Адаптивний потенціал урожайності  зразків Dactylis  glomerata L.  в  агрокліматичних умовах Передкарпаття

Автор(и)

  • М. М. ХОМ'ЯК Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Л. З. БАЙСТРУК-ГЛОДАН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Г. С. КОНИК Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-1-10

Ключові слова:

грястиця збірна, сорт, зразок, селекційний номер, контрольний розсадник, насіння, адаптивність

Анотація

Дослідження проводили у 2015–2020 рр. на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень. Матеріалом для досліджень слугували 16 селекційних номерів грястиці збірної.

На основі використання екотипів створено близько 50 % селекційних сортів трав, серед яких провідне місце займає грястиця збірна (Dactylis glomerata L.). Це один з найважливіших кормових злаків у світі, який досліджують на біомасу та біоенергію. Його видовою особливістю є висока пластичність морфологічних, анатомічних, фізіологічних та екологічних ознак, що зумовлює велику кількість підвидів, форм, рас та різновидів. Незважаючи на значну поширеність і високу господарську значимість грястиці збірної, адаптаційні можливості зазначеного виду до різних умов проростання вивчено недостатньо. Це і стало підставою для проведення досліджень.    

За результатами комплексної оцінки та аналізу одержаних даних, спостерігаються відмінності в реалізації високої та стабільної врожайності насіння грястиці збірної. У більшості генотипів формування високої врожайності супроводжувалося нестабільністю екологічної стійкості та пластичності. Цінними з досліджуваних зразків можна вважати селекційні номери: стандарт Дрогобичанка, № 1521, № 1526, № 1847, № 1848, № 1661, № 1662 і № 912; стабільними і пластичними за врожайністю насіння, які можуть бути використані в селекційному процесі для підвищення адаптивного потенціалу, – № 739, № 740.  

За підсумковим рангом ознаки «врожайність насіння», який вказує на адаптивний потенціал зразків, найвищий ранг (4) зафіксовано у селекційних номерів: № 1618 (ГП № 912 х № 987),  № 1848 (ГП №  987 х № 912), № 739 (ГП №  25 х Київська пізня), № 1661 (ГП  Dainava х Марічка) і № 740 (ГП № 32 х Київська пізня).

Оцінка екологічної стабільності та пластичності в контрольному розсаднику дозволяє зменшити можливість помилки у виборі зразків для подальшої селекційної роботи.

Посилання

1. Багаторічні трави – важлива складова екологічного землеробства і кормовиробництва / Л. К. Антипова та ін. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 4. C. 35–41.

2. Базалій В. В., Домарацький В. О., Ларченко О. В. Сучасний сортовий склад пшениці м’якої озимої та параметри його екологічної стійкості за різних умов вирощування (огляд літератури). Таврійський науковий вісник. 2018. № 104. С. 9‒15.

3. Білоусова З. В. Оцінка адаптивного потенціалу сортів пшениці озимої (Triticum aestivum L.) в умовах Південного Степу України. Наук. доповіді НУБіП України. 2018. № 3 (73). DOI: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2018.03.013.

4. Гопцій В. О., Криворученко Р. В. Адаптивні властивості та селекційна цінність колекційних генотипів пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності колосу. Зернові культури. 2020. Т. 4, № 2. С. 230–242. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0130.

5. Дзюбецький Б. В., Черчель В. Ю. Конспект лекцій з дисципліни «Адаптивна селекція сільськогосподарських рослин» для підготовки докторів філософії спеціальності 201 – Агрономія. Дніпро : ДУ ІЗК НААН, 2019. 100 с.

6. Ковалишина Г. М., Мельник О. О., Топко Р. І. Селекційна цінність колекційних зразків пшениці озимої. Реалізація потенціалу сортів зернових культур – шлях вирішення продовольчої безпеки : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (с. Центральне, 20 жовт. 2017 р.). Миронівка, 2017. С. 38.

7. Кохан А. В., Марініч Л. Г., Барилко М. Г. Селекція та насінництво однорічних і багаторічних кормових трав: теоретичні та практичні аспекти : монографія. Полтава : Астрая, 2018. 196 с.

8. Літун П. П., Коломацька В. П. Проблеми адаптивної селекції рослин в зв'язку зі зміною клімату. Селекція і насінництво. 2006. Вип. 93. С. 67‒91.

9. Мазур В. А., Липовий В. Г., Мордванюк М. О. Методика наукових досліджень в агрономії : навч. посіб. Вінниця : ВЦ ВНАУ, 2020. 198 с.

10. Методика польового досліду (зрошуване землеробство) / В. О. Ушка-ренко та ін. Херсон : Грінь Д. С., 2014. 448 с.

11. Методика проведення експертизи сортів рослин групи технічних та кормових на придатність до поширення в Україні (ПСП) / за ред. С. О. Ткачик. Київ, 2017. 71 с.

12. Методика формування колекцій польових культур за стійкістю до біотичних чинників / В. П. Петренкова та ін. Харків, 2015. 111 с.

