Способи підвищення продуктивності старосіяних сінокосів
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-8Ключові слова:
удобрення, врожайність, кормова одиниця, ботанічний склад травостою, сінокіс, поверхневе поліпшенняАнотація
Метою наших досліджень є вивчення впливу способів поверхневого поліпшення на продуктивність та ботаніко-господарський склад старосіяного лучного травостою. Експериментальну роботу виконували в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН в умовах багаторічного стаціонарного досліду (атестат № 30). У 2001 р. проведено залуження фітоценозу з таких видів лучних трав: пажитниця багаторічна, костриця лучна, тимофіївка лучна та конюшина повзуча. Протягом багатьох років на цьому досліді вивчали вплив розподілу азотних добрив та способи використання різновікових травостоїв. У 2016 р. проведено смуговий посів бобовими травами, що значно вплинуло на продуктивність цих фітоценозів.
Наведено результати досліджень щодо способів підвищення врожайності старосіяного сінокосу залежно від поверхневого поліпшення. В середньому за 2016–2019 рр. найнижча продуктивність була на абсолютному контролі без добрив і становила 3,77 т/га сіна, 2,65 т/га кормових одиниць. Встановлено, що внесення фосфорно-калійних добрив (Р60К90) та підсів бобових компонентів сприяли підвищенню продуктивності на 1,41 т/га, або 37%, порівняно з неудобреним варіантом. Основний врожай старосіяного лучного фітоценозу сформувався під впливом азотного живлення, застосування якого забезпечило від 127 до 138% приросту. Найвищу продуктивність одержано при рівномірному розподілі азотного добрива в дозі N60(20+20+20) на фоні Р60К90, яка становила 8,97 т/га сухої речовини з виходом 6,85 т/га кормових одиниць. Із виключенням ранньовесняного підживлення N60(0+20+40) урожайність знизилась до 8,80 т/га сіна, вихід кормових одиниць становив 6,76 т/га та 0,85 т/га перетравного протеїну. Поверхневе покращення старосіяного фітоценозу шляхом застосування Р60К90 добрив та підсіву конюшини лучної c. Прикарпатська 6, лядвенцю рогатого с. Аякс у 2016 р. підвищило частку бобових трав у рослинних угрупованнях, яка становила від 19 до 25%. За внесення повних мінеральних добрив (Р60К90N60) злакові компоненти на цьому травостої займали від 74 до 86% з переважанням грястиці збірної, костриці червоної та медової трави шерстистої.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Бабич А. О. Методика проведення дослідів з кормовиробництва та годівлі тварин. Київ, 1994. 80 с.
3. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав’янистих біогеоценозів на антропотрансформованих едафотопах. Київ, 2017. 356 с.
4. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.
5. Іршак Р. К. Вплив удобрення і стимулятора росту на якість та поживність зеленої маси сіяних трав. Корми і кормовиробництво. 2006. Вип. 58. С. 60–65.
6. Клапп Э. Сенокосы и пастбища. Москва, 1961. 614 с.
7. Кобиренко Ю. О. Продуктивність і якість корму відновленого за нульового обробітку ґрунту травостою. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 57. С. 99–104.
8. Котяш У. О., Панахид Г. Я. Хімічний склад корму лучних травостоїв за різних систем удобрення та строків скошування. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2010. Вип. 52. Ч. 1. С. 50–54.
9. Кук. Дж. У. Регулирование плодородия почвы. Москва, 1970. 520 с.
10. Кулаков В. А. Различные системы ведения пастбищ с травостоями длительного пользования. Аграрная наука. 2003. № 19. С. 10–11.
11. Кургак В. Г. Лучні агрофітоценози. Київ, 2010. С. 102–108.
12. Кутузова А. А. Перспективные направления научных исследований по луговодству. Кормопроизводство. 1996. № 4. С. 2–7.
13. Лазарев Н. Н., Авдеев С. М. Эффективность подсева люцерны изменчивой и клевера лугового в дернину старосеяного сенокоса. Кормо¬производство. 2018. № 1 С. 8–13.
14. Лазарев Н. Н., Благавещенский К. А. Многолетние травы в интенсивном молочном скотоводстве Западной Европы. Известие ТСХА. 2015. Вып. 6. С. 101–107.
15. Лазарев Н. Н., Кухаренкова О. В., Куренкова Е. М. Люцерна в системе устойчивого кормопроизводства. Кормо¬производство. 2019. № 4. С. 18–25.
16. Лазарев Н. Н., Мёрзлая Г. Е., Стародубцева А. М. Продуктивное долголетие злаковых и бобовых трав в зависимости от кратности скашивания и удобрения. Плодородие. 2017. № 3 (96). С. 13–15.
17. Лазарев Н. Н., Тюлин В. А., Авдеев С. М. Устойчивость клевера ползучего и люцерны изменчивой в сенокосных и пастбищных травостоях при долголетнем использовании. Кормо¬производство. 2018. № 11. С.4–8.
18. Оліфірович В. О. Ефективність збагачення сіяних та природних лучних ценозів бобовими компонентами. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 72. С. 120–129.
19. Особливості формування різновікових лучних травостоїв залежно від поверхневого поліпшення / У. О. Котяш та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 117–129.
20. Панахид Г. Я. Вплив різних видів удобрення бобово-злакового травостою на зміну агрофізичних показників ґрунту. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 60. С. 125–130.
21. Продуктивність та хімічний склад пасовищної трави залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив / М. І. Бахмат та ін. Корми і кормо¬виробництво. 2008. Вип. 61. С. 112–118.
22. Сидорук Г. П. Порівняльна оцінка впливу способів удобрення та режимів використання на поживність сінокісного корму бобово-злакової травосумішки. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 185–188.
23. Створення та використання лучних фітоценозів / Г. Я. Панахид та ін. Львів, 2017. 304 с.
24. Тебердиев Д. М., Родионова А. В. Эфективность удобрений на долголетнем сенокосе. Кормопроизводство. 2015. № 10. С. 3–7.
25. Тоомре Р. И. Долголетние культурные пастбища. Москва, 1966. 400 с.
26. Ярмолюк М. Т., Котяш У. О., Демчишин Н. Б. Використання біологічного потенціалу довготривалих лучних травостоїв. Наук. вісник Львів. нац. ветерин. акад. медицини імені С. З. Гжицького. 2007. Т. 9. № 3 (34). Ч. 3. С. 174–178.
27. Lazarev N. N., Tyulin V. A., Kurenkova E. M. Productive longevity of various cultivars of alfalfa (medicago sativa l.). In the conditions of the central nonchernozem zone of the russian federation. Ecology, Environment and Conservation. 2019. Vol. 25. Issue 49. P. 1602–1606.
28. Relationships between soil fertility, herbage quality, and manure composition on grassland-based dairy farms / J. A. Reijneveld, G. W. Abbink, A. J. Termorshuizen, O. Oenema. European Journal of Agronomy. 2014. Vol. 56. P. 9–18.
29. Van Dijk., Shukking S., Van der Berg. Fifty years of forage supply on dairy farms in the Netherlands. EGF. 2015. Vol. 20. P. 12–21.
30. Dairy production systems in Finlend / P. Virkajarvi, M. Rinne, J. Mononen et al. EGF. 2015. Vol. 20. P. 51–66.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 У. О. КОТЯШ, Л. М. БУГРИН, Г. Я. ПАНАХИД, Д. Л. ПУКАЛО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
