Гематологічні інгредієнти і активність трансаміназ у сироватці крові поросних свиноматок залежно від мікроклімату приміщень
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-2-9Ключові слова:
Вікасол, Алкосель, мікроклімат приміщень, ферменти преамінування, гематологія, поросні свиноматкиАнотація
Низкою наукових досліджень встановлено, що в період поросності свиноматки особливо чутливі до дії різних стресових факторів, зокрема й умов утримання, які призводять до порушення діяльності системи антиоксидантного статусу в їхньому організмі та виникнення оксидаційних стресів. Тому дотримання оптимальних параметрів мікроклімату в приміщеннях для утримання тварин у цей період є важливим фактором належного перебігу обміну речовин в організмі маток та плодів і в цілому процесу поросності.
Представлено результати експериментальних досліджень щодо впливу таких параметрів мікроклімату, як температура і вологість повітря та рівень шкодочинних газів (метан, аміак, сірководень, вуглекислий газ, оксид азоту) на чисельність у крові еритроцитів, лейкоцитів й вміст гемоглобіну і активність ензимів преамінування аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ). Також наведено дані щодо використання у складі основного раціону поросних свиноматок добавок антиоксидантів Вікасолу та Алкоселю для корекції гематологічних показників та активності ензимів преамінування у сироватці крові за порушень параметрів мікроклімату приміщень.
У результаті проведених досліджень встановлено, що підвищені параметри температури повітря і відносної вологості у приміщенні для утримання поросних свиноматок істотно знижують кількість еритроцитів і лейкоцитів та вміст гемоглобіну в крові тварин. Застосування у раціоні свиноматок добавок Вікасолу збільшило кількість еритроцитів і лейкоцитів та вміст гемоглобіну на 3,7; 8,5; 13,8 %, а використання Алкоселю – відповідно на 2,4; 22,7 і 5,07 %. Поєднане застосування обох препаратів збільшило кількість еритроцитів на 4,2 %, лейкоцитів – на 21,1% і вміст гемоглобіну – на 29,2 % щодо контролю. Що ж стосується ензимів преамінування у крові, то застосування Вікасолу зменшує активність аланінамінотрансферази (АЛТ) на 10,4 %, Алкоселю – на 18,5 %, поєднане використання обох препаратів – на 27,5 %, водночас підвищуючи активність аспартатамінотрансферази (АСТ) з 4,7 % до 21,4 % щодо нормативів.
Посилання
1. Бегма Н. А. Біохімічні показники крові молодняку свиней за використання у комбікормах анісорбу. Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. 2016. Т. 4, № 1. С. 27–31.
2. Бірта Г. О. Гематологічні показники свиней різних генотипів. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2011. № 1. С. 77–88.
3. ВНТП – АПК – 02.05. Відомчі норми технологічного проектування. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми) / Мінагрополітики України. Київ, 2005. 97 с.
4. Волощук В. М. Вплив умов утримання на репродуктивні якості свиноматок. Свинарство. 2013. Вип. 62. С. 27–32.
5. Гуцол А. В., Кирилів Я. І., Мазуренко М. О. Біохімічні показники крові свиней при згодовуванні ферментних препаратів. Збірник наукових праць ПДАТУ. 2013. Вип. 13. С. 80–82.
6. Дмитроца А. І. Вплив температурного режиму на продуктивні якості свиней. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Стан, досягнення та перспективи аграрної науки і виробництва в умовах євроінтеграції», с. Оброшине, 2–3 черв. 2022 р. Оброшине, 2022. С. 29–32.
7. Дмитроца А. І. Metabolic processes in pigs and their productivity depending on the microclimate of the premises. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 70 (2). С. 124–137.
8. Мельничук В. В., Назаренко О. С., Назаренко С. І. Біохімічні зміни в сироватці крові свиней, хворих на трихуроз. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2015. № 1/2. С. 124–126.
9. Огородник Н. З. Метаболічний гомеостаз у свиней і роль імунотропних препаратів у його регуляції : дис. на здобуття наук. ступеня д-ра вет. наук : спец. 03.00.04 «Біохімія» / Інститут біології тварин НААН. Львів, 2016. 212 с.
10. Петровська І. Р., Салига Ю. Т., Вудмаска І. В. Статистичні методи в біологічних дослідженях : навч.-метод. посіб. Київ : Аграрна наука, 2022. 172 с.
