Емісія шкідливих газів із курячого посліду за використання різних доз біопрепарату Cкарабей
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-1-8Ключові слова:
курячий послід, гази, метан, вуглекислий газ, оксид азоту, аміак, сірководень, біопрепаратАнотація
Птахівництво є однією із найбільш конкурентоспроможних галузей сільського господарства з коротким терміном виробництва кінцевої продукції і має значний експортний потенціал. Збільшення обсягів продукції цієї галузі передбачає і зростання кількості відходів утримання птиці, зокрема – посліду, що слугує джерелом надходження в атмосферу парникових газів, які негативно впливають на екологічний стан довкілля, обумовлюючи зміни клімату. Тому основою запланованих досліджень було з’ясування рівня емісії з курячого посліду (in vitro) шкідливих газів – метану (СН4), вуглекислого газу (СО2), оксиду азоту (NO), аміаку (NH3) і сірководню (H2S) ‒ за впливу різних доз (20 г/м3; 40 і 60 г/м3) біопрепарату скарабей.
У результаті експериментальних досліджень встановлено ефективність дії досліджуваного біопрепарату на зменшення ферментативних процесів у курячому посліді (in vitro), підтвердженням цьому є нижчий рівень кислотності. Аналіз одержаних даних свідчить, що водночас із зміною показника рН у кислу сторону в усіх дослідних варіантах із додаванням різних доз біопрепарату скарабей з курячого посліду виділяються в меншій кількості досліджувані гази. Зокрема, внесення у досліджуваний субстрат біопрепарату скарабей у дозі 20 г/м3 обумовлює нижчий рівень виділення метану та вуглекислого газу, залежно від доби експериментальних досліджень
(20–26 доби), на 10,0–12,9 %; у кількості 40 г/м3 – 12,1–15,8 %; а за рівня 60 г/м3 – 12,9–16,5 %. Емісія з курячого посліду такого парникового газу, як оксид азоту при застосуванні різних доз біопрепарату зменшується впродовж проведення досліджень на 9,5–14,7 % щодо контрольного аналога. Аналізуючи експериментальні дані, встановлено, що в усіх варіантах із біопрепаратом скарабей спостерігається зниження рівня виділення з досліджуваного субстрату аміаку і сірководню у динаміці відповідно на 10,5–18,8 та
12,3–20,1 %.
Отже, експериментально доведено та обґрунтовано ефективний вплив різних доз (20 г/м3; 40 і 60 г/м3) біопрепарату скарабей на зменшення емісії шкідливих газів – СН4, СО2, NH3, H2S та NO – з курячого посліду за анаеробного бродіння (in vitro). Враховуючи наведене, біопрепарат скарабей доцільно використовувати для зниження рівня виділення шкідливих газів з відходів та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища при зберіганні посліду у сховищах (лагунах) і безпосередньо у приміщеннях на птахофабриках.
Посилання
1. Біньковська Г. В., Шаніна Т. П. Оцінка обсягів викидів парникових газів в системах поводження з сільськогосподарськими відходами Одеської області. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія». 2016. Вип. 14. С. 91–97.
2. Бойко І. А. Екологічні проблеми птахівництва та напрями їх вирішення. Матеріали XI Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах» (м. Київ, 21–22 трав. 2015 р.). Київ, 2015. С. 205–207.
3. Бородай В. П., Пінчук В. О., Тертична О. В. Перспективні напрями екологічних досліджень у галузі тваринництва. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 44–48.
4. Вовк В. Ю. Екологічно безпечні технології переробки відходів сільського господарства для забезпечення енергетичної безпеки. Збірка матеріалів Національного форуму «Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології» «Екологічно дружні технологічні рішення для місцевих громад щодо поводження з відходами» (м. Київ, 23–24 листоп. 2021 р.). Київ : Центр екологічної освіти та інформації, 2021. С. 148–154.
