Продуктивні якості оброшинських сірих гусей у ІІ поколінні
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-14Ключові слова:
гуси, оброшинська сіра породна група, інкубаційні якості, несучість, заплідненість, виводимість, динаміка живої масиАнотація
Наведено результати досліджень із удосконалення селекційно-племінних і продуктивних якостей оброшинської сірої породної групи гусей шляхом прилиття крові великої сірої породи.
Зокрема, представлено дані щодо несучості, інкубаційних якостей яєць, динаміки живої маси, промірів основних статей тіла та вивчено м’ясні якості оброшинських сірих гусей в ІІ поколінні. З наявного поголівʼя було сформовано дві групи птиці, по 100 голів у кожній, які на період парування та яйцекладки (з січня до травня) утримувалися роздільно із забезпеченням належного рівня годівлі та утримання. Облік несучості проводили щоденно з вирахуванням індексу форми яєць шляхом лінійного їх вимірювання і відбором за масою для подальшої інкубації. Збір інкубаційних яєць та контроль за їх зберіганням проводили до 14 діб, після чого їх відправляли на інкубацію. У добовому віці проводили відбір гусенят за екстер’єром. У процесі вирощування гусенят із живою масою, меншою від середнього значення у стаді, у 9-тижневому віці було вибракувано.
Крім цього, за зовнішніми ознаками проводили відбір гусей з добре розвинутими м’ясними формами за відсутності у них дефектів екстер’єру.
Також у процесі вирощування було проведено оцінку збереженості молодняку до 9-тижневого віку.
Середня жива маса оброшинських сірих гусей на початок яйцекладки становила: самки – 6,10 кг, самці – 7,00 кг, а ОС х ВС: самки – 6,15 кг, самці – 7,32 кг. Показники продуктивності оброшинських сірих гусей (І група) становили: несучість – 39,6 шт. на голову, маса яйця – 154,8 г, запліднюваність – 84,4 %, виводимість – 72,1 %, жива маса гусей в 9-тижневому віці: самці –4520 г, самки – 3840 г, збереженість – 90,7 %.
Помісні оброшинські сірі гуси (ІІ група) характеризуються відповідно вищими показниками: за несучістю – на 5,26 %, запліднюваністю – 1,5 %, виводимістю – на 4,9 %, живою масою в 9-тижневому віці ‒ самці на 1,99 %, самки – 0,52 %, за збереженістю гуси цієї групи переважали аналогів на 2,90 % при вищій масі яйця на 2,64 %.
Помісні гуси переважали ровесників з І групи за м’ясними якостями та масою непатраної і патраної тушки і виходом їстівних частин.
Встановлено, що отримані оброшинські сірі гуси в ІІ поколінні після прилиття крові великої сірої породи добре відселекціоновані за продуктивними ознаками і показали високі відгодівельні, м’ясні та репродуктивні якості. Отримана помісна птиця ІІ покоління добре пристосована до природних умов Західного регіону України.
Посилання
1. Аверчева Н. О. Підвищення економічної ефективності виробництва м’яса птиці на основі повноцінної годівлі. Таврійський науковий вісник : зб. наук. пр. 2005. Вип. 36. С. 203–209.
2. Гузєв І. В. Методологія збереження біорізноманіття генетичних ресурсів тваринництва України : дис. … д-ра с.-г. наук : спец. 06.02.01. ”Розведення та селекція тварин“. Чубинське, 2012. 628 с.
3. Дядичкина Л. Ф., Позднякова Н. С., Главатских О. В. Руководство по биологическому контролю при инкубации сельскохозяйственной птицы (методические рекомендации). Сергиев Посад, 2004. С. 35–41.
4. Забійні показники молодняку оброшинських гусей при розведенні ”в собі“ / Г. М. Седіло та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56, ч. II. С. 187–194.
5. Ефективна годівля сільсько-господарської птиці : навч. посіб. / Н. І. Братишко та ін. ; за ред. І. А. Іонова. Київ : Аграрна наука, 2013. 208 с.
6. Івко І. І., Рябініна О. В., Мельник О. В. Шляхи підвищення ефективності вітчизняного гусівництва. Ефективне птахівництво. 2010. № 11 (71). С. 33–40.
7. Іщенко Ю. Б. Аналіз виробництва продукції птахівництва в Україні і прогнози до 2020 року. Сучасне птахівництво. 2014. № 4 (137). С. 4–8.
8. Карпов В. С. Разведение гусей. Фермерське господарство. 2011. № 18. C. 22.
