Емісія парникових газів з гною свиней за використання різних доз суперфосфату та гашеного вапна
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-1-13Ключові слова:
гній свиней, парникові гази, метан, вуглекислий газ, оксид азоту, добриваАнотація
На основі результатів експериментальних досліджень встановлено ефективний вплив суперфосфату та гашеного вапна на зниження процесів анаеробного бродіння впродовж досліджуваного періоду в гної свиней, що підтверджується зменшенням показника рН. Водночас із нижчим рівнем рН у збродженому субстраті із додаванням добрив, незалежно від дози, відбувається зменшення емісії досліджуваних парникових газів – метану (СН4), вуглекислого газу (СО2) й оксиду азоту (NO). Експериментально доведено, що найефективніша дія суперфосфату та гашеного вапна на зниження обсягу виділення СН4, СО2 і NO з гною свиней спостерігається на сьому добу після їх внесення і зберігається практично на одному рівні впродовж 7 діб з подальшим зменшенням до завершення досліджень (31 доба). Зокрема, аналізуючи одержані експериментальні дані, встановлено, що у варіантах із суперфосфатом у дозах 2,5 %; 5 і 10 % відбувається зменшення емісії метану з збродженого субстрату відповідно на 11,5 %; 6,9 й 3,8 %, тоді як застосування гашеного вапна в аналогічних кількостях обумовлює нижчий рівень цього газу на 7,5 %; 6,4 і 4,3 %. Внесення у гній свиней суперфосфату та гашеного вапна у дозі 2,5 % також сприяє зменшенню емісії вуглекислого газу відповідно на 10,7 і 25,5 %, у кількості 5 % – на 7,3 та 17,2 %, а при рівні 10 % – на 6,1 й 13,4 % порівняно з контролем. Застосування суперфосфату у дозах 2,5 %; 5 і 10 % обумовлює нижчий рівень виділення оксиду азоту з збродженого субстрату на 12,1 %; 7,3 та 5,4 %, а у варіантах із гашеним вапном емісія NO зменшується відповідно на 17,4 %; 8,1 й 6,1 %. Таким чином, за результатами досліджень встановлено, що оптимальною дозою застосування суперфосфату і гашеного вапна для зниження рівня виділення парникових газів – СН4, СО2 і NO – з гною свиней є 2,5 %.
Враховуючи наведене, проведені дослідження вказують на перспективність використання досліджуваних добрив для запобігання забрудненню навколишнього природного середовища при зберіганні побічної продукції тваринного походження у гноєсховищах (лагунах) та у приміщеннях для утримання свиней.
Посилання
1. Біньковська Г. В., Шаніна Т. П. Оцінка обсягів викидів парникових газів в системах поводження з сільськогосподарськими відходами Одеської області. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія». 2016. Вип. 14. С. 91–97.
2. Біохімічні аспекти зменшення метаногенезу в рубці жуйних тварин / Г. О. Богданов та ін. Вісник аграрної науки. 2007. № 9. С. 20–24.
3. Болтянський Б. В., Мовчан С. І., Дереза С. В. Використання відходів тваринництва та птахівництва. Матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму «Сучасні наукові дослідження на шляху до євроінтеграції» (м. Мелітополь, 21–22 черв. 2019 р.). Мелітополь, 2019. Ч. 1. С. 61–64.
4. Воробель М. І., Мороз В. В., Каплінський В. В. Ефективність впливу біокомпозиції з грибів Basidiomycota на рівень виділення вуглекислого газу з гною ВРХ. Вісник аграрної науки. 2020. № 4. С. 69–74. DOI: 10.31073/agrovisnyk202004-10.
5. Герман В. В. Екологічна безпека при виробництві тваринницької продукції. Агроекологічний журнал. 2009. № 2. С. 5–8.
6. Дем’яненко С., Бутко В. Стратегія адаптації аграрних підприємств України до глобальних змін клімату. Економіка України. 2012. № 6. С. 66–72.
7. До питання розрахунку викидів парникових газів відходів тваринництва / М. О. Захаренко та ін. Біоресурси і природокористування. 2014. Т. 6, № 3/4. С. 63–70.
8. Емісія парникових газів у курячому посліді при застосуванні природних сорбентів / М. І. Воробель та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (1). С. 169–182. DOI: 10.32636/01308521.2021-(69)-1-11.
9. Жукорський О. М., Никифорук О. В. Галузь свинарства – реальна та прогнозована загроза для довкілля. Агроекологічний журнал. 2013. № 3. С. 102–107.
10. Калашнікова Т. В. Інституційні засади сталого розвитку свинарства в Україні. Матеріали VІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Екологічні та соціальні аспекти розвитку економіки в умовах євроінтеграції» (м. Миколаїв, 12–14 трав. 2021 р.). Миколаїв, 2021. С. 39–42.
11. Криворученко З. Р. Тенденції та можливі наслідки глобальних та регіональних змін клімату. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2014. № 9. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=754 (дата звернення: 16.01.2022).
12. Лещук І. Вплив інтенсивного тваринництва на навколишнє середовище. Екологія життя. 2012. URL: http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/vpliv-intensivnogo-tvarinnitstva-na-navkolishne-seredovishche (дата звернення: 28.01.2022).
13. Ляшенко М. В. Екологічна парадигма локалізації виробництва продукції тваринництва. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 11. С. 70–75.
14. Ляшенко М. В. Синергія інноваційного та екологобезпечного підходів у розвитку тваринництва в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 15. С. 57–62. DOI: 10.32702/2306_6814.2019.15.57.
15. Маменко О. М. Екологічні проблеми тваринництва. Агроекологічний журнал. 2007. № 4. С. 11–17.
