Кормова цінність гібридів кукурудзи в Карпатському регіоні

Анотація

За відсутності постійних пасовищ інтенсивне виробництво молока та м’яса в господарствах, які спеціалізуються на розведенні жуйних тварин, забезпечується зеленою масою кукурудзи, яка є основною сировиною для силосу. В умовах глобальних змін клімату ареал вирощування кукурудзи змістився до регіонів із більш стійким зволоженням, що спонукає аграріїв шукати нові високоперспективні гібриди, адаптовані до специфічних ґрунтово-кліматичних умов. Основними вимогами сучасного виробництва залишаються: висока й стабільна врожайність зерна та зеленої маси, швидка вологовіддача при достиганні, а також стійкість до хвороб і шкідників за несприятливих умов довкілля для досягнення більш ніж 50 % реалізації потенціалу продуктивності в польових умовах. Вітчизняні наукові та практичні дослідження підтверджують, що за врожайністю зерна і зеленої маси, кормовою та енергетичною цінністю кукурудза не має конкурентів і є незамінною складовою в годівлі великої рогатої худоби, свиней і птиці. За останні роки кліматичні умови в Передкарпатті задовольняють біологічні потреби кукурудзи. Зокрема, сума фотосинтетично активної радіації (ФАР) становить 1491 МДж/м², ефективних температур (понад +10 °С) – 2260 °С, гідротермічний коефіцієнт (ГТК) – у межах 1,2–1,6, річна кількість опадів –
547–632 мм, а середня тривалість вегетації гібридів – 161 доба. Помірне тепло та достатнє зволоження в умовах Передкарпаття створюють сприятливе середовище для вирощування кукурудзи. За використання сучасних агротехнологій середньоранні та середньостиглі гібриди формують потужну вегетативну масу, забезпечуючи врожайність зеленої маси понад 50 т/га та високі біометричні показники. Ефективність вирощування значною мірою визначається вибором гібридів. У кормовиробництві цінують гібриди з ФАО 190–290 через високу частку качанів у зеленій масі, що підвищує її енергетичну цінність. Гібриди з ФАО 330–370 більш придатні для силосування, забезпечують високу якість сировини. Зелена маса, зібрана у фазі молочно-воскової стиглості (ВВСН 83), відзначається високою поживною цінністю.