Характеристики накопичення Сa та Мg в складових системи «ґрунт – шениця озима» за умов біологізованих систем удобрення
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-2-2Ключові слова:
біологізовані системи удобрення, пшениця озима, ґрунт, верхні листки, зерно, Са і МgАнотація
Одним із важливих напрямків розвитку сучасного землеробства є використання біологізованих систем удобрення, скомпонованих на базі соломи сільськогосподарських культур, зокрема гороху, з додаванням біоефекторів (біостимулятор, гумусне, мікробіологічне добрива) або хелатного добрива. Метою досліджень було вивчення характеристик накопичення макроелементів Са і Мg в складових системи «ґрунт – пшениця озима» за умов біологізованих систем удобрення. У дослідженнях використано польові та лабораторно-аналітичні методи. Застосування N30P45K45 на фоні соломи гороху з додаванням біостимулятора та гумусного добрива в найбільшій мірі демонструвало сучасні підходи до технологій управління родючістю сірих лісових ґрунтів на основі принципів екологічної безпеки. Така система забезпечила найвищий сумарний вміст Са і Мg у ґрунті в фазі трубкування – 4,98 мг-екв/100 г ґрунту, що супроводжувалось помітним підлужненням ґрунтового розчину. Серед вивчених біологізованих систем удобрення, поєднання соломи гороху + N30Р45К45 + гумусне добриво було найефективнішим напрямком посилення процесів накопичення Са та Мg у верхніх листках пшениці. Застосування мікробіологічних добрив на фоні cолома + N30Р45К45+ біостимулятор створювало можливості для оптимізації біологічних механізмів живлення рослин, забезпечивши вміст Са і Мg у верхніх листках у фазу трубкування на рівні 3,92 г/кг сирої речовини. У ході досліджень з’ясовані особливості макроелементного складу зерна пшениці озимої (Са, Мg) за біологізованих систем удобрення. Найвищий рівень їх вмісту мав місце за умов використання гумусного або мікробіологічного добрива та біостимулятора.
Посилання
1. Агрохімічні властивості сірого лісового ґрунту залежно від вапнування та різних систем удобрення / М. А. Ткаченко та ін. Збірник наукових праць Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН". 2016. Вип. 3–4. С. 3–11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpzeml_2016_3-4_3 (дата звернення: 27.08.2025).
2. Бордюжа Н. П. Вплив удобрення на акумуляцію макроелементів рослинами різних сортів пшениці озимої у Правобережному Лісостепу. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Агрономія. 2014. Вип. 195 (1). С. 27–33.
3. Використання органічних ресурсів для відтворення родючості ґрунтів в умовах Черкащини / О. В. Демиденко та ін. Землеробство. 2017. Вип. 1. С. 54–61. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zemlerobstvo_2017_1_12 (дата звернення: 27.08.2025).
4. Вплив добрив у сівозміні на родючість ґрунту і продуктивність культур / С. Е. Дегодюк та ін. Збірник наукових праць Національного наукового центру Інститут землеробства НААН. 2010. Київ : ВД “ЕКМО”. Вип. 4. С. 3‒10.
5. Дегодюк С. Е., Дегодюк Е. Г., Пипчук Н. М. Формування потенційної родючості сірого лісового ґрунту за інтенсивного і органічного вирощування кукурудзи. Землеробство. 2020. Вип. 1. С. 55–68. URL: https://zemlerobstvo.com/wp-content/uploads/2020/12/zemlerobstvo-1-98-2020.pdf (дата звернення: 25.08.2025).
6. Дзендзель А. Ю. Фізіологічні основи регуляції росту та продуктивності помідора їстівного (Lycopersicon esculentum Mill.) за впливу органо-мінеральних добрив : дис. ... д-ра філософії 091 : 09. Тернопіль, 2022. 205 с. URL: https://tnpu.edu.ua/naukova-robota/docaments-download/razovi_rady/Dis_Dzendzel_A.pdf (дата звернення: 25.08.2025).
7. Зміни елементного складу рослин пшениці озимої за дії Мегафолу та ретардантів / І. М. Мірошниченко та ін. Regulatory mechanisms in biosystems. 2017. Т. 3. № 8. С. 403–409.
8. Польовий В. М., Ященко Л. А. Оптимізація умов вирощування пшениці озимої на дерново-підзолистому ґрунті за удобрення і вапнування в західному Поліссі України. Publishing House “Baltija Publishing”. 2021. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-086-5-38 (дата звернення: 25.08.2025).
9. Рязанова М. Є. Застосування фунгіцидів на початкових фазах розвитку як можливий фактор впливу на елементний склад рослин. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: “IV осінні наукові читання”; 1 частина (м. Київ, 12 жовт. 2015 р.). Київ, 2015. С. 43–47. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/10970/1/Kiev_october_2015_part1.pdf#page=43 (дата звернення: 06.08.2025).
