Фітосанітарний стан насаджень горіха грецького у західному регіоні України
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-2-14Ключові слова:
горіх грецький, мікофлора, фітосанітарний стан, маршрутні обстеження, детальні обстеження, патогениАнотація
Наведено результати досліджень з оцінки фітосанітарного стану насаджень горіха грецького на виявлення ураження хворобами у Західному регіоні України. Дослідження проводили на базі Української науково-дослідної станції карантину рослин Інституту захисту рослин (УкрНДСКР ІЗР) впродовж 2018−2019 рр. В Україні площі, зайняті під садами горіха грецького, на сьогодні становлять близько 20 тис. га. Найбільша площа в структурі всіх горіхоплідних насаджень знаходиться у Чернівецькій (10,2 %), Вінницькій (7,8 %), Закарпатській (6,6 %), Львівській (6,6 %) і Черкаській (6,0 %) областях. Цей агроекологічний район характеризується сприятливими кліматичними умовами для росту і розвитку горіха грецького. Серед факторів ризику, яким піддаються горіхові насадження, – шкідники та хвороби. Листки, плоди, гілки та стовбур горіха грецького пошкоджуються і уражуються близько 40 видами хвороб. Паразитна та сапрофітна мікофлора горіха грецького в Україні в роботах дослідників практично не висвітлюється.
Збір грибної флори та визначення поширення видів і частоти їх виявлення проводили за допомогою маршрутно-вибіркових і детальних обстежень насаджень горіха.
У результаті досліджень було виявлено такі патогени: на великих гілках горіха − Melanconium juglandinum Kunze, Cytospora juglandina Sacc., Phoma juglandis (Preuss.) Sacc., Nectria cinnаbarina (Tode ex Fr.), Tubercularia vulgaris Tode; Xanthomonas juglandis Sacc; на пагонах – Melanconium juglandinum Kunze, Cytospora juglandina Sacc., Phoma juglandis (Preuss.) Sacc., Nectria cinnаbarina (Tode ex Fr.), Tubercularia vulgaris Tode, Dothiorella gregaria Sacc.; Xanthomonas juglandis Sacc; на листках – Gnomonia leptostyla (Fr.) Ces. et de Not., Marssonina juglandis (Lieh.) Magn., Microstroma juglandis (Bér.) Sacc., Microstroma juglandis (Bér.) Sacc., Xanthomonas juglandis Sacc.; на плодах – Marssonina juglandis (Lieh.) Magn, Septoria epicarpii Thüm, Xanthomonas juglandis Sacc. Найбільш поширеними є бактеріальний опік (Xanthomonas juglandis Sacc.), який виявлено у 51,1 % випадків, бура плямистість (Marssonina juglandis (Lieh.) Magn., частота виявлення якої становила 34,6 %, та біла плямистість Microstroma juglandis Sacc. з частотою виявлення 14,3 %.
Посилання
1. Берзегова А. А. Химический состав плодов грецкого ореха. Новые технологии. 2007. № 4. C. 42−43.
2. Ванек Г., Корчагин В. Н., Тер-Симонян Л. Г. Атлас болезней и вредителей плодовых, ягодных, овощных культур и винограда. Москва : Агропромиздат, 1989. 415 с.
3. Ванин С. И. Лесная фитопатология. Ленинград : Гослесбумиздат, 1955. 416 с.
4. Васипов В. В., Вытовтов А. А. Грецкий орех (Juglans Regia L.) − перспективный источник биологически активных веществ. Пища. Экология. Качество : труды XIII Международной научно-практической конференции (г. Красноярск, 18‒19 мая 2016 г.). Красноярск, 2016. С. 223–228.
5. Иванова Р. А., Елисовецкая Д. С. Антиоксидантная активность экстрактов из различных видов незрелых орехов Juglans Spp. Лекарственные растения: биоразнообразие, технологии, применение : сборник научных статей по материалам I Международной научно-практической конференции (г. Гродно, 5‒6 июня 2014 г.). Гродно : ГГАУ, 2014. С. 129–131.
6. Кернасюк Ю. В. Горіхові перспективи. Агробізнес сьогодні. 2016. № 3. URL: http://agro-business.com.ua/agro/ ekonomichnyi-hektar/item/7946-horikhovi-perspektyvy.html (дата звернення: 14.04. 2020).
7. Макаренкова О. Г., Шевякова Л. В., Бессонов В. В. Природные микроэлементы орехов − неотъемлемая часть здорового питания. Вопросы питания. 2016. № 2. С. 202.
8. Методы фитопатологии / З. Ки-рай и др. Москва : Колос, 1974. 344 с.
9. Определитель болезней растений / М. К. Хохряков и др. Ленинград : Колос, 1966. 574 с.