13. Методологія селекції багаторічних бобових і злакових трав у Передкарпатті : метод. рек. / Г. С. Коник та ін. Оброшино, 2015. 100 с.

14. Оцінка екологічної пластичності і стабільності перспективного селекційного матеріалу горошку посівного (ярого) / М. Г. Барилко та ін. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 66‒73. DOI: https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-06.

15. Петриченко В. Ф., Векленко Ю. А., Корнійчук О. В. Наукові основи інтенсифікації виробництва кормів на луках і пасовищах України. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 10–22. DOI: https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089–01.

16. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В., Задорожна І. С. Становлення та розвиток кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 54–62.

17. Польовий А. М., Божко Л. Ю., Вольвач О. В. Основи агрометеорології : конспект лекцій. Одеса : Вид-во «ТЭС», 2004. 150 с.

18. Розвиток аграрної сфери економіки в умовах децентралізації управління в Україні / Я. М. Гадзало та ін. Київ : Аграрна наука, 2018. 328 с.

19. Селекція та насінництво однорічних і багаторічних кормових трав: теоретичні та практичні аспекти : монографія / А. В. Кохан та ін. Полтава : Астрая, 2018. 196 с.

20. Селекція ячменю ярого на підвищення продуктивного та адаптивного потенціалу / В. М. Гудзенко та ін. Селекція і насінництво. 2017. Вип. 111. С. 51–60.

21. Солонечний П. М. Гомеостатич-ність та селекційна цінність сучасних сортів ячменю ярого. Селекція і насінництво. 2013. Вип. 103. С. 36.

22. Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Айлант, 2013. 378 с.

23. Урожайність та гомеостатичність колекційних зразків пшениці ярої / О. А. Демидов та ін. Вісн. аграр. науки. Серія: «Генетика. Селекція. Біотехнологія». 2019. № 9 (798). С. 47–51.

24. Хоменко С. О., Федоренко І. В., Федоренко М. В. Гомеостатичність та селекційна цінність колекційних зразків пшениці м’якої ярої для умов Лісостепу України. Миронівський вісн. 2016. № 3. С. 85–93.

25. Хоменко Л. О., Сандецька Н. В. Джерела комплексної стійкості пшениці озимої (Triticum aestivum L.) у селекції на адаптивність. Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14 (3). С. 270–276. DOI: 10.21498/2518-1017.14.3.2018.145289.

26. Хом’як М. М. Вплив клімату на тривалість вегетаційного періоду грястиці збірної в умовах Передкарпаття. ІХ Міжнар. симпозіум з проблеми «Клімат орних земель». Метеорологія і кліматологія застосування – теорія, практика, інновації, присвячений ювілеєві наукової діяльності професора Юзефа Колодія (Люблін – Замость – Львів, 21–24 верес. 2016 р.). 2016. С. 16.

27. Хом’як М. М. Прояв стабільності та пластичності сортозразків грястиці збірної (Dactylis glomerata L.) в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 65. С. 133–145.

28. Чугрій Г., Вінюков О., Бондарева О. Визначення найбільш адаптивних сортів пшениці озимої різних селекційних центрів в умовах Північного Степу України. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2020. № 24. С. 147‒153.

29. Abo-Hegazy S. R. E., Selim T., Ashrie A. A. M. Genotype x environment interaction and stability analysis for yield and its components in lentil. Plant Breed. Crop Sci. 2013. Vol. 5 (5). P. 85‒90.

30. Agrobiological and ecological bases of productivity increase and genetic potential implementation of new buckwheat cultivars in the conditions of the Northeastern Forest-Steppe of Ukraine / A. O. Butenko et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. № 9 (1). P. 162–168.

31. Eberhart S. A., Russell W. A. Stability parameters for comparing varieties. Crop Science. 1966. V. 6, № 1. P. 36–40.

32. Farshadfar M. Diversity and relationships of yield and quality traits in cocksfoot (Dactylis glomerata L.) genotypes. Journal of Rangeland Science. 2017. Vol. 7, Issue 3. P. 210–219.

33. Genetic Diversity and Association of EST-SSR and SCoT Markers with Rust Traits in cocksfoot (Dactylis glomerata L.) / H. Yan et al. Molecules. 2016. V. 21 (1). 66..

34. Genotyping by Sequencing and Plastome Analysis Finds High Genetic Variability and Geographical Structure in Dactylis glomerata L. in Northwest Europe Despite Lack of Ploidy Variation / T. R. Hodkinson et al. Agronomy. 2019. Vol. 9, Issue 7. P. 342. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy9070342.

Завантаження

Опубліковано

30.03.2022

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

М. М. ХОМ'ЯК, Л. З. БАЙСТРУК-ГЛОДАН, & Г. С. КОНИК. (2022). Адаптивний потенціал урожайності  зразків Dactylis  glomerata L.  в  агрокліматичних умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 71(1), 160-175. https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-1-10

Схожі статті

1-10 з 157

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.