Feed value of corn hybrids in the Carpathian Region
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-2-6Keywords:
corn, hybrid, growing technology, weather factors, green mass yield, forage qualityAbstract
In the absence of permanent pastures, intensive milk and meat production in specialized farms engaged in the cultivation of ruminants is provided by green mass of corn, which is the main raw material for the production of silage. In the context of global climate change, the area of corn cultivation has shifted to regions with more stable moisture, which encourages farmers to look for new highly promising hybrids adapted to specific soil and climatic conditions. The main requirements of modern production remain: high and stable grain and green mass yields, rapid moisture release upon ripening as well as resistance to diseases and pests under adverse environmental conditions to achieve the realization of more than 50 % of productivity potential in field conditions. Domestic scientific and practical research confirms that corn has no competitors in terms of grain and green mass yield, feed and energy value and is an indispensable component in feeding cattle, pigs and poultry. In recent years, climatic conditions in the Carpathian Mountains have satisfied the biological needs of corn. In particular, the amount of photosynthetically active radiation (PAR) is 1491 MJ/m², effective temperatures (above +10 °C) are 2260 °C, hydrothermal coefficient (HTC) is within 1.2–1.6, annual precipitation is
547–632 mm, and the average duration of the hybrid vegetation period is 161 days. Moderate heat and sufficient moisture in the conditions of the Carpathian Mountains create a favorable environment for growing corn. Using modern agricultural technologies, mid-early and mid-ripening hybrids form a powerful vegetative mass, providing a green mass yield of over 50 t/ha and high biometric indicators. The efficiency of cultivation is largely determined by the choice of hybrids. In feed production, hybrids with FAO 190–290 are valued due to the high proportion of cobs in the green mass, which increases its energy value. Hybrids with FAO 330–370 are more suitable for ensiling, providing high quality raw materials. Green mass collected in the milky-wax ripeness phase (ВВСН 83) is characterized by high nutritional value.
References
1. Влащук А. М., Колпакова О. С., Конащук О. П. Вплив строків сівби на продуктивність та якість зерна гібридів кукурудзи в умовах зрошення. Агроекологічний журнал. 2017. №. 3. С. 89–95.
2. Вожегова Р. А., Бєлов Я. В. Удосконалення технології вирощування гібридів кукурудзи в умовах зрошення Півдня України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2019. Вип. 2 (102). С. 41–47. https://doi.org/10.31521/2313-092X/2019-2(102)-6.
3. Вплив системи удобрення та основного обробітку ґрунту на продуктивність гібридів кукурудзи / О. І. Лень та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 2. С. 52–58. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.06.
4. Гангур В. В., Єремко Л. С., Руденко В. В. Вплив елементів технології вирощування на формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Таврійський науковий вісник. 2021. № 117. С. 37–43. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.117.6.
5. Гетман Н. Я. Формування врожаю кукурудзи залежно від густоти стояння рослин за мінерального фону живлення. Сільське господарство та лісівництво. 2024. № 33. С. 55–65. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2024-2-5.
6. Грабовський М. Б. Продуктивність кукурудзи на силос та вихід біогазу залежно від густоти стояння рослин. Наукові горизонти. 2019. № 7 (80). С. 15–21. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2019-80-7-15-21.
7. Каленська С. М., Таран В. Г., Данилів П. O. Особливості формування урожайності гібридів кукурудзи залежно від удобрення, густоти стояння рослин та погодних умов. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 42–48. URL: https://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/101_2018/9.pdf (дата звернення: 06.05.2025).
8. Камінський В. Ф., Асанішвілі Н. М. Економічна ефективність технологій вирощування кукурудзи різного рівня інтенсивності. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. Вип. 3. С. 27–34. https://doi.org/10.31521/2313-092X/2020-3(107)-4.
9. Килимнюк О. І. Аналіз хімічного складу зерна кукурудзи та перспективи використання в годівлі свиней відходів її переробки на спирт і біоетанол. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 77. С. 300–307.
10. Контролювання бур'янового компоненту у посівах кукурудзи за використання страхових гербіцидів / О. В. Гурманчук та ін. Наукові горизонти. 2020. № 07 (92). С. 53–58. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-92-7-53-58.
11. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні / за ред. Ткачик С. О. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2016. 82 с. URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/5b7d6a4993544.pdf (дата звернення: 02.05.2025).
12. Основи наукових досліджень в агрономії / В. О. Єщенко та ін. ; за ред. В. О. Єщенка. Вінниця : ПП «ТД “Едельвейс і К”», 2014. 332 с.
13. Оцінка залежності між параметрами врожайності кукурудзи та показниками ландшафтного різноманіття / А. А. Зимароєва та ін. Наукові горизонти. 2020. № 01 (86). С. 29–38. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-86-1-29-38.
