Вплив біологізованих систем удобрення на поживний режим сірого лісового ґрунту під пшеницею озимою
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(75)-2-5Ключові слова:
сірий лісовий ґрунт, біологізовані системи удобрення, пшениця озима, вміст легкогідролізованого азоту, фосфору, калію, обмінна кислотність, сума увібраних основАнотація
Досліджено вплив біологізованих систем удобрення на закономірності змін елементів родючості сірого лісового ґрунту під пшеницею озимою. Встановлена доцільність використання соломи бобових (горох або кормові боби) на фоні N90Р60К60 з додаванням гумусного добрива, що забезпечувало відчутне підлуження ґрунтового розчину, зокрема, збільшення обмінної кислотності на 0,2‒0,3 одиниць, щодо контролю. Це супроводжувалось зростанням суми увібраних основ до рівня 5,56‒5,70 мг-екв/100 г ґрунту і зниженням гідролітичної кислотності. За умов використання підвищеної дози мінеральних добрив (N150Р120К120) на фоні соломи бобових + гумусне добриво відзначено спадання обмінної кислотності й, відповідно, зниження суми увібраних основ та зростання гідролітичної кислотності до рівня 2,52 мг-екв/100 г ґрунту. Приорювання побічної продукції попередника (солома бобових), внесення мінеральних добрив у дозі N90Р60К60, застосування біоефекторів (біостимулятор – БС, гумусне добриво – ГД) або обробка посівів хелатним добривом (ХД) сприяли підвищенню вмісту елементів родючості сірого лісового ґрунту, а саме, легкодоступних форм азоту, фосфору, калію. Найвища забезпеченість ґрунту легкогідролізованими формами азоту (12,9–14,5 мг/100 г ґрунту) спостерігалась за умов використання систем удобрення у складі соломи бобових + N90Р60К60 + БС + ГД та у разі внесення N150Р120К120 + ГД на фоні соломи гороху або соломи кормових бобів. Відзначено аналогічні закономірності змін вмісту рухомих форм фосфору та калію за згаданих систем удобрення. У разі застосування ХД у складі системи удобрення солома бобових + N90Р60К60 + ХД величини вмісту елементів живлення (відповідні форми азоту, фосфору та калію) виявились найближчими до варіанту з використанням гумусного добрива. Це вказує на часткове зменшення інтенсивностей і/або ефективностей використання рослинами основних елементів живлення в умовах згаданого варіанту. Очевидно, що впровадження елементів біологізації вирощування пшениці озимої на фоні соломи бобових + оптимальна доза мінеральних добрив з відповідними біоефекторами можуть бути перспективними заходами для покращення родючості ґрунту.
Посилання
Бакун О. І., Бакун Ю. О. Ефективність використання соломи як добрива в умовах дерново-підзолистих ґрунтів Полісся. Землеробство. Міжвід. темат. наук. зб. 2003. Вип. 75. С. 37–42.
Балюк С. А., Носко Б. С., Скрильник С. В. Сучасні проблеми біологічної деградації чорноземів і способи збереження їх родючості. Вісник аграрної науки. 2016. Т. 94, № 1. С. 11–17.
Богдан М. М., Карпенко В. П., Гуляєва Г. Б. Вплив комплексних хелатних добрив на функціональну активність тканин коренів і зернову продуктивність рослин пшениці м’якої озимої. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2015. № 1. С. 37–42.
Бойко П. І., Бородань В. О., Коваленко Н. П. Екологічно збалансовані сівозміни – основа біологічного землеробства. Вісник аграрної науки. 2005. № 2. С. 9–13.
Бойко П. І., Мартинюк І. В., Цимбал Я. С. Становлення сівозмінних принципів у системах землеробства. Вісник аграрної науки. 2021. Т. 99, № 3. С. 5–13.
Броннікова Л. Ф. Зміна кислотності темно-сірих лісових ґрунтів за різних технологічних чинників їх використання. Сільське господарство та лісництво. 2016. № 4. С. 25–33.
Волкогон В. В. Стимулятори росту рослин як складові технологій раціонального використання мінеральних добрив. Вісник Харківського ДАУ. 2001. № 4. С. 40–44.
Дубицька А. О., Качмар О. Й., Дубицький О. Л. Вплив біологізованих систем удобрення на фізико-хімічні властивості ґрунту під пшеницею озимою. Агронаука і практика. 2023. Вип. № 2. Ч. 2. С. 33‒37.
Іваніна В. В. Біологізація удобрення культур в сівозмінах: монографія. Київ : ЦП “Компринт”. 2016. 328 с.
Іваніна В. В. Павук І. А., Мазур Г. М. Поживний режим чорнозему вилугуваного за різних систем удобрення буряків цукрових. Вісник аграрної науки. 2018. Т. 96, № 4 (781). С. 13–19.
Іващенко О. О. Біологізація аграрного виробництва. Вісник аграрної науки. 2016. Т. 94, № 12. С. 58‒62.
