Вплив обробки насіння протруйниками і мікродобривами на посівні якості та врожайність пшениці озимої
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-1-11Ключові слова:
пшениця озима, обробка насіння, посівні якості, урожайність, протруйники, мікродобриваАнотація
На насінні різних сортів досліджували протруйники «Максим Стар 025 FS» (діюча речовина (д. р.) – флудиоксоніл, ципроконазол) (1,5 л/т), «Юнта Квадро 373,4 FS» (д. р. – імідаклоприд, клотіанідин, протіоконазол, тебуконазол) (1,5 л/т), «Селест Макс 165 FS» (д. р. – флудиоксоніл, тебуконазол, тіаметоксам) (2,0 л/т), «Круїзер 350 FS» (д. р. – тіаметоксам)
(0,5 л/т) і їхні комбінації з мікродобривами «5 element» (25 г/т), «Оракул насіння» (0,5 л/т) і «МаксПролін» (99,5% L-a prolin амінокислота) (5 г/т). За контроль слугувало необроблене насіння сортів пшениці озимої Вежа миронівська, Господиня миронівська, Берегиня миронівська. В лабораторних умовах у насіння цих сортів із різними варіантами обробки визначали посівні якості та біологічні показники. При обробленні насіння пшениці озимої лише протруйниками активність кільчення підвищувалась на 3–11%, енергія проростання – на 1–5%, лабораторна схожість – на 1–2% порівняно з контрольними варіантами. Оброблення насіння протруйниками сумісно з мікродобривами збільшувало активність кільчення до 9%, енергію проростання – до 6%, лабораторну схожість – до 8%. За показниками енергії проростання й лабораторної схожості насіння відмічено тенденцію до їх зниження лише при застосуванні мікродобрива «Оракул насіння». За визначення в оброблених варіантів біологічних показників насіння виявлено, що окремі протруйники суттєво зменшували довжину колеоптилю, особливо у варіантах із додаванням мікродобрива «Оракул насіння». Кількість зародкових корінців збільшувалась у варіантах із протруйниками і в тих, де до них додавали мікродобрива. В середньому за роки досліджень у сорту Вежа миронівська за показника рівня врожаю на контролі на рівні 5,46 т/га показник збереженого врожаю у варіантах з обробкою насіння становив 0,28–0,39 т/га, в сорту Господиня миронівська – 4,60 і 0,28–0,43 т/га, в сорту Берегиня миронівська – 4,49 і 0,25–0,32 т/га відповідно. Найвищих показників збереженого врожаю в досліджуваних сортів досягнуто при обробленні насіння протруйниками сумісно з мікродобривами. В отриманого насіння пшениці озимої показники енергії проростання та лабораторної схожості перебували на рівні з контрольними варіантами без обробки.
Посилання
1. Базалій В. В., Домарацький Є. О. Вплив біопрепаратів на врожайність та адаптивні властивості сортів пшениці м’якої озимої. Таврій. наук. вісник. 2012. Вип. 81. С. 9–14.
2. Бактеріальні препарати в технології вирощування насіння пшениці озимої в Західному Лісостепу України / О. П. Волощук та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (I). С. 26–38. DOI: https://www.doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-2.
3. Василенко М. Г. Органо-мінеральні добрива і регулятори росту рослин в органічному землеробстві. Вісник аграрної науки. 2017. № 2. С. 11–18. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201702-02.
4. Використання мікроелементного препарату «Аватар» за вирощування ячменю ярого в польовій сівозміні / М. В. Тищенко та ін. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2018. № 3. С. 32–38. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2018.03.05.
5. Власюк О. С. Ефективність мікробних препаратів за вирощування пшениці ярої залежно від фону удобрення. Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31. С. 51–56. DOI: https://doi.org/10.35868/1997-3004.31.51-56.
6. Гаврилюк В. А., Дідковська Т. П. Ефективність застосування нових видів мікробіологічних препаратів і стимуляторів росту. Вісник ХНАУ. 2008. № 4. С. 42–49.
7. Гентош І. Д., Кирик М. М., Гентош Д. Т. Вплив обробки насіння ячменю ярого хімічними засобами на розвиток кореневих гнилей. Наукові доповіді НУБіП України. 2017. № 4 (68). URL: http://journals.uran.ua/index.php/2223-1609/article/view/112393/107141 (дата звернення: 10.11.2020).
8. Герман М. М., Міщенко О. В. Вплив протруйників на посівні якості насіння та врожайність зерна пшениці м’якої озимої. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2013. № 3. С. 78–80. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2013_3_15 (дата звернення: 10.02.2021).
9. Горобець М. В. Вплив бішофіту на посівні якості насіння сортів ячменю ярого. Вісник Харків. нац. аграрного ун-ту. Серія: Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. 2019. Вип. 1. С. 41–50.
10. Городній М. М., Мазуревич Л. І., Шквир Т. М. Вплив застосування добрив і передпосівної бактеризації мікробіологічним препаратом на врожайність та якісні показники пшениці ярої. Наук. вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. 2010. № 149. C. 80–86.
11. Гриник І. В., Патика В. П., Шкатула Ю. М. Мікробіологічні основи підвищення врожайності та якості зернових культур. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2011. № 4. С. 7–11.
12. Дерев’янський В. П., Власюк О. С., Малиновська І. М. Ефективність біологічних препаратів та мікро-елементів у технології вирощування пшениці ярої. Сільськогосподарська мікробіологія. 2013. № 17. С. 111–118.
13. Дубицький О. Л. Урожайність і якість зерна озимої пшениці за біологізованих систем удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 57. С. 81–86.
14. Ефективність біопрепарату ентеронормін на ранніх етапах онтогенезу рослин пшениці озимої / С. А. Ященко та ін. Агроекологічний журнал. 2019. № 2. С. 50–54.
