Продуктивний потенціал лучних фітоценозів як джерело трав’яних кормів для скотарства Карпатського регіону
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-1Ключові слова:
бобові, злакові трави, стимулятор росту, лучний фітоценоз, удобрення, пасовище, продуктивність, економічна ефективністьАнотація
Визначено залежність продуктивності старосіяного лучного агрофітоценозу від інтенсивності удобрення та використання. Трикратне сінокісне відчуження багаторічного травостою та внесення 120 кг/га мінерального азоту дало можливість одержати 10,22 т/га сухої речовини. Старосіяні луки під впливом багаторічного застосування помірних доз азотних добрив за сінокісного використання зберігають стабільний ботанічний склад із домінуванням цінних верхових трав: костриця лучна (40 %), грястиця збірна (18 %) та райграс багаторічний (8 %) та незначною кількістю низових трав (костриця червона та тонконіг лучний), що свідчить про їх високу екологічну та ценотичну пластичність. Рівномірний розподіл мінерального азоту в дозі N120 (40+40+40) забезпечує високу продуктивність старосіяних лучних угідь – 5,16 т/га кормових одиниць.
Доведено економічну доцільність створення культурних пасовищ шляхом формування бобово-злакових багаторічних агрофітоценозів на низинних землях Карпатського регіону на основі конюшини лучної, конюшини повзучої, лядвенцю рогатого та багаторічних злакових трав.
Установлено деякі особливості формування пасовищних травостоїв для молочної худоби залежно від складу травосумішок та біолого-мінерального удобрення.
Найвищу продуктивність низинних культурних пасовищ забезпечує травосумішка з грястиці збірної, костриці тростинної, пажитниці багаторічної, лядвенцю рогатого, конюшини лучної, конюшини повзучої при удобренні N80P60K90 + екостим ‒ 11,5 т/га сухої маси, 10,4 т/га кормових одиниць, 1,4 т/га кормового білка. Внесення біостимулятора росту екостим сприяє кращому насиченню фітоценозів бобовими травами, а відповідно вищій забезпеченості кормової одиниці перетравним протеїном.
Вказаний фітоценоз забезпечив найнижчу собівартість продукції (450,88 грн/т), найбільшу окупність 1 гривні затрат (1,9 грн) та найвищий рівень рентабельності (193 %), найвищий умовно чистий дохід (9945,5 грн/га) за порівняно невисоких затрат (5185,15 грн/га).
За належного догляду та удобрення потенційна продуктивність сіножатей і пасовищ Карпатського регіону становить більше 2300 тис. т кормових одиниць, яка забезпечує утримання до 1100–1300 тис. гол. ВРХ, зокрема 700‒750 тис. гол. молочних корів.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів : Сполом, 2013. 304 с.
2. Бабич А. О., Ковтун К. П., Дє-дов О. В. Травосумішки і якість корму. Корми і кормовиробництво : міжвід. темат. наук. зб. 1994. Вип. 38. С. 52–55.
3. Боговін А. В., Слюсар І. Т., Царенко М. К. Трав’янисті біогеоценози, їхнє поліпшення та раціональне використання. Київ : Аграрна наука, 2005. 360 с.
4. Вплив способів сівби бінарних люцерно-злакових сумішок на хімічний склад та якість корму в умовах Лісостепу Правобережного / К. П. Ков-тун та ін. Корми і кормовиробництво : міжвід. темат. наук. зб. 2017. Вип. 84. С. 187–193.
5. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.
6. Зінченко О. І. Кормовиробництво : навчальне видання. 2-ге вид., доп. і перероб. Київ : Вища освіта, 2005. 448 с.
7. Кулаков В. А. Содержание органических и минеральных веществ в корме пастбищ разного ботанического состава в зависимости от системы удобрения. Адаптивное кормопроизводство. 2016. № 4. С. 42–52.
8. Кургак В. Г. Лучні агрофітоценози. Київ : ДІА, 2010. 376 с.
9. Кутузова А. А., Алтунин Д. А. Многовариантные технологии освоения выведенной из оборота пашни под пастбища в Нечерноземной зоне. Кормопроизводство. 2010. № 8. С. 13–17.
10. Лазарев Н. Н., Яцкова В. Г. Ресурсосберегающие способы улучшения старосеяных лугов. Известия ТСХА. 2010. Вып. 4. С. 91–99.
11. Лазарев Н. Н. Улучшение старосеянного луга подсевом в дернину клевера лугового и люцерны изменчивой. Кормопроизводство. 2011. № 4. С. 18–20.
12. Лазарев Н. Н., Кремин В. В., Виноградов Е. С. Эффективность улучшения старосеяных сенокосов полосным и бороздовым подсевом трав в дернину. Кормопроизводство. 2008. № 12. С. 5–7.
13. Методика проведення дослідів по кормовиробництву / за ред. А. О. Ба-бича. Вінниця, 1994. 88 с.
