Кормова цінність гібридів кукурудзи в Карпатському регіоні
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-2-6Ключові слова:
кукурудза, гібрид, технологія вирощування, погодні чинники, врожайність зеленої маси, якість кормуАнотація
За відсутності постійних пасовищ інтенсивне виробництво молока та м’яса в господарствах, які спеціалізуються на розведенні жуйних тварин, забезпечується зеленою масою кукурудзи, яка є основною сировиною для силосу. В умовах глобальних змін клімату ареал вирощування кукурудзи змістився до регіонів із більш стійким зволоженням, що спонукає аграріїв шукати нові високоперспективні гібриди, адаптовані до специфічних ґрунтово-кліматичних умов. Основними вимогами сучасного виробництва залишаються: висока й стабільна врожайність зерна та зеленої маси, швидка вологовіддача при достиганні, а також стійкість до хвороб і шкідників за несприятливих умов довкілля для досягнення більш ніж 50 % реалізації потенціалу продуктивності в польових умовах. Вітчизняні наукові та практичні дослідження підтверджують, що за врожайністю зерна і зеленої маси, кормовою та енергетичною цінністю кукурудза не має конкурентів і є незамінною складовою в годівлі великої рогатої худоби, свиней і птиці. За останні роки кліматичні умови в Передкарпатті задовольняють біологічні потреби кукурудзи. Зокрема, сума фотосинтетично активної радіації (ФАР) становить 1491 МДж/м², ефективних температур (понад +10 °С) – 2260 °С, гідротермічний коефіцієнт (ГТК) – у межах 1,2–1,6, річна кількість опадів –
547–632 мм, а середня тривалість вегетації гібридів – 161 доба. Помірне тепло та достатнє зволоження в умовах Передкарпаття створюють сприятливе середовище для вирощування кукурудзи. За використання сучасних агротехнологій середньоранні та середньостиглі гібриди формують потужну вегетативну масу, забезпечуючи врожайність зеленої маси понад 50 т/га та високі біометричні показники. Ефективність вирощування значною мірою визначається вибором гібридів. У кормовиробництві цінують гібриди з ФАО 190–290 через високу частку качанів у зеленій масі, що підвищує її енергетичну цінність. Гібриди з ФАО 330–370 більш придатні для силосування, забезпечують високу якість сировини. Зелена маса, зібрана у фазі молочно-воскової стиглості (ВВСН 83), відзначається високою поживною цінністю.
Посилання
1. Влащук А. М., Колпакова О. С., Конащук О. П. Вплив строків сівби на продуктивність та якість зерна гібридів кукурудзи в умовах зрошення. Агроекологічний журнал. 2017. №. 3. С. 89–95.
2. Вожегова Р. А., Бєлов Я. В. Удосконалення технології вирощування гібридів кукурудзи в умовах зрошення Півдня України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2019. Вип. 2 (102). С. 41–47. https://doi.org/10.31521/2313-092X/2019-2(102)-6.
3. Вплив системи удобрення та основного обробітку ґрунту на продуктивність гібридів кукурудзи / О. І. Лень та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 2. С. 52–58. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.06.
4. Гангур В. В., Єремко Л. С., Руденко В. В. Вплив елементів технології вирощування на формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Таврійський науковий вісник. 2021. № 117. С. 37–43. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.117.6.
5. Гетман Н. Я. Формування врожаю кукурудзи залежно від густоти стояння рослин за мінерального фону живлення. Сільське господарство та лісівництво. 2024. № 33. С. 55–65. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2024-2-5.
6. Грабовський М. Б. Продуктивність кукурудзи на силос та вихід біогазу залежно від густоти стояння рослин. Наукові горизонти. 2019. № 7 (80). С. 15–21. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2019-80-7-15-21.
7. Каленська С. М., Таран В. Г., Данилів П. O. Особливості формування урожайності гібридів кукурудзи залежно від удобрення, густоти стояння рослин та погодних умов. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 42–48. URL: https://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/101_2018/9.pdf (дата звернення: 06.05.2025).
8. Камінський В. Ф., Асанішвілі Н. М. Економічна ефективність технологій вирощування кукурудзи різного рівня інтенсивності. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. Вип. 3. С. 27–34. https://doi.org/10.31521/2313-092X/2020-3(107)-4.
9. Килимнюк О. І. Аналіз хімічного складу зерна кукурудзи та перспективи використання в годівлі свиней відходів її переробки на спирт і біоетанол. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 77. С. 300–307.
10. Контролювання бур'янового компоненту у посівах кукурудзи за використання страхових гербіцидів / О. В. Гурманчук та ін. Наукові горизонти. 2020. № 07 (92). С. 53–58. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-92-7-53-58.
11. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні / за ред. Ткачик С. О. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2016. 82 с. URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/5b7d6a4993544.pdf (дата звернення: 02.05.2025).
12. Основи наукових досліджень в агрономії / В. О. Єщенко та ін. ; за ред. В. О. Єщенка. Вінниця : ПП «ТД “Едельвейс і К”», 2014. 332 с.
