Теоретичні основи мінерального живлення гречки
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-2-8Ключові слова:
гречка, мікроелементи, листкове підживлення, норми добрив, хелати, Західний ЛісостепАнотація
Проведено аналіз літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів. Висвітлено важливість гречки як круп’яної культури, що характеризується високим вмістом білка, крохмалю (відповідно до 11,5 та
85 %) та комплексом вітамінів і мікроелементів.
Гречка – хороший медонос, медпродуктивність за сприятливих умов досягає 70–90 кг/га і більше. Важливе значення її полягає в тому, що вона є страховою культурою для пересівання загиблих озимих. За рахунок швидкого росту та значної вегетативної маси гречка зменшує забур’яненість полів та сприяє формуванню оптимальних фізичних властивостей ґрунту.
Досліджено праці вчених щодо впливу макро- та мікроелементів на продуктивність гречки. Переважна більшість науковців стверджують про обов’язковість застосування мінеральних добрив, водночас дискусійним є питання щодо норм внесення. Ця дискусія актуальна не тільки в Україні, але й у світі.
Вміст азоту в зерні становить 1,72 % у зерні та 0,78 % у соломі. На різних етапах розвитку гречка споживає різну кількість цього елементу.
Вміст фосфору у зерні та соломі гречки становить відповідно 0,67 та 0,73 %. Проникнення фосфору за фазами розвитку гречки неоднакове: максимальний вміст фосфорної кислоти відзначено у фазі бутонізації та на початку цвітіння.
Вміст калію у зерні (0,32 %) значно менший ніж у соломі (2,88 %). Найбільш інтенсивно калій проникає у рослини гречки у фазі бутонізації та цвітіння і локалізується в точках росту у формі іонів.
Висвітлено фізіологічну роль мікроелементів живлення для росту та розвитку рослин гречки. Проведено короткий ретроспективний огляд еволюції застосування мікродобрив від 70–80 рр. минулого століття до сьогодення та зроблено акцент на потребу проведення листкових підживлень мікродобривами у хелатній формі. Також у короткій формі описано механізм дії хелатних добрив, які є реальною альтернативою внесенню мікроелементів у ґрунт разом із мінеральними добривами. Відзначено мінімальний вплив сучасних хелатних мікродобрив на довкілля.
Провідні вчені рекомендують такі хелатизовані мікродобрива: кристалони, вуксали, реаком, нутріван та ін.
Враховуючи подібність умов вирощування гречки та географічну близькість, особливу увагу привертають праці вчених з Республіки Польща.
Посилання
1. Анспок П. И. Микроудобрения : справочник. Ленинград, 1990. 271 с.
2. Вплив рівня мінерального удобрення та позакореневого підживлення на урожайність бобів кормових в умовах Західного Лісостепу України / Ю. М. Оліфір та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 117–127.
3. Грищенко Р. Є. Фотосинтетична продуктивність посівів гречки в північному Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 1. С. 57–62.
4. Елапин А. П. Агротехника гречихи. Москва : Колос, 1984. 126 с.
5. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Зерновиробництво. Львів : Українські технології, 2008. 623 с.
6. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Фізіологічна роль елементів живлення та система удобрення польових культур. Львів, 2021. 280 с.
7. Мащенко Ю. В. Економічна ефективність вирощування гречки залежно від строків сівби та мінеральних добрив. Вісник Степу : наук. зб. 2010. Вип. 7. С. 102–105.
8. Мащенко Ю. В. Особливості формування урожайності гречки сорту Кара-Даг при різних строках сівби і фонах живлення в умовах Північного Степу. Матеріали четвертої Міжнар. конф. “Проблеми конструювання, виробництва та експлуатації сільськогосподарської техніки”, квітень 2003 р. Кіровоград, 2003. С. 30–32.
9. Мащенко Ю. В. Оцінка ефективності основних елементів технології вирощування гречки в умовах Північного Степу України. Вісник Степу : наук. зб. 2010. Вип. 5. С. 14–17.
10. Мащенко Ю. В., Гайденко О. І. Сівба гречки: основні акценти. Агробізнес сьогодні. 2018. № 7 (374). С. 76–78. URL: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiiasohodni/item/12592-sivba-hrechky-osnovni-aktsenty.html (дата звернення: 02.08.2021).
11. Мосієнко В. О. Урожайність та якість гречки залежно від удобрення в умовах Полісся. URL: http://znau.edu.ua/images/public_document/2020 (дата звернення: 01.07.2021).
12. Пархуць Б. І. Вплив рівня мінерального удобрення на продуктивність гречки в умовах Західного Лісостепу України. Вісник ЛНАУ : Агрономія. 2018. № 22 (2). С. 137–140.