14. Молдован В. Г., Слюсар І. Т. Продуктивність бобово-злакових травосумішей на схилових землях Західного Лісоcтепу. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2013. Вип. 1/2. С. 152–159.
15. Моторин А. С. Урожайность и качество сена многолетних трав на торфяных почвах Cеверного Зауралья. Вестник Государственного аграрного университета Северного Зауралья. 2014. № 2 (25). С. 77–82.
16. Мудрых Н. М. Биологизация земледелия – основа сохранения плодородия почв Нечерноземной зоны. Вестник Алтайского государственного аграрного университета. 2017. № 9 (155). С. 28–34.
17. Панахид Г. Я. Вплив різних видів удобрення бобово-злакового травостою на зміну агрофізичних показників ґрунту. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 60. С. 125–130.
18. Петриченко В. Ф., Кургак В. Г. Луки України та шляхи їх поліпшення. Вісник аграрної науки. 2011. № 11. С. 11–15.
19. Петриченко В. Ф., Ковтун К. П. Напрямки інтенсифікації лучного кормовиробництва. Вісник аграрної науки. 2006. № 9. С. 24–27.
20. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В. Стратегія розвитку кормо-виробництва в Україні. Корми і кормовиробництво : міжвід. темат. наук. зб. 2012. Вип. 73. С. 3–10.
21. Рибаченко О. М Сталий розвиток кормовиробництва в Україні. Агросвіт. 2015. № 6. С. 16–19.
22. Сахибгареев А. А., Ардаширов С. С., Садыкова Р. Р. Роль традиционных и новых интродуцированных кормовых культур. Аграрная наука. 2017. № 5. С. 2–6.
23. Сидорук Г. П. Порівняльна оцінка впливу способів удобрення та режимів використання на поживність сінокісного корму бобово-злакової травосумішки. Корми і кормовиробництво : міжвід. темат. наук. зб. 2012. Вип. 73. С. 185–188.
24. Сукайло М. В., Волошин В. М. Продуктивність бобово-злакових травостоїв на сірих лісових ґрунтах Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2014. Вип. 3. С. 142–148.
25. Теорія і практика луківництва / Я. І. Мащак та ін. Дрогобич : Коло, 2011. 374 с.
26. Терлецька М. І. Вплив мінерального удобрення та строків використання на продуктивність і якість бобово-злакового травостою. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2009. Вип. 51, ч. 3. С. 99–104.
27. Чепур С. С. Вплив органо-мінерального удобрення на кормову продуктивність сіяних травостоїв гірсько-лучного поясу Карпат. Сільський господар. 2007. № 1/2. С. 34–35.
28. Ярмолюк М. Т., Панахид Г. Я., Шевчук Р. В. Зміни біорізноманіття лучних ценозів за різних способів їх поліпшення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2010. Вип. 52, ч. I. С. 146–150.
29. Ярмолюк М. Т., Зінчук М. П., Польовий В. М. Культурні пасовища в системі кормовиробництва. Рівне : Волинські обереги, 2003. 292 с.
30. Contrasting grain crop and grassland management effects on soil quality properties for a north-central Missouri claypan soil landspace / W. K. Jung et al. Soil Science and Plant Nutrition. 2008. Vol. 54. P. 960–971.
31. Fornara D. A., Tilman D. Plant functional composition influences rates of soil carbon and nitrogen accumulation. Journal of Ecology. 2008. Vol. 96. P. 314–322.
32. Long-term time series of legume cycles in a semi-natural montane grassland: evidence for nitrogen-driven grass dynamics? / T. Herben et al. Functional Ecology. 2017. Vol. 31. Р. 1430–1440.
33. Multifunctional benefits of sainfoin mixtures: Effects of partner species, sowing density and cutting regime / C. S. Malisch et al. Grass and Forage Science. 2017. Vol. 72. Р. 794–805.
34. Peeters A. Importance, evolution, environmental impact and future challenges of grasslands and grassland based systems in Europe. Grassland Science. 2009. Vol. 55. Р. 113–125.
35. Robust biological nitrogen fixation in a model grass-bacterial association / C. S. Vânia et al. The Plant Journal. 2015. Vol. 81. P. 907–919.
36. The impact of leaf dressing with Kristalon on the productivity of grass-legume mixtures in a 3-cut harvesting regime / Y. Veklenko et al. Grassland Science in Europe. 24th General Meeting of the European Grassland Federation (Lublin, Poland, Jun 03–07, 2012). 2012. Vol. 17. P. 196–198.
37. Tristram G. L. Functional group dominance and identity effects influence the magnitude of grassland invasion. Journal of Ecology. 2013. Vol. 101. P. 1114–1124.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Л. М. БУГРИН, У. О. КОТЯШ, С. І. СМЕТАНА, О. М. БУГРИН, Д. Л. ПУКАЛО(Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
