Особливості формування елементів структури сумішок зернових і зернобобових культур

Автор(и)

  • Н. М. РУДАВСЬКА Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • А. М. ШУВАР Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Л. Л. БЕГЕН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-7

Ключові слова:

овес, тритикале яре, зернобобові, вика яра, люпин вузьколистий, продуктивність, мінеральне живлення

Анотація

Наведено результати дослідження формування елементів структури продуктивності агроценозів ярих зернових і зернобобових культур за їх вирощування в одновидових і сумісних посівах.

Для виявлення особливостей формування продуктивності кожного з компонентів у сумісному посіві, їх взаємного впливу, залежності від елементів технології вирощування, визначення оптимальних параметрів агроценозу, здатних забезпечити максимальну продуктивність посіву, та встановлення основних чинників, з допомогою яких можна керувати продукційним процесом агроценозу, вивчали морфо-фізіологічні особливості формування продуктивності кожного з компонентів сумісного посіву.

Об’єктом дослідження були сорти: овес  (Avena sativa L.) Аркан, тритикале яре (Triticosecale) Хлібодар Харківський, вика яра (Vicia sativa L.)  Білоцерківська, люпин вузьколистий (Lupinus angustifolius L.) Фламінго. В одновидових посівах овес і тритикале висівали нормою висіву 5,0 млн сх. нас. на 1 га, а вику і люпин – 1,2 млн сх. нас./га. Співвідношення компонентів у сумісних посівах становило: 0,8 млн сх. нас. люпину або вики і 3,0 та 4,0 млн сх. нас. вівса або тритикале на 1 га.

Встановлено, що кількість бобів з однієї рослини в одновидових посівах вики ярої за внесення мінерального удобрення менша (7,1 шт.), ніж у сумісних посівах (7,7–8,2 шт.), тоді як у люпину спостерігали зворотну залежність – зростання їх кількості в чистих посівах до 8,7 шт. (у сумісних – 7,3–8,2 шт.).

За внесення мінеральних добрив у дозі N32P32K32 відзначено зростання кількості зерен у колосі (волоті) та насінин у бобі в одновидових посівах вівса на 43,5 %, тритикале ярого – на 36,7 %, вики ярої – на 3,3 %, люпину – на
12,5 %. Така ж тенденція зберігалася і в сумісних посівах зернових та зернобобових культур.

У зернобобового компонента в середньому за 3 роки спостерігали зростання маси 1000 зерен вики ярої в сумісних посівах на 3,6–4,0 г, тоді як у люпину цей показник зменшився на 1,3–12,9 г.

Зменшення норми висіву зернового компонента на 1 млн сх. нас./га у сумішках з зернобобовими зумовило зростання кількості зерен у колосі (волоті) та насінин у бобі.

Посилання

1. Безгодов А. В., Ахметханов В. Ф., Аплаева А. Д. Способ выращивания вики посевной на зерно в бинарных посевах с яровым рапсом и горчицей белой. Зернобобовые и крупяные культуры. 2017. № 2 (22). С. 73–79.

2. Васин В. Г., Васин А. В. Зернобобовые культуры в чистых и смешанных посевах на зерносенаж и зернофураж для создания полноценной кормовой базы в Самарской области. Зернобобовые и крупяные культуры. 2012. № 2. С. 87–98.

3. Вишневская О. В., Тугуева И. В. Формирование кормовой продуктивности одновидовых посевов люпина узколистного и его многокомпонентных смесей в условиях Полесья Украины. Люпин – его возможности и перспективы : материалы Международной научно-практической конференции, посвященной 25-летию со дня основания Всероссийского научно-исследовательского института люпина (Брянск, 12–14 июля 2012 г.). Брянск, 2012. С. 228–233.

4. Голодна А. В., Олійник К. М. Продуктивність люпину вузьколистого і пшениці ярої за сумісного вирощування. 2016: Зернобобові культури та соя для сталого розвитку аграрного виробництва України : матеріали Міжнар. наук. конф., Вінниця, 11–12 серп. 2016 р. Вінниця : Діло, 2016. С. 76–77.

5. Голодна А. В. Продуктивність люпину вузьколистого у Північному Лісостепу. Землеробство. 2010. Вип. 82. С. 83–89.

6. Голодна А. В., Павленко В. Ю., Ремез Г. Г. Урожайність та якість зерна люпину вузьколистого і вівса голозерного за сумісного вирощування. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2014. Вип. 17. С. 11–18.

7. Голодна А. В., Павленко В. Ю. Формування продуктивності агроценозом люпину вузьколистого і вівса голозерного за сумісного вирощування в Північному Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 76. С. 244–251.

8. Голодна А. В., Олійник К. М. Формування продуктивності люпину вузьколистого і пшениці ярої за сумісного вирощування. Корми і кормовиробництво. 2016. Вип. 82. С. 142–148.

9. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.

10. Запарнюк В. И. Кормовая продуктивность зерна вики посевной. Зернобобовые и крупяные культуры. 2016. № 1 (17). С. 57–63.

