Вивчення та оцінка зразків конюшини повзучої як джерела вихідного матеріалу для селекції в умовах Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-2-4Ключові слова:
конюшина повзуча, сорт, селекція, колекційний розсадник, вихідний матеріал, продуктивністьАнотація
Однією з найбільш поширених багаторічних бобових трав Передкарпаття, цінним компонентом травосумішок при поліпшенні природних сінокосів і створенні культурних пасовищ є конюшина повзуча (Trifolium repens L.). Вона добре переносить витоптування і випасання тваринами, є більш зимостійка, а за вмістом білка не поступається конюшині лучній та конюшині гібридній. Завдяки здатності до азотфіксації за рахунок наявності на її коренях бульбочкових бактерій поліпшуються агрофізичні, агрохімічні й біологічні властивості ґрунту. Важлива роль у формуванні продуктивності конюшини повзучої належить сорту, що досягається за рахунок ведення селекційної роботи, першим і основним етапом якої є вивчення та оцінка вихідного матеріалу.
Представлено дані наукових досліджень, проведених на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН за 2021 р. Матеріалом для досліджень були 24 колекційні зразки конюшини повзучої різного еколого-географічного походження. Проведено первинну оцінку колекційного матеріалу за основними господарсько цінними ознаками.
За однорічними даними, тривалість вегетаційного періоду досліджуваних зразків становила 126–134 доби. Висота рослин була 20,4–
29,4 см, добовий приріст – 0,23–0,28 см, облиствленість – 30,0–61,1 %. Врожайність зеленої маси в середньому за два укоси становила 2,05‒3,10 кг/м2, а вихід сухої речовини ‒ 0,302–0,420 кг/м2. Найбільший врожай зеленої маси мали зразки UJ 0600796 – 3,10 кг/м2, PFZ 00372 – 3,00 кг/м2, UJ 0600658 –
3,05 кг/м2, PFZ 02112 – 3,02 кг/м2, сухої речовини: UJ 0600691 – 0,404 кг/м2, UJ 0600796 – 0,420 кг/м2, PFZ 00372 – 0,417 кг/м2, PFZ 02314 – 0,410 кг/м2, UJ 0600658 – 0,414 кг/м2. Насіннєва продуктивність колекційних зразків була від 9,80 до 14,50 г/м2. Проведений аналіз структури врожаю насіннєвої продуктивності показав, що діаметр головки досліджуваних зразків становив від 19,5 до 28,0 см, кількість квіток в одній головці ̶ від 42,3 до 83,3 шт., кількість насінин в одній головці – від 43,6 до 110,5 шт., маса 1000 насінин – 0,55–0,78 г.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів : монографія / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів : СПОЛОМ, 2013. 304 с.
2. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифікації кормовиробництва / Г. І. Демидась та ін. ; за ред. Г. І. Демидася, Г. П. Квітка. Київ : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2013. 322 с.
3. Багаторічні трави – важлива складова екологічного землеробства і кормовиробництва / Л. К. Антипова та ін. Вісник аграрної науки Причорномор᾽я. 2018. Вип. 4. С. 35 ̶ 41.
4. Бутенко А. О., Лапенко А. К. Продуктивність парних кормових бобово-злакових травосумішок. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія агрономія і біологія. 2014. Вип. 3 (27). С. 111 ̶ 114.
5. Васильківський С. П., Кочмарський В. С. Селекція і насінництво польових культур : підручник. Біла Церква, 2016. 376 с.
6. Вожегова Р. А., Тищенко О. Д. Створення та оцінка селекційного матеріалу люцерни з підвищеним рівнем азотфіксації. Вісник аграрної науки. 2017. Т. 95, № 11. С. 39 ̶ 44.
7. Гальченко Н. М. Продуктивність багаторічних трав залежно від способу сівби та складу травосумішок в Південному Степу України. Зрошуване землеробство. 2017. Вип. 68. С. 87–90.
8. Гнатюк Т. О. Особливості впливу мікробіологічної активності ґрунту за різних систем удобрення на продуктивність конюшини. Агропромислове виробництво Полісся. 2018. Вип. 11. С. 131–134.
