Перспективи використання протруйників насіння для контролю чисельності фітопаразитичних нематод на пшениці озимій

Автор(и)

  • К. С. НІКІШИЧЕВА Інститут захисту рослин НААН Автор
  • К. І. ЯЦУХ Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • В. М. СЕНДЕЦЬКИЙ Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-1-3

Ключові слова:

пшениця озима, комплекс паразитичних нематод, моніторинг нематодозів, контроль чисельності фітогельмінтів

Анотація

За результатами дослідження впливу на комплекс червоподібних фітопаразитичних нематод неспецифічних протруйників насіння встановлено, що протинематодна ефективність більшості досліджених препаратів є високою: на рівні від 57 до 95%. Найкращими виявилися препарати «Ранкона I-мікс» (діюча речовина (д. р.) – іпконазол, імазаліл) (1,0 л/т) та «Вітавакс 200 ФФ» (д. р. – карбоксин, тирам) (3,0 л/т) – ефективність проти комплексу фітопаразитичних нематод становила, відповідно, 76 та 79%. Препарати «Максим форте» (д. р. – флудиоксоніл, тебуконазол, азоксистробін) (2,0 л/т), «Кінто дуо» (д. р. – тритіконазол, прохлораз) (2,5 л/т) та «Ламардор про» (д. р. – протіоконазол, тебуконазол, флуопірам) (0,6 л/т) показали трохи нижчу ефективність дії – на рівні 62–69%. Ефективність дії досліджуваних препаратів була високою (понад 70–80%) за високочисельних нематодних популяцій і значно знижувалась за умов, коли їхня чисельність була низькою через несприятливі природні чинники. Хоча за несприятливих погодних умов поріг шкодочинності фітопаразитичних нематод знижується, за низької чисельності популяцій ці патогени не дуже істотно погіршують урожайність культури. Тому зниження протинематодної ефективності препаратів у цьому випадку не становить небезпеки.

Особливо цінною характеристикою цих препаратів є те, що вони досить ефективно знижують чисельність усіх видів паразитичних нематод, а не одного-двох, оскільки чисельність та статус домінування кожного виду змінюються залежно від типу агроценозу, попередника, ґрунтово-кліматичних та погодних умов. Це забезпечує універсальність їхнього використання. Ефективність дії препарату «Сценік» (д. р. – флуоксастробін, протіоконазол, тебуконазол) (1,6 л/т) та регулятора росту рослин «Атонік плюс» (д. р. – 

5-нітрогаіколат натрію, ортонітрофенолят натрію, паранітрофенолят натрію) (0,2 л/т) є слабкою (лише 10 та 22% відповідно).

Використання протруйників із комплексною дією забезпечує зниження чисельності паразитичних нематод на 50–95% водночас з ефективною дією на грибні патогени та чисельність ґрунтових шкідників. Цей захід дає змогу захистити озиму пшеницю від паразитичних нематод без додаткових матеріальних витрат та збільшення пестицидного навантаження.

Посилання

1. Галаган Т. О. Шкодочинність фітонематод на озимій пшениці. Захист рослин. 1998. № 10. С. 4–5.

2. Дерев’янський В. П., Власюк О. С., Малировська І. М. Ефективність біологічних препаратів та мікроелементів у технології вирощування пшениці ярої. Сільськогосподарська мікробіологія. 2013. № 17. С. 111–118.

3. Маренич М. М., Юрченко С. О. Вплив допосівної обробки насіння біологічно активними речовинами на ріст і розвиток рослин пшениці озимої на початкових стадіях. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2017. № 1–2. С. 38–42.

4. Методика випробування і застосування пестицидів / за ред. С. О. Трибеля. Київ. 2001. 448 с.

5. Найбільш небезпечні нематодози рослин та системи захисних заходів / О. І. Борзих та ін. Київ. 2017. 140 с.

6. Нікітін В. С. Цистоутворюючі нематоди на зернових культурах. Захист рослин. 1983. № 4. С. 59.

7. Сігарьова Д. Д., Ковалишина Г. М., Галаган Т. О. Фунгіциди проти фітонематод. Захист рослин. 1998. № 11. С. 11.

8. Сігарьова Д. Д., Нікішичева К. С. Актуальність і способи впровадження в інтегрований захист озимої пшениці протинематодних елементів. Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. 2002. № 4. С. 107–114.

9. Сігарьова Д. Д., Нікішичева К. С. Нематодні хвороби основних сільсько¬господарських культур. Матеріали міжн. наук.-практ. конф. «Наукові засади ефективного ведення степового землеробства в умовах змін клімату» (Херсон, 28–29 травня 2015 р.). Херсон, 2015. С. 31–34.

10. Сільськогосподарська нематологія / Д. Д. Сігарьова та ін. Київ. 2017. 340 с.

11. Abundant and diverse fungal microbiota inhabit the white females and brown cysts of the cereal cyst nematode / J. Hu et al. Applied Soil Ecology. 2019. Vol. 147. March 2020, 103372. URL: https://doi.org/10.1016/j.apsoil.2019.103372.

12. Artemisia annua compounds have potential to manage root-knot and potato cyst nematodes / Trifone D’Addabboa et al. Industrial Crops and Products. 2017. 1 December. Vol. 108. P. 195–200. URL: https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2017.06.025.

