Yield and sowing qualities of durum spring wheat seeds depending on nutrition background and growth regulator
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-1-5Keywords:
variety, fertilizers, growth regulator, yield, indicators of seed qualityAbstract
The aim of the research was to study the impact of fertilizer application and growth regulator on the yield and sowing qualities of durum spring wheat seeds. Over the years of research, the grain yield increase in the variety MIP Kseniia was 0.34–0.62 t/ha, in control without fertilizers the yield was 3.26 t/ha. Addition of growth regulator to fertilizers on IV and VIII organogenesis stage contributed to the yield at the level of 3.83–3.87 t/ha. In the variety MIP Mahdalena in the control the yield was 3.15 t/ha, in variants with additional nutrition –
3.44–3.78 t/ha. A greater increase in yield (0.63 t/ha) was obtained in the variant N32P32K32 + ((N3.7) + Avanhard R – Zernovi 2 l/ha) on IV and VIII organogenesis stage with the addition of a growth regulator Brilon (0.8 l/ha). At variety MIP Perlyna, a higher yield increase
(0.69 t/ha) was also obtained in this variant. In general, with a control yield of 3.29 t/ha, in additional nutrition variants it was 3.60–3.97 t/ha. Background nutrition contributed to the improvement of seed quality. Yield of conditioned seeds in versions with additional nutrition was 82.2–88.2 %, in controls – 80.2–82.0 %. Fertilization of crops contributed to an increase in the activity of ringing in the resulting seeds of varieties by 2–13 %, germination energy – 0–8 %, laboratory germination – by 0.5–3.5 %. The larger indicators were in variants with double nutrition and the introduction of a growth regulator. It has been determined that the fertilizing application of N16P16K16 and N32P32K32 and nutrition in the phases of output into the tube and earing of durum spring wheat with Carbamid (N3.7) and complex fertilizer
Avanhard R – Zernovi (2 l/ha) contribute to a significant increase in grain yield, as well as improve the sowing qualities of the resulting seeds. It is noted that the addition of the growth regulator on IV and VIII organogenesis stage on high backgrounds of nutrition also significantly improves the studied indicators of seed quality.
References
1. Балюк С. А., Носко Б. С., Шимель В. В. Оптимізація живлення рослин у системі факторів ефективної родючості ґрунтів. Вісник аграрної науки. 2019. № 3 (792). С. 12–19.
2. Використання біопрепаратів – перспективний напрямок вдосконалення технологій. Збірник наукових праць / М. О. Остапчук та ін. Сільське господарство та лісівництво. № 2. 2015. С. 5–17.
3. Вплив агрозаходів на підвищення продуктивності пшениці ярої / В. Я. Білоножко та ін. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2017. № 2. С. 33–35.
4. Вплив біопрепаратів та регуляторів росту на продуктивність рослин ячменю ярого голозерного та плівчастого в умовах північного Степу / А. Д. Гирка та ін. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2012. № 3. С. 65–69.
5. Голік О. В., Капустян М. В. Деякі проблеми формування регіонального ринку насіння пшениці ярої. Вісник ХНАУ. Серія : Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. 2015. № 2. С. 29–40. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_roslyn_2015_2_5.
6. Дідур І. М., Циганський В. І., Рибачок В. В. Продуктивність кукурудзи залежно від впливу сучасних біопрепаратів та мікробіологічних добрив в умовах Лісостепу правобережного. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. 2018. № 11. Вінниця. С. 26–36.
7. Ефективність мікродобрив за умови обробки насіння та листкового підживлення посівів пшениці озимої / В. В. Гангур та ін. Вісник Полтавської державної агарної академії. 2021. № 2. С. 46–51. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.05.
8. Жемела Г. П., Кузнєцова О. А. Вплив сортових властивостей на продуктивність та якість зерна пшениці. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 3. С. 23–25.
9. Каленська С. М. Польова схожість насіння пшениці ярої залежно від глибини загортання. Агробіологія. 2015. Вип. 1 (117). С. 15–18.
10. Карабач К. С. Урожайність та показники якості пшениці озимої залежно від систем основного обробітку грунту та удобрення. Plant & Soil Science. 2019. Т. 10. № 3. С. 42.
11. Кириченко В. В., Костромітін В. М., Корчинський В. А. Формування сортової структури зернових колосових культур за агроекологічним принципом. Вісник аграрної науки. 2002. № 4. С. 26–28.
12. Колесніков М. О., Євстафієва К. С. Вплив біопрепарату Стимпо на процес формування врожайності сортів пшениці м’якої ярої. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2017. № 2. С. 29–32.
13. Конопльова Є. Л. Ефективність вирощування пшениці ярої залежно від технологічних заходів в північному Степу України. Агробіологія. 2012. Вип. 7 (91). С. 117–120.
14. Любич В. В., Полянецька І. О., Климович Н. М. Ураження пшениці м’якої ярої листковими хворобами залежно від рівня азотного живлення. Агробіологія. 2022. № 1. С. 160–167.
15. Мазур В. А., Паламарчук В. Д., Поліщук І. С. Новітні агротехнології у рослинництві. Вінниця, 2017. 588 с.