5. Вплив різних доз біопрепарату Меганіт Нірбатор на емісію парникових газів з курячого посліду / М. І. Воробель та ін. Вісник аграрної науки. 2021. Т. 99, № 2. С. 52–59. DOI: 10.31073/agrovisnyk202102-07.
6. Державний комітет статистики України: офіційний сайт. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ7_u.htm (дата звернення: 12.12.2022).
7. До питання розрахунку викидів парникових газів відходів тваринництва / М. О. Захаренко та ін. Біоресурси і природокористування. 2014. Т. 6, № 3/4. С. 63–70.
8. Дутка Д. І. До питання поводження з органічними відходами птахофабрики. Матеріали ІII наук.-практ. конф. «Екологія та сталий розвиток» (м. Маріуполь, 22–23 лют. 2018 р.). Маріуполь, 2018. С. 78–81.
9. Екологічна безпека при виробництві продукції птахівництва / О. В. Тертична та ін. Тези Міжнар. вузівської наук.-практ. конф. студ., асп. і молодих учених «Екологічний розвиток країни в рамках європейської інтеграції» (м. Житомир, 5 трав. 2014 р.). Житомир, 2014. С. 32.
10. Емісія парникових газів у курячому посліді при застосуванні природних сорбентів / М. І. Воробель та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (1). С. 169–182. DOI: 10.32636/01308521.2021-(69)-1-11.
11. Жуков Б. С. Сучасні проблеми в птахівництві. Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конференції «Інноваційні розробки студентів та молодих науковців в галузі технічного сервісу машин» (м. Харків, 1–2 груд. 2016 р.). Харків, 2016. С. 21.
12. Канда М., Мальований М., Одноріг З. Мінімізація екологічної небезпеки від забруднення довкілля в зоні діяльності птахофабрик. Міжнародний науковий симпозіум «Сталий розвиток – стан та перспективи» (м. Львів, Славське, 28 лют. – 3 берез. 2018 р.). Львів, Славське, 2018. С. 145–146.
13. Квітка І. В. Організаційно-економічні проблеми поводження з відходами птахівництва в Україні. Економічна політика і природо-користування. 2017. Вип. 6 (128). С. 95–98.
14. Кизь Т. В. Емісія аміаку у пташнику при додаванні до підстилки різних реагентів. Птахівництво. 2010. Вип. 65. С. 127–138.
15. Ляшенко М. В. Екологічна парадигма локалізації виробництва продукції тваринництва. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 11. С. 70–75.
16. Мельник В. О. Екологічні проблеми сучасного птахівництва. Птахівництво. 2009. Вип. 63. С. 1–15.
17. Михайлова Є. О. Викиди парникових газів в Україні та світі. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Проблеми техногенно-екологічної безпеки: освіта, наука, практика» (м. Харків, 24 листоп. 2016 р.). Харків, 2016. С. 183–184.
18. Пінчук В. О. Емісія парникових газів у галузі тваринництва України. Біоресурси і природокористування. 2015. Т. 7, № 1/2. С. 115–118.
19. Приймак В. В. Вплив, який завдається навколишньому середовищу в процесі функціонування промислового птахівництва. Nauka i studia. 2016. Vol. 10. Р. 181–184.
20. Ряполова І. О., Коннова Д. Вирішення екологічних проблем з відходами птахівництва за допомогою ЕМ-препарату. The art of scientific mind. 2019. № 3. Р. 90–92. DOI: 10.11232/2617-7064.3.1.
21. Скляр О. Г., Скляр Р. В., Григоренко С. М. Програма та методика експериментальних досліджень на лабораторній біогазовій установці. Вісник Харківського національного університету сільського господарства імені П. Василенка. 2019. Вип. 199. С. 267–275.
22. Скляр Р. В., Скляр О. Г., Мілько Д. О. Особливості процесу метаногенерації пташиного посліду. Науковий вісник ТДАТУ. 2018. Вип. 8, Т. 2. С. 2–6. DOI: 10.31388/2220-8674-2018-2-6.
