The cereal crops' pests of the Coleoptera species
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-2-12Keywords:
cereal crops, phytosanitary monitoring, long-term forecast, pests of cereal cropsAbstract
A study of the phytosanitary state of cereal crops on the territory of Ukraine was carried out, the dominant species of pests were identified, materials were prepared regarding the peculiarities of the phytosanitary state in the conditions of the year, and a long-term (annual) forecast of the development of pests for the next year was drawn up based on the appropriate analysis of the data obtained.
In recent years, climate change in Ukraine has manifested itself through an increase in the average annual temperature, and an increase in the sum of effective temperatures. A decrease in the zone of sufficient soil moisture was noted, its line shifted to the north. In turn, all this leads to a change in the length of the seasons, and as a result, changes in the characteristics of environmental factors for insects, which may contribute to the reproduction and spread of some of their species. Thus, it is noted that in the conditions of climate change the frequency of crisis phenomena in crop production, which are caused by phytosanitary destabilization of agroecosystems increases, which may be accompanied by the emergence of new groups of pests and significant crop losses.
Pests and diseases threaten crops throughout the period of their development, losses from them annually amount to 30‒35 %, and in some areas, during mass outbreaks of their number ‒ exceed 50 %, or even lead to complete death of crops. Because, under the influence of abiotic factors, pests constantly change the boundaries of their habitat and zones of damage, therefore reliable protection of crops is impossible without constant monitoring, constant clarification of the species composition of phytophages, and phytosanitary forecast. Ecological and economic expediency of use of these or those means of protection closely depends, first of all, on timely information on the expected number, distribution of harmful organisms, and terms of settlement of crops by them. In turn, all this requires a perfect definition of the complexes of dominant pests, and the study of their biology and development. Improved methodological approaches for assessing the phytosanitary state of agrocenoses and the promptness of obtaining relevant data will allow agricultural producers to make timely decisions on the economic feasibility of using certain plant protection products.
Weather conditions in 2021 did not favor the development of cereal beetles (Anisoplia and Zabrus tenebrioides Goese.), their number remains relatively low, at the level of previous years. The number of Phyllotreta vittula Redt., Oulema melanopus L., Oulema lichenis Voet. also remains at the level of the corresponding indicators for previous years, their harmfulness is mostly focal.
References
1. Білецький Є. М. Теорія і технологія багаторічного прогнозу. Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 2004. С. 29‒36.
2. Віннічук Т. С., Пармінська А. М., Гаврелюк Н. М. Найпоширеніші шкідливі організми у короткоротаційних сівозінах Лівобережного Лісостепу. Агроекологічний журнал. 2014. № 2. С. 69‒73.
3. Жук О. І. Формування та продуктивність рослин пшениці озимої за несприятливих умов навколишнього середовища. Генетика і селекція в сучасному агрокомплексі : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 15 жовт. 2021 р. Умань, 2021. С. 65–68.
4. Кліматичні ризики функціонування галузей економіки України в умовах зміни клімату : монографія / за ред. С. М. Степаненка, А. М. Польового. Одеса : ТЕС, 2018. 548 с.
5. Мельничук М. Д., Григорюк І. П., Чайка В. М. Глобальні зміни клімату ‒ загроза біоресурсам України. Біоресурси планети: соціальні, біологічні, продовольчі та енергетичні проблеми. Київ, 2008. С. 42‒57.
6. Методические рекомендации по составлению прогноза развития и учета вредителей и болезней сельскохозяйст-венных растений / за ред. В. П. Омелюты. Киев, 1981. С. 235.
7. Муханова В. С. Формування структури ентомофауни озимої пшениці залежно від технології вирощування. Інтегрований захист рослин, проблеми та перспективи : матеріали Міжнар. наук.-перспект. конф., 13‒16 листоп. 2006 р. Київ, 2006. С. 50‒51.
8. Новосельская Т. Г. Шкодочинність основних фітофагів озимої пшениці лісостепової зони України. Інтегрований захист на початку ХХІ сторіччя : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 2004. С. 216‒222.
9. Пристацька О. Н., Біловус Г. Я., Ващишин О. А. Вплив абіотичних факторів та окремих елементів технології на щільність популяцій фітофагів у посівах пшениці озимої в Західному Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (2). С. 91‒107. DOI: 10.32636/01308521.2021-(69)-2-6.
10. Рекомендації з інтегрованої системи захисту ярої пшениці від хвороб, шкідників та бур’янів / В. П. Федоренко та ін. Київ, 2004. 26 с.
11. Рудік О. Л. Адаптація виробництва зернових культур до глобальних змін клімату. Тенденції та перспективи розвитку менеджменту в умовах глобальних викликів : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф., 28 трав. 2021 р. Херсон, 2021. С. 175‒178.
12. Селянинов Г. Т. О сельскохозйственной оценке климата. Труды по сельскохозяйственной метеорологии. 1928. Вып. 20. С. 165‒171.
