Температурний режим осінньої вегетації пшениці озимої та її перезимівля в умовах Карпатського регіону
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-2-11Ключові слова:
пшениця озима, температура повітря, строки сівби, сорти, перезимівля рослинАнотація
Розвиток рослин озимих зернових культур впродовж осінньої вегетації та їх перезимівля є важливою умовою формування врожайності та якості зерна. Посіви з оптимальними параметрами надземної біологічної маси, фотосинтезуючої площі листкового апарату, структури пагонів, кореневої системи визначають стан елементів продуктивності протягом всієї активної вегетації рослин та впливають на стабільність зерновиробництва.
Процеси, які відбуваються в осінній період розвитку озимих, зокрема утворення нових пагонів, вторинної кореневої системи, нагромадження пластичних речовин, впливають на їх стійкість до несприятливих умов перезимівлі.
Наведено результати дослідження умов формування елементів продуктивності агроценозів пшениці озимої на сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтах за різних температурних режимів вегетаційних періодів 2020/21 і 2021/22 років.
Досліджували сорти пшениці озимої Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім, висіяні в різні строки (20.09; 05.10; 20.10).
Встановлено, що теплозабезпеченість рослин озимих зернових на час припинення осінньої вегетації залежала від дати їх сівби. У вегетаційному періоді 2020/21 рр. сума активних та ефективних температур, близька до оптимальних значень, була за сівби 20.09 (відповідно 606,0 і 301,0 °С), а за сівби 05.10 і 20.10 ці показники зменшилися, що безпосередньо вплинуло на процеси кущення рослин. Коефіцієнт кущення за сівби 20.09 становив 3,4–3,8, тоді як за сівби 20.10 – 1,1–1,5 ( у сорту Ахім кущення відсутнє).
Початок вегетаційного періоду 2021/22 рр. характеризувався значним недобором температур, починаючи з кінця оптимальних строків. За сівби 20.09 сума активних температур становила 355,1 °С, ефективних – 150,1 °С.
Зміщення строків сівби на 20.10 зумовило зменшення цих показників відповідно на 184,0 і 84,0 °С. Рослини пшениці озимої у 2021 р. незалежно від строків сівби ввійшли в зиму в недостатньому розвитку (ВВСН 11–21). Основним фактором, що зумовив такий стан ценозів, став недобір активних температур у ІІ декаді жовтня.
Перезимівля рослин вегетаційного періоду 2021/2022 рр. залежно від строків сівби становила 95,0–98,6 %. Найкращі результати одержано за сівби в кінці оптимального строку. За пізніх строків вона проходила задовільно.
Посилання
1. Вінюков О. О. Вплив строків сівби на продуктивність сортів пшениці озимої різних селекційних центрів України. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2015. № 8. С. 158–162.
2. Вплив погодних умов на тривалість окремих періодів вегетації та врожайність пшениці м’якої озимої у Лісостепу й Поліссі / Близнюк Б. В. та ін. Миронівський вісник. 2019. Вип. 8. С. 73–90.
3. Грицевич Ю. С. Особливості погодних умов передпосівного і осіннього періоду та врожайність озимої пшениці. Перспективні напрямки розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва : Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (м. Тернопіль, 15–16 верес. 2010 р.). Тернопіль, 2010. С. 33–35.
4. Грицевич Ю. С., Самець Н. П. Погодні умови зими, весняного періоду вегетації та ефективність пізніх строків сівби пшениці озимої. Роль науки у підвищенні технологічного рівня і ефективності АПК України : Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. (м. Тернопіль, 15–16 трав. 2014 р.). Тернопіль, 2014. Частина 1. С. 65–67.
5. Задонцев А. И., Бондаренко В. И., Нечаев В. Ф. Зимостойкость и продуктивность сортов озимой пшеницы в зависимости от сроков посева в условиях Ставропольского края. Бюл. ВНИИ кукурузы. 1972. Вып. 26. С. 11–16.
6. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. 4-те вид., випр. і доп. Львів : Українські технології, 2014. 1040 с.
7. Ляшенко В. В., Маренич М. М. Вплив строків сівби на продуктивність посівів пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 2. С. 46–50.
8. Методика польового досліду / Ушкаренко В. О. та ін. Херсон, 2014. 445 с.
9. Орлюк А. П., Гончарова К. В. Адаптивний і продуктивний потенціали пшениці. Херсон : Айлант, 2002. 263 с.
10. Основи наукових досліджень в агрономії : підручник / В. О. Єщенко та ін. ; за ред. В. О. Єщенка. Вінниця : ПП «ТД “Едельвейс і К”», 2014. 332 с.
11. Оцінювання врожайності та стабільності генотипів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) залежно від попередників та строків сівби / Правдзіва І. В. та ін. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2020. № 16 (3). С. 291–302. DOI: https://doi.org/10.21498/2518-1017.16.32020.214923.
