Оцінка вихідного матеріалу тритикале озимого за стійкістю до збудників листкових хвороб
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-2-12Ключові слова:
тритикале озиме, зразок, борошниста роса, бура іржа, індекс стійкостіАнотація
Тритикале озиме поєднує високий урожай зерна, зеленої маси та стійкість до несприятливих кліматичних умов. Проте один з основних чинників, що обмежує його врожайність – це сприйнятливість до збудників хвороб, зокрема до борошнистої роси та бурої іржі. Для забезпечення стабільного виробництва й підвищення ефективності сільського господарства важливо розробляти та впроваджувати стійкі до збудників хвороб сорти, зокрема тритикале озимого. Селекція таких сортів дозволяє зменшити використання хімічних засобів захисту, зберігаючи високу врожайність і знижуючи негативний вплив на навколишнє середовище. Метою даного дослідження було визначення рівня стійкості колекційних зразків тритикале озимого до основних збудників листкових хвороб – борошнистої роси та бурої іржі. Вивчення зразків тритикале озимого, що відрізняються за еколого-географічним походженням, дозволило ідентифікувати генотипи з високими показниками комплексної стійкості. За результатами трирічних досліджень (2022‒2024 рр.) виділено зразки (Ураган, Сибирский, Союз, Торнадо, Цекад 22 та Богодарське) з високими показниками індексу комплексної стійкості, що вказує на їх потенціал для використання в селекційних програмах.
Посилання
1. Біловус Г. Я. Оцінка сортозразків ячменю озимого за стійкістю до збудників листкових хвороб та урожайністю. Вісник аграрної науки. 2022. № 3 (828). С. 20‒27. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202203-03.
2. Безноско І. В., Дем’янюк О. С., Мостов’як І. І. Фітопатогенний контроль збудників основних видів хвороб зернових колосових культур грибної етіології. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Біологія». 2023. № 54. С. 7‒12. https://doi.org/10.32782/1998-6475.2023.54.7-12.
3. Імунологічна характеристика сортів пшениці озимої до основних збудників хвороб в зоні Правобережного Лісостепу / Л. М. Голосна та ін. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2021. Т. 29. С. 74‒81. https://doi.org/10.7124/FEEO.v29.1410.
4. Ключевич М. М., Волощук С. І. Стійкість зразків тритикале озимого до бурої листкової іржі в умовах центрального лісостепу України. Генетичні ресурси рослин. 2016. № 18. С. 22‒31. http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8307.
5. Круть М. Інноваційні розробки з наукового забезпечення селекції рослин на стійкість до хвороб та шкідників. Grail of Science. 2022. 18‒19. 128–134. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.26.08.2022.21.
6. Методологія оцінювання стійкості сортів пшениці проти шкідників і збудників хвороб : підручник / С. О. Трибель та ін. ; за ред. д-ра с.-г. наук, проф. С. О. Трибеля. К. : Колообіг, 2010. 392 с.
7. Мостов’як І. І. Вплив гідротермічних чинників на поширення і розвиток хвороб в агроценозі зернових культур Правобережного Лісостепу. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2020. № 1. 103‒108. https://doi.org/10.31395/2310-0478-2020-1-103-108.
8. Ретьман C. В. Фітопатогенний комплекс озимої пшениці в Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2008. № 4. С. 5‒8.
9. Саблук В., Кононюк Н., Свідельська Н. Моніторинг ураженості озимих зернових культур хворобами. Біоенергетика. 2024. № 2 (24). 32‒34.
10. Сич З. Д. Властивості коефіцієнтів стабільності ознак и урожайності у динамічних рядах різної тривалості. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2005. № 2. С. 5‒21. http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2005_2_3.
11. Чуприна Ю. Ю.; Головань Л. В.; Клименко І. В. Екологічна оцінка зразків пшениці ярої за стійкістю до листкових грибних хвороб в умовах лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2021. 116. С. 192‒202. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.116.2.29.
12. Ярош А. В., Рябчун В. К., Четверик О. О. Урожайність та стійкість до листкових хвороб сучасних сортів озимої м’якої пшениці в умовах лімітуючого впливу біотичних чинників. Генетичні ресурси рослин. 2020. № 27. С. 11‒25. http://genres.com.ua/assets/files/27/3.pdf.
13. Assessing new SSR markers for utility andinformativeness in genetic studies of brown rust fungi onwheat, triticale, and rye / G. Czajowski et al. Plant Pathol. 2021. 70. 1110–1122. https://doi.org/10.1111/ppa.13347.
