Поживна цінність та сучасні підходи щодо використання бджолиного обніжжя
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-1-9Ключові слова:
медоносні бджоли, обніжжя, перга, біохімічний склад, поживні речовини, профілактика, лікуванняАнотація
Наведено матеріли аналізу наявних наукових та виробничих даних, які отримали вчені, щодо особливостей біохімічного складу та біологічної цінності бджолиного обніжжя. Проаналізовано та узагальнено результати досліджень, що стосуються ефективності застосування цього продукту бджільництва в живленні бджіл і впливу його на фізіологічні процеси й життєздатність бджолиних сімей та їх продуктивність. Систематизовано дані щодо позитивної дії використання бджолиного обніжжя, як на організм тварин, так і людей.
Бджільництво належить до пріоритетних галузей агропромислового комплексу, оскільки дає можливість забезпечувати щорічні потреби населення високоякісною та екологічно безпечною продукцією – медом, воском, обніжжям, маточним молочком, прополісом та трутневим гомогенатом, а господарства – повноцінним селекційним матеріалом. Також відомі факти про важливість медоносних бджіл у запиленні ентомофільних культур, що тим самим зумовлює підвищення їх урожайності, якості насіння та його схожості. Унікальна цінність продуктів бджільництва полягає у їх рослинно-тваринному походженні, високій поживності, екологічності і профілактично-лікувальних властивостях.
Життєдіяльність бджолиних сімей, зокрема вирощування розплоду, льотно-збиральна продуктивність залежить від надходження у гніздо протеїнових кормів. Забезпечення достатньою кількістю обніжжя впливає не лише на силу бджолиних сімей, а також і на рівень їх медової та воскової продуктивності. Потреба бджіл у протеїні, ліпідах, вітамінах, амінокислотах, мінеральних елементах та інших біологічно активних речовинах безпосередньо залежить від рівня забезпечення їх обніжжям. Цей продукт бджільництва являє собою біологічний стимулятор фізіологічних процесів організму, є цінним високопоживним продуктом і використовується як харчова добавка медичної галузі. Отже, завдяки своїм фізико-хімічним властивостям обніжжя має достатньо широкий спектр застосування, як у галузі бджільництва, так і гуманній та ветеринарній медицині, фармакології, косметичній та харчовій промисловості.
Посилання
1. Адамчук Л. Класифікаційні ознаки бджолиного обніжжя. Тваринництво України. 2013. № 5. С. 16–21.
2. Боярчук С. В. Оптимізація забезпечення кормами бджолиних сімей. Науковий вісник НУБіП України. 2015. Вип. 223. С. 57–64.
3. Бугера С. І., Литвиненко О. М., Міщенко О. А. Підгодівля бджіл та її вплив на продукування воску. Бджільництво України. 2018. Вип. 3. С. 22–28.
4. Вплив структури гнізда і віку бджолиної матки на заготівлю бджолами білкового корму / О. А. Міщенко та ін. Вісник аграрної науки. 2020. № 10 (811). С. 27–32. DOI: 10.31073/agrovisnyk202010-04.
5. Гуцол Г. В. Якість бджолиного обніжжя (пилку), виробленого бджолами в умовах забруднення медоносних угідь радіонуклідами. Аграрна наука. 2019. Вип. 3 (106). С. 128–134.
6. Дейнека С. Пилок як джерело білків та вітамінів. Український пасічник. 1997. № 8. С. 30–31.
7. Калініна І. Г., Долгая М. М. Бджолине обніжжя як маркерний показник екологічного стану довкілля. Біологія та валеологія. 2015. Вип. 17. С. 123–128.
8. Клим О. Я. Вміст жирних кислот і важких металів в пилку з кульбаби лікарської у різних природно-екологічних зонах Карпатського регіону. Науково-технічний бюлетень ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок і ІБТ. 2017. Вип. 18. № 1. С. 55–65.