11. Зотиков В. И., Глазова З. И., Титенок М. В. Новый прием выращивания семян вики яровой. Вестник Орловского государственного аграрного университета. 2009. Т. 20, № 5. С. 40–41.

12. Зудилин С. Н., Алексеева Л. Г. Формирование агроценозов ячменя с горохом на зернофураж в Лесостепи Среднего Поволжья. Кормопроизводство. 2000. № 11. С. 23–25.

13. Кононов А. С., Шкотова О. Н., Шкотов А. Н. Влияние посевных соотношений семян в смешанных посевах на процесс синтеза белка и крахмала у яровой пшеницы. Вестник Брянской ГСХА. 2015. № 6. С. 10–15.

14. Кононов А. С., Ториков В. Е., Шкотова О. Н. Гетерогенные посевы (экологическое учение о гетерогенных агроценозах как о факторе биологизации земледелия). Санкт-Петербург, 2018. 296 с.

15. Мазуров В. Н., Лукашов В. Н., Исаков А. Н. Использование зернобобовых культур и бобово-злаковых зерносмесей на корм скоту в условиях Калужской области. Зернобобовые и крупяные культуры. 2013. № 2 (6). С. 123–125.

16. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур / за ред. В. В. Волкодава. Київ, 2000. 100 с.

17. Образцов А. С. Эквивалентно-балансовый способ определения оптимальных доз питательных веществ на планируемый урожай и рациональное использование органических ресурсов минеральных удобрений. Москва, 2005. 31 с.

18. Панчишин В. З., Мойсієнко В. В. Продуктивність та кормова оцінка однорічних вівсяно-бобових сумішок залежно від елементів технології вирощування в умовах Полісся України. Агробіологія. 2015. № 2. С. 90–96.

19. Продуктивність пелюшко-вівсяної сумішки залежно від способів основного обробітку ґрунту та удобрення у польовій сівозміні Полісся / В. В. Мойсієнко та ін. Вісн. ЖНАЕУ. 2009. № 1. С. 129–136.

20. Продуктивність пшениці ярої та люпину вузьколистого у змішаних посівах / Голодна А. В. та ін. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2009. Вип. 1/2. С. 110–115.

21. Продуктивность яровой вики в зависимости от нормы высева в чистом и смешанных с овсом посевах

/ Г. А. Дебелый и др. Земледелие. 2016. № 1. С. 32–34.

22. Ратошнюк В. Люпин вузьколистий у бобово-злакових сумішках на зелений корм і зернофураж доволі продуктивний в зоні Полісся. Зерно і хліб. 2014. № 1. С. 63–65.

23. Ратошнюк В. І. Нарешті визначено, за яких добрив, норм висіву та агротехнологій люпин вузьколистий формує високі намолоти й таку ж якість насіння. Зерно і хліб. 2015. № 3 (79). С. 80–81.

24. Ратошнюк В. І. Формування показників продуктивності люпину вузьколистого залежно від комплексної дії факторів інтенсифікації вирощування в зоні Полісся України. Перший незалежний науковий вісник. 2015. № 5. С. 37–43.

25. Резвякова С. В., Гурин А. Г. Влияние стартовых доз азотных удобрений на урожайность люпина узколистного на серой лесной почве. Зернобобовые и крупяные культуры. 2016. № 1 (17). С. 108–113.

26. Смешанные посевы гороха полевого с зернофуражными культурами в условиях Прибайкалья / Султанов Ф. С. и др. Достижения науки и техники АПК. 2011. № 12. С. 41–42.

27. Сурменко В. Оптимізація мінерального живлення рослин. Зерно. 2011. № 4. C. 57–59.

28. Сычева И. И., Зеленов А. А., Зоров А. А. Действие минеральных удобрений и микоризы на вику яровую на серой лесной легкосуглинистой почве. Агробизнес и экология. 2015. Т. 2, № 2. С. 263–265.

29. Храмой В. К., Рахимова О. В. Урожайность и белковая продуктивность вики посевной в смеси с овсом, пшеницей и ячменём. Кормопроизводство. 2012. № 3. С. 9–10.

30. Черенков А. В., Шевченко М. С. Зернобобові культури – стратегічний фактор регулювання білкового балансу та родючості ґрунтів. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2016. № 11. С. 5–11.

31. Шевніков М. Я. Принципи підбору компонентів для змішаних посівів за вирощування їх на зелений корм. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2008. № 4. С. 54–60.

32. Шкотова О. Н., Кононов А. С. Приемы оптимизации азотного питания в смешанных люпино-злаковых посевах. Зернобобовые и крупяные культуры. 2016. № 2 (18). С. 169–176.

Завантаження

Опубліковано

30.06.2021

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

Н. М. РУДАВСЬКА, А. М. ШУВАР, & Л. Л. БЕГЕН. (2021). Особливості формування елементів структури сумішок зернових і зернобобових культур. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 69(2), 108-122. https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-7

Схожі статті

1-10 з 192

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.