12. Оцінювання сортів і ліній пшениці озимої за стабільною врожайністю та адаптивністю в умовах зміни клімату Лісостепу / М. І. Штакал та ін. Вісник аграрної науки. 2022. № 3 (828). С. 62–68.
13. Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В. Рослинництво. Нові технології вирощування польових культур : підручник. 5-те вид., виправ., допов. Львів : НВФ "Українські технології", 2020. 806 с.
14. Пикуш Г. Р. Некоторые особенности биологии кущения озимой пшеницы. Повышение продуктивности озимой пшеницы. Днепропетровск, 1980. С. 22–29.
15. Нетіс І. Т. Пшениця озима на Півдні України : монографія. Херсон : Олді-плюс, 2011. 460 с.
16. Самець Н., Грицевич Ю. Вплив змін клімату на продуктивність різних строків посіву пшениці озимої та прогноз на найближчу перспективу. Актуальні питання сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур в умовах змін клімату : збірник наукових праць Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кам’янець-Подільський, 15–16 черв. 2017 р.). Тернопіль : Крок, 2017. С. 163–165.
17. Уліч О. Л. Вплив строків сівби на реалізацію потенціалу продуктивності сучасних сортів м’якої озимої пшениці в умовах зміни клімату. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 4 (25). С. 58–62. DOI: https://doi.org/10.21498/2518-1017.4(25).2014.55899.
18. Уліч О. Л. Тенденції зміни строків сівби пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) у південній частині Правобережного Лісостепу України за трансформації клімату. Вісник аграрної науки. 2018. № 6 (783). С. 19–24. DOI: 10.31073/agrovisnyk201806-03.
19. Феоктістов П. О., Блищик Д. В. Bплив змін клімату на строки сівби озимої пшениці на Півдні України. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2014. № 1/2. С. 56–61.
20. Формування врожаю і якості зерна пшениці озимої залежно від строків сівби та рівня живлення / А. М. Шувар та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 161–173.
21. Фурсова Г. К., Фурсов Д. І., Сергєєва В. В. Рослинництво: лабораторно-практичні заняття. Ч. 1. Зернові культури : навч. посіб. / за ред. Г. К. Фурсової. Харків : Ексклюзив, 2004. 380 с.
22. Хорішко С. А. Продуктивність пшениці озимої залежно від строків сівби та рівня мінерального живлення по стерньовому попереднику в умовах Північного Степу України. Зрошуване землеробство. 2015. Вип. 63. С. 12–15.
23. Четверик О. М. Вплив строків сівби та погодних умов осіннього періоду вегетації на перезимівлю та урожайність пшениці м’якої озимої. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2011. Вип. 10. С. 265–273.
24. Ярчук І. І., Мельник Т. В. Строки сівби і норми висіву пшениці твердої озимої. Зернові культури. 2018. Т. 2, № 1. С. 94–100. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0013.
25. Denisow B., Malinowski D. P. Climate change and the future of our world – implications for plant phenology, physiology, plant communities, and crop management. Acta Agrobotanica. 2016. 69 (2). P. 1‒4. DOI: 10.5586/aa.1683.
26. Forecasting of winter wheat (Triticum aestivum L.) yield for the Southern Steppe of Ukraine using meteorological indices / Bilousova Z. et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. 10 (3). P. 36–43. DOI: 10.15421/2020_130.
27. Gandjaeva L. Effect of sowing date on yield of winter wheat cultivars Grom, Asr and Kuma in Khorezm region. Bulg. J. Agric. Sci. 2019. 25 (3). P. 474–479.
28. Growth and productivity of winter wheat (Triticum aestivum L.) depending on the sowing parameters / Poltoretskyi S. et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. 10 (2). P. 81–87. DOI: 10.15421/2020_68.
29. Impact of climate change on the features of morphological analysis in the evaluation of winter wheat / Кucherenko О. et al. Селекція і насінництво. 2013. Вип. 103. С. 107–114.
30. Oleksiak T. Effect of sowing date on winter wheat yields in Poland. Journal of Central European Agriculture. 2014. 15 (4). P. 83–99. DOI: https://doi.org/10.5513/JCEA01/15.4.1513.
31. Plausible changes in wheat-growing periods and grain yield in China triggered by future climate change under multiple scenarios and periods / Yujie L. еt al. Quarterly J. of the Royal Meteorological Society. 2021. V. 147, Is. 741. Р. 4371–4387. DOI: 10.1002/qj.4184.
32. Powell J. P., Reinhard S. Measuring the effects of extreme weather events on yields. Weather and Climate Extreme. 2016. Vol. 12. P. 69–79. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.wace.2016.02.003.
33. The yield of winter wheat depending on sowing terms / Petrychenko V. F. et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. 11 (3). P. 161–166. DOI: 10.15421/2021_158.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Н. М. РУДАВСЬКА, Г. С. КОНИК, А. М. ШУВАР, А. Г. ДЗЮБАЙЛО, Л. Л. БЕГЕН, О. Ф. ТИМЧИШИН, Г. М. ДОРОТА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