9. Клим О. Я. Концентрація жирних кислот і важких металів в пилку з яблуні в різних природних зонах Карпатського регіону. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 145–159.
10. Міщенко О. А. Вплив відбору бджолиного обніжжя на розвиток і льотну діяльність бджолиних сімей. Науковий вісник НУБіП України. Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». 2015. Вип. 223. С. 143–149.
11. Недашківський В. М., Разанов С. Ф. Вплив весняного поповнення кормових запасів бджолиних сімей на виробництво ними квіткового пилку, перги та гомогенату трутневих личинок. Вісник ПДАА. 2020. № 4. С. 157–162.
12. Новгородська Н. В. Молочні продукти на основі продуктів бджільництва. Danish Scientific Journal. 2020. № 33. С. 41–48.
13. Проблеми стандартизації бджоли-ного обніжжя та перги як біологічно активних компонентів / Н. І. Гудзь та ін. Науковий вісник НУБіП України. 2015. Вип. 223. С. 96–103.
14. П’ясківський В. М., Вербельчук С. П., Вербельчук Т. В. Аналіз технологій виробництва перги. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2017. Вип. 26 (1). С. 136–149.
15. Разанов С. Ф., Швець В. В. Концентрація важких металів у квітковому пилку за вапнування кислих ґрунтів. Міжнар. наук.-практ. конф. «Регіональні геоекологічі проблеми: сучасний стан та шляхи їх вирішення» (м. Рівне, 20–22 жовт. 2016). Рівне, 2016. С. 104–106.
16. Сич І. В., Лосєв О. М., Головецький І. І. Особливості виробництва бджолиного обніжжя в умовах Лісостепу України. Науковий вісник НУБіП України. Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». 2015. Вип. 223. С. 184–189.
17. Сташенко В. І. Видові особливості хімічного складу бджолиного обніжжя. Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії: Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. 2005. № 12 (37), Ч. 2. С. 64–71.
18. Шаповалов В. П. Вплив препарату “Апітонік” на протеолітичний потенціал і процеси внутрішньосудинної гемокоагу-ляції у хворих на деструктивний туберкульоз легень. Укр. мед. альманах. 2003. Т. 6, № 1. С. 155–158.
19. AL-Kahtani S. N. Fatty Acids and B Vitamins Contents in Honey Bee Collected Pollen in Relation to Botanical Origin. Scientific Journal of King Faisal University (Basic and Applied Sciences). 2017. Vol. 18 (2). P. 41–48.
20. Annual Development Performance of Fixed Honeybee Colonies Linked with Chemical and Mineral Profile of Bee Collected Pollen / E. Topal et al. Chemistry & Biodiversity. 2022. Vol. 19 (8). e202200468. DOI: 10.1002/cbdv.20220046.
21. Bee pollen as a promising agent in the burn wounds treatment / P. Olczyk et al. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2016. Р. 1–12. DOI: 10.1155/2016/8473937.
22. Bee pollen: chemical composition and therapeutic application / K. Komosinska-Vassev et al. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2015. Vol. 20. P. 1–6. DOI: 10.1155/2015/297425.
23. Brodschneider R., Crailsheim K. Nutrition and health in honey bees. Apidologie. 2010. Vol. 41 (3). Р. 278–294. DOI: 10.1051/apido/2010012.
24. Brood-Rearing Enhancing Potential of Manually Packed Pollen Feeding in Comparison with Pollen and Pollen Supplements in Patty Forms / N. Adgaba et al. Journal of Apicultural Science. 2020. Vol. 64 (2). Р. 189–198. DOI: 10.2478/ JAS-2020-0023.
25. Campana B. J., Moeller F. E. J. Honey bees: Preference for nutritive value of pollen from five plant sources. Journal of Economic Entomology. 1977. Vol. 70 (1). Р. 39–41. DOI: 10.1093/jee/70.1.39.
