Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостою
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-5Ключові слова:
удобрення, суха маса, використання, продуктивність, ботанічний склад, енергетична оцінкаАнотація
У сучасних умовах виникає потреба в дослідженні сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування, дози та види мінеральних добрив і режими використання травостоїв. У статті представлено результати досліджень впливу мінеральних добрив та режимів використання на формування бобово-злакової травосумішки при вирощуванні в умовах Передкарпаття.
Польові дослідження виконували на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (с. Лішня Дрогобицького р-ну Львівської обл.). Дослід закладено літнім безпокривним способом сівби в
2020 р. Агротехніка на дослідних ділянках була загальноприйнятою, за винятком елементів, які вивчали в досліді.
Мінеральні добрива використовували у формі нітроамофоски. Згідно зі схемою проводили обробку вегетуючих рослин у фазі кущення препаратом міра РК та обробляли насіння бобових перед сівбою бактеріальним препаратом ризобофіт.
У досліді використано травосуміш такого складу: конюшина лучна,
3,8 млн шт./га (7 кг/га), лядвенець рогатий, 2,7 млн шт./га (4 кг/га), конюшина гібридна, 5 млн шт./га (4 кг/га), тимофіївка лучна, 10 млн шт./га (5 кг/га), пажитниця багаторічна, 3,8 млн шт./га (8 кг/га) та грястиця збірна, 3,7 млн шт./га (3 кг/га).
Встановлено, що вихід сухої речовини становив від 8,82 до 10,05 т/га за триразового використання та від 10,50 до 14,16 т/га за дворазового скошування травостою. Незалежно від режиму використання чи внесення добрив найвищий вихід сухої маси одержали в першому укосі.
Обробка вегетуючого травостою препаратом міра РК була ефективною лише за триразового використання, де підвищувала врожайність на 0,35 т/га сухої речовини, і саме цей варіант виявився найбільш продуктивним, оскільки забезпечив найкращий показник у досліді. Найефективніше проявив себе варіант з внесенням N30P30K30 та передпосівною обробкою насіння бобових
ризобофітом, який дозволив отримати найвищу врожайність – 14,16 т/га сухої речовини.
Вищий відсоток сіяних бобових трав спостерігали за дворазового використання сінокосу, де в першому укосі їх вміст був у межах 59,7‒93,4 % зеленої маси. Водночас вміст злакових трав становив лише від 6,6 до 40,3 %.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Бабич А. О. Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин. Київ, 1998. 80 с.
3. Багаторічні бобово-злакові травосуміші в інтенсивному кормовиробництві / Л. М. Єрмакова та ін. Вісник аграрної науки. 1999. № 6. С. 36‒37.
4. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав’янистих біогеоценозів на антропотрансформованих едафотопах. Київ, 2017. 356 с.
5. Влох В. Г., Кириченко Н. Я., Когут П. М. Луківництво. Київ : Урожай, 2003. 118 с.
6. Гарькавий А. Д., Спірін А. В. Конкурентоспроможність технологій і машин : навч. посіб. Вінниця : ВДАУ – Тірас, 2003. 68 с. (Серія “Наука – Україні”).
7. Давидюк М. Ф., Белаш В. А., Кочик Г. М. Cтворення високопродуктивних сінокосів за ресурсоощадливою технологією. Корми і кормовиробництво. 2001. Вип. 47. С. 207‒210.
8. Давидюк О. М. Вплив травосумішок на продуктивність пасовищ та якість кормів. Вісник аграрної науки. 2001. № 7. С. 71.
9. Карасевич Н. В. Формування сіяного фітоценозу залежно від компонентного складу травосумішей. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2022. Вип. 71 (1). С. 96–109.
10. Лук’янець О. П. Вплив видового складу лучних травостоїв на якість корму. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2009. № 1/2. С. 176–180.
11. Марцінко Т. І. Особливості формування бобово-злакової травосуміші залежно від впливу агротехнічних факторів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2022. Вип. 72 (1). С. 21–32.
12. Марцінко Т. І., Дзюбайло А. Г., Карасевич Н. В. Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 145–155.
13. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3 (780). С. 13–17. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201803- 02.2.
14. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В., Задорожна І. С. Становлення та розвиток кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. № 11 (788). C. 54–62. DOI: https://doi.org/10.31073/ agrovisnyk 201811-08.
15. Сайко В. Ф. Проблема забезпечення ґрунтів органічною речовиною. Вісник аграрної науки. 2003. № 5. С. 5‒9.
16. Терлецька М. І. Вплив мінерального удобрення та строків використання на продуктивність і якість бобово-злакового травостою. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2009. Вип. 51, ч. 3. С. 99–104.
17. Якубенко Б. Е. Типи природних та антропогенних сінокосів та пасовищ Лісостепу України та їх використання в оптимізації кормових угідь. Аграрна наука і освіта. 2003. Т. 4, № 1/2. С. 5–14.
18. A plant‐functional‐type approach tailored for stakeholders involved in field studies to predict forage services and plant biodiversity provided by grasslands / M. Duru et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 70. P. 2‒18.
19. Dry-matter yield of Lotus varieties in grass – white clover mixtures in a low-fertility soil / A. H. Marshall et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69, Issue 2. P. 294‒302.
20. Effects of nitrogen application rate on productivity, nutritive value and winter tolerance of timothy and meadow fescue cultivars / M. Termonen et al. Grassland Science. 2020. Vol. 75. Р. 111‒126.
21. Eriksen J., Askegaard M., Søegaard K. Complementary effects of red clover inclusion in ryegrass – white clover swards for grazing and cutting. Grassland Science. 2012. Vol. 69. Р. 241‒250.
22. Fychan R., Sanderson R., Marley C. L. Effects of harvesting red clover/ryegrass at different stage of maturity on forage yield and quality. Grassland Science in Europe. 2016. Vol. 21 : The multiple roles of grassland in the European bioeconomy. P. 323‒325.
23. Grass and legume breeding matching the future needs of European grassland farming / O. A. Rognli et al. Grass and forage science. 2021. Vol. 76, No 2. Р. 175‒185.
24. Huyghe C., De Vliegher A., Golinkski P. European grasslands overview: Temperate region. Grassland Science in Europe. 2014. V. 19. P. 29‒40.
25. Isselstein J., Kayser M. Functions of grasslands and their potential in delivering ecosystem services. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 199‒214.
26. Long-term time series of legume cycles in a semi‐natural montane grassland: evidence for nitrogen-driven grass dynamics? / T. Herben et al. Functional Ecology. 2017. Vol. 31. P. 1430‒1440.
27. Potential of legume-based grassland-livestock systems in Europe / Luscher A. et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 206‒228.
28. Relationships between botanical composition, yield and forage quality of permanent grasslands over the first growth cycle / D. Andueza et al. Grass and Forage Science. 2015. Vol. 71. P. 366‒378.
29. Tracy B. F. Conditions that favor clover establishment in permanent grass swards. Grassland Science. 2014. Vol. 61. Р. 34‒40.
30. Variation in rate of phenological development and morphology between red clover varieties: Implications for clover proportion and feed quality in mixed swards / S. Nadeem et al. Grassland Science. 2019. Vol. 74. Р. 403‒414.
31. Weggler K., Thumm U., Elsaesser M. Development of Legumes After Reseeding in Permanent Grassland, as Affected by Nitrogen Fertilizer Applications. Agriculture. 2019. Vol. 9, Issue 10. 207. URL: https://www.mdpi.com/2077-0472/9/10/207 (last accessed: 20.09.2019).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Т. І. МАРЦІНКО, Н. В. КАРАСЕВИЧ, С. С. БЕГЕЙ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