13. Пастух О. Д. Формування урожайності круп’яних культур залежно від застосування мікробіологічних препаратів в умовах Лісостепу західного. Таврійський науковий вісник. 2015. Вип. 94. С. 48–53.
14. Рарок А. В. Особливості формування урожайності сортів гречки при різних строках збирання. Зб. наук. пр. ПДАТУ. 2011. Вип. 19. С. 121–128.
15. Рарок А. В. Урожайність сортів гречки за різних строків збирання. Вісник Львівського національного аграрного університету. 2012. Вип. 16. С. 291–298.
16. Рарок А. В. Формування урожайності сортів гречки при різних строках збирання та застосування дефоліантів. Зб. наук. пр. / НААН України, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2012. С. 328–332.
робота по покращенню гречки, так як в літературі по гречці за другу половину
17. Рубин Б. А. Физиология сельскохозяйственных растений. Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1970. Т. VI. 652 с.
18. Санін Ю. В. Особливості позакореневого підживлення сільськогосподарських культур мікроелементами. Агробізнес сьогодні. 2012. № 6 (229). URL: http://www.agro-business. com.ua/agronomiia-siogodni/964-osoblyvosti-pozakorenevogo-pidzhyvlennia-silskogospodarskykh-kulturmikroelementamy.html (дата звернення: 01.07.2021).
19. Страхоліс І. М., Кабанець В. М. Отримати сталий урожай гречки. Аграрний тиждень. Україна. URL: https://a7d.com.ua/analtika/tehnology/25480-otrimati-staliy-urozhay-grechki.html (дата звернення: 02.08.2021).
20. Тимчишин О. Ф., Лихочвор В. В. Вплив мінерального та бактеріального удобрення на динаміку наростання листової поверхні та врожайність гречки. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2009. Вип. 51, ч. І. С. 148–152.
21. Ткаліч І. Д., Ткаліч Ю. В. Особливості вирощування гречки в післяукісних посівах. Зернові культури. 2019. Т. 3, № 1. С. 68–76. DOI: 10.31867/2523-4544/0062.
22. Björkman T. Buckwheat, Production, Planting. URL: http://nmsp.cals.cornell.edu/publications/factsheets/factsheet50 (last aссessed: 04.08.2021).
23. Jiang Ying. Effects of selenium fertilizer on grain yield, Se uptake and distribution in common buckwheat (Fagopyrum esculentum Moench). Plant Soil Environ. 2015. Vol. 61, No 8. Р. 371–377. DOI: 10.17221/284/2015-PSE.
24. Knapowski T., Majcherczak E. Plonowanie gryki siewnej w warunkach nawożenia magnezem, siarką oraz mikroelementami. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Przyrodniczego we Wrocławiu – Rolnictwo. 2016 Vol. 119, No 621. P. 29–38.
25. Podolska G. Wpływ nawożenia azotem na plonowanie i cechy struktury plonu gryki odmiany Kora. Polish Journal of Agronomy. 2011. No 6. Р. 38–43. URL: https://www.iung.pl/PJA/wydane/6/PJA6_6 (last aссessed: 04.08.2021).
26. Sobhani M. R. Influence of different sowing date and planting pattern and N rate on buckwheat yield and its quality. Australian Journal of Crop Science. 2014. Vol. 8, No 10. P. 1402–1414. URL: http://www.cropj.com/sobhani_8_10_2014_1402_1414 (last aссessed: 04.08.2021).
27. Tobiasz-Salach R., Krochmal-Marczak B. Ocena wpływu nawożenia dolistnego na plonowanie i skład chemiczny nasion gryki (Fagopyrum esculentum Moench). Fragm. Agron. 2018. No 35 (1). Р. 106–114. DOI: 10.26374/fa.2018.35.10.
28. Wang Yan. Influence of foliar feeding of boric fertilizers on nutrients of rhizosphere soil, plant growth and yield of wine buckwheat. Journal of Southern Agriculture. 2018. Vol. 49. P. 253–257.
29. Wpływ nawożenia azotem oraz miedzią i manganem na plonowanie gryki / М. Liszewski et al. Fragm. Agron. 2013. No 30 (4). Р. 74–83. URL: https://pta.up.poznan.pl/pdf/2013/FA%2030(4)%202013%20Liszewski (last aссessed: 04.08.2021).
30. Xiaomei Fang. Effects of nitrogen fertilizer and planting density on the leaf photosynthetic characteristics, agronomic traits and grain yield in common buckwheat (Fagopyrum esculentum M.) Field Crops Research. 2018. Vol. 219, 15/04. P. 160. URL: https://www.sciencedirect.com/science/ article/abs/pii/S0378429017318476 (last aссessed: 03.08.2021).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. М. ДИКИЙ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
