Реакція сортів льону-довгунцю на різні дози мінеральних добрив в умовах Лісостепу Західного
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-1Ключові слова:
long-leaved flax, varieties, productivity, weather conditions, mineral fertilizersАнотація
Встановлено ефективність використання різних фонів мінерального удобрення в технології вирощування льону-довгунцю в ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу Західного, що дозволить істотно підвищити продуктивність ценозів та поліпшити показники якості продукції. Агротехнологічні параметри вирощування та погодні умови суттєво впливали на ріст і розвиток рослин культури, що позначалося на показниках структури та продуктивності.
Досліджували сорти льону-довгунцю Міандр, Оберіг (оригінатор – Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН), Усівський (Інститут луб’яних культур НААН), Іванівський (ННЦ “Інститут землеробства НААН”) на варіанті без добрив та на фонах мінерального удобрення N20P40K60, N30P60K90, N45P90K135.
У роки проведення досліджень (2021–2022) відзначено коливання гідротермічних показників, що вплинуло на формування елементів продуктивності сортів льону-довгунцю.
Тривалість фаз вегетації у рослин льону-довгунцю залежала як від біологічних особливостей сорту, так і гідротермічних умов. У 2021 р., залежно від сорту, вона становила 90–95 діб. У 2022 р. посушливі умови вегетації з підвищеним температурним режимом повітря зумовили скорочення цього періоду на всіх сортах до 78–81 діб.
Більш інтенсивний ріст рослин у фазі “ялинка” спостерігали на варіантах внесення мінеральних добрив, зокрема висота рослин сорту Міандр порівняно з неудобреними ділянками збільшилася від 6,88 до 8,96 см, сорту Оберіг ‒ від 7,80 до 10,16 см, Усівський – 8,32–8,80 см, Іванівський – 6,84–8,72 см.
Найвищу врожайність насіння (1,21 т/га) в середньому за 2021–2022 рр. одержали на посівах сорту Міандр за внесення мінеральних добрив з розрахунку N45Р90К135, приріст до контрольного варіанта становив 0,37 т/га, або 44,05 %. Зазначений варіант удобрення забезпечив також найбільший врожай льоносоломи (4,15 т/га). Приріст до контролю становив 0,46 т/га (12,47 %).
Показники врожайності льносоломи в середньому за 2021–2022 рр. найбільше значення мали в сорту Міандр, вона варіювала від 3,69 т/га (на контрольному варіанті) до 4,15 т/га (за внесення мінеральних добрив N45Р90К135).
Посилання
1. Вишнівська Ю. С. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність льону олійного. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2013. Вип. 1/2. С. 115–119.
2. Вишнівська Ю. С., Дрозд О. М., Лісовий О. Б. Вплив елементів технології вирощування на щільність посіву, урожайність насіння і волокна льону-довгунця. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2017. Вип. 5 (10). С. 157–162.
3. Волощук М. Д., Кнігніцька Л. П. Агрофізичні властивості ґрунту за різних способів обробітку та удобрення за вирощування льону-довгунця в умовах Передкарпаття. Наукові доповіді НУБіП України. 2017. № 3 (67). С. 1–9.
4. Гноїлек Л. С. Ефективність доз мінеральних добрив і норм висіву при вирощуванні льону довгунцю. Агропромислове виробництво Полісся. 2013. Вип. 6. С. 139–142.
5. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2023 рік. Київ, 2023. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin (дата звернення: 03.04.2023).
6. Добряк Д. С., Дребот О. І., Мельник П. П. Наукові основи визначення зон вирощування основних сільськогосподарських культур України. Збалансоване природокористування : наук.-практ. журн. 2019. № 3. С. 15–24. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2019.185879.
7. Домінська О. Я. Вплив факторів на розвиток льонарства в Україні. Агросвіт. 2015. № 7. С. 13–19.
8. Дорота Г. М., Волощук О. П. Екологічна пластичність і стабільність сортозразків льону-довгунцю в умовах Західного Лісостепу України. Sciences of Europe. 2021. Vol. 3, No. 64. Р. 3–10.
9. Дорота Г. М., Шувар А. М. Новий сорт льону-довгунцю – Оберіг. Аграрна наука ‒ виробництву : наук.-інформ. бюл. заверш. наук. розробок. 2019. Вип. 1. С. 15.
10. Дрозд О. М., Лісовий О. Б., Пивовар Т. М. Продуктивність нових сортів льону-довгунця залежно від доз та видів мінеральних добрив. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2017. Вип. 4. С. 83–90.
11. ДСТУ ISO 10390:2007. Якість ґрунту. Визначення рН (ISO 10390:2005, IDT). [Чинний від 2009-10-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2012. 4 с.
12. Кабанець В. М. Галузі льонарства та коноплярства України: стан та перспективи. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2017. Вип. 5 (10). C. 3–7.
13. Кандиба Н. М., Кривошеєва Л. М., Ромащенко Л. М. Формування і створення нових сортових ресурсів льону в умовах Північного Сходу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2013. № 3. С. 216–218.
