Яровизаційна потреба сортів пшениці м’якої озимої
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(77)-2-9Ключові слова:
пшениця м’яка озима, зимостійкість, яровизаційна потреба, сорти, польова схожість, кількість продуктивних стебелАнотація
Високий рівень стійкості сортів пшениці озимої до несприятливих чинників довкілля є одним із основних завдань селекційних установ України і всього світу. Тривалість яровизаційної потреби і фотоперіодична чутливість є важливими показниками, що тісно пов’язані з адаптивністю сортів до умов навколишнього середовища. Метою роботи було вивчити особливості яровизаційної потреби у нових сортів пшениці м’якої озимої селекції Миронівського інституту пшениці імені
В. М. Ремесла. Для визначення тривалості яровизації у зразків пшениці м'якої озимої проводили весняний висів прояровизованого пророслого насіння за температури 1–2 °С протягом різних термінів (20‒30–40–50 діб). Це насіння висівали у ґрунт на глибину 5 см (на 1 м погонний 100 шт.). У варіантах досліду визначали польову схожість і підраховували кількість продуктивних стебел на рослині. Термін яровизації вважали достатнім для потреби сорту, коли більша частина рослин виколошувалася. Результати досліджень свідчать, що більшість досліджуваних сортів і ліній мали тривалий яровизаційний період (більше ніж 40 діб), вісім – потребували яровизації від 20 до 40 діб. Коротку яровизаційну потребу відзначено у сортів: МІП Дарунок, МІП Відзнака та ліній Лютесценс 60293, Лютесценс 60667, Лютесценс 60734, Лютесценс 60400, Еритроспермум 60793, а тривалу – для сортів МІП Аеліта, МІП Довіра, МІП Ніка, Естафета миронівська, МІП Роксолана, МІП Феєрія, МІП Стефанія, МІП Паляниця миронівська і ліній Лютесценс 60302, Лютесценс 60702, Лютесценс 60049, Еритроспермум 60724, Еритроспермум 60667. Представлені результати допоможуть повніше реалізувати потенціал продуктивності досліджуваних сортів пшениці озимої.
Посилання
1. Визначення тривалості періоду яровизації та фотоперіодичної чутливості зразків пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) : метод. рек. / О. А. Демидов та ін. ; за ред. О. А. Демидова. Миронівка, 2019. 11 с.
2. Визначення яровизаційної потреби та фотоперіодичної чутливості новостворених сортів пшениці озимої в Правобережному Лісостепу України / Т. В. Юрченко та ін. Екологічні науки. 2023. № 2 (47). С. 125–129. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.2-47.20.
3. Литвиненко М. А., Лифенко С. Ф. Як зимується посівам. Насінництво. 2014. № 2. С. 1–15.
4. Макаров Л. Х., Снітіна С. М., Скорий М. В. Продуктивність різних сортів озимої пшениці залежно від строків сівби. Зрошуване землеробство. 2006. Вип. 46. С. 46–48.
5. Пірич А. В., Булавка Н. В., Юрченко Т. В. Фотоперіодична чутливість та яровизаційна потреба сортів пшениці м’якої озимої (Triricum aestivum L.) миронівської селекції. Зернові культури. 2018. Т. 2, № 2. С. 261–266.
6. Пірич А. В., Юрченко Т. В., Гуменюк О. В. Яровизаційна потреба, фотоперіодична чутливість та врожайність сортів пшениці м’якої озимої миронівської селекції. Миронівський вісник. 2019. Вип. 9. С. 59–62.
7. Сівозміни у землеробстві України / УААН, Ін-т землеробства, Проект «Розвиток агробізнесу в Україні» ; ред. В. Ф. Сайко, П. І. Бойко. Київ : Аграрна наука, 2002. 146 с.
8. Сіроштан А. А., Кавунець В. П., Булавка Н. В. Яровизаційна потреба сортів пшениці м’якої озимої. Миронівський вісник. 2016. Вип. 3. С. 148–159.
9. Стельмах А. Ф., Файт В. І. Генетико-фізіологічні реакції затримки початкового розвитку у сучасних озимих пшениць та ячменів. Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології : наук. пр. / Укр. т-во генетиків та селекціонерів ім. М. І. Вавилова ; ред. В. А. Кунах та ін. Київ : Логос, 2007. Т. 2. С. 46–48.
10. Характер впливу гідротермічного режиму на продукційний процес пшениці озимої та шляхи підвищення адаптивного потенціалу / В. А. Власенко та ін. Селекція і насінництво. 2006. Вип. 93. С. 199–205.
11. Exploiting genotype × management interactions to increase rainfed crop production: a case study from south-eastern Australia / J. R. Hunt et al. Journal of Experimental Botany. 2021. Vol. 72. Р. 5189–5207. https://doi.org/10.1093/jxb/erab250.
