Transgressive variability in F2 hybrid populations of spring wheat Triticum aestivum L. and Triticum durum Desf. for spike yield components

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-1-8

Keywords:

common and durum spring wheat, hydrothermal regime, yield components, frequency and degree of transgression

Abstract

Based on the research results, a wide range of morpho-biotypes was established for spike yield components, which in quantitative terms changed significantly depending on the trait and the specific combination of crossing. The trait “spike length” in parental plants varied between 8.8–11.3 cm in common wheat and 6.3–10.8 cm in durum wheat; in F2 this indicator reached 9.5–11.1 and 5.8–10.9 cm, respectively. The trait “grain number per spike” in parental plants varied between 31.8–58.3 pcs. in common spring wheat and
31.1–46.2 pcs. in durum wheat, in F2 this indicator reached 30.5–46.7 and 27.9–35.1 pcs. The most valuable hybrid combinations of common spring wheat, which have a high degree and frequency of transgression by the grain number per spike, are highlighted, in particular:
Seke / Chaichum 236, Bulyak / Moyin 1, Verbena / Gingchun 533, Kamenka / Gaoxaan 33. Positive transgressions by the trait “grain weight per spike” in common wheat were noted in three (37.5 %) hybrid combinations and negative ones in five (62.5 %) combinations; in durum wheat only one hybrid combination showed positive transgression in F2. There were distinguished hybrid combinations with high degree and frequency of transgression by spike yield components in common wheat: Kamenka / Gaoxaan 338, Verbena / Gingchun 533, Seke / Chaichum 236 and durum wheat: Leucurum 19-01 / Demira, Leucurum 18-01 / Fradur (N8 607). It is worth noting that hybrids with an intermediate position or level of the best parental form, especially in combinations with a significant difference in trait expression between the parents are the most valuable for breeding.

References

1. Базалій В. В., Бойчук І. В. Трансгресивна мінливість гібридів пшениці м’якої озимої і її використання в селекції. Таврійський науковий вісник. 2012. № 78. С. 3–8.

2. Васильківський С. П., Кочмарський В. С. Селекція і насінництво польових культур : підручник. Миронівка, 2016. 376 с.

3. Власенко В. А. Оцінка адаптивності сортів пшениці м’якої ярої. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2006. № 4. С. 93–103. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2006_4_16.

4. Воскресенская Г. С., Шпота В. И. Трансгрессия признаков у гибридов Brassica и методика количественного учета этого явления. Доклады ВАСХНИЛ. 1967. № 7. С. 18–19.

5. Генетичний контроль і рекомбінація ознак стійкості до вилягання у гібридів пшениці озимої за різних умов вирощування / В. В. Базалій та ін. Аграрні інновації. 2020. Вип. 4. С. 87–93. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.13.

6. Гудзенко В. М., Поліщук Т. П., Бабій О. О. Комбінаційна здатність та параметри генетичної варіації за масою 1000 зерен ячменю багаторядного озимого в Лісостепу України. Миронівський вісник. 2017. Вип. 4. С. 15–26. https://doi.org/10.31073/mvis201704-02.

7. Лозінська Т. П. Формування елементів продуктивності нових сортів пшениці м’якої ярої в умовах Лісостепу України. Агробіологія. 2013. № 10. С. 22–25.

8. Лозінський М. В., Устинова Г. Л., Філіцька О. О. Фенотипова і генотипова мінливість маси зерна основного колосу у різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Аграрна освіта та наука: досягнення та роль, фактори росту. Інноваційні технології в агрономії, землеустрої, лісовому та садово-парковому господарстві : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Біла Церква, 30 жовт. 2020 р.). Біла Церква, 2020. С. 17–19.

9. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні / за ред. С. О. Ткачик. 3-тє вид., пер. і доп. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2016. 82 с.

10. Методика селекційного експерименту (у рослинництві) / Е. Р. Ермантраут та ін. Харків, 2014. 229 с.

11. Орлюк А. П., Базалий В. В. Принципы трансгрессивной селекции пшеницы. Херсон, 1998. 274 с.

12. Орлюк А. П. Трансгресивна мінливість ознак продуктивності пшениці. Генетика пшениці з основами селекції. Херсон : Айлант, 2012. С. 226–235.

13 Орлюк А. П. Трансгрессивная изменчивость у озимой пшеницы и ее использование в селекции. Генетика. 1976. Т. 12, № 2. С. 15–24.

14. Порівняльний аналіз статистичних програмних продуктів для кваліфікаційної експертизи сортів рослин, придатних до поширення / Н. В. Лещук та ін. Plant Varieties Studying and Protection. 2017. Vol. 13, no. 4. P. 429–435. https://doi.org/10.21498/2518-1017.13.4.2017.117757.

15. Селекційна еволюція миронівських пшениць / В. А. Власенко та ін. Миронівка, 2012. 330 с.

16. Тищенко В. М., Томіна М. В., Дубенець М. В. Формування та мінливість ознак у пшениці м’якої озимої в стресових умовах середовища. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 2 (23). С. 18–22. https://doi.org/10.21498/2518-1017.2(23).2014.56116.

17. Успадкування елементів продуктивності та їх трансгресивна мінливість у гібридів пшениці м’якої озимої, створених схрещуванням сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій / Н. С. Дубовик та ін. Миронівський вісник. 2018. Вип. 7. С. 26–38. https://doi.org/10.31073/mvis201807-03.

18. Устинова Г. Л., Самойлик М. О. Мінливість маси 1000 зерен головного колосу в сортів пшениці м’якої озимої різних груп стиглості. Аграрна освіта та наука: досягнення і перспективи розвитку : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Біла Церква, 4–5 берез. 2021 р.). Біла Церква, 2021. С.78–80.

19. Хоменко С. О., Федоренко М. В. Трансгресивна мінливість ознак продуктивності гібридів другого покоління пшениці твердої ярої. Селекція і насінництво. 2015. Вип. 107. С. 97–104. https://agrobiologiya.btsau.edu.ua/uk/content/transgresyvna-minlyvist-kilkosti-zeren-golovnogo-kolosu-u-populyaciyah-f2-za-gibrydyzaciyi.

20. Kaur P., Mondal S. K. Combining ability for yield and its components in durum wheat (Triticum durum Desf.) over different sowing times. The Bioscan. 2016. Vol. 11, no. 3. Р. 1937–1940.

21. Variation and transgressive variability of the stem length in F1 and F2 soft spring wheat under conditions of Forest-Steppe of Ukraine / S. Vakhnyi et al. EurAsian Journal of Biosciences. 2019. Vol. 13, iss. 2. P. 1187–1193.

Published

2024-09-30

Issue

Section

AGRICULTURE AND PLANT GROWING

How to Cite

Maryna FEDORENKO, Iryna FEDORENKO, & Ruslan BLYZNIUK. (2024). Transgressive variability in F2 hybrid populations of spring wheat Triticum aestivum L. and Triticum durum Desf. for spike yield components. Foothill and Mountain Agriculture and Stockbreeding, 76(1), 81-89. https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-1-8

Similar Articles

1-10 of 268

You may also start an advanced similarity search for this article.