26. Ecological stoichiometry of the honeybee: Pollen diversity and adequate species composition are needed to mitigate limitations imposed on the growth and development of bees by pollen quality / M. Filipiak et al. PLoS One. 2017. Vol. 12 (8). e0183236. DOI: 10.1371/journal.pone.0183236.
27. Effect of bee pollen levels on productive, reproductive and blood traits of NZW rabbits / Y. A. Attia et al. Journal of animal physiology and animal nutrition. 2011. Vol. 95 (3). P. 294–303.
28. Effects of honey bee (Apis mellifera L.) queen insemination volume on worker behavior and physiology / E. L. Nino et al. Journal of Insect Physiology. 2012. Vol. 58, Issue 8. P. 1082–1089. DOI: 10.1016/j.jinsphys.2012.04.015.
29. Elucidating the mechanisms underlying the beneficial health effects of dietary pollen on honey bees (Apis mellifera) infested by Varroa mite ectoparasites / D. Annoscia et al. Scientific reports. 2017. Vol. 7 (1). P. 1–13.
30. Farag S. A., El-Rayes T. K. Effect of Bee-pollen Supplementation on Performance, Carcass Traits and Blood Parameters of Broiler Chickens. Asian Journal of Animal and Veterinary Advances. 2016. Vol. 11, Issue 3. P. 168–177. DOI: 10.3923/ajava.2016.168.177.
31. Fatty acid composition of vegetable marrows and zucchini leaves / O. O. Iosypenko et al. Pharmacia. 2019. Vol. 66, Issue 4. Р. 201–207. DOI: 10.3897/pharmacia.66.e37893.
32. Influence of pollen nutrition on honey bee health: do pollen quality and diversity matter / D. Pasquale et al. PloS One. 2013. Vol. 8 (8). e72016. DOI: 10.1371/journal.pone.0072016.
33. Keller I., Fluri P., Imdorf A. Pollen nutrition and colony development in honey bees: part 1. Bee world. 2005. Vol. 86 (1). P. 3–10.
34. Kisil D., Fotina T. Definition of efficiency therapeutic and preventive measures against infectious diseases of bees when installing in a nest of bees frames contaminated with american foul brood pathogen (Bacillus larvae). Bulletin of Sumy National Agrarian University. Series «Veterinary Medicine». 2020. Vol. 1 (48). P. 32–36.
35. Nesrin E. B. Vitamin, mineral, polyphenol, amino acid profile of bee pollen from Rhododendron ponticum (source of “mad honey”): nutritional and palynological approach. Journal of Food Measurement and Characterization. 2021. Vol. 15 (3). P. 2659–2666.
36. Pollen and bee bread as new health-oriented products: A review / M. Kieliszek et al. Trends in Food Science & Technology. 2018. Vol. 71. P. 170–180. DOI: 10.1016/j.tifs.2017.10.021.
37. Ranking pollen from bee plants according to their protein contribution to honey bees / V. Liolios et al. Journal of Apicultural Research. 2016. Vol. 54. P. 1–11. DOI: 10.1080/00218839.2016.1173353.
38. Sivaram P. Pollen morphology of selected bee forage plants. Global Journal of Bio-Science and Biotechnology. 2013. Vol. 2 (01). P. 82–90.
39. The effects of propolis and bee pollen supplementation on biochemical blood parameters of broilers / I. Klaric et al. Acta Veterinaria. 2018. Vol. 68 (2). Р. 190–200. DOI: 10.2478/acve-2018-0017.
40. The influence of feed quality on the development and productivity of bee queens / B. Gutyj et al. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series «Agricultural sciences». 2021. Vol. 23 (95). P. 71–75.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О. Я. КЛИМ, М. І. ВОРОБЕЛЬ, Ю. В. КОВАЛЬСЬКИЙ, Й. Ф. РІВІС, В. В. КАПЛІНСЬКИЙ, Р. Л. АНДРОШУЛІК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