13. Bohlmann H., Sobczak M. The plant cell wall in the feeding sites of cyst nematodes. Frontiers in plant science. 2014. URL: https://doi.org/10.3389/fpls.2014.

00089.

14. Comparative analysis of pre- and post-parasitic transcriptomes and mining pioneer effectors of Heterodera avenae / D. Yang et al. Cell Biosci. 2017. Vol. 7. P. 11. URL: https://doi.org/10.1186/s13578-017-0138-6.

15. Cooper Dustin, Eleftherianos Ioannis. Parasitic Nematode Immuno¬modulatory Strategies. Recent Advances and Perspectives. Pathogens. 2016. Sep. 5 (3). P. 58. Published online 2016. Sep 14. DOI: 10.3390/pathogens5030058.

16. Cyst Nematode Parasitism Induces Dynamic Changes in the Root Epigenome / Tarek Hewezi et al. Meg Staton. Published May 2017. DOI: https://doi.org/10.1104/

pp.16.01948.

17. Damage-associated responses of the host contribute to defence against cyst nematodes but not root-knot nematodes / Syed Jehangir Shah et al. Journal of Experimental Botany. 2017. Vol. 68. Is. 21–22. 16 December. P. 5949–5960. URL: https://doi.org/10.1093/jxb/erx374.

18. Effect of pesticides on soil enzymatic activites Pratylenchus penetrans populations, black root rot, and growth of fluecured tobacco / C. M. Tu et al. Envinon. Sci and Health. 1995. Vol. 30. No. 2. P. 141–162.

19. Effector From Heterodera avenae Suppresses Plant Defenses and Promotes Parasitism / Yang Shanshan et al. Front Plant Sci. 2019. No. 10. P. 66. Published online 2019 Feb 8. DOI: 10.3389/fpls.2019.00066.

20. Evaluation of cultivar resistance to soybean cyst nematode witha quantitative polymerase chain reaction assay / H. D. Lopez-Nicora et al. Plant Dis. 2012. Vol. 96. P. 1556–1563.

21. First Report of the Cyst Nematode (Heterodera filipjevi) on Wheat in Henan Province, China / D. L. Peng et al. Plant disease. 2010. Vol. 94. No. 10. P. 1262–1262. URL: https://doi.org/10.1094/PDIS-04-10-0309.

22. Goverse A., Smant G. The activation and suppression of plant innate immunity by parasitic nematodes. Annu. Rev. Phytopathol. 2014. No. 52. P. 243–265. DOI: 10.1146/annurev-phyto-102313-050118.

23. Heterodera avenae GLAND5 Effector Interacts With Pyruvate Dehydrogenase Subunit of Plant to Promote Nematode Parasitism / Yang Shanshan et al. Front Microbiol. 2019. No. 10. P. 1241. Published online. 2019. Jun 4. DOI: 10.3389/fmicb.2019.01241.

24. Jaouannet M., Rosso M. N. Effectors of root sedentary nematodes target diverse plant cell compartments to manipulate plant functions and promote infection. Plant Signal. Behav. 2013. No. 8. e25507. DOI: 10.4161/psb.25507.

25. Jonson A. W., Young J. R. Effect of nematicides applied through a sprinkler irrigation system on control a root-knot nematodes on squask, southern pea and field corn. Nematol. 1980. Vol. 12. No. 4. P. 227.

26. Kazuki Sato, Yasuhiro Kadota, Ken Shirasu. Plant Immune Responses to Parasitic Nematodes. Front Plant Sci. 2019. No. 10. P. 1165. Published online. 2019. Sep 26. DOI: 10.3389/fpls.2019.01165.

27. Large-Scale Identification and Characterization of Heterodera avenae Putative Effectors Suppressing or Inducing Cell Death in Nicotiana benthamiana / Changlong Chen et al. Front Plant Sci. 2017. Vol. 8. P. 20–62. Published online. 2018. Jan 15. DOI: 10.3389/fpls.2017.02062.

28. Mechanisms and Characterization of Trichoderma longibrachiatum T6 in Suppressing Nematodes (Heterodera avenae) in Wheat. Front Plant Sci. 2019. No. 10. P. 483. Published online. 2019. Apr 17. DOI: 10.3389/fpls.2019.00483 = DOI: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5605630.

29. Orion D., Shlevin E. Nematicide seed dressing for cyst and lesion nematode control in wheat. Nematol. 1989. Vol. 21. No. 4. P. 629–631.

30. Plant protection and bioregulation in modern agriculture / O. A. Iutynska et al. "Diamond trading". Warszawa, Poland, 2019. 111 p.

31. Spring wheat tolerance and resistance to Heterodera avenae in the Pacific Northwest / R. W. Smiley et al. Plant Dis. 2013. Vol. 97. P. 590–600.

Завантаження

Опубліковано

29.09.2022

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

К. С. НІКІШИЧЕВА, К. І. ЯЦУХ, & В. М. СЕНДЕЦЬКИЙ. (2022). Перспективи використання протруйників насіння для контролю чисельності фітопаразитичних нематод на пшениці озимій. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 72(1), 33-50. https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-1-3

Схожі статті

1-10 з 85

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають