація
Метою роботи було визначити коефіцієнти переходу важких металів із орного шару ґрунту в бджолине обніжжя (пилок рослин) та вміст важких металів і малоактивних аніонних жирних кислот у згадуваному матеріалі з рослин у різних природних зонах Карпатського регіону. Піддослідні пасіки клінічно здорових медоносних бджіл породи карпатська було підібрано на базі приватних пасічних господарств гірської (смт Славсько Стрийського району), передгірної (с. Нижня Стинава Стрийського району) та лісостепової (с. Миклашів Львівського району) зон Львівської області. Для оцінки інтенсивності техногенного навантаження на довкілля, де знаходяться піддослідні пасіки медоносних бджіл, визначали вміст Феруму, Цинку, Купруму, Хрому, Кобальту, Ніколу, Плюмбуму та Кадмію в орному шарі ґрунту та бджолиному обніжжі (пилку рослин). Вміст важких металів у відібраних зразках орного шару ґрунту, бджолиного обніжжя (пилку рослин) визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі, а аніонних жирних кислот у бджолиному обніжжі (пилку рослин) – на газо-рідинному хроматографі. Встановлено, що в напрямі від гірської до передгірної та далі до лісостепової зони Карпатського регіону зростає вміст Феруму, Цинку, Купруму, Кобальту, Хрому, Ніколу, Плюмбуму та Кадмію в орному шарі ґрунту та бджолиному обніжжі (пилку рослин). Одночасно в наведеному вище напрямі знижуються коефіцієнти переходу Цинку, Хрому та Ніколу із орного шару ґрунту в бджолине обніжжя; Цинку та Ніколу – у пилок із кульбаби лікарської; Цинку – в пилок із яблуні. У напрямі від гірської до передгірної і далі до лісостепової зони Карпатського регіону через високий рівень важких металів знижується цінність аніонних жирних кислот бджолиного обніжжя (пилку рослин) для організму бджіл, бджолиних стільників і вуликів. У наведеному вище напрямі через зростання вмісту важких металів і аніонних форм жирних кислот у бджолиному обніжжі (пилку) знижується льотно-збиральна щодо обніжжя (пилку) і медова продуктивність робочих бджіл. Високий рівень важких металів і аніонних жирних кислот у бджолиному обніжжі (пилку рослин), отриманому з вуликів, розміщених у передгірній та особливо лісостеповій зонах Карпатського регіону, є наслідком урбанізації та індустріалізації території. Бджолине обніжжя та пилок із кульбаби лікарської і яблуні в загальному можуть бути біоіндикаторами екологічного стану довкілля. Однак через оптимальний вміст важких металів і жирних кислот найкращим біоіндикатором екологічного стану довкілля є пилок із кульбаби лікарської.
Посилання
1. Боднарчук Г. Л., Гаврилюк О. І., Романенко Л. І. Бджільництво Українських Карпат. Бджільництво України. 2018. Вип. 3. С. 6–14.
2. Віщур В. Я. Вміст важких металів, аніонних і неестерифікованих жирних кислот у пилку з кульбаби лікарської залежно від техногенного навантаження на довкілля. Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного і контрольного Інституту ветпрепаратів та кормових добавок. 2012. Вип. 13, № 1/2. С. 322–327.
3. Вожегова Р. А., Влащук А. М., Дробіт О. С. Поліпшення еколого-меліоративного стану ґрунтів на засадах смарт-спеціалізації. Матеріали Х Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Актуальні проблеми агропромислового виробництва України: сталий розвиток сільського господарства в умовах змін клімату», с. Оброшине, 11 листоп. 2021 р. Львів-Оброшине, 2021. С. 15–16.
4. Дідух Я. П. Основи біоіндикації. Київ : Наук. думка, 2012. 204 с.
5. Іскра Р. Я., Янович В. Г. Біохімічні механізми дії хрому на організм людини і тварин. Український біохімічний журнал. 2011. Т. 83, № 5. С. 5–12.
6. Кількісні хроматографічні методи визначення окремих ліпідів і жирних кислот у біологічному матеріалі : метод. посіб. / Рівіс Й. Ф. і ін. Видання друге, уточнене та доповнене. Львів : СПОЛОМ, 2017. 161 с.
7. Ковка Н. О., Недашківський В. М. Тривалість та періоди цвітіння основних нектаропилконосів в умовах Лісостепу Правобережного. Тваринництво України. 2019. № 4. С. 36–39.
8. Комарова І. О. Еколого-біологічні особливості Taraxacum officinale Wigg. за дії забруднення важкими металами в умовах промислового Криворіжжя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.10.16 “Екологія”. Дніпро, 2018. 26 с.
9. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / В. В. Влізло і ін. Львів, 2012. 764 с.
10. Лопач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Київ : Мартон, 2001. 408 с.
11. Недашківський В. М., Разанов С. Ф. Вплив весняного поповнення кормових запасів бджолиних сімей на виробництво ними квіткового пилку, перги та гомогенату трутневих личинок. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 4. С. 157–162.
12. Разанов С. Ф., Дідур І. М., Первачук М. В. Ефективність зниження забруднення ґрунтів свинцем і кадмієм за бджолозапилення сільськогосподарських культур в умовах їх мінерального підживлення. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. 2015. № 2. С. 94–101.
13. Разанов С. Ф. Оцінка лісових нектаро-пилконосних дерев та ефективність використання їх у медоносному конвеєрі бджіл в умовах Вінниччини. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. 2019. № 12. С. 214–224.
