Вплив удобрення соняшника на динаміку елементів живлення у ґрунті та рослинах в умовах Західного Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-2-2Ключові слова:
мікрогранульоване добриво, ґрунт, азот, фосфор, калій, мінеральне удобрення, урожайністьАнотація
У геоморфологічному районі Пасмового Побужжя досліджено вплив норм і форм мінеральних добрив для оптимізації живлення соняшника основними елементами: азотом, фосфором і калієм. У фазі цвітіння критично важливе їх достатнє надходження для формування генеративних органів, запилення та наливу зерна. Особлива увага нами приділена щодо вивчення динаміки ресурсів легкогідролізного азоту, рухомих фосфатів та обмінного калію у темно-сірому опідзоленому ґрунті під культурою. Доведено, що комплексне застосування нітроамофоски та мікрогранульованих добрив значно покращує поживний режим ґрунту, сприяючи кращому засвоєнню азоту, фосфору і калію рослинами. З’ясовано, що за такого підходу у листках соняшника фіксується максимальний вміст азоту (4,16 %), фосфору (1,17 %) та калію (4,77 %). Це позитивно вплинуло на фізіологічний стан соняшника та його потенційну продуктивність. Контрольні варіанти, де добрива не вносили, демонструють найнижчі показники засвоєння макроелементів, що свідчить про необхідність внесення мінеральних добрив для отримання планового врожаю. Дослідження дозволяє зробити висновок про важливість збалансованого внесення добрив, для того, щоб у фазі цвітіння рослини мали достатній ресурс для реалізації потенціалу культури: найвищого врожаю та формування якісного зерна.
Посилання
1. Баранський Д. В. Вирощування соняшнику за коливання клімату та вологозабезпеченості в умовах Лісостепу Західного. Вісник Львівського національного університету природокористування. Серія: Агрономія. 2024. № 28. С. 57–66. https://doi.org/10.31734/agronomy2024.28.057.
2. Бикін А. В., Поліщук І. П. Вплив добрив на агрохімічні показники темно-сірого лісового ґрунту та продуктивність моркви столової. Науковий вісник НАУ. 2000. Вип. 32. С. 185–188.
3. Вега Н. І. Зміна вмісту лужногідролізованого азоту в темно-сірому опідзоленому ґрунті під впливом мінерального удобрення ячменю ярого. Агрохімія і ґрунтознавство. 2015. Вип. 83. С. 100‒104. http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2015_83_19.
4. Гарбар Л. А., Кнап Н. В. Ефективність удобрення в технології вирощування соняшнику. Рослинництво та ґрунтознавство. 2020. Том 11. № 4. С. 14–25. https://doi.org/10.31548/agr2020.04.014.
5. Ефективність удобрення у формуванні продуктивності соняшнику / Л. А. Гарбар та ін. Рослинництво та ґрунтознавство. 2021. Том 12. № 1. С. 28–38. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/agr2021.01.028.
6. Коваленко А. Оптимізація мінерального живлення соняшнику. Журнал Пропозиція. 2016. № 6. С. 62–64. URL: https://propozitsiya.com/ua/optimizaciya-mineralnogo-zhivlennya-sonyashniku.
7. Курач О. В., Лукащук Л. Я., Першута В. В. Вплив доз мінерального удобрення та стимуляторів росту на продуктивність гібридів соняшнику. Вісник аграрної науки. 2023. Том 101. № 8. С. 12–19. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202308-02.
8. Лопушняк В. І., Вега Н. І. Вплив рівня мінерального живлення ячменю ярого на вміст рухомих сполук фосфору в темно-сірому опідзоленому ґрунті Західного Лісостепу України. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2015. Вип. 2. Том 1. Ч. 2. С. 30‒37. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1769/1/n85v2r2015t1lopushnyak.pdf.
9. Лопушняк В., Полюхович М., Лагуш Н. Вплив систем удобрення на родючість темно-сірих опідзолених ґрунтів та продуктивність культур польової сівозміни Західного Лісостепу України. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2017. Вип. 51. С. 214–223. https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/07/021_Lopushniak_et_al.pdf.
10. Оптимізація азотного удобрення темно-сірого опідзоленого ґрунту Західного Лісостепу за використання інгібітора нітрифікації / П. С. Гнатів та ін. Науковий вісник ЛНУВМБ імені С. З. Ґжицького. Серія: Сільськогосподарські науки. 2023. Том 25. № 98. С. 167–176. https://doi.org/10.32718/nvlvet-a9828.
11. Основи наукових досліджень в агрономії / В. О. Єщенко та ін. ; за ред. В. О. Єщенка. Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К». 2014. 332 с.
12. Поліщук І. П. Агрохімічна оцінка застосування добрив під моркву столову на темно-сірому опідзоленому грунті Північного Лісостепу України : автореф. дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.04. Київ, 2005. 19 с.
13. Полупан М. І., Величко В. А., Соловей В. Б. Розвиток українського агрономічного ґрунтознавства: генетичні та виробничі аспекти / за ред. д. с.-г. н. М. І. Полупана. Київ : Аграрна наука. 2015. 400 с.
14. Танчик С. П., Центило Л. В. Екологічні аспекти удобрення соняшнику за його вирощування на чорноземах типових в Правобережному Лісостепу України. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2018. № 286. С. 80–89. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_agr_2017_269_12.
15. Формування продуктивності гібридів соняшника залежно від рівня удобрення та умов зволоження / В. А. Мазур та ін. Сільське господарство та лісівництво. 2020. № 19. С. 208–220. http://forestry.vsau.org/storage/articles/February2021/ttCMNabumulkesnZhftI.pdf.
16. Шевчук О. В. Поживний режим темно-сірого опідзоленого ґрунту та продуктивність сільськогосподарських культур за альтернативних систем удобрення в Західному Лісостепу України : автореф. дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.04. Київ, 2014. 17 с.
17. Are plant growth retardants a strategy to decrease lodging and increase yield of sunflower? / M. E. A. Carvalho et al. Comunicata Scientiae. 2016. 7 (1). 154‒159. https://doi.org/10.14295/cs.v7i1.1286.
18. Ieremenko, O., Kalensky, S., & Kalytka, V. Sunflower (Helianthus annuus L.) productivity under the effect of akm plant growth regulator in the conditions of the southern steppe of Ukraine. Agricultural Science and Practice, 2017. 4 (1), 11‒19. https://doi.org/10.15407/agrisp4.01.011.
19. IUSS Working Group WRB. World Reference Base for Soil Resources 2014, update 2015 International soil classification system for naming soils and creating legends for soil maps. World Soil Resources Reports. FAO. Rome. 2015. 106. URL: http://www.fao.org/3/i3794en/I3794en.pdf.
20. Linzmeier W., Gutser R., Schmidhalter U. The new nitrification inhibitor DMPP ENTEC allows increased N-efficiency with simplified fertilizing strategies, in: Horst et al. (Eds.), Proceedings of the 14th. Int. Plant Nutrition Colloquium. 2001. Kluwer Academic Publishers, Dordrecht. Р. 760–761.
21. Miao, Y. F., Wang, Z. H. & Li, S. X. Relation of nitrate N accumulation in dryland soil with wheat response to N fertilizer. Field Crops Res. 2015. 170. 119–130. https://doi.org/10.1016/j.fcr.2014.09.016.
22. Pahlmann I. Using nitrification inhibitors in fertilization of rapeseed – Developing fertilization strategies under controlled and field conditions in German MSc Dissertation. Bingen University of Applied Science. 2008. 150 p.
23. Yeremenko, O., Kalenska, S. and Kalytka, V. Safflower Productivity Depending on Seed Treatment by AKM Plant Growth Regulator and Level of Mineral Nutrition. Agriculture & Forestry, 2018. 64, 65‒72. https://doi.org/10.17707/AgricultForest.64.1.08.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Дмитро БАРАНСЬКИЙ, Петро ГНАТІВ, Віктор ІВАНЮК, Оксана ГАСЬКЕВИЧ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
