Вплив удобрення на продуктивність конюшино-тимофіївкової сумішки в умовах Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-1-4Ключові слова:
травосуміш, удобрення, мікроелементи, урожайність, продуктивністьАнотація
Метою наших досліджень є встановлення закономірностей формування кормової продуктивності сіяних сінокосів короткотривалого використання на дерново-підзолистих ґрунтах Передкарпаття залежно від норм удобрення.
Наведено результати досліджень щодо впливу різних норм удобрення та позакореневого підживлення комплексним хелатним добривом Наніт Турбо на формування продуктивності та ботанічного складу за два роки використання травостою.
Дослід закладено у 2020 р. безпокривним літнім строком сівби. Агротехніка ‒ загальноприйнята для зони Передкарпаття. Облік урожаю у дослідах проводили у фазі господарської стиглості (бобових трав ‒ бутонізації, злакових ‒ на початку колосіння) шляхом ручного скошування та наступного зважування повітряно-сухої маси. Для визначення ботанічного складу врожаю відбирали проби зеленої маси з поділом на ботаніко-господарські групи: злаки, бобові, різнотрав’я.
Для сівби використовували районовані сорти багаторічних трав, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а саме: тимофіївка лучна (сорт Підгірянка), конюшина лучна (сорт Передкарпатська 6).
Встановлено, що у 2021 р. найпродуктивнішим (12,31 т/га) виявився варіант з внесення аміачної селітри, як стартового азоту (N30) та N30 після першого укосу на фоні Р60К90 та проведення обробки травостою Наніт Турбо. Найвища врожайність у 2022 р. (12,89 т/га) була на варіантах при внесені N30 перед та після першого укосу при обробці рослин, що вегетують Наніт Турбо на фоні Р60К90.
В середньому за два роки першого укосу основу ботанічного складу займала конюшина лучна, вміст коливався в межах 39‒83 %, а в другому укосі її вміст був дещо вищим 83‒95 %, в третьому вона також збереглася на достатньому рівні 78‒89 % в зеленій масі.
Найвищий вміст злакового травостою у першому укосі спостерігався на варіанті з внесенням N60 на фоні Р60К90 і становив 57 %, у другому – найвищий вміст був на варіанті з позакореневою обробкою Наніт Турбо на фоні Р60К90 і становив 10 %.
Вміст несіяних видів в трьох укосах не перевищував 7,0 % до зеленої маси.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів: 2013. 304 с.
2. Бабич А. О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Київ, 1998. 80 с.
3. Бегей С. С. Вплив удобрення і режимів використання на продуктивність травостоїв у Передкарпатті. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55 (ІІ). С. 8–14.
4. Бугрин Л. М., Бугрин О. М. Кормова продуктивність пасовищних агрофітоценозів залежно від удобрення та застосування біопрепаратів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55 (ІІ). С. 20–27.
5. Бугрин О. М., Бугрин Л. М. Вплив складу травосумішей та біолого-мінерального удобрення на кормову продуктивність лучних агрофітоценозів на схилових землях. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020.
Вип. 68 (2). С. 37‒52. DOI: https://www.doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-3.
6. Васькевич А. С., Мойсієнко В. В. Продуктивність та якість травосумішки конюшини з тимофіївковою в умовах Полісся. Всеукраїнська наукова-практична конференція «Сільське господарство сьогодення». Житомир, 2019. № 1. С 114‒116.
7. Виговський І. В. Структура врожаю злаково-бобового травостою залежно від складу травосумішки, удобрення і стимулятора росту. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. 2015. Т. 17. № 1 (61). С. 29–33.
8. Виговський І. В. Формування травостою залежно від одновидових посівів і їх травосумішок. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. 2014. Т. 16, № 3 (3). С. 32–38.
9. Вишневська О. В. Формування ростових процесів і продуктивності бобово-злакових травосумішок залежно від системи удобрення та способів сівби. Агропромислове виробництво Полісся. 2015. № 8. С. 36‒41.
10. Вплив удобрення на продуктивність бобово-злакової травосумішки / В. О. Оліфірович та ін. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 48–53.
