Насіннєва продуктивність буркуну однорічного залежно від способів сівби та удобрення
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-2-9Ключові слова:
насіння, буркун білий однорічний, сорт, ширина міжрядь, доза азотного добрива, врожайність, рентабельністьАнотація
Наведено результати експериментальних досліджень з впливу елементів агротехніки на формування насіннєвої продуктивності буркуну білого однорічного. Метою було встановити вплив ширини міжрядь та доз азотного добрива на врожайність та економічну ефективність вирощування різних сортів культури в незрошуваних умовах Півдня України.
Дослідження проводили протягом 2016–2018 рр. на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН згідно із загальновизнаними методиками проведення польового досліду, методичними рекомендаціями та посібниками. Використовували такі методи: загальнонаукові, спеціальні, порівняльно-аналітичний, регресійний, інформаційно-логічного аналізу та математичного моделювання.
За результатами досліджень найнижчий коефіцієнт водоспоживання (4525 м3/т) визначено в сорту буркуну білого однорічного Південний за використання ширини міжрядь 45 см та внесення дози азотних добрив N60. Максимальні значення цього показника спостерігали на варіантах контролю (7433–8424 м3/т). Встановлено, що на врожайність та економічні показники вирощування буркуну білого однорічного впливають сортовий склад, ширина міжрядь та дози азотного добрива. Застосування азотного добрива дозою N60 сприяло підвищенню врожайності насіння в середньому на 10,4–36,4 %. Загалом цей фактор найбільше впливав на насіннєву продуктивність культури. За період проведення досліджень максимальну середню врожайність насіння буркуну (556 кг/га) відзначено за сівби сорту Південний, використання ширини міжрядь 45 см та дози азотного добрива N60. За результатами аналізу економічних показників виявлено, що найбільшу вартість валової продукції (55 600 грн/га) одержано на посівах буркуну білого однорічного сорту Південний за сівби з шириною міжрядь 45 см та дози внесення азотного добрива N60. Найменшу собівартість 1 т посівного матеріалу (21 174 грн) встановлено також на цьому варіанті. Підсумковий показник економічної ефективності – рівень рентабельності ‒ при цьому був найвищий і становив 372,0 %, що на 60 % більше, ніж на посівах культури сорту Донецький за сівби з шириною міжрядь 45 см та дози внесення азотного добрива N60. Показники валової продукції сорту Південний порівняно з сортом Донецький більші на 7800 грн/га, а собівартість 1 т насіння культури менша на 3117 грн/га.
Посилання
1. Бойко П. І. Методичні основи польових дослідів з визначення ефективності систем сівозмін. Аграрний вісник Причорномор’я. 2009. Вип. 50. С. 12–20.
2. Голосов О. О. Особливості формування конкурентної позиції виробника зерна на світовому товарному ринку. Культура народов Причерноморья. 2013. № 50. С. 54–56.
3. Господаренко Г. М., Кравець І. С. Вплив землекористування на вміст і якість гумусу в чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України. Науковий вісник НАУ. 2000. № 24. С. 122–127.
4. Господаренко Г. М., Трус О. М. Вплив тривалого застосування добрив на показники родючості чорнозему опідзоленого та продуктивність польової сівозміни. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2011. № 1. С. 17–21.
5. Демидов О. А., Дем’янюк О. С. Вплив агроекологічних чинників на вміст мікробної біомаси у ґрунті. Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. 2017. Вип. 97. С. 39–44.
6. Зернові бобові. Рекомендації з вирощування / Компанія BASF Agro. 2017. 63 с.
7. Кірілеску О. Л., Мовчан К. І. Формування врожайності зернобобових культур в умовах Західного Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2016. Вип. 82. С. 127‒132.
8. Коваленко Н. П. Становлення та розвиток науково-організаційних основ застосування вітчизняних сівозмін у системах землеробства (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.). Київ : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. 490 с.
9. Лабораторний практикум з ґрунтознавства / укладач М. Ф. Бережняк. Київ, 2012. С. 39–49.
10. Лихочвор В. В., Матковська М. В. Урожайність сортів озимого ячменю залежно від норм добрив, морфорегуляторів та фунгіцидів в умовах Західного Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 91−101.
11. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Мінеральні добрива та їх застосування. 2-ге вид., виправ., допов. Львів : Українські технології, 2012. 324 с.
12. Лях Н. М. Влияние длительного применения минеральных удобрений на физико-химические свойства чернозема выщелоченного. Агрохімія і ґрунтознавство. 2018. Вип. 1. С. 147–148.
13. Малік М. Й. Методичні підходи до організації маркетингу інновацій наукоємного ринку агропромислового виробництва. Економіка АПК. 2016. Вип. 8. С. 22–26.
14. Медведєв В. В. Нормативи утворення і збереження структури ґрунту. Вісник аграрної науки. 2010. № 3. С. 9–13.
15. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях : навч. посіб. / Р. А. Вожегова та ін. Херсон : Грінь Д. С., 2014. 244 с.
16. Методика польового досліду : навч. посіб. / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Грінь Д. С., 2014. 372 с.
17. Новітні агротехнології в рослинництві : підручник / В. А. Мазур та ін. Вінниця : ФОП Рогальська І. О., 2017. 588 с.
18. Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В. Рослинництво. Нові технології вирощування сільськогосподарських культур. 5-те вид., виправ., допов. Львів : Українські технології, 2019. 806 с.
19. Рослинництво : навч. посіб. / С. М. Каленська та ін. Київ, 2005. 502 с.
20. Рудніченко Н. Природні ліки для ґрунту і джерело білка для людства. Пропозиція. 2019. № 1. С. 24‒29.
21. Селекція та насінництво однорічних і багаторічних кормових трав: теоретичні та практичні аспекти / А. В. Кохан та ін. Полтава : Астрая, 2018. 196 с.
22. Системи сучасних інтенсивних технологій : навч. посіб. / В. Д. Паламар-чук та ін. 2-ге вид., випр. і доп. Вінниця : ФОП Рогальська І. О. 2012. 370 с.
23. Чередниченко І. В. Агрофізичні показники чорнозему типового за різних систем удобрення. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2015. № 1. С. 113–117.
24. Чинчик О. С. Вплив системи удобрення та способів основного обробітку ґрунту на формування структури рослин сортів гороху. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 77. С. 123‒127.
25. A global perspective on agroecosystem nitrogen cycles after returning crop residue / Min W. et al. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2018. Vol. 266. P. 49–54.
26. Antonova E. V., Shoeva O. Yu., Khlestkina E. K. Biochemical and genetic polymorphism of Bromopsis inermis populations under chronic radiation exposure. Planta. 2019. V. 249, № 6. P. 1977–1982.
27. Armin M. J., Asgharipour M. R., Yazdi S. K. Effects of different plant growth regulators and potting mixes on micro-propagation and mini-tuberization of potato plantlets. Advances in Environmental Biology. 2011. Vol. 5, № 4. Р. 631–638.
28. Denisow B., Malinowski D. P. Climate change and the future of our world – implications for plant phenology, physiology, plant communities, and crop management. Acta Agrobotanica. 2016. Vol. 69, No 2. P. 1–4. DOI: 10.5586/aa.1683.
29. Long-term time series of legume cycles in a semi‐natural montane grassland: evidence for nitrogen-driven grass dynamics? / T. Herben et al. Functional Ecology. 2017. Vol. 31. P. 1430‒1440.
30. Tristram G. L. Functional group dominance and identity effects influence the magnitude of grassland invasion. Journal of Ecology. 2013. Vol. 101. P. 1114–1124.
31. 16-Year fertilization changes the dynamics of soil oxidizable organic carbon fractions and the stability of soil organic carbon in soybean-corn agroecosystem / Liu H. et al. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2018. Vol. 265. P. 320–330.
32. Özköse A., Tamkoç A. Determination of Agricultural Characteristics of Smooth Bromegrass (Bromus inermis Leyss) Lines under Konya Regional Conditions. International Journal of Biological, Biomolecular, Agricultural, Food and Biotechnological Engineering. 2016. Vol. 10, № 11. P. 681–684.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ю. О. ЛАВРИНЕНКО, А. М. ВЛАЩУК, О. С. ДРОБІТ, Н. М. ЛАВРЕНКО, О. А. ВЛАЩУК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