5. Дацько А. О. Характеристика колекційних зразків вівса різного еколого-географічного походження в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 40 ̶ 53.
6. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2022 рік (реєстр є чинним станом на 27.01.2022 р.) / Міністерство аграрної політики та продовольства. Київ, 2022. 532 с.
7. Дзюбайло А. Г., Марцінко Т. І., Головчук М. І. Формування продуктивності бобово-злакових травосумішей залежно від удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (1). С. 39 ̶ 53.
8. Карбівська У. М. Накопичення кореневої маси бобових трав та її вплив на поживний режим дерново-підзолистого ґрунту. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (1). С. 84 ̶ 97.
9. Квітко Г. П., Ткачук О. П., Гетман Н. Я. Багаторічні бобові трави – основа природної інтенсифікації кормовиробництва та поліпшення родючості ґрунту в Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 113 ̶ 117.
10. Кічігіна О. О. Ретроспективний аналіз посівних площ конюшини на території України. Збалансоване природокористування. 2013. № 4. С. 40–43.
11. Коник Г. С., Гармич Д. Ю. Вихідний матеріал для селекції тимофіївки лучної. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56 (1). С. 73–79.
12. Кулька В. П., Щербина Л. П. Оцінка колекційних зразків конюшини лучної та їх використання при створенні сортів інтенсивного типу. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 76. С. 47–54.
13. Мазур В. А., Липовий В. Г., Мордванюк М. О. Методика наукових досліджень в агрономії : навч. посіб. Вінниця : ТВОРИ, 2020. 204 с.
14. Макаренко П. С., Деркач В. С. Вплив видового складу на продуктивність травосумішок за різних строків та способів використання. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 76. С. 194–199.
15. Методичні рекомендації по біологічних основах оцінки селекційного матеріалу конюшини лучної, конюшини гібридної, конюшини повзучої / Л. З. Байструк-Глодан та ін. Оброшино, 2020. 60 с.
16. Методологія селекції багаторічних бобових і злакових трав у Передкарпатті : метод. рек. / Г. С. Коник та ін. Оброшино, 2015. 100 с.
17. Молдован Ж. А., Собчук С. І. Формування кормової продуктивності багаторічних злаково-бобових травостоїв сінокісного використання в умовах Правобережного Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2015. Вип. 80. С. 150–157.
18. Моргун В. В., Коць С. Я. Біологічний азот у сучасному сільськогосподарському виробництві. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2018. Т. 14, № 3. С. 285 ̶ 294.
19. Перегрим О. Р. Попередні результати вивчення селекційного матеріалу конюшини повзучої в Передкарпатті. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія агрономія. 2020. № 24. С. 135 ̶ 140.
20. Перегрим О. Р., Байструк-Глодан Л. З., Іванців Р. Є. Результати попереднього та конкурсного сортовипробування конюшини повзучої в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (2). С. 104 ̶ 117.
21. Петриченко В. Ф., Кургак В. Г. Культурні сіножаті та пасовища України. Київ : Аграрна наука, 2013. 432 с.
22. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В., Задорожна І. С. Становлення та розвиток кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 54 ̶ 62.
23. Селекція та насінництво одно-річних і багаторічних кормових трав: теоретичні та практичні аспекти / А. В. Кохан та ін. Полтава : Астрая, 2018. 196 с.
24. Собко М. Г., Собко О. М. Доцільність використання багаторічних бобових трав у стабілізації родючості ґрунту. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2012. Вип. 2 (23). С. 154 ̶ 157.
25. Ткачук О. П. Вплив бобових багаторічних трав на агроекологічний стан ґрунту. Збалансоване природокористування. 2017. № 1. С. 127‒ 130.
26. Штакал М. І., Штакал В. М. Теоретичні основи лучного кормо-виробництва на осушених торфовищах : монографія / за ред. М. І. Штакала. Вінниця : ТОВ „ТВОРИ”, 2020. 184 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Перегрим О. Р. (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
