ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ВЕРБИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2026-(79)-1-12Ключові слова:
живці енергетичної верби, біомаса, біопаливо, елементи технології вирощування, S. viminalis L., продуктивність наземної масиАнотація
За результатами досліджень встановлено оптимальні строки та глибину садіння живців енергетичної верби (Salix L.) та їх вплив на ріст, розвиток та продуктивність в умовах Західного Лісостепу України. Наведено результати досліджень росту і розвитку енергетичних плантацій верби прутовидної (S. viminalis L.) та Тритичинкової (Salix triandra L.) в умовах Західного Лісостепу України. Дослідження виконувалися впродовж
2022‒2024 рр. на дослідниx ділянкаx Заxідноукраїнського національного університету, які розташовані в зоні нестійкого зволоження. Погодні умови в роки досліджень за ступенем відхилення від середніх багаторічних, як за окремими місцями, так і за період вегетації були в межах показників характерних для зони нестійкого зволоження Лісостепу України. Садіння живців енергетичної верби завдовжки 25 см здійснювалось у 4 строки: третя декада вересня, третя декада жовтня, друга декада квітня та перша декада травня. Встановлено, що для отримання високої продуктивності біомаси енергетичної верби в перші роки вирощування вирішальними факторами є забезпеченість вологою, якість підготовки ґрунту та удосконалення технологічних процесів вирощування на основі визначення особливостей росту та розвитку рослин. У ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу вищі показники продуктивності біомаси енергетичної верби отримані за пізно осіннього садіння живців у ІІІ декаді жовтня та ранньовесняного у І‒ІІ декаді квітня за густоти насаджень рослин 14–15 тис./га. Найбільший вплив на продуктивність біомаси верби має густота та схема садіння. Урожайність біомаси та сукупний вихід енергії з енергетичної плантації за трирічний термін вирощування знаходиться в прямолінійній залежності від приживлюваності живців верби Прутовидної, що може забезпечити до 90‒95 Гкал/га.
Посилання
1. Бондар В. С., Фурса А. В. Стратегія та пріоритети розвитку біоенергетики в Україні. Економіка агропромислового виробництва. Том 25, № 8. 2018. С. 17‒25. https://eapk.com.ua/web/uploads/pdf/eapk_2018_8_p_5_122-17-25.pdf.
2. Гордієнко М. І., Маурер В. М., Ковалевський С. Б. Методичні вказівки до вивчення та дослідження лісових культур. Київ : РВВ НАУ, 2000. 101 с.
3. Гументик М. Я. Технологічні основи створення промислових плантацій високопродуктивних біоенергетичних культур. Біоенергетика. 2020. № 1. С. 13‒17. DOI: https://doi.org/10.47414/be.1.2020.224938.
4. Дебринюк Ю. М. Насадження з коротким оборотом рубки як відновлюване джерело енергії. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування. 2010. Вип. 147. С. 201‒208.
5. Дебринюк Ю. М. Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси. Лісівництво і агролісомеліорація. 2009. Вип. 116. С. 170‒178.
6. Енергетична верба: технологія вирощування та використання / М. В. Роїк та ін. ; під заг. ред. доктора с.-г. наук В. М. Сінченка. Вінниця : ТОВ «Нілан ЛТД», 2015. 340 с.
7. Концепція розвитку біоенергетики в Україні на період до 2035 року / М. В. Роїк та ін. Біоенергетика. 2019. № 2 (14). С. 4‒10.
8. Методологія дослідження енергетичних плантацій верб і тополь : монографія / Я. Д. Фучило та ін. ; за ред. член-кореспондента НААН В. М. Сінченка. К. : ТОВ «ЦП «Компринт», 2018. 137 с.
9. Роїк М. В., Гументик М. Я., Мамайсур В. В. Перспективи вирощування енергетичної верби для виробництва твердого біопалива. Біоенергетика. 2013. № 2. С. 18‒19.
