Особливості бульбоутворення картоплі сорту слаута в умовах in vitro

Автор(и)

  • Тетяна КУПРІЯНОВА Інститут картоплярства НААН Автор
  • Наталія МАКАРЧУК Інститут картоплярства НААН Автор
  • Валентина МИРОНЧУК Інститут картоплярства НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2026-(80)-1-8

Ключові слова:

картопля, рослини in vitro, фітогормони, кінетин, мікробульби, сахароза

Анотація

В умовах лабораторного досліду передбачали вивчення за короткого дня та відсутності освітлення впливу сахарози в кількості 3; 5; 6 і 8 %, а також в аналогічних умовах освітлення впливу кінетину (1; 1,75; 2,5 мг/л) і бензиламінопурину (1; 3; 5;
8 мг/л) на фоні 8 % сахарози на мікробульбоутворення. Впродовж 12 тижнів оцінювали терміни бульбоутворення та відносну кількість продуктивних рослин. За відсутності освітлення на безгормональному живильному середовищі мікробульби утворилися на 6-му тижні, за короткого дня – на 9-му тижні культивування. На безгормональному живильному середовищі фотоперіод був основним фактором, що визначав час ініціації мікробульб. В умовах короткого дня на живильних середовищах, що містили кінетин (1 мг/л) і бензиламінопурин (1 мг/л), мікробульби почали формуватися на першому тижні культивування. За відсутності освітлення на живильних середовищах з кінетином (1; 1,75; 2,5 мг/л) появу мікробульб відзначали на 2-му тижні, з бензиламінопурином (3 мг/л) – на 3-му тижні культивування. На фоні оптимальної концентрації сахарози (8 %) екзогенні цитокініни були основним фактором, що визначав час ініціації мікробульб. На фоні 8 % сахарози за відсутності освітлення кількість продуктивних рослин становила 45 %. В умовах короткого дня і відсутності освітлення з додаванням кінетину вона досягала 80–90 %, за відсутності освітлення з додаванням бензиламінопурину (5 мг/л) – 78 %. Для скорочення термінів індукції мікробульб і підвищення кількості продуктивних рослин потрібне поєднання кінетину (1; 1,75; 2,5 мг/л) або бензиламінопурину (5 мг/л) з оптимальною концентрацією сахарози (8 %) в умовах короткого дня або відсутності освітлення.  

Посилання

1. Балашова Г. С., Лавриненко Ю. О., Котов Б. С. Вплив концентрації сахарози та фітогормонів на процес бульбоутворення картоплі в культурі столонів in vitro. Вісник аграрної науки. 2017. Т. 95, № 8. С. 51–55.

2. Вплив живильного середовища на індукцію бульбоутворення картоплі in vitro сортів різних груп стиглості / Г. С. Балашова та ін. Зрошуване землеробство. 2019. Вип. 71. С. 133–136. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2019.71.28.

3. Індукція бульбоутворення картоплі в культурі in vitro залежно від тривалості фотоперіоду та рівня азотного живлення / Г. С. Балашова та ін. Аграрні інновації. 2020. № 1. С. 74–78. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.1.12

4. Картоплярство: методика дослідної справи / за ред. А. А. Бондарчука, В. А. Колтунова. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2019. 652 с.

5. Лавриненко Ю. О., Балашова Г. С., Котова О. І. Вплив температури та інтенсивності освітлення на процеси бульбоутворення картоплі в культурі in vitro. Зрошуване землеробство. 2012. Вип. 57. С. 165–171.

6. Лавриненко Ю. О., Балашова Г. С., Котова О. І. Вплив температурного режиму культивування та концентрації мікросолей у живильному середовищі на бульбоутворення картоплі в культурі in vitro. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2017. Вип. 98. С. 82–88.

7. Лавриненко Ю. О., Балашова Г. С., Котова О. І. Культивування рослин картоплі іn vitro за мікроклонального розмноження. Вісник аграрної науки. 2016. № 11. С. 43–47.

8. Мацкевич В. В., Подгаєцький А. А., Філіпова Л. М. Мікроклональне розмноження окремих видів рослин (протоколи технологій) : наук.-практ. посіб. Бiла Церква : БНАУ, 2019. 85 с.

9. Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею. Немішаєве : Інтас, 2002. 182 с.

10. Оздоровлення картоплі в культурі in vitro : наук.-метод. рек. / підгот. Р. А. Вожегова та ін. ; Ін-т зрош. землероб. Херсон, 2013. 20 с.

11. Трофічні та фітогормональні детермінанти онтогенезу in vitro / О. В. Мацкевич та ін. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2022. Вип. 2 (48). С. 111–123. https://doi.org/10.32845/agrobio.2022.2.16.

12. An academic and technical overview on plant micropropagation challenges / N. Abdalla et al. Horticulturae. 2022. No. 8. P. 1‒28. https://doi.org/10.3390/horticulturae8080677.

13. Belguendouz A., Kaide Harche M., Benmahioul B. Evaluation of different culture media and activated charcoal supply on yield and quality of potato microtubers grown in vitro. Journal of Plant Nutrition. 2021. 44 (14). P. 2123–2137. https://doi.org/10.1080/01904167.2021.1881545.

14. Chifetete V. W., Dames J. F. Mycorrhizal Interventions for Sustainable Potato Production in Africa. Front. Sustain. Food Syst. 2020. Vol. 4. P. 1‒17. 593053. https://doi.org/10.3389/fsufs.2020.593053.

15. Dobránszki J., Magyar-Tábori K., Hudák I. In Vitro Tuberization in Hormone-Free Systems on Solidified Medium and Dormancy of Potato Microtubers. Fruit, Vegetable and Cereal Science and Biotechnology. 2009. P. 83–91.

16. Elkazzaz А. Micropropagation of four potato cultivars in vitro. Academia Journal of Agricultural Research. 2015. Vol. 3 (9). P. 184–188. https://doi.org/10.15413/ajar.2015.0145.

17. Furrow-ridge mulching managements affect the yield, tuber quality and storage of continuous cropping potatoes / Y. Kang et al. Plant, Soil and Environment. 2020. No. 66 (11). P. 576–583. https://doi.org/10.17221/316/2020-PSE.

18. Influence of potato genotypes on “in vitro” production of microtubers / A. Nistor et al. Romanian Biotechnological Letters. 2010. Vol. 15, no. 3. P. 5317–5324.

19. In vitro micro tuber formation in potato (Solanum tuberosum L.): is there any Relation between Methyl Jasmonate, Sugars, and Explants? / E. V. Gülsün et al. International Journal of Biotech Trends and Technology. 2018. Vol. 8, issue 1. Р. 1–8.

20. In vitro propagation and microtuberization of potato (Solanum tuberosum L.) Spunta variety in Lebanon / M. Dalleh et al. Advances in Horticultural Science. 2023. Vol. 37, no. 3. P. 243‒253. https://doi.org/10.36253/ahsc-13895.

21. Khalil M. M., Abd El Aal A. M. H., Samy M. M. Growth Improvement of Potato Plants Produced from Tissue Culture. Middle East journal of Agriculture Research. 2016. Vol. 5, issue 4. Р. 666–671.

22. Lohar P. S. Textbook of Biotechnology. Hawthorne, CA : MJP Publisher, 2019. 774 p.

23. Mohamed A. E. Somaclonal variation in micro-propagated strawberry detected at the molecular level. International Journal of Agriculture and Biology. 2007. Vol. 9, no. 5. Р. 721–725.

24. Potato protein: An emerging source of high quality and allergy free protein, and its possible future based products / M. Hussain et al. Food Research International. 2021. Vol. 148. 110583. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2021.110583.

25. Wild relatives of potato may bolster its adaptation to new niches under future climate scenarios / N. Fumia et al. Food Energy Secur. 2022. 11. Р. 1‒15. https://doi.org/10.1002/fes3.360.

Завантаження

Опубліковано

30.09.2026

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

Тетяна КУПРІЯНОВА, Наталія МАКАРЧУК, & Валентина МИРОНЧУК. (2026). Особливості бульбоутворення картоплі сорту слаута в умовах in vitro. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 80(1), 105-114. https://doi.org/10.32636/01308521.2026-(80)-1-8

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.