13. Стратегія і тактика захисту рослин. Т. 2: Тактика / під ред. В. П. Федоренка. Київ : Альфа-стевія, 2015. 792 с. (Інтенсивне землеробство).
14. Борзих О. І., Федоренко В. П. Сучасні проблеми фітосанітарного стану агробіоценозів в Україні. Захист і карантин рослин : міжвід. темат. зб. 2016. Вип. 62. С. 3‒17.
15. Федоренко В. П., Карлощук С. В. Видова структура угруповань турунів. Захист рослин. 2003. № 10. С. 6‒8.
16. Потепління і фітосанітарний стан агроценозів України / В. П. Федоренко та ін. Карантин і захист рослин. 2008. № 5. С. 2‒5.
17. Федоренко В. П. Наукові основи прогнозування поширення шкідників в агроценозах України. Пропозиція. 2022. № 1. С. 54‒60.
18. Бакай І. Д., Іващенко О. В., Тогачинська О. В. Фітосанітарний стан та екологічна оцінка технологій вирощування пшениці озимової в умовах Північногоо Лісостепу України. Захист і карантин рослин : міжвід. темат. зб. 2014. Вип. 60. С. 16‒30.
19. Федоренко В. Хто шкодить зерновим? Польові новини. 2021. 02. С. 16‒20.
20. Федоренко В. П. Хто шкодить зерновим? Пропозиція. 2021. № 3. С. 102‒104.
21. Чайка В. М. Екологічне обґрунтування прогнозу розповсюдження основних шкідників польових культур в агроценозах України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук : спец. 03.00.16 / ІЗР УААН. Київ, 2004. 43 с.
22. Чайка В. М., Бакланова О. В., Білявський Ю. В. Потепління і прогноз фітосанітарного стану агроценозів України. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2008. С. 56‒69.
23. Анализ фитосанитарного состояния агроценозов Украины и место нових технологий в мониторинге вредных организмов / В. М. Чайка и др. Информационный бюлетень МОББ. Кишинев, 2009. № 40. С. 349‒350.
24. Черній А. М. Регулятори життєдіяльності комах. Київ : Колобіг, 2008. 296 c.
25. Шахова Н. М., Шаповалов А. І. Сисні шкідники та заходи захисту озимої пшениці в умовах Південного Степу України. Перспективні напрями та інноваційні досягнення аграрної науки : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 24 трав. 2019 р. Херсон, 2019. С. 43‒45.
26. Федоренко В. Шкідники зернових культур. Зернові колосові культури: технології успішного вирощування : спецвипуск журналу «Пропозиція». 2020. С. 42‒46.
27. Федоренко В. Що нам обіцяє потепління. Збірник «Здоров’я рослин: кукурудза» : довідкове видання. Серія «Агрономія сьогодні». Київ, 2017. С. 81–98.
28. Сучасні підходи моніторингу фітосанітарного стану посівів пшениці озимої за різних систем землеробства / Н. Ф. Шпирка та ін. Перспективи розвитку сучасної науки та освіти : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 15‒16 черв. 2020 р. Львів, 2020. С. 52‒53.
29. Ясамонов Н. А. Современное глобальное потепление: причины и экологические последствия. Вест. Международного ун-та природы, общества и человека «Дубна». 2003. № 1. С. 12‒20.
30. Ceballos G., Ehrlich P. R., Dirzo R. Biological annihilation via the ongoing sixth mass extinction signaled by vertebrate population losses and declines. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 2017. 114. E6089-E6096.
31. Impact of climate change on biodiversity loss of entomofauna in agricultural landscapes of Ukraine / V. Chaika et al. Journal of Central European Agriculture. 2021. 22 (4). P. 830‒835.
32. Ignacimuthu S. Insect pest management strategies ‒ current trends and future prospects. A report. J. Sci. and Ind. Res. 2001. 60, № 7. P. 606‒608.
33. Fox R. The decline of moths in Great Britain: a review of possible causes. Insect Conserv. Divers. 2013. 6. P. 5‒19.
34. Lister B., Garcia A. Climate-driven declines in arthropod abundance restructure a rainforest food web. Proc. Natl. Acad. Sci. 2018. 115 (44). E10397-E10406. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1722477115.
35. More than 75 percent decline over 27 years in total flying insect biomass in protected areas / Hallmann C. et al. PLoS ONE. 2017. 12 (10). e0185809.
36. Wagner D. L. Insect declines in the Anthropocene. Annu. Rev. Entomol. 2020. 65. P. 457‒480. DOI: 10.1146/annurev-ento-011019-025151.
37. The decline of butterflies in Europe: Problems, significance, and possible solutions / M. Warren et al. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 2021. 118 (2). e2002551117. DOI: 10.1073/pnas.2002551117.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2022 А. В. ФЕДОРЕНКО, О. О. БАХМУТ, В. І. БОРИСЕНКО, А. Ф. ЧЕЛОМБІТКО, М. М. БАЩЕНКО (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