14. Кернасюк Ю. Експортний тренд ‒ нішеві культури. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4 (299). С. 32.
15. Кнігніцька Л. П. Вирощування льону-довгунцю в ґрунтових умовах Івано-Франківської області. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 59. С. 81–89.
16. Корнута Ю. П. Агроекологічні особливості мінерального удобрення льону-довгунця. Збалансоване природо-користування : наук.-практ. журн. 2014. № 3. С. 83–87.
17. Костенко Н. П. Оновлення офіційних зразків сортів льону довгунця та кудряшу (Linum usitatissimum L., Linum humili Mill.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 2 (16). С. 11–13.
18. Кривошеєва Л., Чучвага В. Українські сорти льону-довгунця. Агрономія сьогодні. 2021. URL: http://agro-business.com.ua/agro/
ahronomiia-sohodni/item/22967-ukrainski-sorty-lonudovhuntsia.html (дата звернення: 12.10.2022).
19. Литвиненко А. В., Логінов М. І. Адаптивна здатність сортів льону-довгунця до системи мінерального живленя у зоні Північно-Східного Полісся України. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2017. Вип. 5 (10). C. 101–105.
20. Логінов М. І., Литвиненко А. В. Адаптивність сортів льону-довгунця різного еколого-географічного походження за урожайністю соломи в залежності від доз внесення мінеральних добрив. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2012. Вип. 2 (7). С. 62–69.
21. Марков І. Секрети успішного вирощування льону-довгунця. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4 (299). С. 52–55.
22. Мищенко С. В., Кривошеева Л. М. Каллусообразование, органогенез и микроклональная репродукция у разных видов рода Linum L. in vitro. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2019. Т. 15, № 2. С. 124–134.
23. Примаков О., Йотка О. Майже забутий довгунець. The Ukrainian Farmer. 2017. № 4 (88). C. 98–101.
24. Семеній О. Г. Вплив альтернативної системи удобрення на урожай і якість волокна та насіння льону-довгунця. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2014. Вип. 3 (8). С. 96–101.
25. Слєсар Т. М. Тенденції розвитку льонарства. Глобальні проблеми економіки та фінансів : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ – Прага – Відень, 30 верес. 2015 р.). Київ – Прага – Відень, 2015. С. 105–108.
26. Слісарчук М. В. Селекція і первинне насінництво льону олійного (L. humile Mill.) : метод. рек. Чабани, 2017. 44 с.
27. Тараймович І. В. Ефективність виробництва волокна льону-довгунця та аналіз факторів, що її визначають. Сільськогосподарські машини. 2012. № 22. С. 181–186.
28. Тишковський В. В. Вплив альтернативного удобрення льону-довгунцю на агроекологічний стан ґрунту в короткоротаційних сівозмінах. Вісник ЖНАЕУ. 2014. Т. 1, № 1 (43). С. 278.
29. Чехова І. В., Чехов С. А., Шкурко М. П. Вітчизняний ринок льону. Економіка України : наук. журн. 2017. № 1 (662). С. 52–63.
30. Чухліб А. В. Програмування в системі управління виробництвом продукції льонарства. Науковий вісник НУБІП України. Серія “Економіка, аграрний менеджмент, бізнес”. 2018. № 290. С. 277–282.
31. Чухліб А. В. Соціально-економічні аспекти розвитку виробництва продукції льонарства в Україні. Науковий вісник НУБІП України. Серія “Економіка, аграрний менеджмент, бізнес”. 2016. № 249. С. 457–465.
32. Чучвага В. І., Кривошеєва Л. М. Імунологічний моніторинг різних груп стиглості сортів льону-довгунця в умовах Північно-Східного Полісся України. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2019. Вип. 7 (12). С. 42–45.
33. Шувар А. М. Продуктивність льону-довгунцю в насіннєвих посівах залежно від біологічних особливостей сорту та строків збирання. Вісник Львівського НАУ : агрономія. 2019. № 23. С. 77–81.
34. Ягелюк С. В., Ткачук В. В., Речун О. Ю. Формування ринку технічних культур в Україні. Технічні науки та технології. 2018. № 1 (11). С. 195–205.
35. Shuvar A. Influence of climate changes for adaptation of agriculture production in Lviv region. Klimat pola uprawnego. Meteorologia i klimatologia stosowana ‒ gospodarka, teoria, praktyka, innowacyjność, poświęcona pamięci prof. dr. hab. T. Górskiego : X Międzynarodowa Konferencja, Lublin – Zamość – Lwów ‒ Kamieniec Podolski, 19–22 września 2018 r. Zamość : PWSZ, 2018. Р. 51.
36. Tyshkovskyy V., Akhmetov I., Levkovskaya L. The technological-economic ways of solution problems cultivation of flax in Ukraine. British Journal of Education and Science. 2014. No. 1. P. 112–120.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Дорота Г. М., Рудавська Н. М., Волощук О. П., Тимчишин О. Ф. (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