9. Кирилюк О. Ф. Розвиток ринку продукції птахівництва. Вісник аграрної науки. 2012. № 8 (12). С. 80–82.
10. Козырь В. С., Свеженцов А. И. Практические методики исследований в животноводстве. Днепропетровск, 2002. 354 с.
11. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині : довідник / В. В. Влізло і ін. ; за ред. В. В. Влізла. Львів, 2012. 759 с.
12. Петрів М., Слобода Л., Слобода О. Якість м’яса оброшинських сірих гусей під час їх вирощування. Український журнал ветеринарних та сільськогосподарських наук. 2018. № 2. С. 7–10. DOI: https://doi.org/10.32718/ujvas1-2.02.
13. Племінні та продуктивні якості оброшинських сірих і білих гусей при їх розведенні / М. Д. Петрів та ін. Вісник аграрної науки. 2016. № 1. С. 41–44.
14. Породи сільськогосподарських тварин України. Історія, стан, перспективи розвитку / Гладій М. В. та ін. Розведення і генетика тварин. 2015. Вип. 49. С. 44–57.
15. Прибузький М. Породи водоплавної птиці. Наше птахівництво. 2011. № 2. C. 22–24.
16. Рекомендації щодо спрямованого вирощування, утримання і відгодівлі водоплавної птиці / Івко І. І. та ін. Бірки, 2009. 112 с.
17. Репродуктивні та перо-пухові якості оброшинських гусей при розведенні “в собі”/ Г. М. Седіло та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56, ч. II. С. 198–204.
18. Розведення і відгодівля гусей (методичні рекомендації) / Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Львів-Оброшино, 2005. 30 с.
19. Розведення оброшинських гусей у фермерських господарствах (метод. рек.) / Ін-т сільського господарства Карпатського регіону НААН. Львів-Оброшине, 2018. 27 с.
20. Ройтер Я. С. Гуси и утки. Руководство по разведению и содержанию. Москва : АСТ : Аквариум Принт, 2011. С. 124–132.
21. Ройтер Я. С., Давтян А. Д., Егорова А. В. Инструкции по комплексной оценке племенных качеств сельскохозяйственной птицы (яичные и мясные куры, гуси, утки, индейки, цесарки). Сергиев Посад, 2007. 28 с.
22. Свеженцов А. И. Программы нормированного кормления птицы. Днепропетровск, 2008. 160 с.
23. Седіло Г. М. Науково-практичний довідник з гусівництва. Львів, 2017. 40 с.
24. Слобода О. М., Слобода Л. Я. Особливості вирощування гусей-бройлерів в умовах приватних і фермерських господарств. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ”Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті євроінтеграції“ (Камʼянець-Подільський, 21–23 трав. 2009 р.). Камʼянець-Подільський, 2009. С. 142–143.
25. Терещенко О. В., Катеринич О. О., Рожковський О. В. Сучасні напрями розвитку птахівництва України: стан та перспективи наукового забезпечення галузі. Ефективне птахівництво. 2011. № 11 (83). С. 7–12.
26. Федорович Е. Л., Заплатинський В. С. Сучасний стан та перспективи розвитку гусівництва України. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. 2015. Т. 17, № 3 (63). С. 322–330.
27. Фіялович Л. М., Кирилів Я. І. Ефективність використання у годівлі племінних гусей нетрадиційних добавок. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. 2016. Т. 18, № 2. С. 261–264. DOI: 10.15421/nvlvet6757.
28. Хвостик В. П. Еколого-генетичні параметри несучості гусей. Сучасне птахівництво. 2012. № 5 (114). С. 26–29.
29. Хвостик В. П. Перспективні напрями ведення гусівництва. Сучасні аграрні технології. 2013. № 8. C. 62–69.
30. Циганок Ю. В. Сучасний стан виробництва продукції птахівництва в підприємствах Північно-Західного регіону України. Вісник ЖНАЕУ. 2010. № 2 (27), т. 2. С. 272−285.
31. Шеремет Д. О., Мельник В. В. Розведення гусей у присадибному господарстві: вибір породи і формування батьківського стада. Сучасне птахівництво. 2014. № 6. С. 14–15.
32. Яценко О. Крок до несучості. Наше птахівництво. 2015. № 2 (38). С. 47–49.
33. Hodowla i użytkowanie drobiu / рod redakcją Jana Jankowskiego. Warszawa : Powszechne Wydawnictwo Rolnicze i Leśne, 2012. 543 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Л. В. ФЕРЕНЦ, М. Д. ПЕТРІВ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
