Вплив норм удобрення на урожайність зернової кукурудзи за використання стабілізаторів азоту на темно-сірому опідзоленому ґрунті
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2026-(80)-1-5Ключові слова:
карбамід, інгібітор уреази, нітрапірин, легкогідролізний азот, амоній, врожай зерна, моделі зв’язківАнотація
Азотний цикл у ґрунті зумовлений бактеріями, археями, грибами та водоростями, які спричинюють перетворення азоту добрив у не завжди бажаному руслі й темпі. Тому віддача азотних дотацій для забезпечення врожаю сягає не більше
60‒70 %. Решта азоту поглинається колоїдами, мікробіотою, але найбільша частина вивітрюється в атмосферу. Від неконтрольованої нітрифікації велика частка азотних солей потрапляє у підорні горизонти за межі ризосфери та у ґрунтові води. Наша мета – випробувати синтетичні стабілізатори азоту в ґрунті, що пригнічують розщеплення карбаміду та сповільнюють утворення нітратів з амонію добрив та органіки ґрунту. В умовах Західного Лісостепу на темно-сірому лісовому легкосуглинковому ґрунті досліджено, що внесення під зернову кукурудзу гібриду Pioneer P8834 простого карбаміду та карбаміду PULREA® + INu у поєднанні з інгібітором N-Lock™ сприяло істотному підвищенню врожаю зерна за збільшення норм від N90 до N150 на фоні N1,25Р69,4К81,3Mg34S24,6 (осіннє і припосівне внесення) та під впливом стабілізаторів азоту. Найвищий врожай у середньому за два роки зібрали за норми N150 під культивацію на фосфорно-калійному фоні у формі карбаміду PULREA® + INu та N-Lock™ – 16,4 т/га. Інгібітор уреази NBPT у складі карбаміду сприяв підвищенню врожаю на 0,4 т/га, а нітрапірин – на 0,5 т/га порівняно з удобренням простим карбамідом за норми N150, що є статистично достовірною прибавкою (НІР05 за 2024 р. становила
0,4 т/га, 2025 р. – 0,3 т/га). Статистичні і графічні моделі закономірностей показали, що норми внесення N0-1,25-90-120-150 достовірно позитивно діють на рівень збагачення ґрунту поживними формами азоту, які тісно корелюють між собою (r = 0,84‒0,98), а що найважливіше ‒ достовірно позитивно впливають на рівень врожаю зерна кукурудзи з коефіцієнтом кореляції r = 0,79‒0,96.
Посилання
1. Дегодюк Е. Г., Дегодюк С. Е., Гуральчук С. З. Трансформація біосферних функцій педосфери у процесах кругообігу біогенних елементів в антропогенно порушених фітоценозах. Живлення рослин: теорія і практика. Київ : Логос, 2005. С. 14‒43.
2. Іванюк В., Гнатів П., Оліфір Ю. Вплив азотних добрив на формування врожаю зерна кукурудзи й ефективність використання азоту. Вісник Львівського національного університету природокористування. Агрономія.
2022. № 26. С. 170–176. https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.170.
3. Лихочвор В. В., Шинкарук Л. М. Фотосинтетичні показники рослин кукурудзи залежно від елементів удобрення. Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти : зб. тез IV Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, квітень 2021 р.). Київ : Науковометодичний центр ВФПО, 2021. С. 95–97.
4. Основи наукових досліджень в агрономії / В. О. Єщенко та ін. ; за ред. В. О. Єщенка. Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К», 2014. 332 с.
5. A meta-analysis to examine whether nitrification inhibitors work through selectively inhibiting ammonia-oxidizing bacteria / J. Lei et al. Front Microbiol, 2022. 13: 962146. https://doi.org/10.3389/fmicb.2022.962146.
6. Ammonia emissions from urea, stabilized urea and calcium ammonium nitrate: insights into loss abatement in temperate grassland / P. J. Forrestal et al. Soil Use Manag, 2016. 32: 92–100. https://doi.org/10.1111/sum.12232.
7. A re-evaluation of the agronomic effectiveness of the nitrification inhibitors DCD and DMPP and the urease inhibitor NBPT / T. J. Rose et al. Agriculture, Ecosystems & Environment, 2018. Vol. 258, 2018. P. 69‒73. https://doi.org/10.1016/j.agee.2017.10.008.
8. Burton D. A review of the recent scientific literature documenting the impact of 4R management on N2O emissions relevant to a Canadian context. Dalhousie University and Land Resource Consulting Services, March, 2018. https://fertilizercanada.ca/wp-content/uploads/2018/08/NERP-Science-Review-Paper-.pdf.