23. Стасів О. Ф., Котько Н. М. Агровиробничі ризики та можливості глобальних змін клімату для розвитку сільськогосподарського сектора України. Scientific Collection «InterConf». 2020. № 3 (39). P. 162–164.
24. Технологічні прийоми покращення мікроклімату у пташнику при утриманні індиків на підстилці / О. В. Мельник та ін. Вісник ХНТУСГ імені П. Василенка. 2013. Вип. 132. С. 434–443.
25. Удосконалення технологій виробництва продукції птахівництва: ретроспектива і перспективи / І. І. Івко та ін. Птахівництво. 2009. Вип. 64. С. 11–23.
26. Фурдичко О. І., Свалявчук Л. І., Шевцова О. Л. Еколого-економічні дослідження використання побічних продуктів тваринного походження. Збалансоване природокористування. 2019. № 2. С. 5–11.
27. Ходорчук В. Я., Алієва І. В., Марткоплішвілі М. М. Мінімізація емісії парникових газів у сільському господарстві. Аграрний вісник Півдня. 2014. № 1. С. 168–173.
28. Ященко С. В. Екологічна оцінка очистки та знезараження стічних вод птахокомплексу. НТБ ІБТ та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. 2010. Вип. 11, № 2/3. С. 328–331.
29. Agricultural opportunities to mitigate greenhouse gas emissions : Review / J. M.-F. Johnson et al. Environmental Pollution. 2007. Vol. 150. P. 107–124.
30. Agriculture, forestry and other land use emissions by sources and removals by sinks. 1990-2011 analysis / F. N. Tubiello et al. FAO Statistics Division, Working Paper Series ESS/14-02. 2014. 89 p.
31. Asgedom H., Kebreab E. Beneficial management practices and mitigation of greenhouse gas emissions in the agriculture of the Canadian Prairie: a review. Agronomy for Sustainable Development. 2011. Vol. 31. P. 433–451. DOI: 10.1007/s13593-011-0016-2.
32. Bernal M. P., Lopez-Real J. M. Natural zeolites and sepialite as ammonium and ammonia adsorbent materials. Biores. Technol. 1993. No. 43. P. 27–33.
33. Caro D. Greenhouse gas and livestock emissions and climate change. Encyclopedia of food security and sustainability. 2019. Vol. 1. P. 228–232. DOI: 10.1016/B978-0-08-100596-5.22012-X.
34. Dobrowolski D. Świat a zmiany klimatyczne. URL: https://globalna.ceo.org.pl/sites/globalna.ceo.org.pl/files/m4_swiat_a_zmiany_klimatyczne_0.pdf (last accessed: 12.12.2022).
35. Greenhouse gas emissions from pig and chicken supply chains: A global life cycle assessment / M. MacLeod et al. Rome : Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), 2013. 172 p.
36. Greenhouse gas mitigation in agriculture / P. Smith et al. Phil. Trans. R. Soc. B. 2008. Vol. 363. P. 789–813. DOI: 10.1098/RSTB.2007.2184.
37. Koneswaran G., Nierenberg D. Global farm animal production and global warming: Impacting and mitigating climate change. Environ. Health Perspect. 2008. Vol. 116, No. 5. P. 578–582. DOI: 10.1289/ehp.11034.
38. Manure management for greenhouse gas mitigation / S. O. Petersen et al. Animal. 2013. No. 7. P. 266–282. DOI: 10.1017/S1751731113000736.
39. Natural zeolites in diet or litter of broilers / A. F. Schneider et al. British Poultry Science. 2016. Vol. 57, No. 2. Р. 257–263.
40. Uses and management of poultry litter / N. S. Bolan et al. World Poultry Sci. J. 2010. Vol. 66, Issue 4. P. 673–698. DOI: 10.1017/S0043933910000656.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 М. І. ВОРОБЕЛЬ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
