Вплив складу травосумішей та біолого-мінерального удобрення на кормову продуктивністьлучних агрофітоценозів на схилових землях

Автор(и)

  • О. М. БУГРИН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Л. М. БУГРИН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-3

Ключові слова:

лучні агрофітоценози, продуктивність, урожайність, удобрення, спосіб внесення, біохелат універсальний, сінокіс, сінокісно-пасовищне використання

Анотація

Наведено результати дослідження щодо впливу способу внесення мінерального удобрення на врожайність та  формування сіяних лучних бобово-злакових агрофітоценозів сінокісного та сінокісно-пасовищного призначення на схилових землях Західного Лісостепу.

З'ясовано реакцію бобово-злакових травосумішок на комплексну дію повного мінерального удобрення, роздрібненого внесення азотних добрив поверхнево та із зароблянням у дернину, комплексних мікроелементів у хелатній формі біохелат універсальний, що використовували для позакореневого (листкового) підживлення травостоїв у фазі кущіння злакових трав.

На схилі південно-західної експозиції сформовано два бобово-злакові агрофітоценози комбінованого призначення шляхом безпокривного висіву травосумішок: тимофіївка лучна с. Підгірянка (6 кг/га), мітлиця біла с. Галичанка (1), пажитниця багаторічна с. Осип (12), конюшина лучна с. Передкарпатська 6 (5), конюшина гібридна с. Придністровська (4 кг/га) та тимофіївка лучна с. Підгірянка (6 кг/га), костриця лучна с. Діброва (6), стоколос безостий с. Всеслав (8), люцерна серповидна с. Наречена Півночі (4), лядвенець рогатий с. Аякс (4 кг/га) із загальною нормою висіву 28 кг/га        (17 млн шт./га).

Встановлено, що найвищий показник продуктивності (10,47 т/га сухої речовини) на бобово-злаковому сінокісно-пасовищному агрофітоценозі з тимофіївки лучної, костриці лучної, стоколосу безостого, люцерни серповидної, лядвенцю рогатого забезпечило удобрення в нормі N60Р60К90 з розподілом мінерального азоту N40 під І укіс, N20 під І цикл пасовищного використання та зароблянням добрив у дернину.

Травосумішка на основі люцерни серповидної, лядвенцю рогатого зі злаками показує протягом п’яти років використання сталу динаміку росту продуктивності з 4,20 до 13,10 т/га сухої речовини за внесення N60Р60К90 з розподілом мінерального азоту N40 під І укіс, N20 під І цикл пасовищного використання та зароблянням добрив у дернину.

 

© Бугрин О. М., Бугрин Л. М., 2020

Протягом п’яти років життя травосумішка з тимофіївки лучної, костриці лучної, стоколосу безостого, люцерни серповидної, лядвенцю рогатого характеризується вищим вмістом сіяних злакових компонентів (37,7–38,1 % зеленої маси на фоні сінокісного використання і удобрення N60Р60К90 + біохелат універсальний та 33,0–33,9 % – за сінокісно-пасовищного використання та роздрібненого внесення мінерального азоту в дернину). Цій травосумішці притаманна залежність частки бобових від удобрення та використання – вміст люцерни та лядвенцю у біомасі на п’ятому році життя сягав максимальних значень (50,5–51,9 %) за внесення N60Р60К90 + біохелат універсальний на сінокіс у фазі кущіння злаків з вищими абсолютними показниками на фоні заробки мінеральних добрив у дернину.

Посилання

1. Бабич А. О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця, 1994. 88 с.

2. Бабич А. А., Подпалый И. Ф., Моисеенко В. В. Особенности формирования урожайности клеверо-злаковых травосмесей на орошаемых землях. Корма и кормопроизводство. 1985. Вып. 20. С. 3–5.

3. Благовещенский Г. В. Эффективность производства кормов из трав в разных экологических условиях. Сравнительная эффективность возделывания многолетних трав. Свердловск, 1988. С. 4–24.

4. Бобылев В. С. Факторы, влияющие на подбор компонентов травосмеси многолетних трав. Вестник Курской государственной сельскохозяйственной академии. 2012. № 9. С. 41–42.

5. Боговін А. В. Вимоги до добору видів трав і травосумішей для створення сіяних лук різного господарського використання. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2009. Вип. 3. С. 112–120.

6. Боговін А. В., Пташник М. М., Оксимець О. Л. Вплив способів відновлення лукопасовищних травостоїв на їхню продуктивність і якість корму. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2014. Вип. 4. С. 123–130.

7. Боговін А. В., Пташник М. М., Дудник С. В. Еколого-біологічна структура і продуктивність трав’янистих ценозів за різних способів їх відтворення на вилучених з обробітку орних землях. Біоресурси і природокористування. 2012. Т. 4, № 3/4. С. 57–62.

8. Виговський І. В. Формування травостою залежно від одновидових посівів і їх травосумішок. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. 2014. Т. 16, № 3 (3). С. 32–38.