14. Bilovus G. Ya. Influence of meteorological conditions and varietal peculiarities on development of fungal diseases winter wheat. Balanced nature management. 2016. No. 1. P. 76‒80. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2016_1_17.
15. Biotic stresses in the anthropogenic hybrid triticale (×Triticosecale Wittmack): current knowledge and breeding challenges / K. Audenaert et al. European journal of plant pathology. 2014. 140. 615‒630. https://doi.org/10.1007/s10658-014-0498-2.
16. Creation of the initial breeding material of soft winter wheat with a complex of economically valuable traits / L. A. Murashko et al. Plant Varieties Studying and Protection. 2022. 18 (2). 110–117. https://doi.org/10.21498/2518-1017.18.2.2022.265178.
17. Development and identification of two novel wheat-rye 6R derivative lines with adult-plant resistance to powdery mildew and high-yielding potential / G. Han et al. The Crop Journal. Vol. 12. Issue 1. 2024. 308‒313. https://doi.org/10.1016/j.cj.2023.09.003.
18. Development of triticale×wheat prebreeding germplasm with loci for slow-rusting resistance / R. Skowrońska et al. Frontiers in Plant Science. 2020. Vol. 11. 447. https://doi.org/10.3389/fpls.2020.00447.
19. Genetic diversity analysis of barley landraces and cultivars in the Shanghai region of China / Z.-W. Chen et al. Genetics and Molecular Research. 2012. V. 11. Р. 644–650. https://doi.org/10.4238/2012.
20. Investigation of 2,4-Dihydroxylaryl-Substituted Heterocycles as Inhibitors of the Growth and Development of Biotrophic Fungal Pathogens Associated with the Most Common Cereal Diseases / K. Rzad et al. Int. J. Mol. Sci. 2024. 25 (15), 8262; https://doi.org/10.3390/ijms25158262.
21. Kociuba W., Kramek A. Variability of yield traits and disease resistance in winter triticale genetic resources accessions. Acta agrobotanica. 2014. Vol. 67 (2), 2014: 67‒76. https://doi.org/10.5586/aa.2014.027.
22. Long-term and rapidevolution in powdery mildew fung / S. Kusch et al. Molecular Ecology. 2024. 33. 1‒22. https://doi.org/10.1111/mec.16909.
23. Long-term breeding progress of yield, yield-related, and disease resistance traits in five cereal crops of German variety trials / F. Laidig et al. Theoretical and Applied Genetics. 2021. 134. 3805‒3827. https://doi.org/10.1007/s00122-021-03929-5.
24. Molecular identification of slow rusting resistance Lr46/Yr29 gene locus in selected triticale (×Triticosecale Wittmack) cultivars / R. Skowrońska et al. Journal of Applied Genetics. 2020. 61 (3). 359‒366. https://doi.org/10.1007/s13353-020-00562-8.
25. Pathogenic and geneticdiversity of Puccinia triticina from triticale in Poland between 2012 and 2015 / G. Czajowski et al. Plant Pathology. 2021. 70. 2148–2164. https://doi.org/10.1111/ppa.13450.
26. Phytosanitary diseases' monitoring of breeding crops of winter cereals and limitation of their harmfulness / I. O. Shchuklina et al. International Scientific-Practical Conference “Modern Trends of Science, Innovative Technologies in Viticulture and Winemaking” (MTSITVW2022). BIO Web of Conferences. 2022. 53, 04006. P. 1‒6. https://doi.org/10.1051/bioconf/20225304006.
27. Quantitative-genetic evaluation of resistances to five fungal diseases in a large triticale diversity panel (×Triticosecale) / T. Miedaner et al. Crops. 2022. 2 (3). 218‒232. https://doi.org/10.3390/crops2030016.
28. Rapid Turnover of Effectors in Grass Powdery Mildew (Blumeria graminis) / F. Menardo et al. BMC Evol. Biol. 2017. 17. 223. https://bmcecolevol.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12862-017-1064-2.
29. Yield reduction due to diseases and lodging and impact of input intensity on yield in variety trials in fve cereal crops / F. Laidig et al. Euphytica. 2022. 218: 150. P. 1‒29. https://doi.org/10.1007/s10681-022-03094-w.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Валентина ТРОМСЮК, Віталій БОРТНОВСЬКИЙ (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.