12. Gorafi Y. S. A., Eltayeb A. E., Tsujimoto H. Alteration of wheat vernalization requirement by alien chromosome-mediated transposition of MITE. Breeding Science. 2016. Vol. 66, no. 2. P. 181–190.
13. Košner J., Pánková K. Vernalisation Response of Some Winter Wheat Cultivars. Czech Journal of Genetics and Plant Breeding. 2002. Vol. 38. Р. 97–103.
14. Mahfoozi S., Limin A. E., Fowler D. B. Influence of vernalization and photoperiod responses on cold hardiness in winter cereals. Crop Science. 2001. Vol. 41, issue 4. P. 1006–1011.
15. Mares D. J., Mrva K. Wheat grain preharvest sprouting and late maturity alpha-amylase. Planta. 2014. 240 (6). P. 1167–1178.
16. Murakami K., Iizumi T., Shimoda S. An improved crop calendar model for winter wheat incorporating vernalization and winter survival to project changes in phenology. Environ. Res.: Food Syst. 2024. Vol. 1. Р. 1–10. https://doi.org/10.1088/2976-601X/ad4609.
17. Natural variation in autumn expression is the major adaptive determinant distinguishing Arabidopsis FLC haplotypes / J. Hepworth et al. eLife. 2020. Vol. 9. Р. 1‒30. https://doi.org/10.7554/eLife.57671.
18. Prásil I. T., Prásilová P., Pánková K. Relationships among vernalization shoot apex development and frost tolerance in wheat. Annals of Botany. 2004. Vol. 94, no. 3. P. 413–418.
19. Prášil I. T., Prášilová P., Pánková K. The relationship between vernalization requirement and frost tolerance in substitution lines of wheat. Biologia Plantarum. 2005. Vol. 49 (2). P. 195–200.
20. Seasonal shift in timing of vernalization as an adaptation to extreme winter / S. Duncan et al. eLife. 2015. 4. Р. 1‒11. https://doi.org/10.7554/eLife.06620.
21. Shimoda S., Terasawa Y., Nishio Z. Improving wheat productivity reveals an emerging yield gap associated with short-term change in atmospheric humidity. Agric. For. Meteorol. 2022. Vol. 312. Article id. 108710. https://doi.org/10.1016/j.agrformet.2021.108710.
22. Speed vernalization to accelerate generation advance in winter cereal crops / J.-K. Cha et al. Mol. Plant. 2022. 15. P. 1300–1309.
23. Stability and plasticity of collection samples of durum spring wheat in the forest-steppe conditions of Ukraine / O. Demydov et al. American Journal of Agriculture and Forestry. 2021. Vol. 9, no. 2. P. 83–88.
24. The extreme 2016 wheat yield failure in France / R. S. Nóia Júnior et al. Glob. Change Biol. 2023. Vol. 29, no. 11. P. 3130–3146.
25. Vernalisation and photoperiod responses of diverse wheat genotypes / M. T. Bloomfield et al. Crop & Pasture Science. 2023. 74 (5). P. 405–422. https://doi.org/10.1071/CP22213.
26. Vernalisation controls developmental responses of winter wheat under high ambient temperatures / L. E. Dixon et al. Development. 2019. Vol. 146, issue 3. P. 1‒10. https://doi.org/10.1242/dev.172684.
27. Vernalization requirement duration in winter wheat is controlled by TaVRN-A1 at the protein level / G. Li et al. Plant J. 2013. Vol. 76. Р. 742–753. https://doi.org/10.1111/tpj.12326.
28. Vernalization studies with Pacific Northwest wheat / D. M. Baloch et al. Agronomy Journal. 2003. Vol. 95. P. 1201–1208.
29. Vernalization: winter and the timing of flowering in plants / D. H. Kim et al. Annu. Rev. Cell Dev. Biol. 2009. Vol. 25. Р. 277–299. https://doi.org/10.1146/annurev.cellbio.042308.113411.
30. Water and temperature stress define the optimal flowering period for wheat in south-eastern Australia / B. M. Flohr et al. Field Crops Research. 2017. Vol. 209. Р. 108–119. https://doi.org/10.1016/j.fcr.2017.04.012.
31. Xu S., Chong K. Remembering winter through vernalisation. Nat. Plants. 2018. No. 4. P. 997–1009. https://doi.org/10.1038/s41477-018-0301-z.
32. Yield and sowing qualities of winter bread wheat seeds depending on the preceding crops and sowing dates in the Forest-Steppe of Ukraine / A. Siroshtan et al. American Journal of Agriculture and Forestry. 2021. Vol. 9, issue 2. Р. 76–82.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій СІРОШТАН, Валерій КАВУНЕЦЬ, Олексій ЗАЇМА, Олександр ГУМЕНЮК, Олександр ДЕРГАЧОВ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