10. Самохвалова В. С. Макроелементи рослин за впливу надлишку важких металів у системі ґрунт–рослина. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2009. Вип. 50. С. 164–176. URL: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/biology/article/view/9163/9134. (дата звернення: 01.08.2025).
11. Тараріко О. Г. Біологізація та екологізація ґрунтозахисного землеробства. Вісник аграрної науки. 1999. № 10. С. 5–9.
12. Ткаченко М., Борис Н. Оптимізація живлення сільськогосподарських культур за фізико-хімічної деградації кислих ґрунтів. Вісник аграрної науки. 2021. Т. 99. № 1. С. 15–22. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202101-02.
13. Швартау В. В., Михальська Л. М., Маковейчук Т. І. Вміст мікроелементів у рослинах озимої пшениці за дії ретардантів. Фізіологія рослин і генетика. 2018. Т. 50. № 6. С. 474–483. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2018.06.474.
14. Foliar nutrition: potential and challenges under multifaceted agriculture / M. Ishfaq et al. Environmental and experimental botany. 2022. V. 200. Article number 104909. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envexpbot.2022.104909.
15. Interaction of lime application and straw retention on ammonia emissions from a double-cropped rice field / P. Liao et al. Agriculture, ecosystems & environment. 2023. V. 344. Article number 108309. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agee.2022.108309.
16. Mineral composition of soil and the wheat grain in intensive and conservation cropping systems / Ž. Dolijanović et al. Agronomy. 2022. V. 12, No. 6. P. 1–16. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy12061321.
17. Monitoring of changes in the macro-and micro-element and heavy metal / M. M. Özcan et al. Arch lebensmittelhyg. 2024. V. 75. P. 106–111. https://doi.org/10.53194/0003-925X-75-106.
18. Nutrients and their importance in agriculture crop production: a review / M. Toor et al. Indian journal of pure & applied biosciences. 2021. V. 9. No. 1. P. 1–6. DOI: http://dx.doi.org/10.18782/2582-2845.8527.
19. Ostrowska A., Porębska G. The content of calcium and magnesium and the Ca:Mg ratio in cultivated plants in the context of human and animal demand for nutrients. Journal of elementology. 2017. V. 22. No. 3. P. 995–1004. DOI: https://doi.org/10.5601/jelem.2016.21.4.1246.
20. Physiological essence of magnesium in plants and its widespread deficiency in the farming system of China / M. Ishfaq et al. Frontiers in plant science. 2022. V. 13. P. 1–17. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2022.802274.
21. Plant availability of magnesium in typical tea plantation soils / Q. Zhang et al. Frontiers in plant science. 2021. V. 12. P. 1–9. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2021.641501.
22. Saito S., Uozumi N. Calcium-regulated phosphorylation systems controlling uptake and balance of plant nutrients. Frontiers in plant science. 2020. V. 11. P. 1–11. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2020.00044.
23. Sasmal D., Khatun A., Bhattacharya P. Unlocking the potential: harnessing secondary nutrients for enhanced crop yield and environmental sustainability / Ed. T. Sarkar, S. Sengupta. New Delhi, 2024. P. 35–44. DOI: https://doi.org/10.22271/ed.book.2965.
24. Soil and leaf potassium, calcium and magnesium in oil palm (Elaeis guineensis Jacq.) plantations grown on three different soils of India: status, stoichiometry and relations / S. K. Behera et al. Industrial crops and products. 2021. V. 168. P. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2021.113589.
25. Straw return enhances the risks of metals in soil? / Y. Su et al. Ecotoxicology and environmental safety. 2021. V. 207. P. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2020.111201.
26. Takamoto A., Takahashi T., Togami K. Effect of changes in the soil calcium-to-magnesium ratio by calcium application on soybeans, Glycine max (L.) Merr., growth. Soil science and plant nutrition. 2021. V. 67. No. 2. P. 139–149. DOI: https://doi.org/10.1080/00380768.2021.1872350.
27. The course of physiological processes, yielding, and grain quality of hybrid and population wheat as affected by integrated and conventional cropping systems / M. Jańczak-Pieniążek et al. Agronomy. 2022. V. 12. No. 6. P. 1–22. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy12061345.
28. The nutrient magnesium in soil and plant: a review / L. de Sousa Ferreira et al. International journal of plant & soil science. 2023. V. 35. No. 8. P. 136–144. DOI: https://doi.org/10.9734/IJPSS/2023/v35i82890.
29. Wysocka K., Cacak-Pietrzak G., Sosulski T. Mineral concentration in spring wheat grain under organic, integrated, and conventional farming systems and their alterations during processing. Plants. 2025. V. 14. No. 7. P. 1–15. DOI: https://doi.org/10.3390/plants14071003.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександр ДУБИЦЬКИЙ, Оксана КАЧМАР, Ангеліна ДУБИЦЬКА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