9. Comammox Nitrospira play an active role in nitrification of agricultural soils amended with nitrogen fertilizers / C. Li et al. Soil Biol Biochem, 2019. 138: 107609. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2019.107609.
10. Council Directive 91/676/EEC of 12 December 1991 concerning the protection of waters against pollution caused by nitrates from agricultural sources. Official Journal L 375, 31/12/1991. Ch. 15 Vol. 10. P. 0192. http://data.europa.eu/eli/dir/1991/676/oj.
11. Deciphering the Interactions in the Root–Soil Nexus Caused by Urease and Nitrification Inhibitors / G. Sneha et al. Agronomy, 2023, 13 (6), 1603. https://ui.adsabs.harvard.edu/link_gateway/2023Agron..13.1603G/doi:10.3390/agronomy13061603.
12. Fungal biogeography. Global diversity and geography of soil fungi / L. Tedersoo et al. Science, 2014. 346:125. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25430773/.
13. Kim D. G., Sagga, S. & Roudier P. The effect of nitrification inhibitors on soil ammonia emissions in nitrogen managed soils: a meta-analysis. Nutrient Cycling in Agroecosystems, 2012. 93, 51–64. https://link.springer.com/article/10.1007/s10705-012-9498-9.
14. Kuypers M. M. M., Marchant H. K., Kartal B. The microbial nitrogen-cycling network. Nat Rev Microbiol. 2018. 16: 263–276. https://doi.org/10.1038/nrmicro.2018.9.
15. Laforge J, Corkal V. & Cosbey A. Farming the Future: Agriculture and climate change on the Canadian Prairies, 2021. https://www.iisd.org/publications/report/farming-future-agriculture-and-climate-change-canadian-prairies.
16. Long-acting mechanisms of concentrated urea application ‒ High urea concentrations are biological inhibitors / L. Cheng et al. Applied Soil Ecology. 2023. V. 182, 104723. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0929139322003390?via%3Dihub.
17. Modelling the impacts of inhibitors and fertilizer placement on maize yield and ammonia, nitrous oxide and nitrate leaching losses in southwestern Ontario, Canada / R. Jiang et al. Journal of Cleaner Production, 2023. 384, 135511. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.135511.
18. Myrold D. D. Soil nitrogen cycle. In: Encyclopedia of environmental microbiology, Wiley. 2003. https://doi.org/10.1002/0471263397.env149.
19. Nelson M. B., Martiny A. C. & Martiny J. B. Global biogeography of microbial nitrogen-cycling traits in soil. Proc Natl Acad Sci USA, 2016. 113: 8033–8040. https://doi.org/10.1073/pnas.1601070113.
20. Nitrogen source, application time and tillage effects on soil N2O emissions and corn grain yields / C. F. Drury et al. Soil Sci. Soc. Am. J. 2012. 76: 1268–1279. https://doi.org/10.2136/sssaj2011.0249.
21. Pitsyk Y. & Hnativ Р. Nitrogen stabilization in dark gray soil under high doses of mineral fertilizer in the Western Forest Steppe. Збірник матеріалів конференцій «Сучасні проблеми ґрунтознавства в Україні і Світі». ПДАТУ, 2024. С. 29‒32. http://188.190.43.194:7980/jspui/bitstream/123456789/12940/1/29-32.pdf.
22. Plant diversity predicts beta but not alpha diversity of soil microbes across grasslands worldwide / S. M. Prober et al. Ecol Lett, 2015. 18: 85–95. https://doi.org/10.1111/ele.12381.
23. Restricted nitrous oxide emissions by ammonia oxidizers in two agricultural soils following excessive urea fertilization / Z. M. Chen et al. J. Soil Sediment, 2020. 20 (5), p. 1502‒1512.
24. Sigurdarson J. J., Svane S. & Karring H. The molecular processes of urea hydrolysis in relation to ammonia emissions from agriculture. Rev Environ Sci Biotechnol. 2018. 17: 241–258. https://link.springer.com/article/10.1007/s11157-018-9466-1.
25. Singh J. Impact of urease inhibitor on ammonia and nitrous oxide emissions from temperate pasture soil cores receiving urea fertilizer and cattle urine. Sci Total Environ, 2013. 465: 56–63. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2013.02.018.
26. Structural characteristics of phosphoramide derivatives as urease inhibitors. Requirements for activity / M. Font et al. J Agric Food Chem. 2008. 56: 8451–8460. https://doi.org/10.1021/jf801786d.
27. Zhang Y. Y., Wang W. J. & Yao H. Y. Urea-based nitrogen fertilization in agriculture: a key source of N2O emissions and recent development in mitigating strategies. Arch. Agron. Soil Sci. 2022. https://doi.org/10.1080/03650340.2022.2025588.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Петро ГНАТІВ, Юрій ПІЦИК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