16. Мазуркевич Л. Вплив тривалого застосування добрив на вміст поживних елементів у ґрунті, врожайність пшениці ярої та якість зерна. Науковий вісник Національного університету біоресурсів i природокористування України. Серія : Агрономія. 2014. № 195 (1). С. 78–84.
17. Макрушин М. М. Насіннєзнавство польових культур. Київ: Урожай, 1994. 208 с.
18. Макрушин М. М. Насінництво. Сімферополь : ВД «Арiал», 2011. 476 с.
19. Манько К. М. Урожайність сучасних сортів пшениці ярої м’якої та твердої залежно від основних елементів технології вирощування. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2012. Вип. 3. С. 87–90.
20. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. сортовипробування сільськогосподарських структур. Вип. 1. Загальна частина / за ред. В. В. Волкодава. ; Держ. коміс. України по випробуванню та охороні сортів рослин. Київ, 2000. 100 c.
21. Попов С. І., Цехмейструк М. Г., Манько К. М. Використання основних елементів живлення сучасними сортами пшениці твердої ярої залежно від попередника і фону живлення. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2015. № 4. С. 6–9.
22. Пшениця тверда яра: стійкість до вилягання, продуктивність : монографія / С. О. Хоменко та ін. Київ,, 2021. 122 с.
23. Рожков А. О. Урожайність ярої пшениці залежно від норм висіву різними способами сівби в Лісостепу України. Вісник ХНАУ. 2012. № 5. С. 106–109.
24. Смірнова І. В. Урожайність та якість сортів пшениці залежно від умов мінерального живлення. Наукові праці. Екологія. Миколаїв, 2015. Т. 256, Вип. 244. С. 81–84.
25. Трансфер інноваційних технологій в агропромислове виробництво регіонів України / Я. М. Гадзало та ін. Київ, 2016. 244 с.
26. Формування надземної маси ярих пшениці та тритикале під впливом оптимізації їх живлення на півдні України / В. В. Гамаюнова та ін. Вісник ЖНАЕУ. 2017. № 2 (61), Т. 1. С. 20–28.
27. Шувар I. A., Гриник С. I. Вплив способу основного обробітку ґрунту і удобрення на агрофізичні властивості дерново-підзолистого ґрунту Передкарпаття за вирощування пшениці ярої. Рослинництво та ґрунтознавство. 2019. № 10 (2). С. 38–47. https://doi.org/10.31548/agr2019.02.028.
28. Юла В. М., Прохоренко М. М. Особливості мінерального живлення пшениці ярої залежно від агрометеорологічних та агротехнічних факторів. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2010. Вип. 3. С. 216–227.
29. Calderini D. F., Ortiz-Monasterio I. Grain position affects grain macronutrient and micronutrient concentrations in wheat. Crop Science. 2003. Vol. 43. P. 141–151. https://doi.org/10.2135/cropsci2003.0141.
30. Evaluation of different levels of potassium and zinc fertilizer on the growth and yield of wheat / M. Arif et al. International Journal of Biosensors and Bioelectronics. 2017. No. 3 (2). P. 242–246. https://doi.org/10.15406/ijbsbe.2017.03.00057.
31. Fischer T., Byerlee D., Edmeades G. O. Copy Yields and Global Food Security: Will Yield Increase Continue to Feed the World? ACIAR. Monograph. No. 158. Australian Centre for International Agricultural Research : Canberra. 2014. 634 p.
32. Grotz N., Guerinot M. L. Molecular aspects of Cu, Fe and Zn homeostasis in plants. Biochimica et Biophysica Acta. 2006. Vol. 1763. P. 595–608.
33. Kosman D. J. Redox сycling in iron uptake, efflux, and trafficking. J. Biol. Chem. 2010. Vol. 285. Р. 29–35.
34. Long-term addition of compost and NP fertilizer increases crop yield and improves soil quality in experiments on smallholder farms / W. Bedada et al. Agriculture, Ecosystems and Environment. 2014. No. 195. P. 193–201.
35. Monitoring the impact of intensification of agricultural land use on the quality of soils of Ukraine / T. Yashchuk et al. Scientific papers-series management economic engineering in agriculture and rural development. 2021. Vol. 21, Issue 4. Р. 627–634.
36. Narayanan S., Vara Prasad P. V. Characterization of a spring wheat association mapping panel for root traits. Agronomy Journal. 2014. Vol. 106 (5). P. 1593–1604. https://acsess.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.2134/agronj14.0015.
37. Sydiakina О., Gamajuova V. Productivity of spring wheat depending on food backgrounds in the Southern Steppe of Ukraine. Scientific Horizons. 2020. Vol. 08 (93). Р. 104–111. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-93-8-104-111.
38. Turski M. L., Thiele D. J. New roles for copper metabolism in cell proliferation, signaling, and disease. J. Biol. Chem. 2009. Vol. 284, No. 2. P. 717–721.
39. Zhang A.-S., Enns C. A. Iron homeostasis: Recently identified proteins provide insight into novel control mechanisms. J. Biol. Chem. 2009. Vol. 284, No. 2. P. 711–715.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2024 Борис ОЛЕФІРЕНКО, Олександр ДЕМИДОВ (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