13. Оцінка залежності між параметрами врожайності кукурудзи та показниками ландшафтного різноманіття / А. А. Зимароєва та ін. Наукові горизонти. 2020. № 01 (86). С. 29–38. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-86-1-29-38.
14. Паламарчук В. Д. Вплив строків сівби на лінійні розміри рослин гібридів зернової кукурудзи. Наукові горизонти. 2018. № 2 (65). С. 35–41.
15. Поляков В. І. Особливості формування якісних показників зерна кукурудзи залежно від комплексу елементів технології вирощування. Агробіологія. 2020. № 2. С. 132–138.
16. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від різних норм внесення мінеральних добрив у Західному Лісостепу України / О. П. Волощук та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (І). С. 51–66. https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-4.
17. Продуктивність зернових та силосних гібридів кукурудзи в умовах Полісся / О. Б. Овезмирадова та ін. Наукові горизонти. 2019. № 12 (85). С. 48–52. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2019-85-12-48-52.
18. Саверин І. В., Качмар О. Й. Продуктивність кукурудзи за різних систем удобрення в короткоротаційних сівозмінах. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2023. Вип. 73 (2). С. 91–109. https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-7.
19. Сенчина Ю. Переваги і ризики вирощування кукурудзи. Агронаука і практика. 2024. Вип. 3, ч. 4. С. 32–37. https://doi.org/10.32636/agroscience.2024-(3)-4-4.
20. Скакун В. М., Марченко Т. Ю. Структура врожаю гібридів кукурудзи залежно від елементів агротехнології. Аграрні інновації. 2022. № 16. С. 135–142. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.16.21.
21. Ярош Я. Д., Кухарець М. М., Кухарець В. В. Моніторинг потенціалу побічної біомаси зернових культур для енергетичних потреб в Україні. Наукові горизонти. 2019. № 9 (82). С. 64–72. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2019-82-9-64-72.
22. Current Arable Farming Systems in the Czech Republic – Agronomic Measures Adapted to Soil Protection and Climate Change / V. Smutný et al. Agriculturae Conspectus Scientificus. 2018. Vol. 83, no. 1. Р. 11–16. URL: https://acs.agr.hr/acs/index.php/acs/article/view/1335 (last accessed: 06.05.2025).
23. Efficiency of microfertilizer oracle multicomplex in corn cultivation technology / M. Pashchak et al. Scientific Horizons. 2021. Vol. 24, no. 12. Р. 25–31. https://doi.org/10.48077/scihor.24(12).2021.25-31.
24. Lavrynenko Yu. O., Vozhegova R. A., Hozh O. A. Productivity of corn hybrids of different FAO groups depending on microfertilizers and growth stimulants under irrigation in the south of Ukraine. Agricultural Science and Practice. 2016. Vol. 3, no. 1. P. 55–60. https://doi.org/https://doi.org/10.15407/agrisp3.01.055.
25. Palamarchuk V., Krychkovskyi V., Skakun M. Study of the efficiency of growing maize for silage for processing into biogas and digestate. Scientific Horizons. 2024. Vol. 27, no. 1. Р. 54–61. https://doi.org/10.48077/scihor1.2024.54.
26. Shynkaruk L., Lykhochvor V. Effect of Desiccant Application on Pre-Harvest Humidity of Medium-Early Hybrid LG 3258 Corn in Western Forest-Steppe Conditions. Scientific Horizons. 2021. Vol. 24, no. 12. Р. 32–38. https://doi.org/10.48077/scihor.24(12).2021.32-38.
27. Shynkaruk L., Lykhochvor V. Influence of fertilization and foliar feeding on maize grain qualitative indicators. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. Vol. 11, no. 6. Р. 113–116. https://doi.org/10.15421/2021_232.
28. Soil physical properties, nitrogen uptake and grain quality of maize (Zea mays L.) as affected by tillage systems and nitrogen application / A. Wasaya et al. Italian Journal of Agronomy. 2018. Vol. 13. Р. 324–331. https://doi.org/10.4081/ija.2018.1197.
29. Subedi S., Neupane S. Antifungal assessment of plant extracts, biocontrol agents and fungicides against Fusarium verticillioides (Sacc.) causing ear rot of maize. Journal of Agricultural Science. 2021. XXXII (1). Р. 133–138. https://doi.org/10.15159/jas.21.16.
30. Urra J., Alkorta I., Garbisu C. Potential benefits and risks for soil health derived from the use of organic amendments in agriculture. Agronomy. 2019. Vol. 9, issue 9, article number 542. https://doi.org/10.3390/agronomy9090542.
31. West Ja. R., Ruark M. D., Shelley K. В. Sustainable intensification of corn silage cropping systems with winter rye. Agronomy for Sustainable Development. 2020. No. 40 (2). 11 р. https://doi.org/10.1007/s13593-020-00615-6.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Юрій СЕНЧИНА (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.




