Залежність м’ясної продуктивності  від тонини вовни у м’ясо-вовнових ярок

Автор(и)

  • Віктор МИКИТЮК Дніпровський державний аграрно-економічний університет Автор https://orcid.org/0000-0002-1346-490X
  • Аль МОКДАД САНАА Яхія Дніпровський державний аграрно-економічний університет Автор
  • Петро СТАПАЙ Інститут біології тварин НААН Автор https://orcid.org/0000-0002-4183-4605

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(75)-2-14

Ключові слова:

ярки, тонина вовни, вовнова і м’ясна продуктивність, конверсія корму

Анотація

У статті представлено дані про рівень м’ясної й вовнової продуктивності у м’ясо-вовнових ярок залежно від тонини вовнових волокон. Встановлено, що ярки з різною тониною вовни по різному проявляють свій генетичний потенціал продуктивності. Зокрема найвищі показники м’ясної та вовнової продуктивності притаманні яркам з тониною вовни 56 якості у порівняні з ярками 58 і 60 якості. Загальний приріст живої маси піддослідних тварин за період експерименту склав 4,2–4,9 кг і збільшився на 11,3–13,0 % порівняно з початковою масою. За настригом немитої вовни із ділянки 100 см2 шкіри ярки з тониною вовни 56 якості переважали своїх ровесниць з тониною вовни 60 і 58 якості на – 10,1 і 9,0 %. За споживанням корму поміж ярками піддослідних груп суттєвих відмінностей не виявлено. Найвищий настриг вовни та нижчі витрати кормових одиниць і перетравного протеїну у ярок з тониною вовни 56 якості пов’язанні з особливостями конституції та кращою здатністю засвоювати поживні речовини корму. Ці тварини володіють ширшим діапазоном адаптаційної пластичності до факторів довкілля, як правило вирізняються кращою життєздатністю, вищою продуктивністю, а отже є більш економічно вигідними, що свідчить про доцільність формувати з них основний масив поголів’я господарства. Отже, отриманні дані засвідчують доцільність, щодо використання у селекційному процесі при вирощуванні м’ясо-вовнових ярок як інтегрального показника, тонину вовни.

Посилання

1. Біометричний аналіз мінливості ознак сільськогосподарських тварин і птиці : навчальний посібник / В. П. Коваленко та ін. Херсон, 2010. 240 с.

2. Бойко Н. В. Динаміка росту та зміни фізико-технічних показників вовни ярок залежно від виходу митої вовни матерів. Науковий вісник «Асканія-Нова». 2012. Вип. 5. Ч. 1. С. 31–36.

3. Вівчарство України / за ред. В. М. Іовенка. Вид. друге, доп. і перероб. Київ : Аграрна наука, 2017. 488 с.

4. Жарук Л. В. Впровадження системи якості виробництва вівчарської продукції – шлях до прибутковості. Науковий вісник «Асканія-Нова». 2021. Вип. 14. С. 67–76. https://ascaniansc.in.ua/images/visnik2021/%2012.pdf#page=57.

5. Заруба К. В., Дрозд С. Л. Порівняльна оцінка ярок різних генотипів. Науковий вісник «Асканія-Нова». 2021. Вип. 14. С. 77–87. https://ascaniansc.in.ua/images/visnik2021/%2012.pdf#page=67.

6. Інтерєр сільськогосподарських тварин / М. В. Сірацький та ін. Київ : Вища освіта. 2009. 280 с.

7. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / В. В. Влізло та ін. Львів : СПОЛОМ, 2012. 764 с.

8. Методологія оцінки племінної цінності та генетичних змін в популяціях овець різних напрямів продуктивності / Ю. В. Вдовиченко та ін. 2018. 80 с.

9. Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві : навчальний посібник / За ред. І. І. Ібатулліна, О.М. Жукорського. Київ : Аграрна наука, 2017. 328 с.

10. Микитюк В. В. Науково-методичні та технологічнічні аспекти створення дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової породи : колективна монографія / за заг. ред. А. С. Кобця. Теоретичні та практичні питання аграрної науки. Дніпро, 2023. C. 467–495.

11. Микитюк В. В., Поротікова І. І. Особливості метаболізму на різних етапах росту і розвитку молодняку овець. Тематичний науковий вісник «Вівчарство та козівництво». 2020. Вип. 5. С. 202–214.

12. Мокєєв І. О., Івіна К. А. Методика оцінки і прогнозу племінної цінності овець, її відмінності та переваги. Вівчарство та козівництво. 2020. Вип. 5. С. 8–27. https://doi.org/10.33694/2415-3958-2020-1-5-102-117.