15. Ефективність гумінових стимуляторів за умови передпосівної обробки насіння зернових культур / М. М. Маренич та ін. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2020. № 3. С. 70–78. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2020.03.08.
16. Жемела Г. П., Герман М. М. Врожайність пшениці м’якої озимої в залежності від передпосівної обробки насіння. Вісник Полтав. держ. акад. 2010. № 4. С. 36–39.
17. Засвоєння культурними рослинами поживних речовин за впливу мікробних препаратів / В. В. Волкогон та ін. Вісник ХНАУ. 2012. № 3. С. 84–89.
18. Застосування біологічних препаратів в органічній технології вирощування пшениці озимої / А. М. Шувар та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (I). С. 143–155. DOI: https://www.doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-10.
19. Кавунець В. П., Кочмарський В. С. Насінництво пшениці озимої. Миронівка, 2011. 318 с.
20. Калитка В. В., Золотухіна З. В. Продуктивність пшениці озимої за передпосівної обробки насіння антистресовою композицією. URL: http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/1610/1/1386.pdf (дата звернення: 10.02.2021).
21. Колесніков М. О., Євстафієва К. С. Формування основних елементів врожайності сортів твердої озимої пшениці за умов дії біопрепарату стимпо. Агробіологія. 2017. № 2. С. 81–86.
22. Макрушин Н. М. Экологические основы промышленного семеноводства зерновых культур. Москва : Агропромиздат, 1995. 280 с.
23. Маренич М. М., Юрченко С. О. Вплив допосівної обробки насіння біологічно активними речовинами на ріст і розвиток рослин пшениці озимої на початкових стадіях. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2017. № 1–2. С. 38–42.
24. Методика державного сортовипробування сільськогоспо¬дарських культур. Загальна частина / за ред. В. В. Вовкодава. Київ, 2000. 100 с.
25. Насіннєва інфекція зерна пшениці озимої та захист від неї / Г. М. Ковалишина та ін. Захист і карантин рослин. 2012. Вип. 58. С. 74–81.
26. Насіння сільськогосподарських культур. Методика визначення якості : ДСТУ 4138−2002 [чинний від 2003–01–01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2003. 173 с.
27. Огурцов Ю. Є. Урожайність рослин пшениці озимої та ячменю ярого залежно від застосування регуляторів росту рослин і мікродобрива на різних фонах живлення. Наук. доповіді НУБіП України. 2015. № 2 (51). URL: http://nd.nubip.edu.ua/2015_2/19.pdf (дата звернення: 10.02.2021).
28. Перспективи використання мікробних поверхнево-активних речовин у рослинництві / Т. П. Пирог та ін. Мікробіологічний журнал. 2018. Т. 80 (3). С. 115–135. DOI: https://doi.org/10.15407/microbiolj80.03.115.
29. Підвищення регуляторами росту імунітету рослин до патогенних грибів, шкідників і нематод / В. А. Циганкова та ін. Физиология и биохимия культурных растений. 2013. № 2. С. 138–147.
30. Посівні якості насіння ячменю ярого залежно від передпосівної обробки хімічними протруйниками / Н. В. Кузьменко та ін. Вісник ЦНЗ АПВ Харків. обл. 2018. Вип. 24. С. 40–48.
31. Сметанко О. В., Буриліна С. І., Кривенко А. І. Вплив елементів біологізації вирощування озимої пшениці на різних фонах мінерального живлення в умовах Південного Степу України. Вісник аграрної науки. 2018. № 8 (785). С. 33–37.
32. Судденко В. Ю. Посівні якості та врожайність насіння пшениці м’якої ярої залежно від передпосівної обробки протруйниками та мікродобривами. Миронівський вісник : зб. наук. праць. Миронівка, 2016. № 3. С. 160–169.
33. Танчик С. П., Кожухар Т. В. Вплив передпосівної інокуляції насіння азотфіксуючими мікроорганізмами на урожайність та якість зерна пшениці озимої. Наук. доповіді НУБіП. 2010. № 2 (18). URL: http://nd.nubip.edu.ua/2010-2/10tspgww.pdf (дата звернення: 10.02.2021).
34. Урожайність пшениці озимої залежно від передпосівної обробки насіння / Ю. О. Кліпакова та ін. Вісник аграрної науки. 2019. № 4 (793). С. 16–23. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201904-03.
35. Черенков А. В., Грузінов С. К., Кобос І. О. Вплив передпосівної обробки насіння на морозо- та зимостійкість пшениці озимої після різних попередників. Зернові культури. 2018. Т. 2. № 1. С. 53–60. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0007.
36. Шевніков Д. М. Формування врожайності пшениці твердої ярої залежно від мінеральних добрив та мікробіологічних препаратів в умовах Лівобережного Лісостепу. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2019. № 4. С. 20–27. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2019.04.02.
37. GC-MS analysis of membrane fulvic acid and its activity on promoting wheat seed germination / Y. Qin et al. Molecules. 2016. No. 21 (10). P. 1363. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules21101363.
38. Insecticide and fungicide wheat seed treatment improves wheat grain yields in the US southern plains / E. A. DeVuyst et al. Crop Management. 2014. Vol. 13. No. 1. DOI: https://doi.org/10.2134/CM-2013-0039-RS.
39. Synthesis and characterization of a stable humic-urease complex: application to barley seed encapsulation for improving N uptake / B. G. Mvila et al. Journal of the Science of Food and Agriculture. 2016. No. 96. P. 2981–2989. DOI: https://doi.org/10.1002/jsfa.7466.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 А. А. СІРОШТАН, О. А. ЗАЇМА, В. П. КАВУНЕЦЬ, Д. Ю. ДУБОВИК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