Крамаров С. М. Перспективы комплексного применения гуминовых препаратов, микроэлементов в хелатной форме и препарата Марс для предпосевной инкрустации семян озимых и яровых зерновых культур. Материалы Международной науч. конф. «Гуминовые кислоты и фитогормоны в растениеводстве» (м. Київ, 12–16 червня 2008 р.). Київ, 2008. С. 31–32.
Літвінов Д. В. Екобезпечне використання добрив у коротко ротаційних сівозмінах Лісостепу. Агроекологічний журнал. № 3. С. 58–64.
Мазур В. А., Забарна Т. А. Зміни окремих фізико-хімічних властивостей ґрунтів у системі біологізації землеробських технологій. Сільське господарство та лісівництво. 2018. № 9. С. 5–16.
Мазуркевич Л. І. Вплив тривалого застосування добрив на вміст поживних елементів у ґрунті, врожайність пшениці ярої та якість зерна. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Агрономія. 2014. Вип. 195 (1). С. 78–84.
Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2021 році : Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (офіційний портал) URL: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Natsdopovid-2021-n.pdf (last aссessed: 28.02.2024).
Особливості застосування деструкторів стерні в умовах степової зони / А. Коваленко та ін. Вісник аграрної науки. 2020. Т. 98, № 2. С. 44–51.
Примак І. Д., Купчик В. І., Колесник Т. В. Зміна агрохімічних властивостей чорнозему типового за різних систем основного обробітку ґрунту й удобрення в Центральному Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 3. С. 26–30.
Рижук С. М., Савчук О. І., Герасимчук В. І. Біологізація сівозмін – основний чинник збереження родючості дерново-підзолистих ґрунтів. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Ефективність агротехнологій Житомирщини» (м. Житомир, 10 –12 листоп. 2021 р.). Житомир : ЖАТФ. 2021. С. 55–58.
Сайко В. Ф. Використання удобрення побічної продукції рослинництва в Україні. Землеробство. 2009. Вип. 81. С. 3–9.
Сметанко О. В., Бурикіна С. І., Кривенко А. І. Вплив елементів біологізації вирощування пшениці озимої на різних фонах мінерального живлення в умовах Південного Степу України. Вісник аграрної науки. 2018. Т. 96, № 8 (785). С. 33–37.
Сучасні системи землеробства і технології вирощування сільськогосподарських культур / В. Ф. Камінський та ін. / за ред. В. Ф. Камінського. Київ, 2021. 196 с.
Тараріко О. Г. Біологізація та екологізація ґрунтозахисного землеробства. Вісник аграрної науки. 1999. № 10. С. 5–9.
Тимофєєв М. М., Вінюков О. О., Бондарева О. Б. Біогенна система землеробства в аспекті формування сталих агробіогеоценозів. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2016. Вип. 20. С. 68–74.
Ткаченко М. А. Кислотність сірого лісового ґрунту при застосуванні на добриво нетоварної продукції рослинництва. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2011. Вип. 3/4. С. 3–8.
Altieri M. A., Nicholls C. I., Montalba R. Technological approaches to sustainable agriculture at a crossroads : an agroecological perspective. Sustainability. 2017. V. 9, No. 3. Р. 349–361.
The World of Organic Agriculture, Statistics and Emerging Trends 2019 at BIOFACH 2019 / H. Willer et al. 29 p. URL: https://orgprints.org/id/eprint/33355/5/lernoud-willer-2019-global-stats.pdf (last aссessed: 03.03.2024).
Research progress on the effects of returning straw to fields on soil quality and crop growth / X. W. Cui et al. Chinese Journal of Soil Science. 2014. V. 45, No. 6. Р. 1527–1532.
Nitrogen and phosphorus benefits from faba bean (Vicia faba L.) residues to subsequent wheat crop in the humid highlands of Ethiopia / A. Nebiyu et al. Nutrient cycling in Agroecosystems. 2014. V. 98. P. 253–266.
Mader P. Soil fertility in sustainable farming systems. Journal of the royal Swedish Academy of Agriculture and Forestry. 2004. V. 143, No. 1. Р. 37–40.
Long-term effect of chemical fertilizer, straw, and manure on soil chemical and biological properties in northwest China / E. Liu et al. Geoderma. 2010. V. 158, No. 3‒4. Р. 173–180.
Effects of horse bean straw on maize yield and utilization of soil nutrients / Q. Zhang et al. Southwest China Journal of Agricultural Sciences. 2015. V. 28. No. 2. P. 632–636.
Comparison of the ameliorating effects on an acidic ultisol between four crop straws and their biochars / J. H. Yuan et al. Journal of Soils and Sediments. 2011. V. 11. P. 741–750.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Олександр ДУБИЦЬКИЙ, Оксана КАЧМАР, Ангеліна ДУБИЦЬКА, Оксана ВАВРИНОВИЧ, Марія ЩЕРБА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