11. Повод М. Г. Санітарно-гігієнічні детермінанти відтворювальних властивостей свиноматок та резистентність поросят. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини : зб. наук. пр. ХЗВА. 2015. Вип. 31, ч. 1. С. 261–270.
12. Ремізова Ю. О. Вплив мікроклімату на гомеостаз організму свиней, продуктивність та якість свинини : дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук (доктора філософії) : спец. 06.02.04 «Технологія виробництва продуктів тваринництва» / Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН України. Полтава, 2019. 148 с.
13. Стародубець О. О. Вплив сезону року на відтворювальні якості свиноматок. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2015. Вип. 4, т. 2. С. 100–103.
14. Ткачук О. Д. Вплив мікроклімату на основні показники резистентності свиней. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 2. С. 136–140.
15. Шаповалов С. О., Долгая М. М. Вітамінне забезпечення організму поросят за умов уведення мікроелементної композиції супоросним свиноматкам та поросятам у ранньому постнатальному онтогенезі. Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Медицина. 2011. Вип. 2, т. 1. С. 120–124.
16. Шуст О. А. Економічні засади виробництва та реалізації продукції свинарства в сільськогосподарських підприємствах. Сталий розвиток економіки. 2011. № 1 (4). С. 276–280.
17. Ajala, O., Abiola, J., Akinjiola, A., Ojomo, T.O. and Samuel, E.S. Stages of gestation in mixed breed sows: Hematological and serum biochemical parameters. Journal of Reproduction and Infertility. 2016. 7(3): 75–80.
18. Ammonia emissions affected by airflow in a model pig house: effects of ventilation rate, floor slat opening, and headspace height in a manure storage pit. Ye Z. et al. Transactions of the ASABE. 2008. Issue 51 (6). P. 2113–2122.
19. Atmospheric NH3 dynamics at a typical pig farm in China and their implications. Xu W., et al. Atmospheric Pollution Research. 2014. Issue 3, v. 5. P. 455–463.
20. Bazer, F.W. Pregnancy recognition signaling mechanisms in ruminants and pigs. Journal of Animal Science and Biotechnology. 2013. 4(1): 23.
21. Bhatia P., Chhabra S. Physiological and anatomical changes of pregnancy: Implications for anaesthesia. Indian Journal of Anaesthesia. 2018. 62(9): 651.
22. Choi, Y. M. Practical use of surimi-like material made from porcine longissimus dorsi muscle for the production of low-fat pork patties. Meat Science. 2012. № 90. 292–296.
23. Das S., Char D., Sarkar S. Study of hematological parameters in pregnancy. IOSR Journal of Dental Medical Sci ences. 2013. 12(1): 42–44.
24. Daramola J. O., Abioja M. O., Onagbesan O. M. Heat Stress Impact on Livestock Production. Environmental Stress and Amelioration in Livestock Production; Springer: Berlin/Heidelberg, Germany, 2012; pp. 53–73.
25. Datta, S., Kodali, B.S. and Segal, S. Maternal physiological changes during pregnancy, labor and the postpartum period. Obstetric Anesthesia Handbook Springer. New York. 2010. P. 1–14.
26. Effect of climate and insemination technique on reproductive performance of gilts and sows in a subtropical zone of Mexico. Mellado M. et al. Austral. Journal of Veterinary Sciences. 2018. Issue 50 (1). P. 27–34.
27. Effect of temperature and humidity on reproductive performance of crossbred sows in Thailand. Suriyasomboon A., et al. Theriogenology. 2006. Issue 65. P. 606–628.
28. Emissions of ammonia, methane and nitrous oxide from pig houses and slurry: Effects of rooting material, animal activity and ventilation flow. Blanes-Vidal V. et al. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2008. Issue 124 (3). P. 237–244.
29. Etim N., Williams M., Akpabio U., Offiong E. Hematological parameters and factors affecting their values. Agricultural Science. 2014. 2(1): 37–47.
30. Michael K. J. Effects of diverse developmental environments on neuronal morphology in domestic pigs (Sus scrofa). Powley. Developmental Brain Research. 1998. №107. Р. 21–31.
31. Okaform S. C. Hematological changes associated with pregnancy in domestic sows. Agricultural Science Digest. 2022. V. 42. P. 98–103.
32. Perre V. V. Effect of unloading, lairage, pig handling, stunning and season on pH of pork. Meat Science. 2010. № 86. Р. 931–937.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Дмитроца А. І. (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
