Теплостійкість насіння пшениці озимої залежно від умов вирощування
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-8Ключові слова:
пшениця озима, активність кільчення, енергія проростання, лабораторна схожість, посівні якості, теплостійкістьАнотація
Дослідження проводили в відділі насінництва та агротехнологій Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН впродовж 2016–2018 рр. на нових сортах пшениці озимої МІП Валенсія, МІП Вишиванка, МІП Княжна, Миронівська слава, Трудівниця миронівська, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Ґрунт дослідного поля, де проведено дослідження, – чорнозем глибокий малогумусний слабковилугуваний і має таку агрохімічну характеристику: вміст гумусу 3,6–4,5%, гідролізованого азоту – 55–64 мг/кг, рухомого фосфору – 190–271 мг/кг і обмінного калію – 112–180 мг/кг, рН сольове – 5,3–6,4, сума поглинутих основ – 23,1–28,6 мг-екв./100 г ґрунту, ступінь насичення основами – 86,2–94,4 %.
При термотестуванні вирощеного насіння сортів пшениці озимої було встановлено, що після попередника сидеральний пар внаслідок 5-хвилинного прогрівання підвищувалася активність кільчення (на 1,2–5,6 %), а енергія проростання та лабораторна схожість, навпаки, знижувалися (відповідно на 7,6–8,8 та 7,8–8,4 %). За прогрівання насіння впродовж 10 хв значно знижувалися показники активності кільчення (на 36,4–44,0 %), енергії проростання (на 40,4–52,6 %) і лабораторної схожості (на 35,4–38,2 %). За попередника соя після прогрівання насіння впродовж 5 хв також встановлено зростання активності кільчення (на 2,6–12,4 %), а за прогрівання 10 хв цей показник значно знижувався (на 34,0–41,0 %). За прогрівання насіння 5 і 10 хв знижувалися показники енергії проростання та лабораторної схожості (відповідно на 5,2–57,2 і 6,4–41,8 %). У середньому за роки досліджень (2016–2018) у насіння сортів МІП Вишиванка, Трудівниця миронівська, МІП Валенсія, МІП Княжна, Миронівська слава, вирощеного після попередників сидеральний пар і соя, за прогрівання 5 хв підвищувалася активність кільчення (на 2,6–6,2 %), але знижувалися енергія проростання (на 8,0–7,8 %) і лабораторна схожість (на 8,2–8,6 %) відповідно до контролю (без прогрівання). У середньому за 2016–2018 рр. за результатами термотестування найвищі показники лабораторної схожості після обох попередників за прогрівання впродовж 5 і 10 хв порівняно до контролю виявлено у сорту МІП Вишиванка (відповідно 90 і 72 % після сидерального пару та 88 і 67 % після сої), а найнижчі – у сорту Миронівська слава (відповідно 86 і 48 % та 84 і 45 %). Встановлено незначний вплив попередників на показники лабораторної схожості при термотестуванні насіння сортів пшениці озимої.
Посилання
1. Варавкін В. О. Залежність ростової реакції проростків пшениці озимої від дії температурного стресу та обробки етамоном. Вісник аграрної науки. 2011. № 11. С. 30–32.
2. Василюк П. М. Дослідження морфоагробіологічних властивостей нових сортів пшениці озимої м’якої (Triticum aestivum L.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2013. № 1. С. 58–61.
3. Влияние гипо- и гипертермии на содержание свободной и конъюгированной индолил-3-уксусной кислоты в проростках Triticum aestivum L. / И. В. Косаковская и др. Вісник ХНАУ. Сер.: Біологія. 2014. Вип. 2. С. 32‒37.
4. Демидов О. А., Васильківський С. П., Гудзенко В. М. Еколого-генетичні аспекти селекції ячменю озимого щодо підвищення його продуктивного та адаптивного потенціалу у Лісостепу України. Агроекологічний журнал. 2014. № 1. С. 7–12.
5. Діндорого В. Г. Діагностика життєвості, прогнозування врожайності і оздоровлення насіння зернових культур за гідротермічним методом. Сучасний стан та перспективи розвитку насінництва в Україні : наук. праці Південного філіалу "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету. Сільськогосподарські науки. 2008. Вип. 107. С. 200–203.
6. ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості. [Чинний від 2003–01–01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2003. 173 с.
7. Дубовик Н. С., Гуменюк О. В., Кириленко В. В. Рання діагностика жаростійкості F2 Triticum aestivum L. за участю 1AL.1RS та 1BL.1RS транслокацій. Селекція, генетика і технології вирощування сільськогосподарських культур : матеріали VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів (Центральне, 19 квіт. 2019 р.). Центральне, 2019. С. 46.
8. Кириленко В. В. Методи створення вихідного матеріалу пшениці озимої, стійкого до несприятливих чинників довкілля Лісостепу України : дис. … д-ра с.-г. наук : 06.01.05. Дніпро, 2016. 421 с.