14. Паламарчук В. Д. Вплив строків сівби на лінійні розміри рослин гібридів зернової кукурудзи. Наукові горизонти. 2018. № 2 (65). С. 35–41.
15. Поляков В. І. Особливості формування якісних показників зерна кукурудзи залежно від комплексу елементів технології вирощування. Агробіологія. 2020. № 2. С. 132–138.
16. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від різних норм внесення мінеральних добрив у Західному Лісостепу України / О. П. Волощук та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (І). С. 51–66. https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-4.
17. Продуктивність зернових та силосних гібридів кукурудзи в умовах Полісся / О. Б. Овезмирадова та ін. Наукові горизонти. 2019. № 12 (85). С. 48–52. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2019-85-12-48-52.
18. Саверин І. В., Качмар О. Й. Продуктивність кукурудзи за різних систем удобрення в короткоротаційних сівозмінах. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2023. Вип. 73 (2). С. 91–109. https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-7.
19. Сенчина Ю. Переваги і ризики вирощування кукурудзи. Агронаука і практика. 2024. Вип. 3, ч. 4. С. 32–37. https://doi.org/10.32636/agroscience.2024-(3)-4-4.
20. Скакун В. М., Марченко Т. Ю. Структура врожаю гібридів кукурудзи залежно від елементів агротехнології. Аграрні інновації. 2022. № 16. С. 135–142. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.16.21.
21. Ярош Я. Д., Кухарець М. М., Кухарець В. В. Моніторинг потенціалу побічної біомаси зернових культур для енергетичних потреб в Україні. Наукові горизонти. 2019. № 9 (82). С. 64–72. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2019-82-9-64-72.
22. Current Arable Farming Systems in the Czech Republic – Agronomic Measures Adapted to Soil Protection and Climate Change / V. Smutný et al. Agriculturae Conspectus Scientificus. 2018. Vol. 83, no. 1. Р. 11–16. URL: https://acs.agr.hr/acs/index.php/acs/article/view/1335 (last accessed: 06.05.2025).
23. Efficiency of microfertilizer oracle multicomplex in corn cultivation technology / M. Pashchak et al. Scientific Horizons. 2021. Vol. 24, no. 12. Р. 25–31. https://doi.org/10.48077/scihor.24(12).2021.25-31.
24. Lavrynenko Yu. O., Vozhegova R. A., Hozh O. A. Productivity of corn hybrids of different FAO groups depending on microfertilizers and growth stimulants under irrigation in the south of Ukraine. Agricultural Science and Practice. 2016. Vol. 3, no. 1. P. 55–60. https://doi.org/https://doi.org/10.15407/agrisp3.01.055.
25. Palamarchuk V., Krychkovskyi V., Skakun M. Study of the efficiency of growing maize for silage for processing into biogas and digestate. Scientific Horizons. 2024. Vol. 27, no. 1. Р. 54–61. https://doi.org/10.48077/scihor1.2024.54.
26. Shynkaruk L., Lykhochvor V. Effect of Desiccant Application on Pre-Harvest Humidity of Medium-Early Hybrid LG 3258 Corn in Western Forest-Steppe Conditions. Scientific Horizons. 2021. Vol. 24, no. 12. Р. 32–38. https://doi.org/10.48077/scihor.24(12).2021.32-38.
27. Shynkaruk L., Lykhochvor V. Influence of fertilization and foliar feeding on maize grain qualitative indicators. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. Vol. 11, no. 6. Р. 113–116. https://doi.org/10.15421/2021_232.
28. Soil physical properties, nitrogen uptake and grain quality of maize (Zea mays L.) as affected by tillage systems and nitrogen application / A. Wasaya et al. Italian Journal of Agronomy. 2018. Vol. 13. Р. 324–331. https://doi.org/10.4081/ija.2018.1197.
29. Subedi S., Neupane S. Antifungal assessment of plant extracts, biocontrol agents and fungicides against Fusarium verticillioides (Sacc.) causing ear rot of maize. Journal of Agricultural Science. 2021. XXXII (1). Р. 133–138. https://doi.org/10.15159/jas.21.16.
30. Urra J., Alkorta I., Garbisu C. Potential benefits and risks for soil health derived from the use of organic amendments in agriculture. Agronomy. 2019. Vol. 9, issue 9, article number 542. https://doi.org/10.3390/agronomy9090542.
31. West Ja. R., Ruark M. D., Shelley K. В. Sustainable intensification of corn silage cropping systems with winter rye. Agronomy for Sustainable Development. 2020. No. 40 (2). 11 р. https://doi.org/10.1007/s13593-020-00615-6.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 Юрій СЕНЧИНА (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