13. Польська П. І. Методологічні аспекти виведення асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною. Вівчарство та козівництво. 2020. Вип. 5. С. 8–27. https://doi.org/10.33694/2415-3958-2020-1-5-8-27.

14. Результативність різних варіантів підбору овець асканійської тонкорунної породи / К. В. Заруба та ін. Науковий вісник «Асканія-Нова». 2021. Вип. 14. С. 88–99. https://www.ascaniansc.in.ua/images/visnik2021/9.pdf.pdf.

15. Тонина вовни та її взаємозв’язок з показниками продуктивності баранців асканійської тонкорунної породи таврійського типу / Т. І. Нежлукченко та ін. Зб. наук. пр. «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». 2020. № 1. С. 22–28.

16. Adaptation Strategies to Counter Climate Change Impact on Sheep / V. Sejian et al. Sheep Production Adapting to Climate Change, 2017. P. 413–430. https://doi.org/10.1007/978-981-10-4714-5_20.

17. Bedhiaf-Romdhani S., Djemali M., Bello A. A. Inventaire des diff érents écotypes de la race Barbarine en Tunisie. Animal Genetic Resources Information. 2008. 43. Р. 43–47. https://www.cambridge.org/core/journals/animal-genetic-resources-resources-genetiques-animales-recursos-geneticos-animales/article/abs/inventaire-des-differents-ecotypes-de-la-race-barbarine-en-tunisie/5AEE997CD8558A2508602F1F3CA66FC4.

18. Bilogical features of meet productivity of sheep formation / P. V. Stapay et al. Біологія тварин. 2023. 25. 1. 46–53.

19. Climate Change Impact on Sheep Production: Growth, Milk, Wool and Meet / G. R. Gowane et al. Sheep Production Adapting to Climate Change. 2017. P. 31–69.

20. Еlbeltagy, A. R. Sheep Genetic Diversity and Breed Differences for Climate-Change Adaptation. Sheep Production Adapting to Climate Change, 2017. P. 149–171. https://doi.org/10.1007/978-981-10-4714-5_6.

21. Etude des caractéristiques de laines d’ovins Tazegzawt / R. El Bouyahiaoui et al. Livestock Research for Rural Development. 30. 2018. 83 р.

22. Genetic parameters for live weight traits in South African terminal sire sheep breeds / O. T. Zishiri et al. Small Ruminant Research. 116. 2014. Р. 118–125.

23. Hansford K. J., Van Vleck L. D., Snowder G. D. Estimates of genetic parameters and genetic changes for reproduction, weight, and wool characteristics of Rambouillet sheep. Small Ruminant Research. 57. 2004. P. 175–186.

24. Influence in Stanghtering He on Chemical Composition of Mengali Cheep Meat at Quetto Pakistan / M. Tarig et al. J. Zool. 2013. 45 (1). P. 235–239.

25. Itengemweza T. O. Identification of genetic markers associated with wool quality traits in merino sheep. Thesis, Lincoln University. Christchurch, New Zealand. 2007. P. 43–50.

26. Merino Breeding Program Improves Wool Quality in US Wool Sheep Flocks / T. Wuliji et al. Universitätsverlag Göttingen. 2019. https://doi.org/10.17875/gup2019-1158.

27. State statistics service of UKRAINE. 2022, Kyiv.

28. The influence of intensive finishing on chemical composition of Askanian finefleece lamb҆s meat / V. V. Наvrylok et al. Nauki przyrodnicze we wspolczesnym Swicie. Szezecin, 2017. 68–70.

29. Wool keratin-associated protein genes in sheep. A Review / H. Gong et al. Genes. 2016. No. 7 (6). P. 36–41.

30. Wuliji T., Glimp H., Filbin T. Introduction of Merino genetics to improve Western range sheep fl ock wool quality and wool clip profi ts. Proceedings of US Sheep Research Programs, American Sheep Industry Association Convention. San Diego. 2009. P. 47–49.

Завантаження

Опубліковано

30.06.2024 – оновлено 30.06.2024

Номер

Розділ

ТВАРИННИЦТВО

Як цитувати

Віктор МИКИТЮК, Аль МОКДАД САНАА Яхія, & Петро СТАПАЙ. (2024). Залежність м’ясної продуктивності  від тонини вовни у м’ясо-вовнових ярок. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 75(2), 156-164. https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(75)-2-14

Схожі статті

1-10 з 361

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.