14. Саранчук І. І., Рівіс Й. Ф. Жирнокислотний склад бджолиного обніжжя залежно від екологічних умов довкілля. Біологія тварин. 2008. Т. 10, № 1/2. С. 236–244.
15. Січенко О. М. Виробництво бджолопродукції на природних фітоценозах різної щільності забруднення радіоцезієм та важкими металами. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2011. Вип. 1, № 2 (29). С. 240–244.
16. Снітинський В., Дидів А. Вплив кадмію та свинцю на біохімічний склад буряка столового за використання різної системи удобрення. Вісник Львівського національного аграрного університету. 2015. № 19. С. 21–25.
17. Швець В. В. Інтенсивність забруднення свинцем, кадмієм, цинком і міддю угідь та білкової продукції бджільництва в умовах Лісостепу Правобережного. Екологія та охорона навколишнього середовища. 2017. № 5. С. 204–214.
18. Аdamchuk L. Environment al biomonitoring by means of beekeeping products. Biodiversity after the Chernobyl accident. 2016. Р. 11–18. URL: http://www.slpk.sk/eldo/2018/dl/9788055215150/9788055215150.pdf (last accessed: 10.08.2016).
19. Chibuike G. U., Obiora S. C. Heavy metals polluted soils: effect on plants and bioremediation methods. Applied and Environment al Soil Science. 2014. DOI: https://doi.org/10.1155/2014/75270850.
20. Di Miceli M., Bosch-Bouju C., Layé S. PUFA and their derivatives in neurotransmission and synapses: a new hallmark of synaptopathies. Proceedings of the Nutrition Society. 2020. Vol. 79, Issue 4. Р. 388–403.
21. Dobson H. E. M. Survey of pollen and pollenkitt lipids – chemical cues to flower visitors? American journal of botany. 1998. Vol. 75. P. 180–182.
22. Domínguez R. Comprehensive review on lipid oxidation in meat and meat products. Antioxidants. 2019. Vol. 8, № 10. Р. 429–460. DOI: 10.3390/antiox8100429.
23. Feldlaufer M. L., Lusby W. R., Knox D. A. Isolation and identification of linoleic acid as an antimicrobial agent from the chalkbrood fungus. Ascosphaera apis. Apidologie. 1993. Vol. 24. P. 89–94.
24. Klym O., Stadnytska O. Нeavy metals in the dandelion and apple tree pollen from the different terrestrial ecosystems of the Carpathian region. Acta Scientiarum Polonorum Zootechnica. 2019. № 18 (3). Р. 15–20.
25. Loretta Y., Yong R. N., Thomas H. R. Fate and transport of Plumbum pollution along a highway corridor. Geoenvironment al Engineering. 2015. DOI: 10.1680/geimogacl.32774.0012. URL: https://www.icevirtuallibrary.com/doi/abs/10.1680/geimogacl.32774.0012 (last accessed: 12.12.2021).
26. Matin G., Kargar N., Buyukisik H. B. Biomonitoring of Cadmium, Plumbum, Arsenic and Mercury in industrial districts of Izmir, Turkey by using honey bees, propolis and pine tree leaves. Ecological Engineering. 2016. Vol. 90, № 5. P. 331–335.
27. Miyazaki M., Araki М., Okamura К. Assimilate translocation and expression of sucrose transporter, OsSUT1, contribute to high-performance ripening under heat stress in the heat-tolerant rice cultivar Genkitsukushi. J. of Plant Physiol. 2013. Vol. 170, № 18. P. 1579–1584.
28. Okon В. The role of prostaglandins in livestock production. Global Journal of Agricultural Sciences. 2016. Vol. 15, № 1. P. 27–30.
29. Osman D. The requirement for Cobalt in vitamin B12: A paradigm for protein metalation. Biochimica et Biophysica Acta (BBA) ‒ Molecular Cell Research. 2021. Vol. 1868, Issue 1. DOI:10.1016/j.bbamcr.2020.118896.
30. Ponce de León I., Hamberg M., Castresana C. Oxylipins in moss development and defense. Front Plant Sci. 2015. Vol. 6. DOI: 10.3389/fpls.2015.00483.
31. Purać J. Identification of a metallothionein gene in honey bee Apis mellifera and its expression profile in response to Cd, Cu and Pb exposure. Mol. Ecol. 2019. Vol. 28, № 4. Р. 731–745.
32. Vishchur V. Yа., Saranchuk І. І., Gutyi B. V. Fatty acid content of honeycombs depending on the level of technogenic loading on the environment. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2016. Vol. 24, № 1. Р. 182–187.
33. Yang S. Evaluating and сomparing the natural cell structure and dimensions of honey bee comb cells of chinese bee, apis cerana (hymenoptera: apidae) and italian bee, apis mellifera ligustica (hymenoptera: apidae). J. Insect Sci. 2021. Vol. 1, Issue 21, № 4. DOI: 10.1093/jisesa/ieab042.
34. Younus H. Therapeutic potentials of superoxide dismutase. Int. J. Health Sci. 2018. Vol. 12, № 3. Р. 88–93.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Рівіс Й. Ф., Постоєнко В. О., Стасів О. Ф., Саранчук І. І., Клим О. Я., Дяченко О. Б., Стадницька О. І. , Федак В. Д., Гопаненко О. О. (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