16. Метан і парниковий ефект атмосфери (екологічні, біохімічні та мікробіологічні аспекти) / Л. І. Сологуб та ін. Львів : ПАІС, 2008. 276 с.
17. Михайлова Є. О. Викиди парникових газів в Україні та світі. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Проблеми техногенно-екологічної безпеки: освіта, наука, практика» (м. Харків, 24 листоп. 2016 р.). Харків, 2016. С. 183–184.
18. Никифорук О. В., Жукорський О. М. Емісія парникових газів від свиноферм різної потужності. Науковий вісник "Асканія-Нова". 2014. Вип. 7. С. 244–252.
19. Омаров А. Е. Сучасний стан екологічної безпеки в Україні. Вісник Національного університету цивільного захисту України. Серія «Державне управління». 2017. № 2. С. 156–164.
20. Пелих Н. Л., Панкєєв С. П. Екологічні проблеми утилізації відходів свинарства. Збірник матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. «Роль наук про Землю в народному господарстві: стан і перспективи (присвячена Всесвітньому Дню Землі)» (м. Херсон, 20 берез. 2019 р.). Херсон, 2019. С. 207–210.
21. Пінчук В. О. Емісія парникових газів у галузі тваринництва України. Біоресурси і природокористування. 2015. Т. 7, № 1/2. С. 115–118.
22. Рекомендації з оцінки метаногенезу і емісії метану великою рогатою худобою / В. В. Влізло та ін. Київ, 2011. 34 с.
23. Скляр О. В., Скляр Р. В., Григоренко С. М. Програма та методика експериментальних досліджень на лабораторній біогазовій установці. Вісник Харківського національного університету сільського господарства імені П. Василенка. 2019. Вип. 199. С. 267–275.
24. Стасів О. Ф., Котько Н. М. Агровиробничі ризики та можливості глобальних змін клімату для розвитку сільськогосподарського сектора України. Scientific Collection «InterConf». 2020. № 3 (39). С. 162–164.
25. Тимчук В. М., Тимчук С. М. Глобальні зміни клімату: парниковий ефект. Агробізнес сьогодні. 2016. № 1/2 (320/321). С. 58. URL: http://www.agro-business.com.ua/agrobusiness/archive.html?func=show_edition&id=142 (дата звернення: 10.02.2022).
26. Удова Л. О., Прокопенко К. О., Дідковська Л. І. Вплив зміни клімату на розвиток аграрного виробництва. Економіка сільського господарства. 2014. № 3. С. 107–120.
27. Ходорчук В. Я., Алієва І. В., Марткоплішвілі М. М. Мінімізація емісії парникових газів у сільському господарстві. Аграрний вісник Півдня. 2014. № 1. С. 168–173.
28. Холод М. Емісія парникових газів та формування ринку квот на їх викиди. Вісник Сумського ДУ. 2009. № 2. С. 35–42.
29. Agricultural opportunities to mitigate greenhouse gas emissions: Review
/ J. M.-F. Johnson et al. Environmental Pollution. 2007. Vol. 150. P. 107–124.
30. Agriculture, forestry and other land use emissions by sources and removals by sinks. 1990–2011 analysis / F. N. Tubiello et al. FAO Statistics Division, Working Paper Series ESS/14-02. 2014. 89 p. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0269749107003016 (last accessed: 12.02.2022).
31. Asgedom H., Kebreab E. Beneficial management practices and mitigation of greenhouse gas emissions in the agriculture of the Canadian Prairie: a review. Agronomy for Sustainable Development. 2011. Vol. 31. P. 433–451. DOI: 10.1007/s13593-011-0016-2.
32. Biochemical aspects of mitigation of methane emission in atmosphere by ruminants / G. Bogdanov et al. Australian Journal of Experimental Agriculture. 2008. Vol. 48 (1/2). URL: https://www.publish.csiro.au/EA/pdf/EAv48n2posters (last accessed: 13.02.2022).
33. Biomass use, production, feed efficiencies, and greenhouse gas emissions from global livestock systems / M. Herrero et al. PNAS. 2013. Vol. 110, No. 52. P. 20888–20893. DOI: 10.1073/PNAS.1308149110.
34. Caro D. Greenhouse gas and livestock emissions and climate change. Encyclopedia of food security and sustainability. 2019. Vol. 1. P. 228–232. DOI: 10.1016/B978-0-08-100596-5.22012-X.
35. Greenhouse gas emissions from different pig manure management techniques: a critical analysis / C. Dennehy et al. Frontiers of Environmental Science and Engineering. 2017. Vol. 11 (3), Issue 11. P. 11–16. URL: https://ro.uow.edu.au/eispapers1/322 (last accessed: 21.11.2021).
36. Greenhouse gas emissions from pig and chicken supply chains: A global life cycle assessment / M. MacLeod et al. Rome : Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), 2013. 172 p.
37. Greenhouse gas mitigation in agriculture / P. Smith et al. Phil. Trans. R. Soc. B. 2008. Vol. 363. P. 789–813. DOI: 10.1098/RSTB.2007.2184.
38. Koneswaran G., Nierenberg D. Global farm animal production and global warming: Impacting and mitigating climate change. Environ. Health Perspect. 2008. Vol. 116, No. 5. P. 578–582. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.11034.
39. Marszałek M., Kowalski Z., Makara A. Emission of greenhouse gases and odorants from pig slurry – effect on the environment and methods of its reduction. Ecol. Chem. Eng. S. 2018. Vol. 25, No. 3. P. 383–394. DOI: 10.1515/eces-2018-0026.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 М. І. ВОРОБЕЛЬ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
