ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ПІД ВПЛИВОМ МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ ТА ЕЛЕМЕНТІВ БІОЛОГІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32636/agroscience.2026-(5)-3-8Ключові слова:
площа листкової поверхні, хлорофіли, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу, мінеральне удобрення, сортАнотація
Представлено результати п’ятирічних досліджень (2020–2024 рр.) активності фотосинтезу пшениці озимої (Triticum aestivum L.) залежно від рівня мінерального удобрення на чорноземі типовому малогумусному середньосуглинковому, від сортових особливостей, від застосування ретардантів та системи захисту рослин в умовах Правобережного Лісостепу України. Повний факторіальний експеримент включав 36 варіантів: три сорти (Легенда білоцерківська, Манера одеська, Воздвиженка), три рівні удобрення (N60P40K40, N120P60K60, N180P90K90+мікроелементи), дві системи захисту (хімічна та біологічна на основі ТАЕГРО) і два ретарданти (Квантум-Аквасил та МОДДУС 250 ЕС). Встановлено, що рівень мінерального удобрення найсильніше впливає на площу листкової поверхні (ПЛП) та фотосинтетичний потенціал (ФП), забезпечуючи приріст +35 та +37 % відповідно при мінімальному впливі на чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ, +1,3 %). Визначено два шляхи підвищення фотосинтетичної продуктивності: екстенсивний (удобрення – через збільшення ПЛП і ФП) та інтенсивний (сорт, ретарданти – через підвищення ЧПФ). Максимальна ПЛП досягала 41,0±3,8 тис. м2/га у фазі колосіння. Сорт Воздвиженка характеризувався найвищою ЧПФ (5,32 г/м2·добу), Легенда білоцерківська – найвищим ФП (3,18 млн м2·діб/га). МОДДУС 250 ЕС підвищував ЧПФ на 3,6 % попри зменшення ПЛП на 5 %
Посилання
Driever S. M., Lawson T., Andralojc P. J., Raines C. A., Parry M. A. J. (2014). Natural variation in photosynthetic capacity, growth, and yield in 64 field-grown wheat genotypes. Journal of Experimental Botany, 65(17), 4959–4973. DOI: https://doi.org/10.1093/jxb/eru253
Dubytska A., Kachmar O., Dubytskyi O. (2023). Influence of biologized fertilization systems on physical and chemical properties of soil under winter wheat. Agroscience and Practice, 2(2), 11–18. DOI: https://doi.org/10.32636/agroscience.2023-(2)-2-2
Dubytskyi O., Kachmar O., Dubytska A., Vavrynovych O. (2023). Influence of biologized fertilization systems on the development of major diseases of winter wheat and its productivity. Agroscience and Practice, 2(3), 18–26. DOI: https://doi.org/10.32636/agroscience.2023-(2)-3-3
Evans J. R. (2013). Improving photosynthesis. Plant Physiology, 162(4), 1780–1793. DOI: https://doi.org/10.1104/pp.113.219006
Hospodarenko H. M. (2016). Fertilization of agricultural crops. Kyiv: SIK hrup UKRAINA, 276 p.
Kachmar O., Dubytska A., Shcherba M., Saveryn I., Taravska O. (2023). Influence of fertilization systems on agrophysical soil state and productivity of row crops. Agroscience and Practice, 2(1), 21–29. DOI: https://doi.org/10.32636/agroscience.2023-(2)-1-3
Kleczewski, N. M., & Whaley, C. (2018). Assessing the utility of the growth regulator trinexapac-ethyl and fungicides in mid-Atlantic soft red winter wheat production systems. Crop Protection, 104, 60–64. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2017.10.011
Li, H., Zhao, J., Feng, H., Huang, L., & Kang Z. (2013). Biological control of wheat stripe rust by an endophytic Bacillus subtilis strain E1R-j in greenhouse and field trials. Crop Protection, 43, 201–206. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2012.09.008
Morhun V. V., Sanin Ye. Yu., Shvartau V. V. (2014). Club of 100 centners. Modern varieties and systems of nutrition and protection of winter wheat. Kyiv: Lohos, 148 p.
Nichiporovich A. A. (1961). Photosynthetic activity of plants in crops. AN SSSR, 136 p.
Parry M. A. J., Reynolds M. P., Salvucci M. E., Raines C., Andralojc P. J., Zhu X. G., Price G. D., Condon A. G., Furbank R. T. (2011). Raising yield potential of wheat. II. Increasing photosynthetic capacity and efficiency. Journal of Experimental Botany, 62(2), 453–467. DOI: https://doi.org/10.1093/jxb/erq304
Petrychenko V. F., Lykhochvor V. V. (2020). Plant production. New technologies for growing field crops. 5th ed. Lviv: Ukrainski tekhnolohii, 806 p. DOI: https://doi.org/10.31073/roslynnytstvo5vydannya
Rademacher W. (2015). Plant growth regulators: backgrounds and uses in plant production. Journal of Plant Growth Regulation, 34(4), 845–872. DOI: https://doi.org/10.1007/s00344-015-9541-6
Rudavska, N., Grecheshnyuk, O., Begen, L. (2025). Formation of individual elements of winter wheat productivity depending on agrotechnological measures. Agroscience and Practice, 4(3), 27–32. https://doi.org/10.32636/agroscience.2025-(4)-3-5
Shvartau, V. V., Mykhalska, L. M., Makoveychuk, T. I. (2018). The content of trace elements in winter wheat plants under the action of retardants. Plant Physiology and Genetics, 50(6), 474–483. https://doi.org/10.15407/frg2018.06.474
Wellburn A. R. (1994). The spectral determination of chlorophylls a and b, as well as total carotenoids, using various solvents with spectrophotometers of different resolution. Journal of Plant Physiology, 144(3), 307–313. DOI: https://doi.org/10.1016/S0176-1617(11)81192-2
Zhu X. G., Long S. P., Ort D. R. (2010). Improving photosynthetic efficiency for greater yield. Annual Review of Plant Biology, 61, 235–261. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-arplant-042809-112206
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олег ПРИСЯЖНЮК, Надія КОНОНЮК, Тамара ШЕВЧЕНКО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
