Створення ліній і гібридів гарбуза з підвищеним вмістом каротину
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-4Ключові слова:
гібрид, гарбуз, урожайність, плід, каротинАнотація
Досліджено 59 колекційних зразків гарбуза мускатного (Cucurbita moschata Duch.) як вихідний матеріал для селекції на вміст біологічно активних речовин. Для ідентифікації джерел з високим вмістом каротину впродовж періоду цвітіння проведено структурний аналіз рослин кожного зразка за забарвленням маточок у жіночих квітках. Довільно вибрано 3-бальну шкалу забарвлення маточки жіночої квітки: бал 1 – жовте, 2 – оранжеве, 3 – червоно-оранжеве забарвлення. Проведено розподіл зразків за групами за середнім вмістом каротину в балах. Вміст каротину в плодах у зразків гарбуза мускатного варіював від 1,4 (Зразок 4974, інтродукований з В’єтнаму) до 2,8 бала. Середнє значення в колекції – 2,3 бала. За застосованою 3-бальною шкалою оцінки найбільш «каротиномісткими» (середній вміст каротину в м’якоті плодів – 2,8 бала) виявилися 10 українських сортів і ліній (лінії –
БАК-1, БАБ-1, Л-НАБ; сорти – Бальзам, Альба, Олешківський, Гілея, Яніна, Родзинка, Арабатський), 2 російські сорти (Витаминная, Августина), 3 зразки італійської селекції (Лола, Італійська лінія, Zucca butternut), німецький сорт Large Sweet cheese, зразок із Ізраїлю Gekiroebi Tohum і зразок з Туркменістану Палав каду (разом 18 джерел). Рослини, виділені за інтенсивністю забарвлення маточки (бал 3) в межах другої та третьої груп, примусово самозапилювали для створення ліній з підвищеним вмістом каротину. Під час збирання врожаю визначали основні елементи продуктивності, після чого плоди досліджуваних зразків візуально ще раз оцінювали в лабораторних умовах за 3-бальною шкалою вмісту каротину в м’якоті та сухою розчинною речовиною. За поєднанням трьох ознак «продуктивність», «вміст каротину», «вміст сухої розчинної речовини» визначено 5 джерел (Бальзам, Арабатський, Large Sweet cheese, лінія БАК-1, лінія Л-НАБ).
У 2020 р. закінчено роботу щодо виділення для державного сортовипробування нового гетерозисного гібриду гарбуза мускатного Ромашка F1 з підвищеним вмістом каротину. За результатами випробування 2019–
2020 рр. гібрид Ромашка F1 суттєво перевищив стандарт за загальною і товарною врожайністю плодів. Середня врожайність нового гібриду за конкурсною оцінкою становила 29,7 т/га (+6,0 т/га до стандарту, або +25,3 %), вміст сухої розчинної речовини – 11,0 % (у стандарту – 10,0 %). За результатами лабораторної біохімічної оцінки м’якоті плодів новий гібрид Ромашка F1 суттєво перевищив стандарт за чотирма із п’яти визначених параметрів: за вмістом сухої розчинної речовини (14,24 %, +2,20 % до стандарту), аскорбінової кислоти (17,67 мг/100 г, +2,56 мг/100 г), бета-каротину (5,16 мг/100 г, +0,65 мг/100 г), пектину (3,14 %, +2,13 %). У 2020 р. до НЦГРРУ подано на реєстрацію нову лінію гарбуза мускатного БАК-1, яка відрізняється поєднанням високої товарної врожайності плодів (30,0 т/га), крупності плода (4,9 кг), високого вмісту сухої розчинної речовини (10,6 %) та стійкості проти комплексу захворювань (бактеріоз, борошниста роса) і баштанної попелиці.
Посилання
1. Архіпова Г., Криворотько В., Кваша О. Екологічні аспекти вирощування рослинної сировини для виробництва продуктів дитячого харчування. Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. 2012. № 6. С. 3–5.
2. Вміст каротиноїдів в зерні ліній кукурудзи / Б. В. Дзюбецький та ін. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2016. № 11. С. 18–23.
3. Гарбуз С. А. Получение бета-каротина с помощью Blakeslea trispora. Наука, техника и образование. 2015. № 12 (18). С. 27–29.
4. Герасимова Ю. В. Исходный материал для селекции мускатной тыквы. Доклады ТСХА. 2020. Вып. 292, ч. V. С. 349–353.
5. Грабовец А. И., Крохмаль А. В., Зверев С. В. Высококаротинные тритикале – селекция и использование. Российская сельскохозяйственная наука. 2018. № 4. С. 9–13.
6. Джерела високого вмісту каротиноїдів у борошні пшениці м'якої ярої / В. О. Аліпов та ін. Генетичні ресурси рослин. 2016. № 19. С. 23–31.
7. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 4-е, перераб. и доп. Москва : Колос, 1979. 416 с.
8. ДСТУ 3190-95. Гарбузи продовольчі свіжі. [Чинний від 1997‒01‒01]. Київ : Держстандарт України, 1996. 7 с. (Національний стандарт України).
9. ДСТУ 4305:2004. Фрукти, овочі та продукти їх переробляння. Метод визначення каротину. [Чинний від 2004‒28‒05]. Київ : Держспоживстандарт України, 2005. 6 с. (Національний стандарт України).
10. ДСТУ 4954:2008. Продукти переробляння фруктів та овочів. Методи визначення цукрів. [Чинний від 2009‒01‒01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2009. 21 с. (Національний стандарт України).
11. ДСТУ 5045:2008. Кавун, диня, гарбуз. Технологія вирощування. Загальні вимоги. [Чинний від 2009‒07‒01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2009. Ч. 3. 11 с. (Національний стандарт України).
12. Изучение динамики каротина в плодах тыквы различных сортов в процессе хранения / С. Б. Хусид и др. Труды Кубанского государственного аграрного университета. 2012. № 36. С. 47–51.
13. Картопля, овочеві та баштанні культури. Сортовипробування баштанних культур (кавун, диня, гарбуз), кабачка і патисона. Методика Державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Київ, 2001. Вип. 4. С. 50–53.
14. Кондратьева И. Ю., Енгалычев М. Р. Оранжевоплодные сорта томата с высокими вкусовыми и лечебно-профилактическими свойствами. Известия ФНЦО. 2019. № 2. С. 71–78.
15. Курегян А. Г. Изучение каротиноидов тыквы методами спектрофотометрии и тонкослойной хроматографии. Современные проблемы науки и образования. 2015. № 1. С. 42–47.
16. Курегян А. Г., Печинский С. В., Зилкифиров И. Н. Способы получения каротиноидов, лекарственных препаратов и биологически активных добавок к пище на их основе. Разработка и регистрация лекарственных средств. 2014. № 6. С. 18–20.
17. Кязимова И. А. Сравнительный анализ показателей соков из тыквы, айвы, хурмы и шиповника. Вестник Российской сельскохозяйственной науки. 2019. № 6. С. 40–43.
18. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / Бондаренко Г. Л. та ін. ; за ред. Г. Л. Бондаренка, К. І. Яковенка. Харків : Основа, 2001. 369 с.
19. Методика селекційного процесу та проведення польових дослідів з баштанними культурами : метод. Рек. / за ред. А. О. Лимаря. Київ : Аграрна наука, 2001. 132 с.
20. Николаенко С. Н. Биохимические особенности каротинсодержащего растительного сырья и его биологическая оценка : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. техн. наук : спец. 03.00.04 «Биохимия». Краснодар, 2005. 28 с.
21. От белой до фиолетовой: оценка столовой моркови по окраске корнеплодов / А. В. Калачева и др. Картофель и овощи. 2011. № 3. С. 22–23.
22. Тимина О. О., Тимин О. Ю., Федоров С. К. Норма реакции по признаку «высокое содержание бета-каротина» в генофонде Capsicum annuum var. annuum L. в связи с селекцией на качество. Сельскохозяйственная биология. 2011. № 5. С. 69–75.
23. Федорова Р. А. Качественная оценка биологической ценности тыквы при использовании в перерабатывающем комплексе. Известия Санкт-Петербургского государственного аграрного университета. 2020. № 2 (59). С. 22–26.
24. Фурса Т. Б., Филов А. И. Культурная флора СССР. Москва : Колос, 1982. Т. 21: Тыквенные. 278 с.
25. Чарыев М. Пищевое и лекарственное значение тыквы. Сельское хозяйство Туркменистана. 1973. Вып. 4. С. 37–38.
26. Borges R. M. E., Lima M. A. C., Melo N. F. Correlations between fruit yield and sensory and nutritional quality of pumpkins (Cucurbita moschata Duch.). Australian Journal of Crop Science. 2019. Vol. 13, No 10. P. 1676–1682.
27. Kumar V., Mishra D. P., Yadav G. C. Exploitation of heterobeltiosis and economic heterosis for horticultural yield, and its attributes and biochemical traits in pumpkin (Cucurbita moschata Duch. Ex. Poir.) under salt affected soil. Current Science. 2018. Vol. 115, Issue 8. P. 1550–1556.
28. Murkovich M., Meulleder U., Neuntefi H. Carotenoid content in different varieties of pumpkins. Journal of Food Composition and Analysis. 2002. Vol. 15, Іssue 6. P. 633–638.
29. Nakazibwe I., Olet E. A., Rugunda G. K. Nutritional physico-chemical composition of pumpkin pulp for value addition. Case of selected cultivars grown in Uganda. African Journal of Food Science. 2019. Vol. 14 (8). P. 233–243.
30. Priori D., Valduga E., Villele J. C. B. Characterization of bioactive compounds, antioxidant activity and minerals in landraces of pumpkin (Cucurbita moschata Duch.) cultivated in Southern Brazil. Food Science and Technology. 2017. Vol. 37, No. 1. P. 92–97.
31. The hypoglycaemic effect of pumpkin as anti-diabetic and functional medicines / G. G. Adams et al. Food Research International. 2011. Vol. 44 (4). P. 862–867.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 І. І. КОЛЕСНИК, О. В. ПАЛІНЧАК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
