Сироваткові інгредієнти крові та продуктивні якості гусей за оптимізації рівня триптофану в раціоні у період інтенсивної яйцекладки
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-2-14Ключові слова:
гуси, гусенята, сіра оброшинська породна група, триптофан, годівля, білкові показники крові, інкубаційні якості яєцьАнотація
Виходячи із важливої метаболічної ролі триптофану в організмі тварин і птиці, значний науковий і практичний інтерес становлять дослідження, спрямовані на оптимізацію рівня цієї амінокислоти у раціонах.
Низкою досліджень останніх років доведено, що триптофан використовується в організмі птиці, зокрема гусей, у біосинтезі нікотинової кислоти, серотоніну, м’язових білків, гемоглобіну, мелатоніну, потрібний для забезпечення фізіологічного перебігу овогенезу та сперміогенезу. Триптофан нормалізує роботу травної та нервової системи, стимулює імунні функції.
Хоч на сьогодні розроблено кількісні нормативи цієї амінокислоти у раціонах для різних статевих і вікових груп гусей, проте вітчизняні нормативи відрізняються від зарубіжних. Разом з тим у науковій літературі ми не виявили інформації щодо метаболічної і продуктивної дії оптимізованих кількостей триптофану в раціоні гусей у такий важливий період їх розвитку, як інтенсивна яйцекладка.
Виходячи з наведеного вище, метою нашої роботи було порівняльне дослідження впливу різних кількостей триптофану в раціоні гусей у репродуктивний період на зміни показників білкового обміну в крові, їх несучість та інкубаційні якості яєць.
Дослідження проведено на гусях сірої оброшинської породної групи впродовж 3-місячного періоду яйцекладки (січень ‒ березень). З цією метою було сформовано 4 групи гусей – аналогів за віком і живою масою (у кожній групі було 4 гуски і 1 гусак). Упродовж періоду досліду гуси всіх груп отримували комбікорм, збалансований за поживними й мінеральними речовинами та вітамінами згідно з нормами, мали вільний доступ до води. Контрольна група не отримувала добавок синтетичного триптофану до комбікорму. Рівень цієї амінокислоти у вказаній групі становив 0,16 г в 100 г комбікорму. До корму гусей 2, 3, 4-ї дослідної групи додатково вводили відповідно 0,04; 0,09 і 0,14 г синтетичного триптофану із розрахунку на 100 г комбікорму.
У результаті проведених досліджень ми виявили, що найвищий вміст у сироватці крові альбумінів, α, β та γ-глобулінів у 3-й дослідній групі, у якій він становив відповідно: 3,17; 0,31; 0,62 та 0,37 %, що на 0,11; 0,04; 0,13 і 0,06 % більше ніж у контрольній. Щодо рівня амінного азоту в крові, то він у 3-й дослідній групі гусей на 1,04 % вищий ніж у контрольній.
Аналізуючи показники продуктивності птиці, потрібно відзначити, що середня несучість гусок була дещо вищою у 2-й і 4-й дослідних групах порівняно до контрольної, а найвищою – у 3-й дослідній групі, і становила 41,6 ± 0,9 шт. Середня маса яєць у 3-й дослідній групі гусей становила 172,7 г, або на 3,1 г більше ніж у контрольній. Оптимальний індекс форми яйця виявлено у 3-й дослідній групі гусей. Товщина шкаралупи яєць у дослідних і контрольній групах гусей істотно не змінилася.
Щодо такого важливого показника, як виводимість гусенят, ми встановили, що найвищий він був у 3-й групі (79,3 %).
У цілому результати наших досліджень свідчать про те, що збільшення рівня триптофану в комбікормах з 0,16 до 0,25 % у період інтенсивної яйцекладки оптимізує рівень сироваткових протеїнових інгредієнтів крові, поліпшує якість інкубаційних яєць, а також виводимість і збереженість молодняку.
Посилання
1. Гунчак А. В., Ратич І. Б. Вплив рівня йоду в раціоні гусок на морфоструктуру печінки, вміст тиреоїдних гормонів у крові та йоду у щитовидній залозі та жовтках яєць. Наук. вісн. ЛНУВМ та БТ імені С. З. Ґжицького. 2012. Т. 14, № 2. С. 217–223.
2. До питання годівлі гусей / Н. М. Федак та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58 (2). С. 162–169.
3. Ібатуллін І. І., Кривенок М. Я., Ільчук І. І. Використання триптофану у кормах для курчат-бройлерів. Тваринництво України. 2013. № 10. С. 18–22.
4. Ібатуллін І. І., Скнар С. В. Ефективність використання комбікормів з різним рівнем триптофану у годівлі качок. Сучасне птахівництво. 2012. № 5 (114). С. 10–14.
5. Ибатуллин И. И., Кривенок Н. Я., Ильчук И. И. Обоснование аминокислотного питания кур-несушек промышленного стада. Уч. записки Казанской ГАВМ имени Н. Э. Баумана. 2013. Т. 216. С. 143–149.