9. Гаврилюк М. М., Кургак В. Г. Сучасні напрями досліджень у луківництві. Вісник аграрної науки. 2010. № 8. С. 14–18.

10. Демидась Г. І., Демцюра Ю. В. Кормова продуктивність бобово-злакових травосумішок залежно від видового складу та способу створення травостою. Збірник наукових праць ВНАУ. 2011. № 9 (49). С. 95–101.

11. Дишлевий В. А., Дишлева Г. В. Екологічне кормовиробництво для прибуткового ведення тваринництва в ринкових умовах. Проблеми розвитку тваринництва : міжвід. темат. зб. наук. пр. / УААН, Черкас. Ін-т агропром. вир-ва. 2000. Вип. 2. С. 15–20.

12. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.

13. Ефективність поверхневого поліпшення гірських схилових луків Карпат / У. М. Карбівська та ін. Вісник аграрної науки. 2020. № 7 (808). С. 38–45. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202007-05.

14. Камінський В. Ф., Шевченко І. П. Досвід організації та ефективного використання земельних угідь в ерозійно-небезпечних агроландшафтах зони Лісостепу. Посіб. укр. хлібороба. 2013. Т. 1. С. 10–11.

15. Крамаренко М. В. Влияние динамики содержания бобовых трав в урожайной массе на продуктивность многолетних бобово-злаковых травосмесей длительного использования. Известия ОГАУ. 2015. № 3 (53). С. 61–62.

16. Кургак В. Г., Корчемний В. П. Якість корму бобово-злакових ценозів залежно від режимів їх використання. Зб. наук. пр. Ін-ту землеробства УААН. 2000. Вип. 1. С. 118–121.

17. Кутузова А. А., Козьминых Н. В. Альтернативные системы создания сеяных сенокосов. Кормопроизводство. 1997. № 7. С. 13.

18. Кутузова А. А. Научное обеспечение луговодства, его роль в сельском хозяйстве, в экономике, экологии и рациональном природопользовании. Научное обеспечение кормопроизводства России : материалы Междунар. науч.-практ. электрон. конф., посвящ. 100-летию ВНИИ кормов имени В. Р. Вильямса (12–13 июня 2012 г.). Москва, 2012. С. 82–90.

19. Луківництво / П. С. Макаренко, Г. І. Демидась, О. М. Козяр. Київ : Нора-прінт, 2002. 394 с.

20. Мащак Я. І., Мізерник Д. І. Застосування мінерального удобрення та біопрепаратів на вироджених травостоях. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55, ч. І. С. 73–79.

21. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України

/ М. В. Зубець та ін. Київ : Логос, 2004. 776 с.

22. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3 (780). С. 13–17. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201803-02.

23. Оліфірович В. О. Формування щільності бобово-злакового травостою залежно від строку сівби на схилах південної частини Лісостепу Західного. Подільський вісник. 2018. Вип. 28. С. 94–103.

24. Петриченко В. Ф., Корній-

чук О. В., Задорожна І. С. Становлення та розвиток кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. № 11 (788). C. 54–62. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-08.

25. Пічкур В. О. Продуктивність бобово-ризобіальної системи glicine max-bradyrhizobium japonicum. Зб. наук. пр. Ін-ту землеробства УААН. 2005. Вип. 4. С. 103–105.

26. Природні кормові ресурси Заходу України, їх стан та перспективи використання / під ред. Козія Г. В. Львів : Вища шк., 1974. 156 с.

27. Савчук Л. К., Виговський І. В. Продуктивність та біохімічний склад корму лучної травосумішки залежно від удобрення та стимуляторів росту. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. 2019. Т. 21, № 91. C. 49–53. DOI: 10.32718/nvlvet-a9108.

28. Тараріко Ю. О., Стецюк М. Г., Зосимчук М. Д. Потенціал продуктивності багаторічних трав в одновидових та змішаних посівах на осушуваних торфових ґрунтах Західного Полісся. Вісник аграрної науки. 2018. № 2. С. 24–30.

29. Хисматуллин М. М., Хисматул-лин М. М., Сафиоллин Ф. Н. Практические приёмы частичной замены минеральных удобрений листовой подкормкой многолетних трав на серых лесных почвах Среднего Поволжья. Кормопроизводство. 2019. № 7. С. 12–18.

30. Якубенко Б. Є. Ботанічна характеристика природних кормових угідь Лісостепу України. Аграрна наука і освіта. 2002. Т. 3, № 1/2. С. 13–20.

31. Ярмолюк М. Т., Зінчук М. П., Польовий В. М. Культурні пасовища в системі кормовиробництва. Рівне : Волинські обереги, 2003. 292 с.

Завантаження

Опубліковано

30.12.2020

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

О. М. БУГРИН, & Л. М. БУГРИН. (2020). Вплив складу травосумішей та біолого-мінерального удобрення на кормову продуктивністьлучних агрофітоценозів на схилових землях. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 68(2), 37-52. https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-2-3

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають