Ботанічний склад та динаміка лінійного росту, частки листя і площі листкової поверхні при формуванні лучних агрофітоценозів
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-2-9Ключові слова:
ботанічний склад, вапнування, лінійний ріст, листкова поверхня, удобрення, частка листяАнотація
Недостатнє вивчення змін видового складу бобово-злакових агрофітоценозів на суходолах північної частини Лісостепу України стримує впровадження розробок у виробництво. Зокрема потребує поглибленого вивчення проблема стійкості бобового компонента люцерно-злакових сумішей, а також динаміки лінійного росту, частки листя та площі листкової поверхні різнотипних агрофітоценозів. Наведено результати досліджень за 2019–2021 рр. з особливостей формування люцернового, люцерно-злакових з різними злаковими компонентами і злакового кормових травостоїв на різних фонах удобрення і вапнування на темно-сірих ґрунтах. Виявлено кращі люцерно-злакові агрофітоценози за стійкістю бобового компонента під дією добрив та вапнування, а також особливості динаміки лінійного росту, частки листя та площі листкової поверхні при формуванні врожаю біомаси у 1-му укосі.
Частка люцерни посівної в одновидовому посіві була на рівні 86‒89 %, в люцерно-злакових сумішах – 30‒58 %. За внесення вапна або Р45К90 її вміст у люцерно-злакових травостоях збільшувався на 3‒5 %, а за поєднаного їх застосування – на 6‒9 %.
У люцерно-злакових сумішах люцерна посівна найкраще утримувалася за сівби з пізньостиглими тимофіївкою лучною або пирієм середнім, а найгірше – з агресивною ранньостиглою грястицею збірною і малорічною, але ценотично активною в перший рік життя пажитницею багаторічною.
Встановлено, що сіяні травостої формувалися із лінійним ростом компонентів у межах 71‒136 см. Найбільшою висотою (до 136 см) характеризувався стоколос безостий в люцерно-злакових і злаковому агроценозах за його участі. Присутність бобового компонента в люцерно-злаковому травостої збільшувала висоту злаків на 11‒20 %, внесення N30 у сіяному злаковому фітоценозі – на 25‒26 %. Найсуттєвіші збільшення лінійного росту (в межах 1,8‒3,3 см/добу) спостерігали під час гілкування ‒ початку бутонізації люцерни посівної і трубкування ‒ колосіння злаків.
При формуванні врожаю кормової біомаси в міру проходження фаз вегетації у першому укосі за період 50 діб від 01.05 до 19.06 частка листя зменшувалася на 9 %, а у середньому за добу на 0,2 % повільніше, а наростання площі листкової поверхні – орієнтовно на 10 діб відбувалося довше на люцерновому і люцерно-злаковому агроценозі з домінуванням бобового виду, ніж на злаковому.
Посилання
1. Бабич А. О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця, 1994. 96 с.
2. Бабич А. О., Мащак Я. І. Підвищення продуктивності природних лук у Західному регіоні. Вісник аграрної науки. 1997. № 9. С. 33‒36.
3. Боговин А. В., Пташник М. М. Эколого-биологические и агротехноло-гические основы повышения продуктивности лугов Украины. Винница : ТВОРЫ, 2020. 504 с.
4. Векленко Ю. А., Ковтун К. П., Безвугляк Л. І. Вплив способів просторового розміщення компонентів на формування бінарних люцерно-злакових травостоїв в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2015. Вип. 81. С. 171‒177.
5. Демидась Г. І., Пророченко С. С. Ботанічний склад та особливості формування люцерно-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Правобережного Лісостепу. Миронівський вісник. 2018. № 7. С. 123–134.
6. Демидась Г. І., Пророченко С. С., Свистунова І. В. Поживна цінність та енергоємність корму люцерно-злакових травосумішок залежно від технологічних факторів вирощування. Рослинництво та ґрунтознавство. 2019. № 1. С. 13–21.
7. Дзюбайло А. Г., Марцінко Т. І., Головчук М. І. Формування продуктивності бобово-злакових травосумішей залежно від удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67. С. 39‒53.
8. Довідник по сіножатях і пасовищах / А. В. Боговін та ін. ; за ред. А. В. Бо-говіна. Київ : Урожай, 1990. 208 с.
9. ДСТУ 4115-2002. Ґрунти. Визначання рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Чирикова. Видання офіційне. [Чинний від 2003-01-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2004. 10 с.
10. ДСТУ 4289:2004. Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини. Видання офіційне. [Чинний від 2005-01-07]. Київ : Держспоживстандарт України, 2006. 14 с.
11. ДСТУ 4674:2006. Сіно. Технічні умови. Видання офіційне. [Чинний від 2007-10-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2008. 15 с.
12. ДСТУ 4687:2007. Природні кормові угіддя. Метод ботанічного обстеження травостою. Видання офіційне. [Чинний від 2008-10-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2008. 15 с.
13. ДСТУ 7863:2015. Якість ґрунту. Визначення легкогідролізного азоту методом Корнфілда. Видання офіційне. [Чинний від 2015-01-07]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2018. 6 с.
14. ДСТУ ISO 10390:2007. Якість ґрунту. Визначання рН (ISO 10390:1994, IDT). Видання офіційне. [Чинний від 2007-24-12]. Київ : Держспоживстандарт України, 2008. 14 с.
15. Ковтун К. П., Ящук Т. С., Дутка Д. П. Динаміка ботанічного складу різночаснодостигаючих фітоценозів залежно від удобрення та режимів використання. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. 2009. Т. 11. С. 216‒265.
16. Ковтун К. П., Векленко Ю. А., Ящук В. А. Формування фітоценозу та продуктивності еспарцето-злакових травосумішок залежно від способів сівби та просторового розміщення видів в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 112‒120. DOI: https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-11.
17. Ковтун К. П., Дєдов О. В., Романюк С. П. Хімічний склад і поживність зеленої маси трав залежно від фази їх росту і розвитку. Корми і кормовиробництво. 1998. Вип. 41. С. 41–45.
18. Кургак В. Г., Карбівська У. М. Особливості формування бобово-злакових агрофітоценозів на дерново-підзолистих ґрунтах Прикарпаття України. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 121–133.
19. Макаренко П. С., Ковтун К. П., Векленко Ю. А. Вплив багаторічних бобових трав та інокуляції на формування бобово-злакових агрофітоценозів. Корми і кормовиробництво. 2006. Вип. 36. С. 71‒75.
20. Мельник М. І. Динаміка ботанічного складу ранньостиглих травостоїв. Корми і кормовиробництво. 2014. Вип. 78. С. 82‒87.
21. Мойсієнко В. В. Наукові основи виробництва якісних кормів та ефективного використання лукопасовищних угідь в умовах Полісся України. Вісник ЖНАЕУ. 2015. № 2 (50), т. 1. С. 269–278. (Серія – рослинництво, селекція та кормовиробництво).
22. Особливості формування різновікових лучних травостоїв залежно від поверхневого поліпшення / У. О. Котяш та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 117–129.
23. Панахид Г. Я. Агробіологічні та технологічні основи формування продуктивності різновікових лучних фітоценозів у Західному Лісостепу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук : спец. 06.01.12 «Кормовиробництво і луківництво». Чабани, 2018. 40 с.
24. Продуктивность культурного пастбища в зависимости от продолжительности периодов отдыха и уровня азотного удобрения / М. Т. Ярмолюк и др. Корма и кормопроизводство. 1989. Вып. 28. С. 51‒55.
25. Characterisation of protein and fibre in pulp after biorefining of red clover and perennial ryegrass / V. K. Damborg et al. The multiple roles of grassland in the European bioeconomy : Proceedings of the 26th General Meeting of the European Grassland Federation, Trondheim, Norway, 4‒8 September, 2016. P. 366‒371.
26. Effect of the cultivation of legumes on the dynamics of sod-podzolic soil fertility rate / U. M. Karbivska et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. 9 (3). Р. 8–12. DOI: 10.15421/2019_702.
27. Influence of Agrotechnical Measures on the Quality of Feed of Legume-Grass Mixtures / U. М. Karbivska et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. 9 (4). Р. 547–551. DOI: 10.15421/2019_788.
28. Influence of perennial legumes on the productivity of meadow phytocenoses / V. H. Kurhak et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. 10 (6). P. 310‒315. DOI: 10.15421/2020_298.
29. Маrtsinkо Т. І., Dziubailo А. H., Karasevych N. V. Formation of sowed mixtures of meadow grasses under the influence of mineral fertilizer. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 70 (2). С. 36‒48. DOI: https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-2-3.
30. Match clover: optimal selection of clover species / D. B. Hannaway et al. Sustainable meat and milk production from grasslands : Proceedings of the 27th General Meeting of the European Grassland Federation, Cork, Ireland, 17‒21 June, 2018. P. 218‒220.
31. Nilsdotter-Linde N., Halling M. A., Jansson J. Widening the harvest window with contrasting grass-clover mixtures. The multiple roles of grassland in the European bioeconomy : Proceedings of the 26th General Meeting of the European Grassland Federation, Trondheim, Norway, 4‒8 September 2016. P. 191‒193.
32. Peyraud J. L., Peeters A. The role of grassland based production system in the protein security. The multiple roles of grassland in the European bioeconomy : Proceedings of the 26th General Meeting of the European Grassland Federation, Trondheim, Norway, 4‒8 September 2016. P. 29‒43.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 В. Г. КУРГАК, Я. В. ГАВРИШ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
