Обмеження розвитку борошнистої роси ячменю озимого при застосуванні біологічних препаратів в умовах Західного Лісостепу України

Анотація

У сучасних умовах кліматичних змін спостерігається зростання частоти захворювань ячменю озимого, що обумовлює потребу використання більш стійких сортів і ефективних систем захисту. Борошниста роса, збудником якої є гриб Erysiphe graminis DC. f. hordei Em. Marchal, – одна із найпоширеніших хвороб ячменю озимого в умовах Західного Лісостепу України. Застосування великої кількості хімічних засобів захисту призводить до негативного впливу на довкілля, знищення корисної фауни, формування стійких штамів патогенів. При сильному ураженні врожайність ячменю озимого знижується на 10–15 % і більше. З огляду на це важливим є впровадження біологічних засобів захисту. Біопрепарати стимулюють захисні механізми рослин, поліпшують їх продуктивність і знижують рівень розвитку захворювань. Обробка насіння перед сівбою та внесення препаратів у період вегетації позитивно впливають на стан рослин. Дослідження, проведені в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН, охоплювали застосування таких біологічних препаратів: бактофіт, триходермін КС, триходермін-93 за норми 2,0 л/га, окремо та в комбінаціях. Всі препарати демонстрували зниження захворювання ячменю озимого борошнистою росою у межах 4,5–7,0 %, тоді як контроль (абсолютний) мав показники 11,5–14,0 %. Найвищу ефективність (56,1 %) у боротьбі з борошнистою росою показала комбінація препаратів бактофіт та триходермін КС (по 2,0 л/га). Цей варіант також забезпечив найбільше збереження врожаю (1,0 т/га). У фазі молочної стиглості в середньому за два роки (2022–2023) розвиток хвороби на контролі становив 12,8 %, тоді як за використання біологічних препаратів – 5,3–6,3 %. Біопрепарати забезпечили технічну ефективність 50,4–56,1 %, найвищу при сумісному застосуванні бактофіту та триходерміну КС. Урожайність ячменю озимого була найвищою також за комбінації біопрепаратів бактофіт та триходермін КC – у середньому 4,3 т/га. Посівні якості насіння: маса 1000 насінин становила 49,6 г, енергія проростання – 85,5 %, лабораторна схожість – 95,3 %. Таким чином, результати досліджень підтвердили доцільність застосування біологічних препаратів для контролю борошнистої роси у посівах ячменю озимого. Найбільш ефективним виявився варіант поєднаного використання бактофіту та триходерміну КC, який не лише знизив рівень ураження хворобою, а й забезпечив підвищення врожайності та якості насіння.