9. Кіндрук М. О., Соколов В. М., Вишневський В. В. Насінництво з основами насіннєзнавства / за ред. М. О. Кіндрука. Київ : Аграрна наука, 2012. 264 с.
10. Колупаев Ю. Е., Обозный А. И., Швиденко Н. В. Роль пероксида водорода в формировании сигнала, индуцирующего развитие теплоустойчивости проростков пшеницы. Физиология растений. 2013. Т. 60, № 2. С. 221–229.
11. Лещенко О. Ю. Роль глутатіон-залежної системи в адаптації сортів рослин Lolium perenne L. вітчизняної селекції. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Біологія, біотехнологія, екологія. 2014. Вип. 204. С. 30–36.
12. Оцінка посухостійкості сортів пшениці м’якої озимої миронівської селекції у Центральному Лісостепу України / Юрченко Т. та ін. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2018. № 24. С. 141–146.
13. Пак П. В., Лучина Н. Н. Термическая обработка семян как метод отбора. Селекция и семеноводство. 1972. Вып. 1. С. 42–44.
14. Польова схожість насіння сортів сої залежно від строків сівби за температурним режимом ґрунту / І. С. Поліщук та ін. Збірник наукових праць ВНАУ. Сільське господарство та лісівництво. 2018. № 11. С. 36–43.
15. Попов В. Ф. Оценка посевных качеств, биологических и урожайных свойств семян озимой пшеницы по показателю теплоустойчивости : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. с.-х. наук : спец. 06.01.09 «Растениеводство» / Украинский ин-т растениеводства, селекции и генетики ЮО ВАСХНИЛ. Харьков, 1985. 22 с.
16. Результати комплексної діагностики посухо- та жаростійкості пшениці м’якої озимої / В. В. Кириленко та ін. Науково-технічний бюлетень Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН. 2012. № 11/12. С. 156–173.
17. Сіроштан А. А., Кавунець В. П., Судденко В. Ю. Використання показника теплостійкості насіння пшениці м’якої озимої для оцінки врожайних властивостей. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2018. № 22 (1). С. 239–245.
18.Сіроштан А. А., Кавунець В. П. Доцільність використання показника теплостійкості насіння пшениці м’якої озимої. Миронівський вісник : зб. наук. пр. 2016. Вип. 2. С. 171–176.
19. Современные методы исследования и оценки засухо- и жароустойчивости растений : метод. пособие / И. А. Григорюк и др. Киев, 2003. 139 с.
20. Солодушко М. М. Урожайність та адаптивний потенціал сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах Північного Степу. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 3. С. 61–66.
21. Улич Л. І., Василюк П. М. Урожайний потенціал та адаптивні властивості нових сортів пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2013. № 12. С. 25–28.
22. Хоменко Л. О. Фізіологічні аспекти селекції пшениці озимої на адаптивність. Вісник аграрної науки. 2020. № 10. С. 33–38.
23. Шахбазов В. Г. Методика для определения жароустойчивости. Комплексная методика ранней диагностики засухо- и жароустойчивости мягкой яровой пшеницы. Новосибирск, 1981. 25 с.
24. Шахбазов В. Г. Прогнозирование эффекта гетерозиса семян сельскохозяйственных растений методом термотестирования. Гетерозис сельскохозяйственных растений, его физиолого-биохимические и биофизические основы / под ред. Н. В. Турбина. Москва : Колос, 1975. С. 224–229.
25. Шахбазов В. Г., Шестопалова Н. Г., Попель А. Г. Теплоустойчи-вость проростков некоторых растений в связи с явлениями гетерозиса и полиплоидии. Труды биологического факультета по генетике и зоологии. Харьков, 1963. Т. 36. С. 29–33.
26. Bartels D., Sunkar R. Drought and salf tolerance in plants. Critical reviews in Plant Sciences. 2005. Vol. 24, No. 1. P. 23–58.
27. Bray A. E. Molecular responses to water deficit. Plant Physiology. 1993. Vol. 103, Iss. 4. P. 1035–1040. DOI: 10.1104/pp.103.4.1035.
28. Geravandi M., Farshadfar E., Kahrizi D. Evaluation of some physiological traits as indicators of drought tolerance in bread wheat genotypes. Russian Journal of Plant Physiology. 2011. Vol. 58, No. 1. P. 69–75.
29. Hasanuzzaman M., Nahar K., Alam M. Physiological, biochemical, and molecular mechanisms of heat stress tolerance in plants. International Journal of Molecular Science. 2013. Vol. 14. P. 9643–9684.
30. Yucel D., Mart D. Drought tolerance in chickpea (Cicer arietinum L.) genotypes. Turkish Journal of Agricultural and Natural Sciences. 2014. Sp. Iss. 1. P. 1299–1303.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 А. А. СІРОШТАН, В. П. КАВУНЕЦЬ, Л. І. ІЛЬЧЕНКО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