6. Имануилов Ш. Нормирование незаменимых аминокислот – экономия протеина. Птицеводство. 2004. № 8. C. 34–36.
7. Кривенок М. Я., Скнар С. В., Кузіна Н. В. Триптофан і треонін: рівень і співвідношення у комбікормах для курей-несучок промислового стада. Сучасне птахівництво. 2011. № 9. С. 24–27.
8. Кривенок М. Я. Триптофан і треонін: рівні та співвідношення у комбікормах для курей-несучок батьківського стада. Науковий вісник НУБіП України. 2012. Вип. 179. С. 160–165.
9. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині : довідник / В. В. Влізло та ін. ; за ред. В. В. Влізла. Львів : Сполом, 2012. 764 с.
10. Лемешева М. М. Аминокислотное питание птицы. Животноводство России. 2008. № 5. С. 30–35.
11. Невзорова О. А. Оценка мясной продуктивности гусят по конверсии протеина и энергии корма в продукцию. Кормление сельскохозяйственных животных и кормопроизводство. 2012. № 8. С. 39–43.
12. Особливості змін показників обміну білків у птиці при застосуванні лізину, метіоніну та треоніну / М. П. Ніщеменко та ін. Наук. вісн. ЛНУВМ та БТ імені С. З. Ґжицького. 2014. Т. 16, № 2 (59), ч. 2. С. 251–257.
13. Пащенко Ю. П., Данченко О. О., Бородай В. П. Антиоксидантна активність печінки і серця гусей за різної Е-вітамінної забезпеченості. Сучасне птахівництво. 2013. № 12. С. 23–25.
14. Підвищення біологічної цінності протеїну у комбікормах птиці / Чорнолата Л. П. та ін. Аграрна наука та харчові технології. 2016. Вип. 2 (92). С. 99–105.
15. Племінні та продуктивні властивості оброшинських сірих і білих гусей за їх розведення / М. Д. Петрів та ін. Вісник аграрної науки. 2016. № 1. С. 41–44.
16. Подобед Л. И. ИМК – идеальное минеральное питание для птицы. Птицеводство. 2012. № 9. С. 33–35.
17. Подобед Л. И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация. Днепропетровск, 2010. 240 с.
18. Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці / за ред. Ю. О. Рябоконя. Бірки, 2005. 104 с.
19. Римбак М., Хаммер Й. Усвояемые аминокислоты – строительный материал для поддержки и продуктивности. Успех в хлеву. 2003. № 7. С. 3‒6.
20. Сичов М. Дайте птиці рости. Наше птахівництво. 2013. № 7. С. 3‒6.
21. Столюк В. Триптофан у комбікормах для курей-несучок. Корми і факти. 2010. № 4. С. 30–31.
22. Теоретичне обґрунтування параметрів протеїнового і амінокислотного живлення курчат-бройлерів / І. І. Ібатуллін та ін. Біоресурси і природокористування. 2012. № 1/2. С. 86–93.
23. Триптофан у комбікормах для курей-несучок / І. І. Ібатуллін та ін. Сучасне птахівництво. 2010. № 11/12. С. 39–40.
24. Фисинин В. И. Кормление гусей. Ефективне птахівництво. 2016. № 4. С. 1.
25. Ястребков К., Дорн В., Кривенюк М. Тенденції амінокислотного живлення в птахівництві. Птахівництво. 2001. Вип. 51. С. 388–390.
26. Dietary tryptophan need of broiler males from forty-two to fifty-six days of age / A. Corzo et al. Poultry Sci. 2005. V. 84. P. 226–231.
27. Duarte K. F., Yunqueira O. M., Filardi R. S. Digestible tryptophan requirement for broilers from 22 to 42 days old / K. Duarte et al. Revista Brasileria de Zootecnia. 2013. V. 42, № 10. P. 35–39.
28. Effects of dietary tryptophan and stocking density on the performance, meat quality and metabolic status of broilers / B. Wang et al. J. Anim. Sci. Biotec. 2014. 5 (1). P. 44‒51.
29. Effects of dietary tryptophan on protein metabolism and related gene expression in Yangzhou goslings under different feeding regiments / X. Pan et al. Poultry Sci. 2013. V. 92. P. 3196‒3204.
30. Laycock S. R., Ball R. O. Alleviation of hysteria in laying hens with dietary tryptophan. Can. J. Vet. Res. 1990. V. 54, № 2. P. 291–295.
31. Nutrient Requirements of Poultry / National Research Council. Washington, 1994. 157 p.
32. Wang B., Min Zh., Yuan J. Apparent ileal digestible tryptophan requirements of 22- to 42-day-old broiler. J. of Appl. Poultry Res. 2016. V. 25, 1. P. 54‒61.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 В. М. ВОЛОВИЧ (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.