10. Основные сведения о культуре грецкого ореха / Промышленная культура грецкого ореха / под ред. В. М. Васюты. Киев : Урожай, 1986. С. 4–10.
11. Рихтер А. А., Ядров А. А. Грецкий орех. Москва : Агропромиздат, 1985. 215 с.
12. Стрела Т. Е. Орех грецкий. Киев : Наук. думка, 1990. 192 с.
13. Цилюрик А. В., Шевченко С. В. Лісова фітопатологія. Київ : КВІЦ, 2008. 464 с.
14. Шевченко С. В. Лесная фито-патология. Львів : Вища шк., 1978. 320 с.
15. Шестопал З. А., Файфер Д. Г., Шестопал Г. С. Довідник з інтегрованого захисту плодово-ягідних культур від шкід-ників і хвороб. Львів, 1999. С. 114–119.
16. Arnaudov V. A., Gandev S. I. Susceptibility of some walnut cultivars to Gnomonia leptostila (Fr.) Ces. et de Not. Acta Horticul. 2009. Vol. 825 (64). P. 407–412.
17. Azacyclo-indoles and Phenolics from the Flowers of Juglans regia / Li Q. et al. J. Nat. Prod. 2017. Vol. 80 (8). P. 2189–2198. DOI: 10.1021/acs.jnatprod.6b00887.
18. Bioactivity and Potential Impact on Health of Juglans: the Original Plant of Walnut / D. Bi et al. Phytochemistry − Nat. Prod. Commun. 2016. Vol. 11 (6). P. 869–880.
19. Chemical constituents from the flower of Juglans regia / J.-J. Luo et al. Zhong Yao Cai. 2012. Vol. 35 (10). P. 1614–1616.
20. Chemical Constituents of the Ethyl Acetate Extract from Diaphragma juglandis Fructus and Their Inhibitory Activity on Nitric Oxide Production In Vitro / D. Wang et al. Molecules. 2017. Vol. 23 (1). P. 72. DOI: 10.3390/ molecules23010072.
21. Flavonoids in Juglans regia L. leaves and evaluation of in vitro antioxidant activity via intracellular and chemical methods / M.-H. Zhao et al. Scientific World Journal. 2014. Vol. 2014. P. 303878. DOI: 10.1155/2014/303878.
22. Juglans regia and J. nigra, two trees important in traditional medicine: A comparison of leaf essential oil compositions and biological activities / P. Paudel et al. Nat. Prod. Commun. 2013. Vol. 8 (10). P. 1481–1486.
23. Moragrega C., Buchner H. Apical necrosis of Persian (English) walnut (Juglans regia): An update. J. Plant Pathol. 2010. Vol. 92. P. 67–71.
24. Moragrega C. Detection and identification methods and new tests as developed and used in the framework of COST 873 for bacteria pathogenic to stone fruits and nuts. J. Plant Pathol. 2012. Vol. 94. P. 155–159.
25. Panth N., Paudel K. R., Karki R. Phytochemical profile and biological activity of Juglans regia. J. Integr. Med. 2016. Vol. 14 (5). P. 359–373. DOI: 10.1016/S2095-4964(16)60274-1.
26. Prospective Study of Nut Consumption and Incidence of Metabolic Syndrome: Tehran Lipid and Glucose Study / S. Hosseinpour-Niazi et al. Nutrients. 2017. Vol. 9 (10). P. 1056. DOI: 10.3390/nu9101056.
27. Pscheidt J. W. Disease progress of thousand cancers disease in Oregon. Phytopathology. 2011. Vol. 101. P. 146.
28. The hypoglycemic effect of Juglans regia leaves aqueous extract in diabetic patients: A first human trial / S. Hosseini et al. DARU Journal of Pharmaceutical Sciences. 2014. Vol. 22 (1). P. 19. DOI: 10.1186/2008-2231-22-19.
29. Tsasi G., Milošević-Ifantis T., Skaltsa H. Phytochemical Study of Juglans regia L. Pericarps from Greece with a Chemotaxonomic Approach. Chem. Biodivers. 2016. Vol. 13 (12). P. 1636–1640. DOI: 10.1002/cbdv.201600067.
30. Walnut consumption in a weight reduction intervention: effects on body weight, biological measures, blood pressure and satiety / C. L. Rock et al. Nutr. J. 2017. Vol. 16 (1). P. 76. DOI: 10.1186/s12937-017-0304-z.
31. Walnuts (Juglans regia) Chemical Composition and Research in Human Health / D. Hayes et al. Crit. Rev. Food Sci. Nutr. 2016. Vol. 56 (8). P. 1231–1241. DOI: 10.1080/10408398.2012.760516.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 А. М. СКОРЕЙКО, Т. О. АНДРІЙЧУК, Р. М. БІЛИК, О. Я. КУВШИНОВ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