10. Формування продуктивності енергетичних плантацій верби за різних рівнів родючості ґрунту в умовах Західного Полісся / Р. В. Шевчук та ін. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків: зб. наук. праць. К. : ФОП Корзун Д. Ю., 2019. Вип. 27. С. 123–130.
11. Шкоропад, Л., Думич, В. Вирощування енергетичної верби в умовах західного регіону України. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України : збірник наук. пр. УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. Дослідницьке, 2017. Вип. 21 (35). С. 353–361.
12. A physiological and biophysical model of coppice willow (Salix spp.) production yields for the contiguous USA in current and future climate scenarios / D. Wang at al. Plant Cell and Environment. 38. Р. 1850–1865.
13. Bressler, A. S., Vidon, P. G. & Volk, T. A. Impact of shrub willow (Salix sp.) as a potential bioenergy feedstock on water quality and greenhouse gas emissions. Water, Air and Soil Pollution, 2017. V. 228. P. 170–188.
14. Change in Yield Between First and Second Rotations in Willow (Salix spp.) Biomass Crops is Strongly Related to the Level of First Rotation Yield / N. J. Sleight at al. BioEnergy Research. 2016. Vol. 9. Issue 1. P. 270–287. https://link.springer.com/article/10.1007/s12155-015-9684-0.
15. Ecological Bio Energy Materials in Ukraine Current State and Prospects of Production Development / V. M. Sinchenko et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. № 10 (1). С. 85‒89. DOI:10.15421/2020_13.
16. El Bassam N. Handbook of Bioenergy Crops. A Complete Reference to Species, Development and Applications. London; Washington, DC: Earthscan. 2010. 127 р.
17. Fabio, E. S., Smart, L. B. Effects of nitrogen fertilization in shrub willow short rotation coppice production ‒ a quantitative review. Global Change Biology Bioenergy. 2018. Vol. 10. Issue 8. P. 548‒564. https://doi.org/10.1111/gcbb.12507.
18. Grzesik M., Romanowska-Duda Z., Kalaji H. M. Effectiveness of cyanobacteria and green algae in enhancing the photosynthetic performance and growth of willow (Salix viminalis L.) plants under limited synthetic fertilizers application. Photosynthetica. 2017. Vol. 55. Issue 3. P. 510‒521. DOI: 10.1007/s11099-017-0716-1.
19. Hеmmar Torun, Hansson Per-Anders, Sundberg Cecilia. Climate impact assessment of willow energy from a landscape perspective: a Swedish case study. Global Change Biology Bioenergy. 2017. Vol. 9, Issue 5. P. 973‒985. DOI: 10.1111/gcbb.12399.
20. Major J. E., Mosseler A., Malcolm J. W. Salix species variation in leaf gas exchange, sodium, and nutrient parameters at three levels of salinity. Canadian Journal of Forest Research. 2017. 47 (8). P. 1045–1055. DOI: 10.1139/cjfr-2017-0028.
21. Stajić, B. Short rotation energy crops of fast-growing tree species in Serbia: biomass production, legislation, market, and environmental impacts – potentials and constraints: Raport UNDP Serbia. Sept. 2016. 80 p. https://www.researchgate.net/publication/321385601_Short_rotation_energy_crops_of_fast-growing_tree_species_in_Serbia.
22. Stolarski, M. J., Snieg, M., Krzyzaniak M. Short rotation coppices, grasses and other herbaceous crops: Productivity and yield energy value versus 26 genotypes. Biomass & Bioenergy. 2018. Vol. 119. P. 109‒120.
23. Volk T. A., Berguson B., Daly C. Poplar and shrub willow energy crops in the United States: field trial results from the multiyear regional feedstock partnership and yield potential maps based on the PRISM-ELM model. GCB Bioenergy. 2018. DOI: 10.1111/gcbb.12498.
24. Willow Varietal Identification Guide / B. Caslin et al. Carlow, Ireland: Teagasc & AFBI, 2012. 64 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Антін ШУВАР, Віталій ПАНЬКЕВИЧ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