11. Демидась Г. І., Демцюра Ю. В. Формування щільності сіяних агрофітоценозів залежно від видового складу багаторічних трав та рівня їх удобрення. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2016. № 1. С. 45‒47.
12. Дзюбайло А. Г., Пилипів Н. І. Динаміка щільності сіяного травостою залежно від уюобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2022. Вип. 71 (1). С. 80‒95. DOI: 10.32636/01308521.2022-(71)-1-5.
13. Забарна, Т. А. Вплив конюшини лучної на підвищення родючості грунтів. Зб. наук. пр. Нац. наук. центру «Інститут землеробства НААН». 2018. Вип. 3. С. 104‒118.
14. Карбівська У. М. Накопичення кореневої маси та симбіотичного азоту бобово-злаковими травосумішками. Наукові горизонти. 2020. № 5 (90). С. 29–35. Doi: 10.33249/2663-2144-2020-90-5-29-35.
15. Карбівська У. М. Вплив добрив на ботанічний склад різностиглих злакових трав в умовах Прикарпаття. Агроекологічний журнал. 2020. Вип 2. С. 91‒97. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207686.
16. Коваленко В. П. Оптимізація удобрення і його роль у формуванні продуктивності фітомаси сортів кoнюшини лучнoї. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2017. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2017_1_14 (дата звернення: 03.05.2022).
17. Кургак В. Г., Волошин В. М. Підвищення ефективності використання багаторічних бобових трав на луках України. Посібник українського хлібороба «Біологізація землеробства» : науково-практичний збірник. Київ : ТОВ «Сігматрейд», 2017. Том 1. С. 288‒291.
18. Кургак В. Г., Карбівська У. М.. Ефективність застосування мінеральних добрив та азотфіксувальних препаратів на бобово-злакових лучних агрофітоценозах Прикарпаття. Землеробство. 2019. Вип 1. С. 56‒63.
19. Марцінко Т. І. Особливості формування бобово-злакової травосуміші залежно від впливу агротехнічних факторів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2022. Вип. 72 (1). С. 21‒32. DОІ: 10.32636/01308521.2022-(72)-1-2.
20. Марцінко Т. І. Формування сіяних лучних фітоценозів Передкарпаття залежно від удобрення. Вісник аграрної науки. 2023. Вип. 101(3). С. 35‒39.
21. Марцінко Т. І., Дзюбайло А. Г., Карасевич Н. В. Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 145‒155. http://phzt-journal.isgkr.com.ua/ua-66/10.pdf.
22. Марцінко Т. І., Карасевич Н. В., Бегей С. С. Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостою. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2023. Вип. 73 (2). С 63‒75. DOI:10.32636/01308521.2023-(73)-2-5.
23. Марцінко Т. І. Вплив удобрення на продуктивність та ботаніко-господарський склад сіяних лучних агроценозів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (I). С. 135‒145. DОІ: 10.32636/01308521.2020-(68)-1-10.
24. Мащак Я. І., Мізерник Д. І. Застосування мінерального удобрення та біопрепаратів на вироджених травостоях. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55. Ч. І. С. 73–79.
25. Методика польового досліду (Зрошуване землеробство) : навчальний посібник / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Олді-Плюс. 2020. 448 с.
26. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3. С. 13‒17.
27. Панахид Г. Я. Вплив різних видів удобрення бобово-злакового травостою на зміну агрофізичних показників ґрунту. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 60. С. 125–130.
28. Панахид Г. Я., Коник Г. С., Котяш У. О. Формування новостворених бобово-злакових лучних травостоїв залежно від різних видів удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 65. С. 114‒124. http://phzt-journal.isgkr.com.ua/65/10.pdf.
29. Стан і тенденції розвитку сільського господарства в структурі національної економіки України / Ю. О. Лупенко та ін. Наукові горизонти. 2022. Том 25. № 6. С. 121‒128. https://doi.org/10.48077/scihor.25(6).2022.121-128.
30. Цимбал С. Я., Кущук М. А. Роль багаторічних бобових трав у поліпшенні кормових угідь. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2018. Вип. 1. С. 131–139.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Наталія КАРАСЕВИЧ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
